hause

Всьо идъйот по оманському зеплану : мінімум по Дніпру...

Дайошь НКВДземудараські трійки на кожному повороті! Тільки війна для старих\бідних\хворих...

У влади війни немає Перший "цивільний" тиждень після понад трьох років у ЗСУ. Головні враження: у влади війни немає, пиляють всі, важливо – не як вижити державі, а як додати до рейтингів. Бачу, навіть нічні атаки на Київ на цю позицію не впливають. 1. Парламент проголосував за ввезення без мит і ПДВ оптиковолокна для дронів. Бурхливі аплодисменти, пафос, купа красивих слів. Ви, блд, повинні сидіти й мовчати. Парламенту має бути соромно, що це важливе рішення запізнилося на роки (точно так само як і попередні законопроєкти про дрони і РЕБи). Вже мовчу про те, що Кабмін до цього законопроєкту не причетний жодним боком. ЖОДНИМ. Міноборони, не на часі? Військові зачекають? 2. Така сама ситуація і з військовими законопроєктами. Цього тижня ВР прийняла кілька важливих рішень. Вкрай важливих. Добровільна служба для тих, кому за 60, визнання особи загиблого через суд, грошова компенсація військовим за невикористану відпустку, спрощення механізмів допомоги в разі поранення чи загибелі, посилення кадрового забезпечення медслужби, питання навчання для контрактників. Знаєте, що об´єднує ці рішення? Лише одне – всі вони прийняті із запізненням у 2-3 роки!!! Парламент, який аж так гальмує, просто не має права на існування під час війни. 3. Схема під назвою "як рейдернути Будинок профспілок". Поки дурні воюють, влада придумала як хакнути 14 тис. квадратів на Майдані. Не вийде, не дозволимо, швидше ви поповните монакську і еміратську діаспори. 4. Сенсація тижня – Кабмін виділив з резервного фонду 2,4 млрд грн для виплат на кешбек. Потрібна справа, як без кешбеків. Із дронами-РЕБами все в порядку, армія забита під зав´язку, складів не вистачає. Лише кешбеки залишилися. 5. В парламенті – повний бардак. Таке враження, що все керівництво на фронті, а за старших лишили студентів-стажерів. Працював на двох засіданнях ТСК з питань оборони. Уявіть картину: в один і той самий час призначають, і засідання ТСК, і мого аграрного комітету. Це не просто деталь, це діагноз. 6. Був у мами в Чернівцях, між лікарнями, побачив, як працює місцева влада. Не повірите, там немає війни, взагалі, щезла, розсіялася як дим. Київ – далеко, до нас не прилетить. У пріоритеті – лише сквери, тротуари і передвиборчі дороги, а на фронті – лохи, не розуміють суворої правди життя. Лише один тиждень. Ніби вірус якийсь, владу окупували зомбі, які не знають, що в країні війна. Сподіваюся, що наступна сесія пройде у форматі жорсткої терапії. Джерело: https://censor.net/ua/b3556737

Закарпатський прикордонник Марущак заплатив працівнику СБУ Катериничу $358 тисяч за знищення компромату: обоє отримали підозри, - ЗМІ. ВIДЕО Джерело: https://censor.net/ua/n3556738

Так ти свинособачий чи зелений мударок?

... Йшов четвертий рік війни... ...Мегамаркет, сьогодні, десь біля 9-00, в одному з відділів стоять дві красапєти в притальонній новюсенькій формі ЗСУ, з макіяжиками і ногтіками, а ще побоку табельна зброя... ( і що ви робите в магазині з табельною зброєю та ще й далеко за межами бойових дій під самим Києвом?), прислухався - базарять на свинособачій, і така гордість мене розперла за нашу Україну і за нашу земударастію, що аж чуть не зригнув... ... В нашому будинку вже пересварився з майже усіма сусідами, ще бабусі розмовляють по українські, всі решта по свинособачому, на зауваження "що нічого не розумію" таке обурення і погрози, що почали царапати моє припарковане авто... ...На роботі, у маршрутці та метро, в АТБ\Форі\Сільпо\Новусі російська мова аж ріже вуха... ... 11 років прожив "на" Донбасі, не знав жодного українського слова... ... але завжди протестую, коли мені щось забороняють, так само і з російською мовою...

