МАШОВЕЦЬ | ВІЙСЬКОВИЙ ОГЛЯД
(переказ чатбота)
Дата: 25.10.2026, дані автора станом на вечір 24.10.2026.
Тема: Новопавлівський / Великоновоселівський напрямок.
Тип: оперативний огляд із оцінкою перспектив українського наступу.
Автор: Костянтин Машовець.
Статус доступу: FULL, прочитано чотири частини оригінального тексту.
Оригінал: Частина 1 · Частина 2 · Частина 3 · Частина 4.
Дії
За даними Машовця:
- Новопавлівка — Дачне. ЗСУ утримують позиції біля західної околиці Горіхового. Водночас українські підрозділи просунулися в бік Дачного з північного заходу, а також уздовж обох берегів Вовчої. До села залишається приблизно 3–3,5 км. Росіяни ще тримають окремі позиції біля Філії.
- Перебудова — Комар — Федорівка. Українські війська, очевидно, витіснили основні російські сили із цих населених пунктів, поступово згортаючи оборону противника вздовж Мокрих Ялів. Водночас у Перебудові й біля Комара залишаються російські піхотні групи. З Федорівки основні сили РФ, імовірно, відійшли за річку.
- Шевченко — Бурлацьке — Вільне Поле. ЗСУ вийшли безпосередньо до околиць Вільного Поля та Привільного. Також мають просування в бік Скудного.
- Північніше Великої Новосілки. Російський район оборони на захід від Мокрих Ялів звужується. Однак стійкого прориву українських військ до самої Великої Новосілки поки немає.
За підрахунками автора, від 12 до 24 жовтня українські підрозділи просунулися в середньому на 1,5–2 км на ділянках успіху, місцями до 3,2–3,3 км. Це дозволило розширити український плацдарм на Мокрих Ялах у південному напрямку.
Тенденції
Головна тенденція: український наступ суттєво сповільнився, але змусив російське командування перекидати сили, які могли бути використані на інших напрямках.
Машовець виділяє три моменти.
1. Темп наступу впав до мінімуму. Особливо північніше траси Запоріжжя — Донецьк. Просування зосереджене переважно на двох ділянках: Комар — Федорівка та Шевченко — Скудне.
2. Обмеженість українських сил стає визначальним чинником. Одночасно наступати на широкому фронті в напрямках Богатиря та Великої Новосілки дедалі складніше. Автор вважає, що ЗСУ доведеться або перегрупуватися, або зосередити зусилля на одному вужчому напрямку.
3. Російська оборона залишається вразливою. Попри уповільнення українського наступу, противник має проблемні ділянки біля Дачного та на підступах до Бурлацького.
Висновки автора
1. Тактичний успіх ЗСУ поки не переріс в оперативний прорив.
Українські війська звільнили значну територію, але це ще не змінило загальної ситуації на південному фронті. Росіяни продовжують наступати на Гуляйпільському та Добропільському напрямках.
2. Український наступ уже вплинув на розподіл російських резервів.
Це, мабуть, найважливіший висновок автора.
Машовець вважає, що російському командуванню довелося:
залучити 120-ту дивізію морської піхоти на Олександрівському напрямку замість її ймовірного використання поблизу Гуляйполя;
перекинути значну частину 90-ї танкової дивізії для стабілізації оборони, хоча ці сили могли суттєво посилити наступ на Дружківку.
Отже, навіть без великого прориву український наступ змусив росіян витрачати додаткові ресурси на оборону.
3. Подальший успіх ЗСУ може мати значно більший оперативний ефект.
Це умовний прогноз Машовця.
Якщо українські війська вийдуть до Великої Новосілки з північного заходу та переріжуть дорогу Велика Новосілка — Гуляйполе, російському командуванню доведеться розвертати частину сил для прикриття флангу.
Ще суттєвіший ефект автор допускає, якщо український наступ розвиватиметься всередину міжріччя Мокрих Ялів та Янчуру.
Але Машовець прямо застерігає: готовності ЗСУ продовжувати наступ у такому масштабі поки не видно.
Підсумок
Український наступ на Новопавлівсько-Великоновоселівському напрямку сповільнився через обмежені ресурси та російський опір. Проте він уже змусив РФ перекидати сили для стабілізації оборони, послаблюючи можливості їх використання на інших напрямках.
Ключова думка Машовця: тактичні результати поки обмежені, але оперативний ефект може виявитися значно більшим, якщо наступ вдасться відновити й розвинути.