Dmode

Так може на іншому 100кубів? Тобто, я до того, що показник одного анемостата не достатній для висновку чи є сенс. Не знаю яка у вас залежність в об'ємі від обертів, в мене при 1500rpm на виході близько 200 кубів, але на одному з анемостатів теж може бути 10 якщо так налаштувати.

Принцип тупий. Базова лінія, від якої починається відлік (400ppm), зміщується в сторону найчижчого рівня, в якому перебував сенсор за якись певний час. Тобто якщо раз на якийсь час сенсор не попадає в середовище з рівнем 400ppm, то при включеному автокалібрування з часом показники будуть покахувати оптимістичну фігню. Цей опис на совісті продавців. В документах від Сенсіріон йдеться не про автокалібрування, а про тимчасове зміщення та повільне повернення до нормального стану, після того, як чутливий елемент просохне після тривалого перебування у середовищі з високою вологістю. Щоб це повернення пришвидшити у вас є функція підігріву. В Сенсіріон є цікавий документ, в якому описується як тестувати сенсор у порівнянні до референсного сенсора. Як референсний рекомендують використовувати SHT85. Видно він в них найбільш точний. Він дійсно по даних випробувань приведених вище мав найменьші відхилення але ціна його понад 30 баксів.

Та ні, еталонного середовища це не замінить. Невідомо наскільки точними є розрахунки Зерн щоб пробувати на них спиратись. Взагалі їх калькулятор досить примітивний. Не враховує точку обмерзання, різницю в балансі. А ці фактори будуть суттєво впливати на вихідну вологість.

В яких одиницях обчислювати похибку це вже як кому більше підходить. Головне, що калібруванням її можна звести до мінімуму. А різниця між 33%rh і 40%rh виглядає однаково страшно, незалежно як вона обчислюється. Бо якщо привязувати до вологості алгоритм захисту від обмерзання, то бажано щоб сенсор видавав більш точні значення на низах. Не калібрував ще, поки лінь перемагає. Може колись потім візьму ще іншої солі, зроблю більше точок. Чисто з цікавості. І тоді відкалібрую. Мій захист від обмерзання поки не привязаний до вологості. Поки вистачає розуміння, наскільки ті всі показники вологості можуть бути далекими від реальності.

Наївно, для чого б тоді робились тести на різних точках.... Як кажуть навіть зупинений годинник два рази на добу показує правильний час... Тобто любі варіанти можливі. Але маючи тільки дві точки, можна зробити лише лінійне коригування. Якщо ж показники відрізняются нелінійно, то співпадіння десь посередині може і не бути. Щоб розуміти це роблять більше точок ніж дві. З мого зоопарку лише один з BME можна назвати досить точним, чого не скажеш про другий... Дешеві китайці теж показали не погані результати. чорний виносний: дешевий китаєць білі 2шт: дешеві китаці сяомішні 2шт такі

Ось наприклад кількох сенсорів з мого експерименту. Мої Сяомішні на низах брешуть досить сильно. Це не значить що у вас має бути так само. Це скоріше демонструє що всі ці сенсори лотерея, і без перевірки неможливо сказати хто з них ближче до правди.

По двом точкам розраховується лінія калібрування. І через формулу або вбудовану функцію в еспхоум коригуєте отримані значення. Калібрування може виявитись і нелінійним, але про це ви зможете дізнатись тільки якщо зробити більше точок ніж дві.... Спочатку випікання, потім насичення. Тобто обидва. На чутливому елементі випалюються забруднення, які до цього могли вносити спотворення. Але сенсор після такої процедури всеодно потрібно калібрувати. Достатньо звичайної води, яка створить насичення близьке до 100%. Пора***те через абсолютну вологість, яка буде відносна вологість у духовці при 65~85С. Умови якраз будут такі які рекомендує даташит. Це на високій точці, на низах все може бути навпаки.

MgCl2 99% NaOH 99% (потім можна використати для прочистки труб каналізаційних) Нема змісту зупинятись на пів дорозі, коли ці пів дороги нічого вам поки не дали, окрім розуміння які показники відповідають верхній точці калібрування. Навіщо та лотерея, якщо ви вже зробили половину роботи. Якби можна було купити(зробити) якийсь супер-точний сенсор, то ані виробники цих же дорогих сенсорів не виробляли би професійні калібрувальні набори, ані користувачі яким важлива точність (як наприклад поціновувачі сигар) не калібрували би свої сенсори, раз на якийсь час. Бо то калібрування з часом пливе. А який зоопарк з показників різних сенсорів можна отримати я викладав вище. Реальність вона така. Продати у роздріб пересічному споживачу можна і те, що не прийме великий вендор. Користувач посилання на статтю якого викладав вище, вів розмову з інженером Сенсіріон щодо того, чому можуть бути такі розбіжності. Той висловив припущення, що сенсори могли бути забрудненими якимись VOC, що призводить до зміщення калібрування. Такі сенсори потім продають китайці як нові, задешево, бо пересічному і так зійде.

