Активність

Купил такой, до войны стоил 200 гривен, щас наверно 350.

Це навіть якось не етично і вкрай образливо для всіх тутешніх свиней, що залюбки копирсаються в багнюці, а ви тіпа вєсь в бєлом і на конє.

вони пов'язані тому питання хто кого красить не має сенсу

Наш казах був українцем, більшим за мене, але я про тезу ... Хоча дідько з тією тезою, все одно вбігаю

в Казахстані ніколи не був, казаха знав тільки одного і той в маскву давно звалив. ті що в ефірі зазвичай теж виявляються кацапами

Мой персик пережил зиму 2020 года, было -25 один день. Сорт не помню. Как в этом году будет - никто не знает.

Можливо, от він і збіг з юрти, працював над собою, прокачав мажорність, об'їздив пів світу, допоміг купі людей(був меценатом), хоча Дніпро ніяк не Чикаго 😉 Є шанси у тези, що не юрта красить людину? * (звісно, та юрта, як тату під одягом, усе одно залишається)

Дивлячись який персик, районовані витривалі, але і їх також гублять температурні гойдалки, тут більш важлива не морозо-, а зимостійкість. У мене на дачі разом загинули і Рейдхевен і Київські ранні, хоча зима у порівнянні з іншими роками була не дуже морозною, а от весна… Ще примітив, що таке відбувається після щедрого врожаю, вочевидь дерево не встигає підготуватись до зими, хто-зна, може Позитив краще розповість, бо я аматор, а не фахівець.

на відміну від тези "хочеш узнати якою буде твоя жінка через 20 років, подивись на тещу", теза про походження працює завжди. саме тому навіть якщо діти народилися не в найкращому місці, треба їх звідти вивозити якамога раніше поки вони не набралися місцевого...

"Можна вивезти казаха з юрти..." ) Ми так жартували над нашим другом-співбутильником, казахом-мільйонером, кандидатом у доктори наук, викладачем тощо) Звісно, не вголос: він був непоганий дядько, вихований, але коли його іноді закидало по синіх кедах у казахський степ... туди, де він виріс із п'ятьма братами в реальній юрті.

файний оксюморон

можна вивезти дівчину з села... (с)

Розширений перелік )

А якщо переїхати в Чикаго, мажорку прокачати можна? Чи якщо склепав себе в мінорі, то це назавжди?

Да, котел остается, да и в система обвязки все уже готово (просто добавить новый источник), да и тены есть в этом ТН (9кВт - 3 ступени). Газ хотел был, но вот зарядили до участка 200 тис. (150 метров тянуть), сроки 10 месяцев. Добавить сюда еще покупку котла, проект на дом, ввод в дом, наверное все 300 будет. В целом по расходу все устраивает (когда топил в ночь, сейчас света не много... топлю когда есть), но вот цена прям привлекательная

В наявності.

гарний пост на користь дзен-буддизму

Ті 4 євангелії стали новим заповітом бо їх "якісь попи" вибрали з поміж 50 різних які були у вжитку паралельно в свій час. Чи ви самі перечитали всі конкурентні тексти і так само зупинились на цих чотирьох? А якщо брати ширше - ви напевне так само детально розібрали Веди, Упанішади, Бхагавад-Ґіта, Трипітаку, Махаяни, ретельно порівняли з чотирьма євангеліями і таки переконалися що нагорна проповідь краща? Щиро заздрю вам.

"– Я не могу объяснять одно и то же каждый раз, когда вам стирают память. Закажите справку HEV." ©

