Я хочу счастливый брак! А Вы?

[Dmitriy_S]

1 година тому, Бездомный сказав:

це типу комплімент ? 

 

Це як сказать. Іноді і в довбодятлів гарні діти родяться. Докінз каже, що це мутація:)

[Бездомный]

обізяна розповідає принципи дресування обізяни 

 

[vadimv]

47 хвилин тому, Dmitriy_S сказав:

Це як сказать. Іноді і в довбодятлів гарні діти родяться. Докінз каже, що це мутація:)

А ще він каже, що коли ДНК-тест на батьківство стане масовим, то це призведе до колапсу нинішнього сімейного устрою )

І з того, що відбувається, схоже, що так воно і є ))

35 хвилин тому, Бездомный сказав:

10 хвилин можна упакувати в 3 речення:

1. Робити те, що хочеться.

2. Не робити те, чого не хочеться.

3. Одразу казати про те, що не подобається.

Змінено 5 годин тому користувачем vadimv

[Dmitriy_S]

Тільки що, vadimv сказав:

А ще він каже, що коли ДНК-тест на батьківство стане масовим, то це призведе до колапсу нинішнього сімейного устрою )

Ви вже зробили?

[vadimv]

3 хвилини тому, Dmitriy_S сказав:

Ви вже зробили?

 

[Dmitriy_S]

3 хвилини тому, vadimv сказав:

 

На відео три кицьки. Мама, дочка і мала дочка:)  

[Бездомный]

1 час назад, vadimv сказал:

А ще він каже, що коли ДНК-тест на батьківство стане масовим, то це призведе до колапсу нинішнього сімейного устрою )

І з того, що відбувається, схоже, що так воно і є ))

10 хвилин можна упакувати в 3 речення:

1. Робити те, що хочеться.

2. Не робити те, чого не хочеться.

3. Одразу казати про те, що не подобається.

або в меседж з висоцького : 

 

а вещий Олег свою линию гнул , да так , что никто и не пикнул (с)

Змінено 4 години тому користувачем Бездомный

[Бездомный]

2 часа назад, Dmitriy_S сказал:

Це як сказать. Іноді і в довбодятлів гарні діти родяться. Докінз каже, що це мутація:)

взагалі то , дитина - то лишень заготовка , чурка типу Буратино 
, яка  без папи Карло так і залишиться чуркою .

то ж  , результат , зазвичай  - то не наслідки мутацій , а наслідки чиєїсь важкої компетентної  праці 

 

 

коли учень Сократа -  Арістіпп  Кіренейський  назвав  Діонісію Сіракузькому  ціну на свої послуги за виховання його  сина , той обурено  скричав :

 

- я за ці гроші можу купити  племінного жеребця ! ( який буде штампувати племенних жеребців  та кобил ) 

 

на що Арістіпп відповів 

 

- тоді в тебе буде дві породисті тварини 

Змінено 3 години тому користувачем Бездомный

[Бездомный]

1 час назад, Dmitriy_S сказал:

Ви вже зробили?

ви це кажете таким тоном , немов  це щось недосяжне для пересічної людини

[Dmitriy_S]

1 хвилину тому, Бездомный сказав:

ви це кажете таким тоном , немов  це щось недосяжне для пересічної людини

Аж ніяк. Ви робили?

[Бездомный]

4 минуты назад, Dmitriy_S сказал:

Аж ніяк. Ви робили?

так , ще й на спор - за чужий рахунок 

[Dmitriy_S]

12 хвилин тому, Бездомный сказав:

так , ще й на спор - за чужий рахунок 

І що, котрий з двох ваш?

[Бездомный]

Мои родители — потрясающие люди. Они разошлись, когда мне года не было. Но я никогда, никогда не чувствовал, что живу в неполной семье. Папа всегда был рядом, и воспитывали они меня вместе. Наверное, это потому, что они хиппи, убежденные, с 50-летним стажем. Я не помню, чтобы меня вот буквально воспитывали, ну не было этого насильственного элемента в воспитании. Главное, что помню, — они всегда помогали.

Стать актером я решил лет в пять. И родители послушно возили меня на разные занятия, на бесконечные пробы, на какие-то прослушивания, подлаживали к моему свой график. Мама только говорила: «Ты никому ничем не обязан, можешь прекратить это в любой момент». А папа утешал меня после провалов. Однажды я разревелся, когда мне в очередной раз отказали, а он сказал, и так убежденно:

«Однажды ты получишь роль. У меня нет никаких сомнений!»

И все это при том, что в школе я учился хуже всех, был на голову ниже всего класса и то со всеми воевал, то всех смешил. В общем, ничего от очаровательного маленького артиста во мне не было. И многообещающим маленьким талантом меня назвать было нельзя. Я школу вспоминаю как что-то вроде сафари в дикой природе — без проводника и охраны.

Но родители терпели. Они почему-то в меня верили. Я всегда чувствовал, что верят. Как ни странно, верили в мой талант. Мне потом уже бабушка рассказывала. Мне года три было, а папа сказал, что я актер вне зависимости от того, удастся ли мне стать актером. Потому что я не давал ему смотреть телевизор — заслонял экран и изображал тех, кто на нем, и получалось у меня довольно похоже.

Да, мне повезло с родителями. Они и сейчас хиппи, папа все так же носит бороду, и у него длинные волосы… И я по-прежнему считаю их самыми мудрыми людьми на свете. Если честно, и до сих пор без папиного совета сниматься не соглашаюсь. У него весь гараж забит присланными мне сценариями — он их читает и, отфильтровав, передает мне.

Спойлер

    Леонардо ДиКаприо

 

Змінено 1 година тому користувачем Бездомный