мені шеф рекомендував.
Я почав про втечу від свободи до авторитаризму. Про причини, через які сучасна людина відмовляється від свободи, і про те, до чого це може призвести.
Еріх Фромм описує причини, через які людину лякає свобода, тісно пов’язана з її індивідуальністю. Усі ми народжуємося вільними, але, виростаючи, змушені приймати соціальні умови й не порушувати суспільний договір, згідно з яким треба вбудуватися в суспільство, зайнявши в ньому певну нішу, й ухвалювати рішення, озираючись на громадську думку. У нас є вибір: жити згідно з власними внутрішніми потребами, ставши повноцінною особистістю, або вибрати конформізм і спокійне життя, схвалюване всіма, але позбавлене свободи.
Для людини, яка обирає спокій і комфорт, свобода перетворюється на психологічну проблему, породжує почуття невпевненості та тривоги. Людина боїться власної індивідуальності та в результаті відмовляється від неї, стаючи невільною і не цілком повноцінною особистістю. Фромм ставить собі питання, чи можлива взагалі в сучасному суспільстві поява розвиненої особистості, що віддає перевагу свободі, чи більшість людей схильні підкорятися домінантним у соціумі ідеям, якими б вони не були.
Найяскравіше ілюструє втечу від свободи суспільство в гітлерівській Німеччині, де розквітнув тоталітаризм, породивши кілька механізмів втечі від свободи, таких як авторитаризм і конформізм. Авторитарність вождя припала до душі багатьом представникам німецького середнього класу, які асоціювали себе з Гітлером і мали з ним спільні риси, як-от прагнення підкорятися силі та придушувати слабких. Коли в суспільстві виникає складна ситуація, найпростіше згуртуватися навколо вождя, ототожнитися з його владою. Таке явище може виникати не тільки в тоталітарному суспільстві, а й у демократичному, якщо в ньому громадянам активно нав’язують якусь ідею, що домінує.