Земудари послідовно і невпинно здають Україну...

Не так страшні русовоші, як стрімко виросші зелені гниди- поцтріоти у вишиванках.

Продажные против продажных:

Там на відео ніби "ОМОН" втрутився з кийками та щитами..., щось не гаразд в земудараському королівстві і до добра це не приведе.

"Школу руйнували давно і послідовно: спочатку ліквідували усні екзамени для учнів проміжних класів, потім - і для учнів випускних класів. Завели тестування не лише на етапі ЗНО (виправданий спосіб подолати корупцію при вступі), але тестували вже малят молодшої школи. Результат- учні навчилися ставити " пташки" і " хрестики", перетворюючись у " нулики". Діти перестали читати, шукати інформацію, бо зникла потреба самим висловлюватись, формулювати думку. Досить лише поставити " пташку". Потім почали інтегрувати предмети до невпізнаваності. А ще трохи згодом зрівняли всі школи під один гребінець, ліквідувавши елітарні ліцеї та гімназії. Престиж освіти зруйновано, зрубано під корінь! Запровадили НУШ, наклеївши по крихітних класах наліпки осередків, накидавши вчителеві купу невиправданих англізмів, переконавши батьків, що навчання- це продовження безтурботної гри. Вчителів поступово перетворили в аніматорів, а на офіційному рівні їх зрівняно з обслугою. Тепер це надавачі освітніх послуг, тобто обслуговуючий персонал для дітей. Не авторитет, не лідер, не вчитель, а надавач послуг, тьютор, фасилітатор. Тепер ще скаламутили ситуацію з оцінюванням: ліквідовано оцінку у молодшій школі, а в базовій НУШ сам чорт ногу зломить. Діти потребують оцінки в такій же мірі, як і дорослі потребують зарплати. Особливо в молодшій школі, в якій навіть смайлики і сонечка заборонено малювати дітям в зошитах, щоб ніби не травмувати. Дитина, яка щодня переживає за тривоги, за розлуку з татом, який воює, раптом засмутиться через сумний смайлик у зошиті. Це як треба не довіряти вчителю, щоб подумати, що він травмує вже травмоване! Вчитель відчуває сам, де заохотити, де похвалити, де піднести, а де пожурити, посварити чи присоромити. Внесли формувальне оцінювання, як щось таке нове, якого ніколи не існувало! От смішні! Це все в школах було завжди, лише без наказів, методичок та вказівок. Бо оцінка завжди мала окрім оціночного фактору ще й мотиваційний та заохочувальний. Дуже би хотілося, щоб МОН нарешті зрозуміло, як почувається вчитель, який бачить марність своїх зусиль, як падає його самооцінка, бо нема результатів, яких очікував, як він безрезультатно борсається між черговими методичками та живими дітьми, для яких авторитетами давно стали малограмотні блоХери, а твої розмови про високе вони мали на увазі. З яким відчаєм той вчитель дивиться на осу на класному підвіконні, бо у боротьбі за дитячу увагу на уроці він їй безнадійно програє. Іду рахувати групи результатів”. Руслана Битківська

