Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

hause

Пользователи
  • Публікації

    1 898
  • Зареєстрований

  • Відвідування

Усі публікації користувача hause

  1. Зелений пір під час чуми : debaty.sumy.ua/news/gromadi-majzhe-nemaye-a-shoping-trivaye-yak-chinovniki-miropillya-vitrachayut-sotni-tisyach-griven-v-evakuatsiyi?fbclid=IwY2xjawRlGQdleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeIjC5KI8iOJUPZsSIKBZXptyHa24wRmywRib3D_b6NCX509kLPyc8F1cZywg_aem_u6bv_9mD2VVFMo_RI-cw7A
  2. Типовий політичний богомол, канібал, копрофаг. Про це виразно свідчить список осіб, на кого без суду й слідства цар односібно наклав іменні санкції, які є синонімом особистої помсти. Від карального жезла самодержця постраждали всі найближчі - всі, хто привів до влади голограму, всі члени «зіркової команди», всі топ-речники кандидата голобородька, все його найнаближеніше оточення офіційно оголошене державними зрадниками. Через що в повен зріст постає питання: а як так сталося, що вся найтісніша команда такого видатного патріота-переродженця виявилася ворогами України, крім нього самого – діяча, який особисто за руку привів зрадників на найвищі посади з доступом до всіх надчутливих даних. Для європейської політики це абсолютний феномен – коли правитель зжер усю свиту до останньої кісточки. В тяглих традиціях європейських істеблішментів такого прецеденту нема – щоб чинний президент у позасудовий спосіб розправився з найближчим колом, театрально вдаючи «я до них ніяким боком». Подібні приклади можливі лише в недорозвинутих африканських утвореннях трайбалістсько-племінного типу.t.me/OstapDrozdovOfficial/5542
  3. Українцям обіцяно по 7 ракет на день. Поки я так розумію графік роботи компані лише 3 дні на рік. Адже виробили 21, в райнон цілі долітає 6, по цілі попала менше двох. 9% влучність пояснює прагнення до масовості у 365*7=2555 ракет на рік. Це 229 влучань в рік. При вартості $0,6М це вартість знищення однієї цілі складатиме 6,7 млн доларів. У вартість не включені операції по доставці ракети та роботі персоналу і амортизації носія ракети. Але бюджет замовлення ФП на ці іграшки буде 1,5 млрд доларів (80 млрд грн на рік) Звісно не погано для початку, проте щоб цей літак з вибухівкою літав треба було не саджати Богуслаєва за держзраду (він вже 4 рік в СІЗО), а долучати до кормушки одразу. Богуслаєв любить працювати з представниками рф, тож зі Штвілерманом вони подружаться. Зараз використовують старі як світ відновлені турбореактивні двоконтурний, спроєктовані в 1960 для польотів на низьких висотах. АІ-25ТЛ. Мотор-Січ їх виготовляв в найкращі свої часи 17 одиниць на місяць. Тобто 204 на рік. Якщо ракета Фламінго інснує і ланцюжки постачання відпрацьовані от ніщо не заважає вийти на виробництво 17 ракет на місяць. Звісно якщо працівники Мотор-Січі на місці. Але є одне але. Вакумно-індукційне лиття лопаток двигуна з титанових сплавів. А завод із виробництва лопаток турбокомпресора для двигунів типу АІ-25 залишився у м. Сніжне, яке окуповане з 2014 року. Іншим питанням залишається перерозподіл активів - комбінатів та заводів які займалися добичеє та переробек титану. Як відома вся ця галузь лежала під росіянами та певна частина і досі належить Дмитру Фірташу. Частина підприємств вже віджата та знаходиться в АРМА тож ані Запоріжському титно магнієму заводу, ані Обʼєднаній гірничо-хімічна компанія не до титанових виробів. Окремим треком є електрична затратність виробництва титану (процес Кроля), але в Україні ж світло є і часом не в кінці тунелю. Тож боюся без співпраці (коопирацііі) з богуслаєвим та рф проект фламінго нам не підняти до масового рівня. Поки парочка двигунів є, тож ефективність фламіндіча можна підняти з 9% до 15-17%. Тож гарних вам медійних оглядів проекта фламінго, мета якого українська неперемога. FYI: Гури R&D і операцій, якими я вважаю колектив компанії СпейсІкс, ротом їх спонсора Ілона Маскаякось сформував 5 кроків успішного розвитку проекту/виробу. Головний з них наші інженери і керівники ігнорують десятиліттями, і звучить він так: «перестанте вдосконалювати те, що вже не має існувати» ПС Але процес іде і по малу, двушка на москву літають регулярно, тож ця співпраця набуваю час від часу рожевих форм. Тим паче проектом керують в Москві дуже вдало, - щонайменше монополізований розвиток ФаерПоінт стримує розвиток інших перспективних українських стартапів. Але красиво сукі працюють. Затягнути інженерну думку в сторону двигунів, які не можливо виробляти масово без рф - це крутий хід. Яке б західну систему наведення не малаб наша ракета, якщо вона не літатиме через обмеження двигуна то її існування по фалосу. https://www.facebook.com/share/p/1DZgfFw5nV/
