Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

AsteMeX

Пользователи
  • Публікації

    96
  • Зареєстрований

  • Відвідування

Усі публікації користувача AsteMeX

  1. В тому то і справа, що в мене в місті немає на що дивитися. В радіусі 100км може 5-7 топок знайдеться, але ж цього мало.
  2. А по сути темы кто-то из профессионалов ответит? Опыт имели? Каково качество топок Жарко и Gavryliv&Sons ?
  3. Більший струм в випадку 1. Але ж при при зменшенні напруги до 155В, котел стане споживати менше 2000Вт, а саме 2000*155/220=1409Вт. А взагалі-то фізика в іншому, правий Петрик Лічильник -- це по-суті амперметр і вольтметр в одній коробці. Споживач -- це електричний опір. Ці величини змінюються синхронно (закон Ома). Лічильник ампери множить на вольти і отримує кількість спожитої ел/енергії, за яку споживач і платить. Тому низька напруга в електромережі НЕ може бути причиною переплат за електрику. Написане відноситься до активних споживачів струму.
  4. Неправильно !!! При пониженій в Х раз напрузі в мережі, струм через котел (а значить і через лічильник) буде в Х раз менше, а значить лічильник "накрутить" в Х раз менше, а значить і платити прийдеться в Х раз менше. Інше питання в тому, що при пониженій напрузі може не вистачити потужності котла (яка стане в Х раз нижчою) для обігріву будинка.
  5. Якщо судити з #501 цієї теми, то якраз навпаки. Чому потолок/стіни нагріваються сильніше..? Виходить, що в теплообміні складова випромінювання таки дуже суттєва (завдяки, в першу чергу, ньому і нагріваються оточуючі поверхні в приміщеннях з ТП). Як пояснити по іншому не знаю. Якщо я правильно зрозумів, то експерименти Korni, це також підтверджують.
  6. Про економічність ТП я також пересвідчуюсь на прикладі свого будинку. Намагаюся зрозуміти причини цієї економічності... Приходжу до висновку, що тепловтрати внаслідок теплопровідності стін і потолка -- це якраз "слабке" місце ТП (в порівнянні з радіаторами). А значить при влаштуванні ТП, утеплення будівельних конструкцій (стіни, потолок, підлога) має особливо важливе значення. Ефект економії ТП -- це скоріше наслідок зменшення енерговтрат на вентиляцію, провітрення, підвищення ККД газових котлів (особливо конденсаційних), ...
  7. "Напольна панель" -- будь-який підігрів підлоги (водяний, електричний, ...) "Потолочна панель" -- те ж саме, тільки змонтоване в потолку. Я говорив про температуру повітря в приміщенні. Але ж втрати тепла через стіну (тепловий потік через стіну) прямопропорційні НЕ різниці температур повітря в приміщенні/ззовні, а різниці температур веутрішньої/зовнішньої поверхні стіни! А для випадку з ТП вона (різниця) більша. А значить і втрати через стіни більші.
  8. InSAn, 2234424, подивіться на цифри в повідомленні #501 цієї теми. Де, все ж таки, вища температура стін і потолка: в кімнаті з ТП, чи радіаторами??? Неправильно написано в тій таблиці, чи неправі ви???
  9. "різниця температур" між чим??? Я думаю, між внутр. і зовн. поверхнями стіни. Для випадку з ТП вона більша, ніж для радіаторного опалення. Значить і тепловтрати через будівельні конструкції у випадку з ТП більші. Правильно?
  10. Тема незамітно перетворюється на солянку. Ну і ладно Korni, Ви практично передбачили моє запитання ..."при константе "температуры помещения"" маєте на увазі при однаковій темп-рі повітря ????? А якщо порівняти реальні випадки: один будинок обігрівається радіаторами, другий -- ТП. В обох створені максимально можливі комфортні умови проживання (очевидно, при цьому температура повітря в другому будинку на 1-2 град. нижча ніж в першому). В якому з будинків втрати тепла через стіни і потолок більші??? Я не впевнений, але схиляюся до відповіді: "Втрати більші в другому будинку". Хто як вважає?
  11. Запевняю Вас, "погрузить" один джоуль енергії коштує рівно один джоуль енергії; "разгрузка" одного джоуля енергії приносить рівно один джоуль; незалежно від температури і теплоємності теплоносія. Тут я Вас повністю підтримую. При теплопередачі від ТП доля випромінювання суттєва (хоча і конвективною складовою, звичайно, знехтувати не можна). При чому, думаю, що при підвищенні температури ТП, збільшується і доля випромінювання в загальному процесі теплообміну. Панельне опалення економічніше ніж конвективне (маю на увазі опалення звичайних житлових приміщень). Про причини цього було б також цікаво поспілкуватися (багато з них Вами вже низивалися). Прийшло в голову ще одне неоднозначне питання-підковирка з приводу економічності ТП Але, вибачте, зараз не маю часу обдумати, щоб правильно його зформулювати. Завтра напишу.
