Активність

что в гугле нашла людина то и скопировала и запостила...а вот вопрос почему гугл на русском у того кто на мове вещает интересен🤣

Ребят подскажите правильно я нарисовал схему, суть когда есть давление то водичка идет к потребителю ну и наполняется емкость через поплавок. Если давление малое то включается насос у меня Pedrollo 3CPm 80 и давит водичку к потребителю. Хотелось бы, чтоб насос не тактовал по любому поводу, от открытия крана слива бачка. 1-нужен ли гидроаккумулятор - если да то куда его врезать и объем, нас двое? 2-какую применить автоматику как пример - Автоматическое реле давления EPC-3. С электронной регулировкой давления включения и отключения. Или что то другое? 3-можно сразу перейти с 32 трубы на 3/4" все равно труба на потребителей идет 20 мм? Благодарю за внимание!

Чому людина, яка спілкується українською, втикає цитати російською? Що за тупість така призводить до цього? Чи це те, що я підозрюю: вона вважає, що цитати російською звучать якось перфектніше?

если больше трех лет, хоть на час, то легко оспорить по сроку давности

Совсем в бюджете плохо с деньгами. Жене заблочили карту по виконавчому провадження за превышение скорости которое было аж 3 года назад. Хотя, насколько помню, говорили, что не будут штрафовать за подобное. В связи с ВП. И только, где-то год назад сказали, что снова возобновлять штрафы за превышение. Тоесть фоточку сделали на всякий случай. И положили в папочку. А вчерашним числом только открыли виконавче провадження по штрафу трехлетней давности. 🤦‍♂️

не планую. у знайомих у дворі на землі 3 роки лежить. було місто в тені. трава не росла. положили таку. поки нічого не трапилося

видимо у Вас есть комплекс неполноценности((( Вы с села? В постоянном окружении моем нет украиноязычных, а когда приезжаю в места с ними, в реальной жизни никаких проблем с разномовьем нет...вообще нет...от слова совсем нет

Я часто зауважую, що деякі індивідуми дають цитати на російській, нібито це представляє собою якусь особливу цінність. Типу російською це надзвичайно влучно, куди там селюковській українській. Чи може не так?))

Поки не хочу робити різких рухів.Ініціатор проблеми сусід,то нехай він і платить.Я готовий заплатити але за впорядкування проблеми якщо вона дійсно існує,бо мені проблемна ділянка також не потрібна..Може захочу продати,там проблема вилізе моментально.Але бачу щоб зробити добре а головне якісно потрбно вникати.Варіант з даруванням землі взагалі не прийнятний..В мене є державний акт на 17.57 сотих,по факту розмір ділянки відповідає площі...якісь подарунки мені на голову не налазять,як таке може бути.Це якщо сусід погодиться в мене КУПИТИ 40 в.м тоді інша справа.

Тобто, Vinsol2009 стверджує, що звірячий розгін мирного протесту воїнів АТО перед Верховною Радою організував хтось "в сраку поранений". Рашапрорагандони навіть не розуміють про що брешуть, майже завжди...

Ні. Він може тріщати під час висихання. Після того як він викладений у стіну та висох , він стабільний. А на момент штукатурних робіт він вже стабільний. Немає такої технології , принаймні я ніде не зустрічав. Нагадаю , що ми обговорюєм внтуріщнє оздоблення , а не зовнішній декоративно/захисний шар. Ви не відступили , а скоріш за все не дотримались її. Якщо цікаво чому , як і звідки ваші тріщини , ось тут: (четвертий знизу документ). gazobeton.org/uk/normative

З заздрощів.

По технологии как раз сетки нет, буквально пару постов выше приводилось. А дальше кто как хочет

Ваши дети — не дети вам. Они сыновья и дочери тоски Жизни по самой себе. Они приходят благодаря вам, но не от вас, И хотя они с вами, они не принадлежат вам. Вы можете дать им вашу любовь, но не ваши мысли, Ибо у них есть свои мысли. Вы можете дать пристанище их телам, но не их душам, Ибо их души обитают в доме завтрашнего дня, где вы не можете побывать даже в мечтах. Вы можете стараться походить на них, но не стремитесь сделать их похожими на себя. Ибо жизнь не идет вспять и не задерживается на вчерашнем дне. Вы — луки, из которых ваши дети, как живые стрелы, посланы вперед. Стрелок видит цель на пути бесконечности и сгибает вас Своей силой, чтобы стрелы летели быстро и далеко. Пусть ваш изгиб в руке стрелка станет вам радостью; Ибо как любит Он летящую стрелу, так любит Он и лук, остающийся на месте.