  4. Укргнида зелена дзвонила, точнісінько така як ти
  5. Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт». Це можливість реалізовувати свій потенціал, бути впевненим у завтрашньому дні, ростити дітей у безпечному та розвивальному середовищі. Це — інститути, які захищають, а не грабують. Це — rule of law, верховенство права, де твоя власність і твої дані не залежать від настрою однієї людини та президента, який може ввести незаконні санкції. В Європі створена система, за якою твоя бабуся матиме адекватну пенсію і не голодуватиме. Якщо їй знадобиться — вона отримає операцію в найкращій клініці без того, щоб розорятися. У той час як в Україні бабусі виживають: не можуть дозволити собі навіть шматок м’яса, чашку кави в кав’ярні, а за операції в «безкоштовних» державних лікарнях з них вимагають величезні гроші. Тому середня тривалість життя в Україні менша на 10 років від держав ЄС. В нас є кращий сервіс, але люди живуть на 10 років менше! І тут ми приходимо до найболіснішого прикладу. Мені байдуже, наскільки зручний Монобанк. Так, додаток крутий, перекази миттєві, кешбек. Але якщо в цій «помийці» ти не можеш спокійно зберігати свої гроші — бо власник банку може просто взяти твої конфіденційні дані з верифікації, опублікувати їх, публічно тебе осоромити або закрити рахунок просто тому, що ти покритикував його «дружбанів», яким допомагають відмивати гроші, — то весь цей «зручний сервіс» перетворюється на фарс. Це не гіпотеза. Це реальність, яку ми бачили в скандалах із Monobank: фото клієнтів у соцмережах, блокування за примхою, витоки даних - без жодних штрафів банку. І це — квінтесенція проблеми. Приватний бізнес може бути зручним. Але коли він стає символом держави (а в Україні багато хто сприймає Монобанк саме так — «наш, прогресивний»), і при цьому в ньому немає захисту від свавілля — це діагноз усій системі. Держава, яка не може (або не хоче) захистити твої гроші, твою приватність і твоє право на думку, — це не держава. Це територія, де сильний завжди правий. Чому ж ми, українці, так чіпляємося за цю ілюзію «сервісної переваги»? Тому що це — менталітет виживальників. Пострадянський рефлекс: якщо я можу відкрити кав’ярню кращу, ніж у них, — значить, я молодець, а держава — теж. Ми боїмося дивитися вглиб. Боїмося визнати, що справжня сила держави — у важкій промисловості, в освіті, в медицині, у виробництві, в незалежних судах і в культурі, де критика банкіра не призводить до блокування рахунку. Ми звикли до того, що «приватне — це наше», а держава — десь там, абстрактне. Але приватне без сильної держави — це завжди вразливість. Сьогодні ти король манікюру, завтра — твій бізнес можуть віджати, а банк — заблокувати. Це не просто економіка. Це філософія буття. Як писав Гаєк, справжнє процвітання народжується зі спонтанного порядку, але тільки за умови чітких правил гри, які ніхто не може порушити зі свого бажання. У нас правил немає — є «домовленості». У нас немає довгострокового бачення — є «а давай зараз кав’ярень навідкриваємо». Я не ненавиджу Україну. Я люблю її достатньо, щоб говорити правду. Ми — народ, який вижив у пеклі. Але виживання — не те саме, що будівництво. Поки ми будемо пишатися «найкращими кав’ярнями в Європі» і ігнорувати відсутність університетів, лікарень, виробництва та реального захисту прав — ми залишатимемося країною, з якої тікають. Не тому, що «там кращі кав’ярні». А тому, що там — майбутнє. Там — держава, яка стоїть на фундаменті, а не на красивій плитці з Португалії. Пора перестати себе обманювати. Пора будувати не вітрину, а дім. Джерело - NovynyPravdy
  6. Вангую що на парадпабєди жодного українського дрона на масквабадє не буде ...