  12. Ви вмієте заінтригувати. При чому тут АТО? Дійсно так! Саме це наполегливо намагаюся пояснити Я запитував, я і відповім: ніяк не впливає!!! І вимоги до температури води в ТП ніяк не пов'язані з тим графіком. Там не лінійна залежність. До чого це питання? Да, потрібно. При цьому потрібно розуміти, що цінність води, як теплоносія, в її ВЕЛИКІЙ теплоємності! Скільки енергії котел передасть воді, стільки ж енергії вода передасть приміщенню. Вода виступає "транспортом" енергії. Теплоємність характеризує "вантажепід'йомність" цього "транспорту": чим більша теплоємність, тим більше джоулів можна "завантажити" в кожен кілограм теплоносія і тим більше джоулів кожен кілограм теплоносія віддасть приміщенню. При транспортуванні вода безслідно не втрачає і з нізвідки не отримує енергію. Тому теплоємність води (як теплоносія) на енергозбереження не впливає. Зате впливає на інші аспекти: вибір теплогенеруючого, теплопередаючого, насосного обладнання ... то вже інша історія. Згоден з написаним. Але для реалізації такої ідеї, до 40-ка градусів потрібно гріти не воду в ТП, а поверхню підлоги в приміщенні (адже саме вона є генератором ІЧ випромінювання). Очевидно, у випадку з ТП ідея не прийнятна. А предки дійсно були праві: будували груби і печі, поверхня яких прогрівалася до 35-40 град.
  13. Будьте уважнішими. Я не писав "Чим нижче, тим краще", я писав "чим нижче, тим краще для економії". Ключові слова "для економії"! Тобто не враховуючи "выполнения всех критичных условий". Зрозуміло, що в дійсності має місце компроміс між економією і іншими "критичними умовами". До речі, "спати голим на снігу" -- для економії саме то :-) Щодо анатомії людини ми також один одного зрозуміли: еволюція "присвоїла" температурі тіла людини 35-38 град. НЕ для мінімізації тепловтрат організма (тобто, НЕ для зменшення кількості сала/газу, яке організм/дім повинен з'їсти/спалити), а для можливості "якісного" регулювання температури тіла (тобто, для можливості швидкого відновлення 36,6 град наявними в організмі теплогенеруючими потужностями ). Згоден на 100%. В цьому то і питання: 1) як приведена Вами залежність теплоємності води від температури впливає на кількість газу, необхідного для опалення приміщення? З чого Ви взяли, що при темп-рі води в ТП 40 град. опалення найекономніше? Розкажіть свою логіку. 2) Ви вважаєте, що чим менша теплоємність теплоносія, тим економніша система опалення? Питання виключно з області фізики-теплотехніки. Добавлено через 35 секунд А взагалі-то, може нову тему завести ??
  14. Якщо Ви дійсно це мали на увазі, то яке воно має відношення до енергоефективності будівель, або енергозбереження? Ваш графік говорить про те, що при температурі тіла 35-40 град., для зміни температури тіла (а не компенсації тепловтрат тіла) потрібна мінімальна кількість енергії (для теплокровних істот це важливо). Проведіть аналогію з опаленням будинку, і зрозумієте помилковість Вашого висновку: ... температура теплоносія ТП в 40 град -- це правильно, але з іншої причини (але чим нижче, тим краще для економії). А щодо теми "Реально отопить дом только теплыми полами?" .... абсолютно реально. Мій приклад: будинок 150 м.кв., 1 поверх + мансарда. На першому поверсі -- тільки ТП, в мансарді -- радіатори + ТП в сан.вузлі. Дві останні зими радіатори відключені, працюють тільки ТП. Стіни - 30см газоблок+ 8см пінопласт, перекриття над мансардою - утеплювач 15см (хоча б зараз поклав би 20-25 см).
  15. Korni, Ви робите неправильний висновок!!! Якби темп-ра тіла була б не 30-40 град., а, наприклад, 10 град, то на її підтримання були б необхідні менші затрати енергії (оскільки тепловтрати були б меншими). Ви згодні? Насправді, графік говорить дещо про інше.
  16. Куплю трубу нержавійку. Діаметр 60мм. Товщина стінки будь-яка (менша-краще). 10 метрів погонних.
  17. Чи можливо мінімийкою вимити вікна на 2-му поверсі без використання риштувань? Для цього потрібні додаткові аксесуари?
  18. Навіщо пінопласт??? Цей септик і без нього ніколи не замерзне. Тим більше на пісчаних сухих грунтах. Не видумуйте складнощів
  19. Всё, что вы сейчас пытаетесь настроить экспериментальным путем, будет комфортно работать только при текущей на момент настройки забортной температуре. Как только на улице потеплеет/похолодает весь эксперимент, по-видимому, надо будет повторять.
  20. Разводку нарисовал правильно? На рисунке показано два датчика: первый -- по температуре воздуха (он у вас уже есть), второй -- по температуре пола (надо ставить). Датчики подключены к котлу "впараллель", т.о. сработка любого из них приводит к включению котла. Кроме того, по сигналу от второго датчика включается не только котел, а и насос смесительного узла. Итого, всё просто и логично: если охолол воздух (сработал датчик по темп.воздуха), то горячая вода подается в радиаторы; если охолол пол (сработал датчик по темп.пола), то горячая вода подается в ТП. Если всё разогрето, то и котел и насос отключены и ждут своего часа. Если не понятно, спрашивайте.
  21. Решил, как писал здесь: www.stroimdom.com.ua/forum/showthread.php?t=26923 на рис.1 в пятом сообщении. Только термоголовок на радиаторы не ставил; датчик tпола включает не только котел, но и насос смесительного узла. Работает очень хорошо. Добавлено через 3 минуты Маниша, Вы все-таки попробуйте нарисовать (хоть от руки) схемку отопления. Всё станет намного понятнее.
  22. Маниша, чтобы ответить на Ваш вопрос, нужно хотя-бы увидеть схему разводки труб Вашего отопления!!! Почитайте: www.stroimdom.com.ua/forum/showthread.php?t=26923 может натолкнет на мысль...
×
×
  • Створити...