…«Якшо свобода вобщє шось значє, то це право казать людям те, чого вони не хочуть чуть». (с) _____________ 1. Общєствєнний договор. В класічєском вигляді, «общєствєнний договор» - це «Я отдаю державі часть своєї свободи, а держава гарантірує безпеку, справедливість і прєдсказуємость». Коли,(або «пока») ця канітєль работає - сістєма відносно стабільна. При мобілізації держава рєзко «піднімає ціну», але забуває повисить «компєнсацию». Проісходе односторонній перегляд «умов контракту», вона прєтєндує на твою тушку, твій час, твоє життя і як правило, без вибора для самого тебе. Договор міняється не по согласію, а по приказу. Коли ріск розпрєділяється нерівномірно, рішення приймають не ті, хто ***ує в окопи, а ти не маєш права отказаться - даже у самих лояльних наступає льогка зрада. В кабіні время от времені вознікають одні й ті самі вопроси: «Чого я, а не отой мордатий *** на «Гєлікі», «Чого я, а не син Порошенка», «Чого лозунгів і призивів дохуя, а ротацій ні одної ще не було». Людина перестає буть гражданіном і начинає чуствувать себе розходніком. Це «точка розрива», де «общєствєнний контракт» ламається і залатать його більше не получиться. Не получиться, бо після війни люди будуть все помнить. Помнить ухилянтів, помнить командірів, які часто по своїй тупості і от страха угравали роти-батальони-бригади, помнить погибших кєнтів і те, шо робилося в тилу. Всі ці бабки на кроватях, столах і в багажніках, підарасів, які наживалися, поки хтось кишки на вєтках в посадках розматував… будуть помнить все. Дальше сістєма натягує брехливу маску «єдінства» і пробує замаскірувать розрив. Тим, хто не в армії пробують «продать слона» зміною формуліровок, але слова влади розходяться з реальними діями і визивають все менше довіри. Тим, хто в армії кажуть: «Ніхто крім нас», «Будь мужиком», «А я не заморився?», «Шо поробиш», «Нам своє робить» - прєвращая тим самим добровольну лояльность у вимушену, от якої, разом з бешеной усталостью, накоплюється внутрєннє несогласіє. Але, ті, хто бачив войну не в тік-токах, не ведуться на красіві словєсні конструкциї, які йдуть поряд з купленою нєдвігою, палєтами спіжжєних грошей, показатєльними наказанієм для одних і правом робить шо угодно для других. Ніхто ж не отріцає наявності ворога, екзистенциальності війни і угрози для державності. Людям не понятно, як протівнік на ЛБЗ пояснює нерівність рісків для одних, єбєйшу корупцію і прівєлєгії для других. Протівнік не оправданіє, а фон в тєатрі піздоблядсва і фактічєского беззаконня. Виборочна справєдлівость не веде до сістємних ізмєнєній. Ця маскіровка не замєдляє неізбєжний крізіс, не ховає його і не способна восстановить довіру. 2. Неізбєжность або «Після війни куплю хатку в селі» Імєнно оце «після війни куплю хатку», яке я частенько чую от воєнних і навело мене на мислі, оформленні в вчорашньому і сьогодняшньому постах. Є певний історичний закон -кажда масова мобілізація приводила до одного з трьох ісходів. Мобілізація - це не просто воєнна міра. Це момєнт, коли держава в односторонньому порядку міняє умови «общєствєнного контракта» і оголяє своє нутро. Історічний досвід показує, шо після неї (мобілізації) наступає один з трьох варіантів (може буть сочєтаніє двух-трьох, може буть послідовність, але ніколи не інше) - Рєволюция/гражданска війна. Нерівність жертв і розрив мєжду рєальним опитом і офіциальною ріторікою стають дуже очєвідними і влада тіряє лєгітімность. Поранене у всіх смислах суспільство перестає підчиняться не із-за пропаганди чи ідєології, а через повну утрату довєрія. В рєзультаті рєволюция вспихає не із іскри, а в попиткі прінудітєльно передивиться розрушений ранєє «общєствєнний договор». - Авторітарізм. Якшо у влади є рєсурс і піздато работающий каратєльний апарат, то недовіру заміняють страхом. Страхом того, шо тебе запхають в «крузак» за піздьож і вивезуть в камиші, страхом потірять бізнес, свободу чи спокойний сон. Контроль усилюється, всяке інакомисліє подавляється, мусоров і чєкістів стає все більше. Це не рішає проблєму, ну виігрує время для оголтєлого грабєжа. Громадянські інстітути дєградірують, лояльность стає обізатєльной і часто формальной, а крізіс консєрвірується. - Пораженіє і крізіс. Коли масова мобілізация не приводе до стратегічних результатів, появляється самий главний вопрос: «- А нахуя?». Потєрі не конвєртіруються в рєзультат і підривають саму основу власті. Даже формальний мир чи заморозка конфлікта не вертають довіру. Общєство приходе до поствоєнного розчарування, цинізма і начинає шукать винуватих. На практікі, ці ісходи часто накладуються один на другий, ну всігда запускають необратімі процеси, послєдствія яких влада вже не може контролірувать полностью. Питання не в тому чи це случиться, а в тому - в якій імєнно формі і послідовності. І я, якшо чесно, не понімаю чого ви, а так же всі ці «умні» люди в комєнтаріях, не понімаєте очєвідних для мене, колхозніка, вєщєй))) Не понімаєте, або не хочете знать їх. Хатку в селі вони, блядь, куплять… Сергей Сергеевич "Сайгон"

У вас канал вытяжки упирается в паробарьер что ли, без выхода на улицу!?

наче ніж в Тернополі