Феодальна система Я скептично ставлюся до всіх гучних призначень, тому що якщо не змінюється сама горезвісна «Система», то признач хоч Верещук - гірше/краще не буде. Так, безумовно, фактор особистості в історії давно відомий і не обговорюється. Але якщо у найяскравішої особистості немає повноважень - ця яскрава особистість не зможе реалізувати свій потенціал. Ось дивіться: півтора року тому президент оголосив про створення Сил безпілотних систем (СБС) і призначив Сухаревського командувачем у ранзі заступника головнокомандувача. Однак функціонал, структуру цих Сил затвердили тільки через чотири місяці, наскільки я пам'ятаю, і повноважень у нового командувача виявилося не більше, ніж у начальника численних служб Генштабу або лінійного комбрига. Внутрішні інтриги, чвари, нездорова конкуренція, боротьба за контроль над потоками призвели до того, що у нас з'явилося безліч Сил безпілотних систем - у Сухопутці свої, у ДШВ - свої, у Морській піхоті - свої, ну і, зрозуміло, свої в Нацгвардії, свої в ДПСУ, свої в ГУР і СБУ. А улюбленою іграшкою вищого керівництва став клон СБС - «Лінія дронів». Тому питання не в особистості, а в системному підході. Чим тепер будуть СБС? - Бригадою Мадяра, Лінією дронів, або, як і планувалося на самому початку, це все-таки буде головна організація з дронів у Збройних силах?.. Порядку катастрофічно не вистачає. Система феодальних наділів, конкуруючих між собою баронів, чвари та інтриги можуть згубити будь-яке хороше починання і будь-яку яскраву особистість. Джерело: https://censor.net/ua/b3556061

Зеленим мударам і їх сраколизам вчергове присвячується: censor.net/ua/news/3556152/rodyna-mustetsy-zbagatylasya-nerohomistyu-ta-avto-pid-chas-viyiny Родина заступника генпрокурора Мустеци під час війни придбала елітну нерухомість та автомобілі на сотні тисяч доларів, - розслідування

МОН планує забезпечити 3000 шкіл офіцерами освітньої безпеки У новому навчальному році експеримент з запровадження у школах Служби освітньої безпеки поширять на 3000 українських шкіл. На цьому наголосила заступниця міністра освіти Надія Кузьмичова на брифінгу, присвяченому підсумкам 2024/25 навчального року. За її словами, наразі офіцери освітньої безпеки залучені до освітнього процесі у понад 1600 школах. Їхнім першочерговим завданням є запобігання безпековим ризикам у школах, зокрема спробам вербування підлітків російськими спецслужбами. Очікується, що в наступному 2025/26 навчальному році проєкт, який МОН реалізує спільно з Міністерством внутрішніх справ, буде масштабований. «Плани на наступний рік – до 3000 шкіл покрити подібними комплексами безпеки за участі безпосередньо й особи, яка фізично перебуває в цьому просторі та відповідає за різні прояви небезпеки», – підкреслила Кузьмичова. ЗИ: ви зелені бляді краще з\п підніміть вчителям, а то скоро всі пенси вимруть і не буде кому наших дітей вчити, а молодь туди навіть за 4 нинішні з\п не піде...