  7. Правильной дорогой идете, дорогие зетоварсчи! 🤣 IMG_6396.MP4
  8. ЗИ: зелені павуки у банці зжирають один одного: "Олександр Братцев 7 год · Мендель виїхала в США , Богдан в Австрію) Ну, чого б їм звідти не «розповідати про приЗЕдента?»))) Julia Polibina: зеленський ввів санкції проти колишнього голови Офісу Андрія Богдана. Богдан зараз мешкає за кордоном, в Австрії. Про Зеленського відгукується дуже критично як публічно, так і в приватних бесідах. Санкції запроваджено терміном на 10 років. Окрім однієї – позбавлення державних нагород. Вони запроваджені безстроково. В Указі про запровадження санкцій заявляється, що дії Богдана загрожують національним інтересам, безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України. * * * * * * * * * * * * От так: Сергій Шефір з паспортом рф ніяк своїми діями не загрожує суверінітету України. Єрмак і Умеров (з паспортом США), які впливали на призначення ключових посадовців в державі - також "ніпрічом". А от Богдан, який не при ділах після "Оманського" періоду - зрадник і нЄгадяй. ЗЕ-Вова в паніці... ще й на додачу оголосив колишній друг, який також під санкціями і в СІЗО імена в підроблених паспортах, які були видані родині зеленського для виїзду з країни в лютому 2022 разом з Міндічем. про що є відображеня у базі даних погранслужби: Дружина зеленського - Валентина Марко. Дочка зеленского - Ірина Марко. Син зеленского - Ігор Марко. Дати народження співпадають з датами нарождения членів родини зеленського. Колишні друзі - це вороги, теперішні друзі - вороги в недалекому майбутньому. А ЗЕ-Вова не вміє з друзями, бо він як відомо "Нікаму нічеВО нЄ должЄн"... Андрій Богдан ще зранку писав про те, що преЗЕдент збирається "накласти санкції" на нього. І ділиться деякими власними спостереженнями. Нижче - його допис зі сторінки, доповнений скріни передостанніх дописів, які могли б стати поштовхом до такого емоційного реагування. І відео, на яке посилається в дописі Богдан. = = = = = = = = = = = = = = = = = = = Андрій Богдан 02.05.26 (11:15) Протягом останніх трьох днів мене вже 100500 людей попередили, що якийсь Вова хоче затвердити на мене персональні санкції. Деякі стверджують, що сам указ підписаний, проте чекають якогось Человек чи Чувак чи Чебурек (на записах нерозбірливо), який ще не підписав подання заднім числом. Є декілька варіантів мотивації підписати такий Указ: - звична стратегія відволікти суспільний інтерес; - дуже обідився (мовою оригіналу) на мій позавчорашній пост; - Я винний у передачі документів у ланцюжку Міндіч-Коломойський-Богдан-Смірнов-журналісти; У якості коментаря на останнє, а також, у відповідь на розслідування Железняка про витоки цих документів пропоную свою Версію: - ще у 2019 році Михайло Ткач робив розслідування на замовлення і використовуючи інформацію отриману від Коломойського. Такі контакти відбувались через Тимура Міндіча; - Місяць тому Михайло Ткач «знайшов» Тимура Міндіча в Ізраїлі на пляжі. Враховуючи фантастичність думки, що вищезазначена зустріч була випадковою, оцінюю її намагання передати сигнал співучасникам злочину в необхідності вживати дій щодо закриття такої справи чи виведення з під удару Т. Міндіча; - В цьому ж сюжеті було продемонстрованого, що Т. Міндіч та А. Єрмак спілкуються виключно через адвокатів по дуже довгому ланцюгу. Це дуже дивно для двох друзів, які називають один одного Тимур та Андрій і мінімум десять років дзвонять один одному по 100 разів на день; - Як випливає з сюжета УП опублікованого 30.04.25, Михайло Ткач напряму спілкується з Тимуром Міндічем, оскільки він подзвонив йому під час запису інтервʼю. І це очевидно, публічна погроза співучасникам злочину не тільки злити документи з матеріалів справи, а і дати викривальні покази. В іншому випакту цей момент коли звонить Т.