smotesko

Вам знадобляться акумулятор та інвертор здатні працювати в широкому температурному диапазоні. Літій-залізо-фосфатні акумулятори не можна заряджати за мінусових температур, тому тут або робити обігрів, або брати кислотно-свинцевий акумулятор. Наприклад, гелевий акумулятор можна заряджати від -10°C. До інвертора такі ж вимоги. Victron Multiplus має робочий диапазон від -40 до +65°C. До того ж, він комплектується датчиком температури акумулятора для температурної компенсації напруги заряджання. Потужність інвертора брати із запасом – тому що вона падає із зростанням температури вище 25°C. Розмістити їх у великому герметичному боксі з герметичними кабельними вводами. Розмір боксу я би брав значно більший потрібного за габаритами – щоб зменшити перегрів влітку. Накидати в бокс пакетів сілікагелю, встановити спеціальний клапан для вирівнювання тиску.

Вам потрібен LFP акумулятор. Свинець гелевий реально підійде лише для невеликих навантажень до 100Вт, типу газовий котел щоб працював. Дивіться на LFP акумулятори 24 чи 48В, ємністю від 2кВт/г.

Здається, ми починаємо втрачати контекст розмови, тому уточню: якщо у вас "банки" це літій-іонні елементи однакової хімії, то можна скільки завгодно їх зʼєднувати в паралель. Бажано перед цим переконатись що напруга на "банках" однакова. Після паралельного зʼєднання вона стане однаковою в будь-якому разі, але в результаті перетоку струму між елементами. Якщо ми зʼєднуємо, до прикладу, два елементи з напругами 3,0 та 3,2В перемичкою з опором 1мОм, то через перемичку потече струм 200А. Якщо це елементи по 280А-г – то їм буде норм. А якщо це малі циліндричні елементи – для них такого струму буде забагато. Хіба я щось не вірно сказав? 😉 Я ж не стверджував що можна зʼєднувати паралельно літій-іонні акумуляторні батареї з різною кількістю послідовних комірок. Це ви наче зробили такий висновок з мого посту про те що напруга після паралельного зʼєднання стане однаковою. А робити висновки з тверджень на форумі, без розуміння принципів – нікому не раджу.

Не треба так робити. З точки зору фізики, напруга буде однаковою тому що вона просто не може бути різною за паралельного зʼєднання. А з точки зору експлуатації літій-іонних батарей – їм від такого настане капець.

Якщо вони з'єднані паралельно, достатньо товстими дротами – у них напруга буде однакова в будь-якому разі. Навіть за різної кількості банок 🥸

Якщо перемикатись хочете під навантаженням – то ні, не існують.

Таким чином ви перевірите чи подобається вашому котлу живитись від цього інвертора.

Підключіть спочатку без ускладнень: ввід на вхід інвертора, вихід інвертора – до споживачів. І перевірте ваш котел, а вже після цього починайте фантазувати.

Це правильно, бо селективний ПЗВ на 300мА ставлять на вводі якраз на випадок раптового витоку/пошкодження, що можуть призвести до пожежі. Таке пошкодження може статися з кабелем від щита обліку до розподільчого щита. Чи на одному з кіл в будинку, де немає ПЗВ.

Не намагайтеся визначити це емпірично. Навіть близько не вгадаєте. А винос керма на велосипеді закручують до 5Нм. А клеми в модульних автоматах до 3Нм. І шо?

Я коли замовляв кабелі у дядька з олх, теж казав що хочу запхнути 35мм², але не знаю чи влізе. Дядько відповів що я не перший такий клієнт, и обтиснув кінці для інвертора "плоскими" наконечниками.

В одному чаті застосовували два підходи: 1. розраховували момент затягування шпильки для досягнення необхідного тиску. 2. вимірювали тиск пружиною та дивилися який момент затягування гайки на шпильці дає необхідний тиск. В обох варіантах вийшло приблизно 1,1 Нм.

У мене Venus GX – тобто він вже зовсім не новий, але актуальні прошивки на нього ставляться. Включіть автоматичні оновлення та й все – віктрон так рекомендує робити.

Мій показує Screen Recording 2024-08-14 at 19.21.46.mov

PV входи призначені для підключення сонячних панелей.

Pylontech це 15S батареї, Dyness – 16S.

Наприклад, не вигадуйте

Ви так впевнено подаєте свої уявлення як факти, вперше таке бачу. Спочатку я думав що ви просто користуєтесь законом Каннінгема щоб швидше отримати відповіді, але бачу це не так.

Є захист від перевищення струму, а є обмеження струму. Перше означає що БЖ має якийсь максимальний вихідний струм і просто вимкнеться якщо цей струм перевищити. В другому випадку БЖ має регулятор вихідного струму, який ми можемо налаштовувати – викруткою чи пальцями. І при досягненні заданого струму БЖ буде знижувати напругу щоб втримати вихідний струм на заданому рівні. Ось такі БЖ підходять для заряджання літій-іонних акумуляторів.

З вимкненням – то вже буде зарядний пристрій, а не просто БЖ. Обмеження вихідного струму потрібне щоб не перевищити максимальний струм заряду акумулятора, або номінальну потужність блока живлення (що менше).

Не зовсім звичайним: треба щоб був контроль струму.

Так. Є певне значення струму – здається 0.05С чи щось таке – при якому заряджання вважається завершеним.

Думаю що не шкідливо. Я описав максимально спрощений сценарій. Існують рішення що роблять ще краще: Зарядки авто що можуть плавно міняти потужність заряджання. В парі з "розумним" лічильником вони добиваються нульового струму споживання на вводі – так забезпечують повну утилізацію доступної сонячної енергії. Наприклад, Victron EV charger в парі з їх же інвертором так може. Або напевно таке можна зліпити на базі Home Assistant та обладнання різних виробників.

У мене US5000, вона передає інвертору charge current limit 80A, а коли SOC більше 90% – 20А.

Підмішуйте не мережу, а акумулятор. Що я маю на увазі: якщо ваш інвертор має достатньо потужності щоб самостійно заряджати авто – то робите автоматизацію по рівню заряду акумулятора: В період коли світить сонце: - Якщо SOC 100% – включити зарядку авто. - Якщо SOC 95% – вимкнути зарядку авто.