Чому температура коливається в діапазоні 1С ? В такому експерименті температурна незмінність є важливою. Ось переклад американського стандарту: "10.2.2 Розмістіть певну кількість обраної солі на дні ємності на глибину близько 4 см для солей з низькою відносною вологістю або на глибину близько 1,5 см для солей з високою відносною вологістю. 10.2.3 Додайте воду приблизно по 2 мл, ретельно перемішуючи після кожного додавання, доки сіль не зможе абсорбувати більше води, що демонструється наявністю вільної рідини. Хоча система насиченого розчину визначається наявністю надлишкової кількості нерозчиненої речовини, перевага надається мінімізації присутньої вільної рідини для зручності використання та для мінімалізації впливу на стабільність у разі змін температури." Тобто у сіль маленькими порціями додається вода, поки не впевнитесь що з'явилась вільна рідина. Воду бажано брати дистильовану або після осмосу. Тому калібрування робиться по кількох точках. Зараз у вас є тільки одна.

Така конфігурація вимагає дуже багато часу для врівноваження. Може бути кілька діб. А також не рекомендується поміщату туди щось, що може грітися, як то наприклад повербанк чи особливо ESP. Бо такі девайси призводять до температурної нерівномірності всередині контейнера і значної похибки. Для того щоб досягти за кілька годин рівноваги об'єм повітря над розчином не повинен перевищувати 25см3 на 1см2 поверхні розчину. І чим меньше повітря тим краще. Пластикові тари можуть бути гігроскопічними, і впливати на час врівноваження. Тому для вашого сенсора більш точним і швидшим рішенням була б скляна тара, з кришкою, через яку продіваєте сенсор. Фірмові калібраційні ємності виглядають ось так. В них десь 2~4см3 повітря на 1см2 розчину. Тому вони порівняно швидко забезпечують врівноважений стан як по вологості так і по рівномірності температури в обємі над розчином. На фото не видно, що це насичений розчин, бо він повністю прозорий. Сипте туди ще солі, щоб було явно видно що вона там є у вигляді кристалів, які вже не розчиняються. Важливим є не кількість розчину, а його площа поверхні що контактує з повітрям. Сіль має бути чистою без антизлипаючих домішок і не йодована, бо інакже похибка теж можу бути значною.

Опишіть що робите, бо по фото якась муть виглядає.

Ось такий інспекційний лючок добре підійшов. Закривається/відкривається просто і швидко. Герметичний, має ущільнення. Залишив там SDC41 після калібрування на кілька діб. Бачу що за цей час рівень на вулиці коливався в межах близько 50ппм. Тобто щоб всі сенсори привести до єдиної "бази" треба їх всі одночасно калібрувати. Інакше покази можуть гуляти лише через різний рівень на вулиці в момент калібрування.

З включеним підігрівом дані є спотвореними. Ця функція не для постійної роботи. Для "кімнатної" вологості вона не потрібна. Вона для динамічних умов високої вологості з можливістю конденсації, для короткочасних прогрівів перед зняттям даних щоб вивести чутливий елемент з насиченого стану. Дані в такому режимі знімаються після того, як сенсор охолов.

Вище приводив приклади які можуть бути розбіжності навіть в однакових моделях сенсорів, не кажучи про різні моделі. Перевіряти над насиченими розчинами хімічно чистої солі (>99%). З вашим сенсором це досить просто зробити, бо він на дроті та займає малий об'єм. Хоча би по двом точкам по низькій вологості та по високій. За високу точку (75%) можна взяти натрій хлор (кухонна сіль) якщо вона без протизлипних агентів та не йодована. За низьку наприклад MgCl2 (33%) та NaOH (7%, обережно бо їдке). Ось тут можете прочитати про процес більш детально. Тут меньш детально але від Bosch про калібрування BME280. Для власників сигарних шаф калібрування сенсорів вологості буденна процедура, бо для них важливі точні показники. Не будуть, бо ви не знаєте який з них і на скільки бреше. Лише перевірка в еталонному середовищі описаному вище може внести ясність.