Міндіч і перебиває запис ніколи би не попав у фінальну версію відредагованого і опублікованого відеозапису. Відповідно, висновок очевидний - матеріали зливає Тимур Міндіч напряму журналістам через Михайла Ткача. PS. Чи будуть і коли опубліковані санкції не знаю, оскільки це уже 5 підхід до штанги за останній рік. Чекаємо з нетерпінням. Не повірю що пан Железняк зробить також відеорозбір цього варіанту тому що очевидна їхня спільна з М. Ткачем співпраця)))))"
  9. "Спочатку ви пробачаєте антиконституційний розгін ВРУ… а потім приходите на вибори. Ви приймаєте його пихаті перемовини в Парижі… а потім ви пробачаєте його таємні переговори в Омані з Патрушевим. Потім ви приймає його призначення на ключові посади люстрованими та причасними до рф кадрами, а потім ви погоджуєтесь на розмінування напрямків наступу ворога. Потім не звертаєте уваги на сдачу Цемаха і вагнерівців… а потім погоджуєтесь на непідготовку до війни «бо Путін нападе» Потім погоджуєтеся на шашлички замість оборони, а потім прощаєте здачу 20% території і двох атомних електростанцій. Потім рятуєте його сраку кровʼю військових, донатами цивільних та працею волонтерів, а потім мовчите над трупами цивільних у Бучі та Бородянці .. бо ви врятували його. Потім дозволяєте яйця по 17 гривень і погоджуєте відмову від ленд-лізу. А потім дозволяєте здати маріупольців та азовців в потон і згодом втратити Головнокомандувача, погоджуєтеся на методи ТЦК та відсутність ротацій на фронті Потім підтримуєте хамську втрату допомоги США і якісь мутні угоди по ресурсам, а тим часом прапорами застилаються цвинтарі. Ну а потім ви прощаєте узурпацію влади і з картонками вітаєте дозвіл на виїзд молодих людей 18-22… А потім ви не повертаєте «двушку на Москву», залишаєте на посадах усіх чиновників… навіть золоті унітази замість золотих батонів нас не вставляють? Навіть пачок доларів, якими услані столи та ліжка, набиті шухляди та багажники держслужбовців нам не достатньо? А тепер по вас стріляють на вулицях і менти вас не можуть захистити і вам самим не дозволяють, а через тиждень ви дізнаєтесь про кооператив Династія і вам прямим текстом розповідають як все влаштовано і що все не на благо народу… Така в нас велика українська душа - наша мета - пробачення виних? Відколи поступ став валютою виживання? Чого треба ще дочекатися, щоб пробачити? Щоб якись Вова відтрахав свиноматку в прямому ефірі з Майдана?" https://www.facebook.com/share/p/1Daon8bJ2t/ ЗИ: головземудар так обісрався, що вже не знає як звалити по тихому на історічєскую родіну
  10. Volodymyr Tsybulko 11 год · Володимир Зеленський підписує санкції проти Андрія Богдана так, ніби викреслює власне минуле з чорновика історії. Ручка трохи тремтить. Не від страху. Від впізнавання. Бо Богдан — це не людина. Це перший привид цієї влади. Той, хто навчив її говорити пошепки, домовлятися без протоколів і керувати без відповідальності. Санкції проти Богдана — це як оголосити війну власній тіні. Смішно? Ні. Це нуар. У коридорах шепочуть: — Нарешті! Очищення! А старі стіни тихо сміються: — Ви ж самі його й будували… Богдан у цій історії навіть не чинить опору. Бо як можна боротися з системою, яку ти сам написав? Він просто зникає в напівтемряві. Як файл, який видалили з робочого столу, але залишили в кошику. І головне питання не “чому зараз”. Головне — хто наступний? Бо коли влада починає карати своїх творців — це не реформа. Це паніка, загорнута в указ. І десь у дзеркалі, яке ніхто не ризикує протерти, проступає ще одне обличчя. Дуже знайоме. Але санкції проти нього Зеленський поки що не підписує…бо хто ж сам себе санкціонує?