«Це не моя країна… Ми без війни станемо російською землею» Колишній президент Польщі та лідер партії “Солідарність” Лех Валенса відреагував емоційною заявою на перемогу Кароля Навроцького — консерватора, українофоба й представника правих сил — на виборах президента Польщі. “Демократія впала у Польщі 1 червня 2025 року”, — написав Валенса на своїй офіційній сторінці у Facebook. — “Не тому, що немає вільних виборів. А тому, що половина суспільства обрала президента — сутенера, кіболя, шахрая, брехуна та наркомана, ще й за активної підтримки католицької церкви. Це не мій президент. Це не моя церква”. У своєму дописі Лех Валенса заявив, що нинішній результат — “дзеркало польського суспільства”, в якому демократія більше не тримається на таких цінностях, як чесність, порядність і повага. Він висловив співчуття жінкам, ЛГБТ+ спільноті, науковцям та всім мислячим людям, яким доведеться співіснувати з новою політичною реальністю: “Через два роки Чарнек відповідатиме за верховенство права, Ковальський — за армію, Менцен — за економіку. І тоді ми без війни станемо російською землею”. На завершення політик заявив, що йде у “внутрішню еміграцію” — у світ природи, музики та книг, відмовляючись надалі коментувати політичні події в Польщі: “Польща — моя Батьківщина, але це вже не моя країна. Я перестаю читати новини. Мені потрібно подбати про себе. Прощавай, Польще”. Довідка: Лех Валенса — польський політик, електрик за фахом, лідер опозиційного руху “Солідарність”, президент Польщі у 1990–1995 роках. Лауреат Нобелівської премії миру (1983), Людина року за версією Time. Активно підтримував українські демократичні ініціативи: виступав зі сцени Майдану під час Помаранчевої революції 2004 року, неодноразово приїжджав до Києва у революційні періоди, у 2014-му разом з Віталієм Кличком вшанував пам’ять героїв Небесної сотні, рішуче засудив анексію Криму та заявив, що Путіна потрібно судити в Гаазі. У 2018 році Лех Валенса підтримав висунення українського режисера Олега Сенцова на Нобелівську премію миру: “Сенцов, на моє глибоке переконання, втілює всі ідеали, які мотивували мене під час моєї мирної боротьби за майбутнє світу”. Валенса виступає за якнайшвидшу інтеграцію України до ЄС. Особливо наголошує на потенціалі українського сільського господарства:”Це лякає Європу… Вона буде змушена купувати українські продукти, бо там — найкращі природні умови”. ЗИ: багато людей вже тут в Україні теж можуть сказати так само :"Це не моя країна…", завдяки зеленому блядству і їх зеленим сраколизам, що зробили з України рабську і тоталкорумповану країну...

"Слуги" Зеленського сьогодні підтримають законопроекти, які дозволять корупціонерам заховатися від суду у тилу та захистять найзашквареніших суддів від звільнення, - Шабунін Джерело: https://censor.net/ua/n3555790