Спробуйте, поділіться потім досвідом. Зі свого боку розкажу. В мене два джерела конденсату: рекуператор та сушка для білизни. Обидва варіанти ідуть напряму в каналізацію. Бо обидва мають певні аромати у складі. З сушки конденсат пахне миючими засобами, конденсат з рекуператора теж має певний аромат, яким він видно насичується від відпрацьованого витяжного повітря. Фільтрувати конденсат від запаху напевно можна колоною з активованим вугіллям. Але сам би таким не займався.

То з'єднайте там де розрив і заміряйте опір кола (самі чи в електрика). Тоді можна буде обчислити потужність. Після заміру опору стане зрозуміло. Якщо це опір готового виробу в цілому, то опір буде близько 470 Ом.

Сенс такого типу сифонів у сухому затворі, який при відсутності води в сифоні, не дає повітрю з каналізації попасти у зворотньом напрямку потоку. Це взагалі не проблема якщо є фанова труба. Але щоб таке явище виникло, потрібний значний тиск, якого у вищеописаній ситуації бути не може. Для прикладу якщо від ПВУ 5м 150мм повітропроводу на вулицю, то при потоці 300м3/год це опір у 10Па, при 150->3Па, 80->1Па. І навіть якщо у сифоні немає сухого затвору і він пересох, то при потоці 300м3/год через повітропровід, через дренажну трубу 16мм довжиною 5м пройде 2м3/год що меньше 1% від загального потоку. Це нікчемне значення, бо через фанову трубу тільки через гравітаційний або температурний перепад буде рухатись більше повітря. Для цього якраз і є сифони у кожному сантех обладнанні, щоб повітря з каналізації не рухалось у приміщення. Якщо так потрібно - то ставте. Такий фотозвіт у відповідній темі розважив би публіку.

Ви користувались якимось софтом для обрахунку опору. Поставте манометри на потрібних ділянках і подивіться які там будуть перепади, якщо там є такий функціонал. Загальний опір складається з окремих ділянок. І на кінцевій згадуваній ділянці він буде дорівнювати опору цієї ділянки. А на ній перепад буде малий, бо там немає чому створювати цей опір. І яким він буде можете порахувати по ваших діаметрах і довжинах. Не можу зрозуміти чого взагалі вас хвилює вірогідність підйому кульки?

В черговий раз хочеться написати "я х-ю з ваших висновків"... Нормальний режим роботи що спрямовує конденсат у дренаж, а не навпаки. Кулька у сифоні для того щоб не отримати зворотній потік з каналізації, коли води у сифоні немає. Для руху вперед пофіг якщо кулька підніметься. Тай щоб вона піднялась має бути певний тиск, а він буде зовсім невеликим на ділянкці від пву до фасаду. сифону з петлі шлангу може бути достатньо в такому випадку.

Заїдьте до автоелектрика любого, він вам і опіз заміряти зможе і перепакувати. Опір на всякий випадок, щоб по ньому вирахувати потужність яка була в попереднього. І по ній можна підібрати аналог. Але це, якщо там був звичайний НЕсаморегульований кабель. Якщо він був саморегульований, то опір напевно мало що дасть. Як знімете кабель, то розколупайте його і покажіть як виглядають всередині жили та ізоляція.

На схемі з мануалу виглядає що напруга 220, бо на підключенні позначені фаза і нейтраль. Знімайте цей кабель, виміряйте його довжину і бажано ще опір.

А оце обмерзання чи відтаювання? Що ж воно так страшно виглядає, як якісь каналізаційні стоки?

То яка саме там напруга? Що за модель ТН?

Не факт що ви знайдете людину яка готова займатись такою фігнею. Для початку варто б було упевнитись: що на кабель іде 220В. Для цього в морозну погоду треба відкрити корпус, прослідкувати які контакти ідуть від кабеля на плату, і заміряти на цих контактх напругу. Чому в морозну - бо коли тепло, напруги на контактах не буде взагалі. що то за кабель був взагалі, якої потужності, щоб не спалити вихід на платі підключивши більшу потужність кабелю. Далі просто зняти той кабель з плати. Переставити клемні контакти зі старого кабелю на новий. Підключити новий кабель до плати. PS. в технічних доках на ваш ТН (що за модель?) немає схеми з зазначенням номеру запчастини чи інших тех.характеристик?

Перед якщо відштовхуватись від напрямку потоків. Зараз обидва вентилятори зі сторони вулиці. З огляду на викладені в цій та сусідніх темах температури навколо теплообмінника, можна припустити, що дані, які видає калькулятор є далекими від реальності. Цікаво буде глянути на ваші показники. Ще як варіант. Або зовні повітропроводу, або вставляють спірально всередину. Досить просте і дієве рішення.