  11. Вітання з Красного Луча 🤣
  12. "Пізно батьку пить боржом..." Ця війна показала, що українці гандони гниди ще ті: перші живуть своє найкраще життя, а другі - терпіли, хочуть опинитись на місці перших. Ці невиліковні 73% не розуміють, що потрібно змінювати в першу чергу себе і систему, а не намагатись наїбати ближнього і влаштуватись в цю систему...
  13. "Сторона захисту Міндіча злила плівки, які не схотіли зливати в НАБУ. Ну в НАБУ не безсмертні, щоб зливати президента. Але світ не без добрих людей. Думаю Міндіча вкурвило, що в цій когорті він робив багато, а отримував мало…а ще верховний ніяк відмазати не може чи не хоче. Більш того, саме міндіч познайммив Зеленського з Коломойським та Чернишовим, тож Зеленський мав би бути вдячним не не плутати хто кому і що винний… Я сподіваюсь ні в кого немає ілюзій щодо організатора цього супер дерібану України, який прикривається тим що його обирало 73%… але ж вибирали на 5 років, а не на 7. Тобто Вова і тут всіх кинув, не тільки Міндіча. Думаю світ заходить у фазу коли британській та американській імперії вже не достатньо просто послаблювати рф та Китай, їм вже потрібна переконлива перемога над ними, а отже послух цих ресурсно-виробничих держав. Тож завдання для України і Ізраїлю вони визначатимуть як переконлива перемога на своєму геополітичному місці. Просто продовжувати возню без результату на фронті стає цікавим лише Зеленському. Він все живе в своєму геополітичному міхурі розміром зі свій сечовий. А отже без заміни Зеленського подальше геополітичні кроки англосаксів не можливі, тож Володю будуть зливати допоки він не проведе вибори чи не запустить механізм «я втомився і я йду». Вова поки впирається і думає ще пересадити два-три роки. З 1 травня з ОПЕК виходить ОАЕ. Емірати таким чином розвʼязують руки собі на збільшення видобутку і торгівлі нафтою. Це не дуже сподобається Сайдівській Аравія, але в них був шанс цілувати Дональда в сраку (дозволити трубу з ОАЕ до Ізраїля), а тепер доведеться понести нафтове покарання. Тож до рівня послуху саудитам теж доведеться дійти. Я думаю на часі створення нового нафтокартелю на чолі з США під захистом Ізраїлю. Логічним продовженням Авраамівських угод між ОАЕ та Ізраїлем під патронатом США буде прокладання труби від ОАЕ до Ашкелона та Хайфи. ПС Прихильникам Зеленського хотілось би сказати - не шкодуйте що так все вийшло. Ваш вождь завжи був фунтом. А тепер він фунт, що збунтувався. А таким англосакси спилюють мушку…" ЗИ: в цікаві часи живемо, поки що ...
  14. Що нам заважає в русі до ЄС. Дослідження Центру Разумкова. 85% тотальна корупція 85% саботаж реформ 57% війна 35% Угорщина Які конкретно реформи зелена влада саботує найбільше (у порядку пріоритету): 1. Судова система. 2. Ліквідація прав людини. 3. Юстиція і свобода. 4. Фінансовий контроль. 5. Тіньова економіка. 6. Держзакупівлі. Побіжний висновок: 1. Узурпатовлада є основним стоп-краном руху в ЄС. 2. Саботаж реформ і опирання принципам прозорості й підзвітності влади перевершує всі об’єктивні зовнішні причини, разом узяті. 3. Окремим пунктом іде безправ'я громадянина, упослідженість його основоположних прав та свобод. 4. Слава Богу, завжди можна все спихнути на Угорщину, ага. t.me/OstapDrozdovOfficial/5533