"СОЛДАТИ – ЦЕ ГІВНО… ЇХ ТРЕБА П*ЗДИТИ" Джерело: https://censor.net/ua/b3555571 Зараз укргниди знову напишуть, що написав довбойоб для довбойобів... : " "СОЛДАТИ – ЦЕ ГІВНО… ЇХ ТРЕБА П*ЗДИТИ", підполковник ЗСУ Дмитро Августінович. Я не знаю, чому я не оприлюднив цю історію в той же день. Можливо, тоді мене зупинили думки типу "сміття-хата-коні-переправа". Тепер мене не зупиняє ніщо. Отже слухайте. Це сталося у листопаді 2023 року. В ті дні я виконував функції командира роти, поки ротний був у відпустці. В вечірніх сутінках на КСП моєї 2-ї стрілецької роти 23 окремий стрілецький батальйон Збройних Cил України завітав комбат - підполковник Дмитрий Августинович. Це була видатна подія, оскільки ні до, ні після цього, за всі 18 місяців нашого перебування під селом Торське Лиманського району Донецької області, цей командир жодного разу не радував своїми відвідинами ні наш бліндаж, ні жодну з бойових позицій батальйону. Ми сіли з ним вдвох на кухні. Я очікував, що розмова піде про інцидент, який у нас трапився на днях, коли замість доповіді про зруйновану ворожим обстрілом вогневу точку, наш черговий помилково доповів про зруйновану позицію, але підполковник почав з іншого. Він запитав: "Спіноза, нащо ти мене за**буєш солдатськими рапортами?!". Я відповів, що не розумію, про що річ. Він пояснив, що не треба передавати йому рапорти від солдат, де вони просять направлення на лікування, а "завертати" їх самостійно. Я сказав, що маю іншу думку, і що вважаю себе забовʼязаним передавати такі рапорти командиру батальйону. На це Дмитро Августінович зреагував тирадою, яка починалась за слів: "Спіноза, ти що не знаєш, що солдати – це гівно", а закінчувалась словами: "їх треба п*здити". Всі ці слова вимовлялись зло і впевнено. Я спокійно відповів: "Командире, я з вами не згоден". Після цих моїх слів він піднявся з лавки і дивлячись на мене згори вниз вичавив: "може мені тебе відп*здити!". Я теж встав, подивився йому в очі та відповів: "спробуй, довбо*об". За пʼять метрів від нас, відгороджені вузьким бліндажним проходом, в кімнаті управління роти в цей час сиділи двоє наших звʼязківців та головний сержант батальйону, який приїхав разом з Августіновичем. Оцінивши диспозицію підполковник сів на місце і спокійно повів зі мною ділову розмову про штурмову операцію, яка планувалась на наступний ранок. Вже тільки наприкінці зустрічі, прощаючись, він прошипів: "ти ж розумієш, що я тебе знищу". Я сказав: "удачі" і посміхнувся йому у відповідь. Тут слід зазначити, що іронія завжди була моєю реакцією на погрози. Небезпека викликає у мене позіхання і посмішку. Така захисна реакція. Я це тільки на війні усвідомив, коли помітив, що постійно позіхаю під час артилерійського обстрілу чи близькі гупання КАБів. У вересні-жовтні 2024 року цей підполковник, виконуючи забаганки генерала Перця, знекровить свій батальйон у наступальних боях під Торським і недолугих оборонних боях у сірій зоні під Купʼянськом, будучи в підпорядкуванні у 116 бригади. Я напишу йому відкритий лист недовіри, який підпишуть більше 80 військовослужбовців. Потім буде моє переведення в 118 бригаду, кілька заяв в ДБР про злочини командування батальйону, в яких будуть зазначені випадки свідомого нехтування життям солдат, які відправлялись тримати оборону у сіру зону, на непідготовлені оборонні позиції, без можливості евакуації, та які помирали там, отримавши поранення, і чекаючи на евакуацію тижнями. Не евакуювавши поранених і тіла загиблих, командири 23 ОСБ заводили туди нових бійців. Зараз те ж саме вони роблять під Орехово і Роботино разом зі 118 бригадою. 22 квітня цього року ми передали наше колективне звернення в адміністрацію Президента з вимогою змінити цю практику та покарати винних. Вони відфутболили його на Міністерство Оборони і МВС. Ні від них, ні від ДБР відповідей по суті ми до цього часу не отримали. Цю владу все влаштовує. Така історія. Про що вона? Як на мене, вона яскраво показова. Вона про світогляд і спосіб дії більшості кадрових командирів ЗСУ. Вона про їх Верховного Головнокомандуючого та просто Головнокомандуючого "маленької радянської армії", як він сам точно сказав, який був возведений ними у ранг святого, і в цьому статусі не знайшов нічого ліпшого для нас і для себе, як у розпалі війни відбути у свій персональний дипломатичний рай, читай генеральське СЗЧ. Якщо їх запитати не під мікрофон, то почуємо: "Солдати – це гівно, добриво, яким ми забезпечуємо поле бою, плекаючи на ньому свою карʼєру. Берегти життя бійців? Ці красиві слова залиште дурням, яким треба забивати баки, бо від них вимагається тільки сліпа покора. У нас тут війна, бойня, де ми поставленні наглядачами на конвеєрі. Так навчали наших батьків, так нас навчали, так ми будемо навчати своїх дітей". Їхній гонор поступається тільки їх тупості. ***** Без перепрошивки свідомості кадрових армійських командирів під нові цінності та стандарти роботи, без заміни особливо дубових, "професійних" за освітою, командирів ЗСУ на нових, на тих, хто сформувались як командири під час війни, а особливо на тих, хто прийшов з цивільного життя, ще краще – з бізнесу, без цього сутнісного реформування армії можливість нашої перемоги здається примарною. "

www.facebook.com/share/v/1BbiDCYbna/

Укргнида і не більше, реєстровий ти наш...

