Активність

Афіпський нпз

Головне, що виїхав.

одружуються виключно лохи Він повернувся з полону, а його дружина наступного дня виїхала до Польщі, забравши всі його виплати: історія захисника, який тепер лікує ПТСР в інших. Психолог із Маріуполя Олександр Гуділін провів у російському полоні майже 1000 днів. Він пережив катування в кількох колоніях і СІЗО, теракт в Оленівці, а після звільнення опинився у фінансовій скруті - дружина поїхала до Польщі та забрала з собою всі його виплати. 35-річний Олександр за освітою психолог, але працював журналістом. У перший день повномасштабного вторгнення він пішов у тероборону Маріуполя. 12 квітня 2022 року, після повного оточення міста, разом із підрозділом вийшов у полон за наказом. А додому повернувся 30 грудня 2024 року через обмін. За час полону він побував у багатьох місцях: СІЗО в Камишині, Таганрозі, Каменськ-Шахтинському, а також в Оленівці, Горлівській та Кіровській колоніях. Допити в нього проходили без фізичного насильства - ФСБ вважала його нецікавим. Але побиття в загальному режимі були постійними. Кожне нове місце полону починалося з "прийомки": кілька годин били палицями, трубами, шокерами. Найважчі спогади у Олександра залишилися про Камишинське СІЗО. Там після миття в лазні били електрошокерами по голому мокрому тілу. Змушували нерухомо сидіти на верхніх нарах - від цього ноги набрякали, боліли, піднімалася температура та починалися галюцинації. Полонених також змушували присідати по 700-800 разів із хоровим рахунком. У Горлівській колонії, де Олександр пробув півтора року, їжа була мізерною. Він схуд із 78 кг до трохи більше 60. У 2024 році туди завезли російський спецназ, який бив людей прямо в їдальні шокерами. На їжу давали дві хвилини. Дехто взагалі переставав ходити до їдальні, бо розумів: отримаєш більше ударів, ніж з'їси. Олександр чув вибух в Оленівці, де загинули "азовці", а потім спілкувався з тими, хто вижив. Вони розповіли, що це була спланована операція: людей замкнули в бараку, вибух стався опівночі, а евакуація почалася лише вранці. Поранені годинами лежали без допомоги. У полоні люди помирали від загострення хронічних хвороб без лікування. У Донецькому СІЗО, за словами Олександра, люди просто згорали від температури - їм навіть жарознижувальних не давали. Траплялися спроби самогубства. Після звільнення Олександр опинився у фінансовій ямі. Дружина виїхала до Польщі наступного дня після обміну, забравши всі виплати. Раніше родич першої категорії міг отримувати гроші полоненого повністю. Лише з 2025 року їх почали ділити на трьох. Зараз Олександр живе у Вінниці, працює психологом у проєкті з ПТСР та займається журналістикою. Іронія долі: першим його місцем роботи після інституту було СІЗО - так він каже, що встиг і попрацювати в СІЗО, і посидіти

І сам при цьому Не виїхав вчасно.

Це не ваша заслуга, а їхня недоработка )

на цю тему багато один фантаст фантазує в Seveneves а якщо коротко, то ті самі кандіди живуть в тих самих кишківниках, але не у всіх вони приймають рішення

мистецтво легких торканнь (с)

Та й розвал совка тепер бачиться як спецоперація кадебе по усуненню комуняк від влади. Власне ще за царя панька ванька IV безумного точилася війна між правозахисниками і ганжуберсерками опричниками і що там було замість армії? -стрільцями, потім царською охранкою і армією, яка після військового заколоту 1917 переросла у війну між чекістами і масонами комісарами і командармами. Жерли вони одне одного як павуки в банці 70 років, аж поки не зжерли комісарів. Залишилися знову єфесбешники і вагнерівці. Нажаль, похід на мацкву не завершився її спаленням. Знову її врятували західні партнери...

Брежнева до стану карикатурного овоча посміховиська медикаментозно довів кдб , андропов навіть свою дружину тримав на голці - щоб не плуталася під ногами , поки він терехову їбав . та й кожен з безлічи розповсюджуваних кдб анекдотів про леоніда ілліча - то сходинка у партизанській боротьбі кдб проти кпсс - по усуненю кпсс від влади .

