AnMig

Чи вітається тут схема з нічним тарифом? Тобто: в ночі заряд від мережі, вдень розряд від акумулятора. Як думаєте, чи сильно впливає на ресурс акумулятора, коли робити таке 365 разів на рік, плюс непередбачувані розряди/заряди підчас блекаутів. Чи це теж питання релігії?

Може й так. Зі стабілізатором в мене за останні три місяці різниця між лічильником і факт. споживанням гуляє від 80квт/год до 30квт/год. Минулі роки, якщо не помиляюся - поза 100 виходило. А тепер ще й інвертор додасться, то й взагалі бардак буде. Чи допомже мені це знання? А чим допомагають людям ватметри в щитках? Бо їм просто цікаво. Думаю, на цьому можна закінчити

Можу помилятися, але думаю, що у вас 117вт іде на роботу інвертора. Але він витрачає потужність (невідомо скільки) на перетворення енергії з сонця і акумулятора. І на вашому скріншоті мого стабілізатора не видно 🙂

Власне, що "схоже". 🙂 А як взнати практично? Принаймні, я не бачу на своєму скільки семе він споживає суто на підтримку своєї роботи. В характеристиках виробника не бачив цих даних. Плюс, в мене ще один голодний рот: 20квт стабілізатор

Ну, щоб розуміти куди пішло 4 - 5 соток лишніх в місяць за електроенергію, яку не споживав

Некоректно висловився, хотів сказати так: "перед стабілізатором і нвертором" потрібно поставити ватметр. Проблема в тому, що я не впевнений, чи інвертор показує скільки саме він бере від мережі на власні потреби і на підтримку роботи бмс (якщо таке має місце). А танцювати з бубнами, і обвішувати датчиками не маю бажання. Думав якось по простому зробити: порівняти скільки квт зайшло, і скільки скільки вийшло без заряджання батареї. І знатиму різницю. Ця різниця (стабілізатор+ інвертор) може так в непогану суму в місяць обійтися. Просто для цікавості при веденні бюджету

Це ті що через Zigbee працюють? В мене нема Zigbee хаба

Ні, гараж. Температура не нижче +4 град. Хіба що, в якихось винятках і буде мороз там (але якщо так станеться, це вже буде, мабуть, моя найменша проблема). Тобто коли воно вийде з ладу, то не пропустить струм далі? 🤔Звучить не дуже надійно

Порадьте, будь ласка, ватметр на дін рейку, який можна поставити на вхід до будинку, щоб бачити скільки інвертор споживає, зараз/сьогодні/за місяць і т.д. Прошу не кидати тряпками (знаю що є купа китайського барахла в інтернеті). Хочу знати що використовує спільнота, щось менш-більш перевірене чи трохи якісніше. Без свистілок, перділок і фантиків у вигляді "Ватметр + ПЗВ + реле напруги + підігрів сидінь" PS: Не знаю чи важливо, але одна фаза, ввідний АВ 32А

Мені вже дали зауваження щодо "одних і тих же питань по колу", та більше нема в кого спитати. То ж що по DC автоматах між АКБ і інвертором? Ставите ви їх, чи плавкі запобіжники, чи нічого не ставите? Якої фірми, може посилання скинете?

Перед гібридним інвертором всі ставлять реле напруги. В моє му випадку його ставити не можна, бо воно хибно спрацьовує, якщо перед ним стоїть стабілізатор. Тому РН я викинув зі схеми в кінці кінців. Питання: підчас зварювальних робіт є вимога, що стабілізатор треба включати в режим байпас. В результаті, при зварюванні мій інвертор не має захисту від перепадів напруги. Чи не зашкодить це інвертору? Чи при зварювання потрібно ще й бапас інвертора активувати разом із байпасом стабілізатора?

Буде. Просто я це тут не показую, щоб не ускладнювати схему лишніми деталями, які до питання не мають відношення Саме так

І останні питання для остаточного розуміння схеми і покупки необхідних комплектуючих і проводів 1. По номіналах. Інструкція каже що для 8-ки на вихід треба 50А автомат. Для генератора 50А автомат. Але в мене немає навантаження на виході яке б вимагало 50А автомата. Максимум 25. На вході в будинок у мене 32А автомат стоїть. А після інвертора взагалі планую поставити ПЗВ 30мА на 40А. Отже, якого номіналу брати автомати на вхід і вихід інвертора та 3-позиційника для байпасу? Я планував 32А. А для генератора, взагалі 16А. Це ок, чи для інвертора потрібно більше для правильної роботи? 2. Не зрозуміло по запобіжниках. Одні кажуть що від акб до інвертора треба плавкий запобіжник номіналом бмс (200А). Інструкція каже 225А DC автомат. Що ж все таки там має бути? Плавкий запобіжник, чи dc автомати, чи обидва?... Update: 3. В інструкції намальований 2-полюсний DC автомат від АКБ. Але той хто продає батарею каже мені, що достатньо одного (на + або на -). І що він не зустрічав 2-полюсних DC автоматів, і що 200А автомат буде достатньо для моєї 8-ки і 314АГ батареї. Можу робити так, як радить продавець? Чи все ж порадите якийсь правильний DC автомат двополюсний на 225А як книжка пише?

Отже чи правильною буде така схема?