  15. Адепти вічної війни наживаються навіть на ветеранах. Фабула цієї корупційної наруги вражає кількістю епічних топтань по святому. Головним фігурантом розкрадань є благодійний фонд із натхненною назвою "Пісні, народжені в АТО". Піснярі-мародери влізли в масштабну державну програму, завчасно пореєструвавши потрібні фірми на потрібних людей. На кону – кілька мільярдів і будівництво 161 ветеранського простору в єдиному архітектурному стилі. На торги зголошувався лише 1 підрядник, який без жодного конкурування й розгляду вигравав конкурс, який конкурсом не був. Усі фірми, які ставали підрядниками (виконавцями робіт) були свіжо створеними з нуля. Без жодного досвіду в будовах. Далі все по завчених нотах ще з часів великого крадівництва: у кошторис закладалися ціни, вдвічі-втричі вищі від ринкових. Відчувається перевірена рука неформального куратора «великого будівництва" Голика, до якого й тягнуться ниточки усіх фірм, залучених до робіт. Фонд "Пісні, народжені в АТО" очолює колишній віце-губернатор Дніпропетровської області часів Резніченка, а той звинувачений у розкраданні 286 млн грн і відомий тим, що 1,5 млрд грн на ремонт доріг виділив своїй коханці, тренерці з фітнесу. А Голик чкурнув за кордон через систему "Шлях" як водій-волонтер ще 3 роки тому, також він офіційно інвалід. Тепер ці патріоти освоюють мільярди на будові ветеранських просторів. Уже пішло 446 млн грн торік + виділено 1,1 млрд грн цьогоріч. Думка ветеранів із цього приводу невідома у зв’язку з відсутністю ветеранів, які можуть бодай криве слово сказати про найкращу в світі владу, яка веде нас до перемоги. t.me/OstapDrozdovOfficial/5532
  16. Олексій Кучеренко 18 хв · 32 млрд грн на рік з тарифу «Укренерго» обійдеться «зелена енергетика»!!! 32 млрд грн, які чомусь ми всі маємо сплатити через тариф як обовʼязковий платіж за ексклюзивними умовами цим так званим «інвесторам», це майже половина тарифної виручки! Причому цієї суми явно не вистачить, і вона збільшиться до 40 млрд грн, для цього треба буде збільшувати тариф, і «Укренерго» вже готує звернення до НКРЕКП. 4 млрд грн заплатить з тарифу «Укренерго» сонячним станціям навіть тоді, коли їх електроенергія буде непотрібна системі! 4 млрд грн за «повітря». З 70 млрд грн тарифної виручки (яку сплачують без виключення всі споживачі) на інвестиції йде лише… 2,5 млрд грн. Ще 10 млрд грн коштує обслуговування кредитів, яких набралося попереднє керівництво, той самий «суперменеджер», який лізе зараз з усіх екранів та щілин. Мільярдів 15 грн піде на купівлю дорогої електроенергії для покриття втрат, решта — на зарплати. Компанія в 100 млрд грн кредитних боргах та в технічному дефолті, це свідчення повного фіаско. В 2019 році був шанс кардинально змінити ситуацію, виправити всі хибні корумповані рішення попереднього управління та зайнятися реальною модернізацією ключової енергокомпанії країни. Був! Але якось раптом на ключових посадах опинилися «потужні» реформатори, Герус в комітеті з енергетики, Ковальчук, а потім Кудрицький в «Укренерго», Тарасюк в НКРЕКП, Оржель в міністерстві тощо. І почався період суцільної маніпуляції та обману. В цих хлопців зараз все дуже і дуже непогано, вони майже всі тепер енергобізнесмени з дуже великими статками. А ось державну енергокомпанію та всю енергосистему країни чекають дуже непрості часи. І новому голові правління разом з колегами буде дуже непросто її врятувати. І просвітлення поки що не видно. Особливо, якщо ви розглянете уважно ці фото, бажано з досвідченим психіатром.
  17. нажаль дізлайки закінчились хвайрпоінт - це замах на 100 гривень, а удар на 1 копійку шаг🤣, але сраколизам цих зелених мударів то не зрозуміти...
