Gonchik

Не так, це те, що можливістю, яка надається людям, котрі потерпають від війни, користуються інші, котрим ніщо не загрожує (камон, тобі годину їхати до одного з трьох пунктів перетину кордону, і так встигнеш, якщо що), щоб реалізувати свою споконвічну мрію - присмоктатись до щедрої цицьки.

Яка (триповерховий, кожен свій за бажанням) паляниця?!!! Я зараз горжусь східними українцями, котрі ходять з голими руками на мітинги і мені до дідька соромно за своїх земляків, котрі масово лишають свої двоповерхові кам‘яниці в містах, в котрих не лише не впало, а й не пролітало, і стають утриманцями всього світу. Ви знаєте, яка зараз нац. ідея західного українця, того, котрого всі вважають затятим бандерівцем, який помре в бою? Здати свою халупу переселенцю і звалити в штати, Ірладнію, ЮК, та хоч кудись. Валять навіть пенси, у які жодного разу не були за кордоном. Титульні, блд!, схаменіться!!!

Люди два тижня на передку. Ротація, нє?

Нє, ну ще би сказали, що не заслуговує ( героїчний народ). А де хоча би статус кандидата, чи якась дорожна карта. Чергове бла-бла-бла.

У львівських митників. Днями віджали 400 шт у одного вельмишановного харків‘янина. І ще дохера всього. І ніякі виходи на найвищі рівні не допомогли.

Там було про їжу пару сторінок назад. Сьогодні мав розмову, яка зробила мій день. Дзвонила близька людина, про котру думав, що вона вже давно в одному зі своїх закордонних маєтків. По віку виїздна. А виявилось, що зараз в Вінницькій обл., готується до посівної.

То у юрлиц

Всі, хто 24-го був біля кордону і не виїхав, одноголосно визнають, що про*бали. Або не встигли. Дехто з моїх знайомих смикнув одразу після зустрічі Зе з олігархами. Так що не треба ля-ля.

Ніфіга собі прогнози. Я про останній абзац. І ще - з-під палки ще ніхто добре не воюватиме

Насправді досить було зробити свою ТУ-шку, або використовувати чиюсь, де та сама московська називається інакше. Тобто сировинний набір той самий, або максимально наближений, а назва інша. В Кам‘янці Подільському, наприклад, один виробник давно вже робить московську під назвою Бандерівська)

Мій допис про дещо іншу війну. Донька вчиться в Ротердамі. З власної ініціативи і підтримана іншими українськими студентами вирішили провести зустріч з зацікавленими і розповісти про нашу біду. Для цього попросили керівництво ВИШу виділити зал. Спочатку ті морозили про нейтралітет. А далі сирійське земляцтво почало качати тему, що підтримка України - расизм, і де мовляв, вони були, коли велись військові дії в Сирії. Думаю без російських кураторів не обійшлось.

Різні є. В основному сидять тихо. У мене сусід заселив дві сім‘ї - ми їх не чуємо/не бачимо. Навіть думати, що якась спляча група) Епік ціни підняв сильно, але біженці облаштовуються. Хто чайник купує, хто пилік. Номери в основному 0007, 0001 і їм подібні.

А як це? Москалі що в штикову ходять?

Це прекрасно. А тим часом люди в самому Києві по п‘ять днів не можуть попасти в ТРО, а на шостий йдуть копати окопи. В Василькові колишні менти і сбушніки зброю отримати не можуть і починають волонтерити по вч.

Витримка це про благородні напої-наїдки. А консерва - просто тухла)

так, я здивований, але купа львівян виїхали. Це не заважає дерти ціни на оренду житла вгору ( шукав для знайомих, що їдуть з Києва масово). Інші ж навпаки організовують місця проживання для біженців та гумконвої з Польші з їжею, медикаментами тощо. Поляки - молодці. Деякі підприємства збирають за день допомогу на сотні тисяч доларів.

Років сім тому привіз тестю з тещею hark roma. Підведення зовнішнього повітря, триста кіл кераміки. За цей час міняли пару деталей футеровки. Але площини там прямі, коштувало недорого. Опалюють дачу, де проживають постійно. Основне ждерело. Два поверхи по сорок метрів. У Гаврилівих є достойні печі з керамікою. Ціни не бачив. To Lastandr - жити штампами ніхто Вам не заборонить, звісно. Але навіщо їх нести в маси?

Ну Таня - то особливий випадок. Працювала б у моєму регіоні, то може б і уклав з нею таку угоду. Гадаю воно того варте. А поки що бачу, як прораби будують два поверхи на 150 загальної по ціні майже 200 одноповерхового з ненайгірших матеріалів. Натягують замовників на дивні рішення, типу теплих підвалів, тощо. Так що тут справа не в 15-ти відсотках.

Исключение лишь подтверждает правило)

На чиле и расслабоне - это когда стоимость строительства на месте, ну или растет и стоимость строительства и стоимость готового. В ситуации, когда расходы на строительство растут, а готовое стоит на месте и меет весьма туманные перспективы - не получается на чиле.

Оно то вроде и так. Хотелось реализовать все хотелки с учетом прошлых двух строек. Типа добавив сотню к теперешнему дому получить объект в районе получше с точки зрения соседства, природы и характеристик самого объекта. А теперь думаю, нужен ли мне этот мавзолей за 250+к на территории с неясными перспективами на ближайшие парудесят лет (они же мои максимально активные, когда еще можно и нужно получать удовольствие от жизни). Плюс ко всему не осталось у меня в Киеве ни родни, ни друзей, ни работы. Все плавно переместились кто куда.

Ну да. Пегретый, шантажа Европы ради, путинский газ так и зависнет на отметке в тысячу баксов, а нефть подтянется)

В чем оно “самое время»? Посчитали крышу и окна - неделю хожу свыкаюсь с ценами. Такое впечатление, что ни исполнители работ, ни продавцы материалов новостей не читают и мнят, что будущий сезон переплюнет прошлый. Если с оглядкой на ситуацию попустит - ок, коробку накрою. Если нет - пошло оно все лесом и пусть гниют 4 фуры 2 нфа и парудесят кубов пиломатериалов в купе с нулевым циклом выполненным в прошлом году - жизнь и здоровье дороже. Хожу, смотрю таунхаузы по Кракову. Дорого. Правда строят намного качественней, чем у нас. И гребут тоже прилично. И цены растут.

Шановні дописувачі! Не хочу нікого образити, але тендер - це вибір кращої пропозиції з наявних. Те що можете, вмієте, готові - це супер. Але ціна, в приват звісно, - набагато краще. Або хоча б номер телефону. Які ще потрібно вказати вводні з мого боку, щоб ця тема перестала бути місцем демонстрації готовності безвідносно ціни, і стала корисною мені і потенційному виконавцю робіт?

Кожному своє, звісно. Я інколи і 10-титонкою заїжджаю на подвір‘я. Бусом часто.