Отже в сусідній темі дійшли висновку що треба переходити на TN-C-S і підключати буду по схемі з E-N Link. Згідно схеми, на вході і виході інвертора автомати лише на фазу. І мені не дуже зрозуміло як облаштувати байпас тут. У всіх відео на ютубі ставлять на вхід і вихід двополюсні автомати, а байпас роблять 3-позиційним двополюсним перемикачем I-0-II. Питання: чи можна використати 3-позиційний двополюсний перемикач I-0-II на виході з інвертора (що розмикає і фазу і нуль)? Чи вихідний N завжди повинен бути під'єднаний до нульової шини, незалежно від того чи інвертор живить будинок, чи ні (в байпасі)

Не дуже розумію що саме з чим заземлюється у вашому коментарі? Розгорнутіше: до лічильника нуль заземлений стержнем на стовпі. У лічильник вмонтовано 3 полюсний автомат. Після лічильника 3 фази і pen заходять в будинок. pen на початку роз'єднується на pe і n на шині власного (домашнього) заземлення. А 3 фази ідуть на вхідний автомат будинку. Хіба не так повинно бути?

Так, саме TN-C-S я і хочу досягнути. Раз Наблюдатєль відреагував, значить все гуд

Виходячи з цих висновків, не підкажете щодо зміни схеми? Чи все ок тут? Саме цікавить питання чи в правильному місці підключений PEN. І чи у вірних місцях ПЗВ (300мА і 30мА)

Отже проект мого електропостачання абсолютно нічого не говорить про системи заземлення. Лише каже що треба зробити власне заземлення, і ніде не вказано заземляти вхідний нуль. Я вже втратив надію, але! Підняв найстаріший проект 15 річної давнини (коли будинок вперше підключався до електромережі). І чудо!!! В технічних вимогах (ті що видає обленерго) чітко написано: "Запроектувати і виконати монтаж повторного контуру заземлення "нульового" проводу на опорі №......". Отже "повторний контур заземлення" не робиться в ТТ схемах, на скільки розумію. Ну і комбо: в проекті пише "провести монтаж повторного заземлення PEN - провідника на опорі...". А ще, враховуючи що на кожному стовпі забитий заземлений стержень - значить, моя лінія НЕ ТТ. А отже я можу заземлити вхідний нуль. 🤗

Порадьте з розумінням/вибором схеми заземлення. На всій вулиці на кожному стовпі є стержень, що йде в землю. Лінія відносно нова (+- 20років). Який стан лінії на ТП не знаю. На стовпі висить лічильник. Від стовпа до будинку йде СІП 16х4 (3 фази і нуль) до 3-полюсного автомата. Але будинок лише використовує одну фазу. Підведення робилося теж недавно (4 роки тому). На ділянці є власний контур заземлення, який під'єднаний до ГЗШ. Заземлення ніяк не з'єднане із вхідним N. Воно (заземлення) робоче. Але опір ніхто ніколи не міряв, і не впевенений чи воно не прогниє за кілька років. На скільки розумію, у мене TT схема. Порадили заземлити нейтраль на домашній контур заземлення. Враховуючи інформацію вище, можете сказати на скільки це небезпечно/бажано на вході в будинок заземляти нейтраль, не знаючи чи до нього приходить PEN чи PE? Може є якісь регіональні стандарти? Які взагалі переваги та недоліки обидвох варіантів?

От мені цікаво. Якщо не робити самому, а заплатити сіксіон гривнів інсталяторам резервного живлення (з сертифікатами і знаннями ПУЕ). ....от вони прийдуть до мене, подивляться і якимось магічним способом взнають як підключати інвертор і чи заземляти вхідний нуль чи ні, зрозміють яка в мене система TT, чи TN-C-S? Якщо так, то звідки мені взнати той секрет що знають вони? Чи все ж вони бачать ті ж самі 4 дроти, що бачу я, і підключать навмання...

Саме про це я кілька років тому тут розпитував, так і не отримав відповідь. Тому найбезпечнішим було залишити все так, як зробили електрики при підключенні мережі в будинок. А на випадок резерву (роботі від генератора) - повністю відрубую нуль і фазу мережі. А свій локальний нуль роблю із власного заземлення. По моїй вулиці на кожному стовпі стержень забитий в землю. Він продзвонюється із вхідним нулем. Але ШІ каже, що в мене скоріш за все TT, і зробити TN-C-S зі своїм заземленням я не маю права. Провірити не можу, бо ще навіть не визначився зі схемою підключення інвертора Воно то своє, але не зв'язане ніяк із мережею. Бо я вже кілька років не знаю як визначити, чи в мене на вході PEN чи N.

Так, це я так свідомо зробив колись, щоб повністю відсікати міську мережу, але при тому, щоб в домі був нуль. Тобто, не просто кинути вихід N інвертора на вхідий N, а ще й заземлити вхідний N? Дякую. Бо я просто в шоці з людей які знімають тіктоки і ютуби. Наприклад, ніхто не покаже як під'єднати генератор. Всі лише показують як це просто, і як легко налаштувати, але не покаже який провід куди пхати. Лише одного знайшов, який відкрито сказав, що не треба ніяких занулень/заземлень фази... під'єднав два виходи генератора, налаштував як потрібно, і дея нормально з ним працює... А то якісь таємниці і секрети з того роблять, щоб шо?!

Лише, коли живлення будинку відбувається від генератора (міський нуль і фаза роз'єднані). Коли живлення будинку від міської мережі, то повторного заземлення нуля немає. Це теперішня ситуація (без інвертора). Не можу відповісти, хочу як правильно зробити. В тому й питання: чи об'єднувати нулі, чи заземляти нуль, чи інвертор сам його заземлить... Хочеться мати можливість трохи підзаряджати АКБ і живити будинок на мінімалках від генератора на випадок довгих відключень. А в інструкції якісь дві різні схеми. Лише в тій що для Австралії нулі об'єднані (ще й із заземленням об'єднані) 😀 Вже голова кипить

хоча далі пише, що в деяких інверторах реле може бути вбудоване. Що ж, чекатиму на паперову інструкцію, може там щось конкретніше буде писати.