А ви кадастровий план свій бачили, якщо ні то заплатіть і замовте копію плану, побачите як там намальовано?

Мені світить віддати приблизно 40 кв.м....віддати з акту про землю,в натурі залишиться все як є..Це як версія...Мозги тяжко таке сприймають,як таке може бути.Виявляється що може))

Хіба не батьки виховують дітей і розповідають зміст життя?

в мене все зробили як треба, але незважаючи на те, що я ще віддав 6 кв.м. сусідці для (добрих відносин) після чергових маніпуляцій з ділянками виявив у кадастрі зайву відстань між собою та іншою сусідкою. Переміряв і у мене розмір згідно акту на землю. Звідки там могла зʼявитись «нічийна земля» хз. )))

Там ще дуже цікаво все виглядає,виявляється для завантаження в пристрій ці координати зовсім інші ніж класичні GPS,можливо це якісь відносні або полярні...х.з.Треба ще скоренько інститут геодезичний заінчити щоб дураком не бути)))

Йому просто пощастило, що в школі не було "уроків мужності" і посиленого курсу "культу смерті", як у мене.

Як такий ідейний ухилянт зміг так виховати сина? Впевнений, що син @sergioвиїде по першій команді, ще й тачку піску з собою прихопить:)

Так дійсно,немає...на скільки зрозумів що там потрібна точність до долі секунди,якої само долі поки вивчаю.Тому перемір в гугмапс нічого не дасть,там тільки дві цифри після коми...Впринципі координати я вже здобув,тепер шукаю когось з "палкою"... це як в будівельників і всіх остальних)),кожний новий "кращий" за попередніх а результат приблизно однаковий а то і гірший)) налягає або находить на сусідню,в той час коли на мою також налягає сусідня,з іншої сторони...вроді так

А хіба є якийсь інший зміст у словах "Кацапи підуть Заходу на зустріч." і "Вибори будуть в кінці літа або осінню. Цього року."? Чи це все означає продовження війни, так мабуть треба розуміти?

