Alvalk

мабуть то як в анекдоті:

Ничего, говорят еще идиотов хватает, новых наберут

Ви самі відповідальні за себе. Тому лише вам вирішувати, чи околочуватись 2 години на паркингу, чи знайти десь неподалеку відносно безпечне місце, чи відмінити магазин і зайти в нього іншого разу. Ви самі маєте оцінювати ризики відносно себе. А держава чи адміністрація не мають права нарікати на небезпеку персонал магазину. Так, це в будь-якому разі втрата часу, його шкода, але це не держава винна, а @банутий сусід. І взагалі якщо комусь в тиловому місці здається, що його з оцими магазинами це якось притісняють, можуть згадати миколаївців та харків'ян. От їм зараз важко, а в нас лише дрібниці.

Це точно, не треба. Ви чомусь двічі намагались пояснити мені очевидні речі, які я й так знав і про які не питав. 🤣 А от Canton-у дякую, він насправді пояснив мені декілька речей, котрі я не знав.

Та я вже давно вище погодився, що міни там можуть бути і в ліс ходити не треба. Але ж ви чомусь причепились до моєї фразі про дистанційне мінування Київської області в теперішній час. Ладно, проїхали.

По перше, я питання не задавав, а висловив свою думку. По-друге - а в чому зараз доцільність дистанційного мінування Київської області ?

я про Киевскую область. В Харьковской боевые действия ведутся А они разве не теми минируют, что самоуничтожаются через какое-то время?

А вот про мины я что-то не подумал (наверное потому, что меня этот фактор не зацепил) Хотя дистанционно минировать Киевскую область сейчас никакого смысла нет (с другой стороны - когда их это останавливало?), но в целом согласен, вследствие боевых действий ранее кто знает, что там в лесу может валяться.

Згадався анекдот про Петьку (але не того, що тут постійно згадують) і Василія Іванича: ... "вот тут мені карта і поперла"

Ну тут головне не перебільшувати. Якщо в лісі чи поруч є якісь об'єкти (особливо військові) то краще не треба. А якщо збираєте гриби за кілометри від будь-яких будівель - не бачу причин відмовлятись від грибів. Тим більше, що стволи дерев - теж непоганий захист, особливо якщо ліс не рідкий і не молодий.

А чому продавець має наражати на небезпеку своє життя через якихось дебілів, котрі думають, що вони безсмертні?

Та я зараз не про вас, а взагалі. В нас, наприклад, коли тривога - люди гуляють по парку, як і гуляли... Скільки вже підірвалось на морських мінах - а все одно, попри заборону, бігають на пляжи. Звісно ж таких бісить, коли виганяють з магазина під час тревоги.

Так, со сховищами звісно все поганою. Але ще більша біда в головах. Наш нарід в більшості своєї (особливо де прилітає рідко) вважає себе невразливими. Тому замість того, щоб під час тревоги знайти відносно безпечне місце хоча б за 100 (чи нехай навіть 200) метрів, вони будуть стояти під вікнами та звинувачувати владу. Але то їх особистий вибір, чому адміністрація магазину чи влада має нести відповідальність за це? І не кажіть, що в містах немає відносно безпечних місць. Так не буває. Треба лише трохи подумати, щоб їх знайти. Чому пишу відносно? Тому що безпечне - це лише бомбосховище або метро. Відносно небезпечне - це те, що зменшить ризик хоча б на 50-80%.

Ну дивиться наприклад. Раніше я кожен тиждень їздив закуплятись в супермаркет. І неодноразово потрапляв там на тревогу. Коли всім іншим магазинам ще було пофіг (не було директиви згори), цей зупинявся та виганяв всіх. Спочатку пробував лишитись в середині приміщення. Але після першого ж вибуху відносно неподалеку мені стало некомфортно, бо в середині дуже багато скла. Там навіть не треба щоб прилетіло точно в нього, можна поруч, просто склом всіх поріже. І я почав виходити. Знайшов куток, де немає скла і я був відносно захищений з 2 сторін і зовсім трохи з третьої. А потім в той супермаркет прилетіло. Дякувати богу, в неробочий час, але... дивлячись на пошкодження, і приміряючи на те, де я там знаходився раніше, можу сказати, що при такому попаданні мені в середині була б дупа (якщо не 200, то 300 точно), а там, де я стояв під час тревоги, був би живий та непошкоджений

Похоже, наших там еще хватает:

схоже там ще й селітра

Такі?

Смішно чи ні, але така вже селяві. Опис інформнапалма: Їхав до Румунії... росіянину, який має посвідку на постійне проживання в Україні поставили у паспорті штамп: "русский военный корабль иди нах@й" Игорь Заботин виклав у себе на сторінці Facebook декілька дописів зі своїм паспортом, і розповів, що румунські прикордонники на КПП "Порубное" не пустили його в країну і поставили штамп у паспорті. Неоднозначна ситуація, бо з одного боку людина має російський паспорт, а з іншого боку - жила в Києві. Проте на його сторінці з 24 лютого немає засудження російської агресії. Лише дописи, як він сидить у бомбосховищі, п'є каву чи описує куди прилетіло неподалік нього. Ніяких емоцій, засудження війни. Тому може прикордонники щось відчули чи знають, раз так маркували цього росіянина.

тут хочу тільки додати, що для цього ще закони треба прийняти нормальні. Бо в мене таке враження, що наши законотворці спеціально там лазейки залишають, для себе та таких як вони.

особисто вам - щоб вирвати фразу з контекста і поржати. а це тривожний дзвіночок. Так можна й не помітити, як стали федеральним округом

Агія Загребельська Є дві меньшості: Одні у всьому, що робить Зеленський - бачать зраду, Інші, навпаки, бачать у всьому від Зеленського перемогу або не на часі, навіть у 7 млрд і навіщо говорити правду, якщо ви все одно не повірите Та є решта - більшість, для яких світ не чорно-білий, президент - не цар, а те, що сказали з телевізора - не істина Просто ця більшість не така гучна, як попередні дві групи. Але на виборах у кожного один голос, як і на війні у кожного одне життя Тож не піддавайтеся на оманливе відчуття, що Україна розкололася на два табори. Це неправда та маніпуляція. Невеликі групи з крайніми поглядами є в кожній країні. І це ніякий не розкол, а норма для демократії. Як і ставити під сумнів слова та дії влади, вимагати підзвітності та відповідальності - також базова норма демократії, навіть воюючої країни. І це життєво необхідне для нас сьогодні. Бо головна мета Путіна та Сі, щоб ми припинили бути вільним народом демократичної країни. І наша свобода - це наша ключова перевага, завдяки якій ми перемагаємо. А значить, як тільки ми втратимо демократичні звички - програємо. Отже, критичне мислення, щоб думати. Відкриті вуха, щоб чути. Пам‘ять, щоб користуватися цінним досвідом. Надійні джерела, щоб «харчуватися» лише якісною інформацію. Віра у ЗСУ, себе та українців, щоб перемогти і відбудувати країну мрії. А зі всім іншим розберемося на виборах. Не вперше, і точно не в останнє

Та якось вони дуже швиденько пройшли шлях від "мы идем освобождать русских" до "мы идем истреблять русских" (бо бойові дії зараз йдуть на територіях, де на їх думку живе багато руських)

До рахунків физ. осіб не мають. Поки.

Як вам такі експерименти під час війни? Особливо багатьох обрадує доступ податкової до інформації про банківські рахунки. В першу чергу, звісно, саміх податківців