Зазвичай людину після 60-65 вже не беруть на роботу. У деяких країнах право керувати автомобілем обмежують 65-70 роками. У авіації встановлено ліміт 65-68 років. І тільки країнами можна керувати до повного розпаду особистості.

нє-нє - у зашкарублих старих мізках , не здатних адекватно реагувати на сюжетні твісти - несподівану зміну обставин на 180 градусів мьі всегда так делали - всегда прокатьівало (с) если тронут Путина и Герасимова , то полетят головы в Украинском генштабе. Они полезные.....

"Причины войны в незнании ее результата" (с)

Представляете чтоб было, если бы "Киев за три дня"? Рейтинг на патриотическом подъёме населения бы в стратосферу улетел! Путин - пожизненный президент! У Армении, Грузии и пр булки бы сжались так, что лом сунешь - перекусит. Пацаны на сходках типа G20 боялись и уважали. На одну ступень со штатами бы поднялись. По поводу санкций бы 1000 раз подумали и уж тем более чтоб пасть свою разинуть и вякнуть. Вот примерно с такими мыслями и вялым в руке было принято судьбоносное решение кмк.

а що лишається? пристосовуюсь по мірі можливості. я то якраз reasonable. а з іншої сторони я б не дожив до школи без антибів. так що мені гріх скаржитись в любому випадку, "попівая сок у сєбя в кварталє".

Потім оці "unreasonable man" створюють щось, що їх масово вбиває, і на цьому їхній "all progress" і закінчується. Інжойте.

Спробую пояснити ще раз ) Отже, що ми маємо? У будь-якій системі (чашка Петрі, первинний бульйон, клітина, родина, країна etc) йде невпинна боротьба між елементами (білками, амінокислотами, клітинами, тваринами, людьми, групами, класами, націями, країнами etc). Також вона йде між різними рівнями системи - читаємо ліванського біженця про те, чому колектив ненавидить індивида. і вся оця ***ня про те, що хтось нібито "сам" приймає рішення, а за когось нібито приймають його десь в іншому місці - це все марні спроби вказати, на якому рівні системи знаходиться локус контролю. Зазвичай якийсь баран або вівця гордо б'є себе копитом в груди і бекає мекає, що це воно таке велике цабе і само приймає рішення жерти тортік. І дуже ображається, коли їй розказують про кандід, що живуть у неї в кишківнику і які саме й жеруть той тортік і виділяють хімічні речовини, які стимулюють жерти тортік. І навіть якщо якийсь баран піднявся спозаранку о 6-й і пішов на пляж робити 50 підтягувань на турнику - то це зовсім не означає, що рішення було прийняте на рівні неокортексу. Дуже вірогідно, що це його генам дуже не хочеться жити в нефункціональній транспортно-копіювальній машині, понівеченій паралічем і деменцією. Бувайте здорові

Доброго ранку, я ж з 2012 року попереджав, що треба поспішати, поки кордони відкриті - хулі ви тепер ниєте?

шкапа = кляча

Який найпростіший, дешевий і надійний варіант перейти з муфти ППР з внутрішньою 1/2" на пластикову 3/4" (кран), при цьому під 90 градусів і щоб було розбірним? 🤔 На фасаді стіни є умовний садовий кран закручений в 1/2" муфту. Потрібно зняти кран і опуститися вниз на 90 градусів, де буде ПЕ труба, фітінги та крани на 3/4" пласмасові. Ніби напрошується кутовий кран з американкою, зразу всіх зайців вб'є. Але щось не дешеві вони. Американка кутова 1/2 + ніпель перехідний на 3/4?

От панелей зависит может и в один стринг поместятся, у меня на одном 14 на втором 13 панелей, если не поместятся тогда 4 провода и по 7 в каждый стринг По щиту лучше все же землю сделать это не так дорого и тогда полный набор плавкие, дс автомат и пзип если нет то все кроме пзип

Так. Але чим менше зʼєднань на шляху від панелі до інвертора - тим безпечніше. Якщо вже робити таке зʼєднання і є можливість робити його в сухому приміщенні - так спокійніше В такому разі знайте, що то не дуже правильно. А ще, на корпусі буде потенціал і воно буде «кусатися» на дотик. Їм не потрібне заземлення.

The reasonable man adapts himself to the world; the unreasonable one persists in trying to adapt the world to himself. Therefore all progress depends on the unreasonable man