"Ставити пріоритети – важливо. І сьогодні в Україні не може бути пріоритету вищого, ніж ситуація на фронті. Саме тому я відмовлявся від запропонованих мені посад: у разі їх прийняття я б утратив можливість підіймати ті проблемні питання, що виникають безпосередньо на передовій", - пише начальник штабу бригади "Азов" Богдан Кротевич у своєму Телеграм-каналі, передають Патріоти України, та продовжує: "Ви можете пройти повз цієї історії. Бо звичка – це небезпечна річ. Ще до 2021 року в нашому підрозділі воювало багато бійців, і багато з них загинуло на війні, якої більшість не помічала. Один із випадків безпосередньо пов'язаний зі звичкою: боєць, провівши занадто багато часу на ЛБЗ (лінії бойового зіткнення), перестав реагувати на небезпеку – ходив у повний зріст, вилазив за бруствер тощо. Саме тому, коли стався черговий артилерійський обстріл, він не сховався в бліндаж, а намагався визначити напрямок, звідки ведеться вогонь, – орієнтуючись лише на звук. Через це він отримав осколкові поранення, несумісні із життям. Більшість військових зрозуміє, про що я. Те, що цивільному здається "сміливістю", насправді часто є втомою й байдужістю до власного життя. Тепер уявіть: Україна – це боєць, який занадто довго перебуває на ЛБЗ. Смерті рідних і друзів стали звичними. Смерті дітей, цивільних – у більшості вже не викликають ані люті, ані навіть страху, як це було на початку повномасштабного вторгнення, або зникають на наступний день. А якщо це більше не викликає емоцій, то в норму входять і втрачені території, і відсутність резервів, і відсутність ротацій. У норму входять безглузді накази й великі втрати солдатів. Так, є статистика знищеного противника. Навіть запроваджена система балів для заохочення. Але чи часто на ставці піднімають питання про втрати наших підрозділів (саме по підрозділах) – убитих, поранених, зниклих безвісти? Можливо, коли в новинах ідеться про просування на 100 м уперед – уся країна радіє: "Хоч щось". А в мене – біль. Бо я знаю, скільки за це заплатив підрозділ заради команди "вперед-вперед". І будь-хто, хто хоч трохи знає елементарну математику, розуміє: це – тимчасове замилювання очей. Людей меншає. І колапс – лише питання часу. І так, це війна, але кожен солдат, котрий узяв до руки зброю, готовий віддати життя за Україну та її незалежність, але не за вислугу одного генерала перед своїм керівником. А будь-якому керівнику вже давно треба зрозуміти: якщо навколо немає людей які можуть сказати, що ти неправий, – це небезпечне середовище, яке призведе до фатальних помилок у прийнятті рішень. Далі буде історія. Вигадана. Від вигаданого підрозділу, від якого залежить інший, теж вигаданий, що перебуває в напівоточенні. І може потрапити в повне оточення. Усі збіги, мабуть, невипадкові. Хроніка з виснаженого напрямку. Свідчення вигаданого офіцера вигаданої бригади. Проте болить по-справжньому. З "К" до "В". Потім знову "К". Потім "Д". Без перепочинку, без ротації. В обороні – без укріплень. У штурмі – без резерву. Офіцери більше не ведуть у бій – вони тягнуть туди тих, хто ще в строю. На ділянці понад 5 км – 10, максимум 12 бійців. Оборону тримають водії, артилеристи, кухарі. Але і вони – "закінчилися". Від штату в батальйонах залишилося 25% людей, більша частина яких уже поклала своє здоров'я раніше, а зараз обіймають посади банщиків, водіїв, бо хочуть залишатися корисними й надалі. Коли згоряє ще один батальйон, ми не отримуємо підкріплення – ми отримуємо "перерозподіл". Люди не приходять – їх розмазують по дірках, які навіть важко порахувати. Ворог заходить штурмом по кілька разів на день. Мотоциклетні хвилі, броньовані хвилі, штурмові групи зеків. Натомість наші новоприбулі мають п'ять днів адаптації. На шостий – у бій або в землю. Накази зверху звучать як істерика. "Відновити позицію!" – яка нічого не дає. "Провести штурм!" – через кілометр відкритої місцевості, втрачаючи при цьому людей на підходах. Накази приходять напряму від найвищої військової посадової особи вигаданої армії. Розвідка? Немає часу. Вогнева підтримка? Не встигла прибути. FPV? Не вистачає навіть на одну роту. Ті, хто мав би розуміти обстановку краще за нас, – бояться на неї дивитися. Вони не визнають очевидного, бо легше шукати винних у самій бригаді, ніж говорити правду нагору – хоча вище лише одна людина. Легше доповісти фразу "обстановка контрольована" або "командир вигаданої бригади обманює й ховає людей", ніж зізнатися, що цей контроль – це ілюзія, що спирається на роздроблені коліна й настільки важку втому, що смерть здається порятунком від цього театру абсурду. Страх перед головним генералом паралізує не лише рішення, а й совість. І в цій тиші, де мали б бути мужність і правда, звучить лише одне – як викрутитися, як перекласти провину, як вчасно сказати правильне слово. Ситуація виглядає так, наче хтось нагорі вже примирився з нашою смертю й тепер лише визначає, хто саме і в якому порядку ляже в цю землю першим. Ми бачимо, як нас затискають. Ми бачимо, що буде, якщо впадемо. За нами – інші вигадані бригади, уже напівоточені. Ми тримаємося не за наказ, не за план – за тих, хто ліворуч і праворуч, за бригаду, яка ще жива. Командир? Він із нами. Але він – заручник наказів з іншого світу, де PowerPoint важливіший за евакуацію. А тепер гіпотетичні вигадані питання: Скільки ще потрібно "вигаданих" бригад, щоб почали слухати не паркетних генералів, а фронт? Скільки ще життів треба втратити, щоб нагорі визнали: це не "частковий некомплект", це системна катастрофа? Чому ми, які "на колінах" просять Mavic, маємо виконувати накази тих, хто має все, окрім відповідальності? Чому серед генералів більше тих, хто боїться втратити посаду, ніж тих, хто боїться втратити людей? Хто відповість за тих, хто більше не повернеться? Чи знову – ніхто? Чи має бути чергова трагедія, щоб нарешті зрозуміти – ця війна виграється не звітами, а кров'ю й правдою? І головне: чи зможе держава колись дивитися нам в очі, якщо ми раптом повернемося?".

Від пів-метра і далі під кутом нагадаю, що за кожний приїзд було заплачено непогані гроші і кожен звинувачував попередника. ) Чомусь одразу згадав елітних собачатників які авторитетно повторюють, мовляв правильна собака повинна… А у самих тільки й чуєш у полі «…стоять, пілять, даун, даун!!!!» 😜 я ж не в курсі що там у цих фахівців на приладах, мені від них потрібен папірець для виносу меж і оформлення акту на землю. А потім сусід приводить своїх фахівців і ти через деякий час дивишся у кадастр і робиш квадратні очі. ((