Мобілізація нації Кажуть, що без ТЦК нам гаплик, а всі ті, хто ганять ТЦК, підіграють ворогу. Я ж кажу: сьогоднішнє ТЦК – це зло, зусібіч дурня, марнотратство і підрив бойового духу нації. Що ж тоді робити, питають. Відповідаю. Почнемо з того, що запитаємо себе, чого ніхто зараз не хоче йти в армію, хоча на початку війни туди стояли черги. Може тому не хочуть йти, що кожен день чують про те, що війна ось-ось закінчиться? Може тому, що не мають відповіді на запитання, скільки місяців-років я буду служити чи хоча б на запитання, який в мене буде графік ротацій? Чи може тому, що чують від своїх знайомих розповіді про "мʼясні" штурми і безвідповідальних дурнів командирів, яким начхати на життя солдат? Чи може тому, що знають, що вже більше року ЗСУ використовує тактику оборони на позиціях в сірій зоні, куди заходять на невизначений термін (коли знайдемо вам заміну; а це може бути місяць, другий, а то і 112 днів), і звідки практично неможлива евакуація поранених. Ці фактори всім давно відомі. Купа народу про них писали і говорили. Де відповіді? Де реакція і зміни? Немає. То немає і мобілізації. І тут вам ніяке ТЦК з їх бусифікацією не допоможе. Для проведення ефективної мобілізації українського народу на війну з окупантами потрібно створити відповідні умови. Почати треба з ідеологічних умов мобілізації, з правильних ідей, що пропагуються державою для єднання народу і налаштування його на спротив ворогу. Ідеї наступні: • Воля і громадяни. Залиште закриті кордони рабам і їх панам. Ми нація вільних людей. Ніякого примусу воювати. Але, враховуючи тотальність цієї війни, тільки ті, хто приймає участь в обороні країни, можуть називатися її громадянами, керувати і володіти державою Україна. Всі інші – населення, резиденти, з обмеженими політичними правами і додатковими податками. Бути громадянином України означає бути її захисником. Інші можливі варіанти – це еміграція чи капітуляція. Стосовно еміграції – це особистий вибір кожного, а ось на понятті капітуляція свобода закінчується. Капітулянт – це потенційний солдат армії ворога. Тому для них тільки еміграція чи статус резидента. Капітулянтів краще позбавлятися чи брати в полон завчасно. • Служба на ротаційній основі. Війна надовго. Переходимо на ротаційну систему чергування на фронті Наприклад, ось таку: 6 місяців служби на фронті (3+3, між ними 15 днів відпустки) – 3 місяці служби в тилу, поблизу дому, щоб мати можливість якщо не жити вдома, то хоча б проводити вихідні з сімʼєю. • Сучасна армія. Ми створюємо армію нового покоління, використовуючи найкращі технології та організаційні бізнес-інструменти. Генеральний напрямок: тотальна роботизація. Переважну більшість бойових дій повинні проводити машини з дистанційним керуванням. • Керуючий принцип ведення бойових дій: завдавати ворогу як мінімум на порядок (в 10 разів) більше втрат, ніж він завдає нам. Це ще і принцип оцінки рівня кваліфікації командира. • Ядерна зброя. Зрозуміло, що необхідною умовою нашого виживання є створення збройового паритету з нашим заклятим ворогом. Звідси висновуємо необхідність володіння ядерною зброєю. Це повинно відбити у рф будь-яке бажання погрожувати нам знищенням. • Звіт по кожній втраті. Смерть (поранення, полон, зник безвісти) кожного військовослужбовця веде за собою детальний звіт його командира про обставини, свідків та причини події. В звіті також вказуються заходи, які прийняті чи будуть проведені для запобігання подібних випадків в майбутньому. Кожна частина звітує перед родичами напряму, тут непотрібні і шкідливі всякі посередники, якими зараз виступають ТЦК. • Права військовослужбовців. Солдат української армії – це не безправна істота, з якою командир може зробити все, що завгодно, а вільний громадянин, який підписує контракт з конкретною військовою частиною (корпусом), яку вибирає самостійно, як і посаду, на якій він бажає працювати. На захисті його прав стоять закони держави, військова прокуратура та військова поліція. Ці ідеї закладають базу. Далі йдуть більш приземлені речі, як то фінансові чи інші стимули, що формують мотиваційні умови мобілізації: • Той, хто захищає життя народу і держави на фронті, отримує найбільшу фінансову винагороду, найкращий медичний і адміністративний сервіс, а також відповідну шану від суспільства. • Висока фінансова винагорода. На сьогодні зарплата солдата – 20 тис. грн., а поліцейського – 30 тис. грн. Влада явно вказує на порядок своїх пріоритетів. Це точно наша влада? • Ордена, медалі та психологічна підтримка. Замість хаосу та повної плутанини з нагородами (державними, від головнокомандуючого, від міністра оборони, від командирів бригад), яка існує на сьогодні, створити та запровадити єдину систему державних військових нагород, де кожна ефективна дія солдата, сержанта чи офіцера мала б свою відзнаку: участь у бою, взяття полонених, знищення особового складу ворога, знищення ворожої техніки, планування та керування вдалої наступальної операції і т.д. Непрацююча (імітація та марнування паперу) по-факту система РОС-МПЗ-ППП повинна бути ліквідована, а замість неї сформовані дві окремі структури - служба нагород і служба психологічної підтримки, персонал яких може бути набраний виключно з цивільних професіоналів, переважно з жінок. • Потім йде гідне медичне обслуговування, кредити з мінімальною відсотковою ставкою на житло і навчання, далі, насправді, можна перераховувати безкінечно. Після цієї мотиваційної частини треба забезпечити чисто технічні умови мобілізації. І тут ми вже безпосередньо переходимо до сфери відповідальності ТКЦ. Ключова ідея тут наступна: професійний рекрутинг новобранців та їх навчання треба проводити на рівні кожного армійського корпусу окремо. Віддайте рекрутинг і навчання своїх бійців у відповідальність самих корпусів - Азову, Хартії, Третьої штурмової та іншим. Шукайте найкращі практики в цій царині та поширюйте досвід серед всіх підрозділів сил оборони. Радянська система військкоматів (ТЦК – це тільки зміна назви, але не духу) повинна піти в небуття. Вона не підлягає реформуванню. ***** Отже мобілізація – це перш за все не про примус, а про мотивацію. Серед народу треба пропагувати правильні ідеї, дати йому відповідні стимули для мобілізації та передати процес рекрутингу і навчання новобранців бойовим підрозділам. Створіть ці умови і ви побачите мобілізовану до перемоги націю. Джерело: https://censor.net/ua/b3555382

Мєсто сідєнія опрєдєляєт точку зрєнія... У вас какоєто раздвоєніє лічності, с одной сторони "війна - справа молодих", с другой "партія ухилянтів - підстаркуваті симпатики", тож якого бена ваші зелені мудари загнали людей 50+, ладно нехай дідів 55+ в ухилянти? а може тому, що саме вам Україна побоку, вам же головне цих людей подоїти, воювати вони однак не можуть, і замість того щоб законодавчо відстати від цих дідів ваші зелені мудари продовжують закручувати гайки, бо вам це вигідно!, вас не перемога цікавить, вам важливий сам процес з набивання карманів прикриваючись вишиванками і патріотизмом...

Нехай вже створюють 'ваєннапалєвиє тройки' з 2-тцкунів і 1-го мусорка і розстрілюють людей на місці

Країна мрій від зелених мударасів: "Слуги народу" зареєстрували законопроєкт, який забороняє НАЗК перевіряти майно посадовців, набуте або після їхнього звільнення, або до призначення, - Шабунін Джерело: https://censor.net/ua/n3555199