  18. А ви задонатили сьогодні на ЗСУ зі своєї пенсії чи мінімальної зарплати? А на космічні війська? А на супутник? А на русоріз? Ні? Тоді ви агенти Путіна! Дружина міністра оборони України Михайла Федорова, під час війни і катастрофічних проблем із забезпеченням армії, придбала розкішну суперяхту орієнтовною вартістю близько 26 млн євро. Згідно з документацією, яхта Tankoa S501 Vertige довжиною майже 50 метрів зареєстрована під прапором Франції. Окрім пані Федорової серед власників є французька компанія CENTRALEASE. Подібне співволодіння, ймовірно, стало вимушеним заходом, оскільки згідно з місцевим законодавством, половина зареєстрованого під французьким прапором човна в обов'язковому порядку повинна належати громадянинові однієї з країн-членів ЄС або зареєстрованій в ЄС компанії. Таким чином, обійшли юридичні нюанси за давно налагодженою схемою за хороший відкат місцевій фірмі-"прокладці". Не виключено, що нескромне придбання – не особисте блаженство родини Федорових, а нова цінна іграшка всього ОП. Не просто так вибір припав на міністра оборони, який ще не встиг особливо прославитись і побоюватися гучними скандалами. У цьому сенсі ім'я нове та непомітне. Отже тепер у власників Банкової є в особистому розпорядженні елітна яхта на Лазурному узбережжі. Але то таке. Головне, як казав Притула, - звичка донатити повинна бути такою ж обов' язковою, як звичка дихати... Віктор Чепіга ЗИ: ІПП (інфа потребує перевірки)
  19. Fire Point не був ракетною школою, де формують технології, конструкторів, принципи, системи, а ще 3 роки тому обирав майданчики для зйомок серіалів та забезпечував кавою знімальну групу Україна не вчора навчилася робити ракети. У нас із 1990-х була власна ракетна база, хай недофінансована, розірвана, частково знищена російською агентурою, політичною тупістю і хронічною байдужістю держави. Але вона була. Київ, Дніпро, Харків, Львів, Шостка, Сміла, Запоріжжя, Павлоград, Одеса — це не географія для презентації, це ланцюг компетенцій: ракета, двигун, паливо, бойова частина, головка самонаведення, інерціальна навігація, автопілот, електроніка, приводи, контроль, випробування, серія. Саме такою має бути справжня ракетна промисловість. Не один “успішний” приватний бренд із політичним доступом, а десятки підприємств, які роками тримали компетенцію, навіть коли держава робила вигляд, що ракети їй не потрібні. КБ “Луч” у Києві — це не стартап і не вивіска. На офіційному сайті підприємство прямо вказує: воно займається дослідно-конструкторськими роботами зі створення ракетних комплексів наземного, повітряного і морського базування, авіаційних і зенітних керованих ракет, систем керування ракет, а також виробництвом у кооперації з українськими підприємствами протитанкових керованих ракет і комплексів морського ракетного керованого озброєння. Це означає просту річ: “Луч” — це інженерна школа повного циклу в українській кооперації, а не посередник між бюджетом і підрядниками. Дніпро — це КБ “Південне” і “Південмаш”. Саме там тягнули лінію українського оперативно-тактичного комплексу: “Борисфен”, “Сапсан”, “Грім-2”. Defense Express описував, що “Грім-2” робився за участі КБ “Південне”, а в 2014 році “Південне” ініціювало відновлення “Сапсана”, використовуючи напрацювання за “Громом-2”. Тобто українська балістична ракета не народилася з нуля у 2025 році в кабінеті приватної компанії. Її промислова логіка існувала десятиліттями, просто її роками не фінансували нормально. Київська й українська кооперація “Нептуна” — ще один доказ. У розробку й виробництво комплексу були включені “Луч”, “Оризон-Навігація”, “Імпульс”, “Візар”, ЦКБ “Арсенал”, “Радіонікс”, “Телекарт-Прилад”, “УкрІннМаш”, “Мотор Січ” та інші. Це не “одна компанія зробила диво”. Це нормальна ракетна кооперація, де кожен відповідає за свій складний шматок. І саме така кооперація потопила “Москву”, а не піарна казка про ракетного виробника, який три роки тому був у цивільному бізнесі. “Артем” у Києві — це ракети Р-27. За словами керівника підприємства в інтерв’ю ArmyInform, після 2014 року Україна відмовилась від російської кооперації, а з 2019-го Р-27 виробляється самостійно, у кооперації з українськими компаніями. І він прямо підкреслював: ракети класу “повітря-повітря” — це дуже складний виріб, який у світі виробляють одиниці заводів. Ось це і є реальна виробнича спроможність: п’ять років імпортозаміщення, українська кооперація, складний виріб, відповідальність за результат. Харків — це системи управління, приладобудування, школа “Хартрона”, ФЕД та суміжні компетенції. Львів — це ЛОРТА, радіотехнічна апаратура, спецзв’язок, електроніка. Шостка — “Імпульс”, “Зірка”, ДНДІ хімпродуктів, тобто боєприпасна й хімічна база. Сміла — “Оризон-Навігація”. Запоріжжя — “Мотор Січ”. Одеса — “Телекарт-Прилад”. Київська область — “Візар”. Це все не декорації. Це ті підприємства, без яких ракета не стає ракетою. Корпус без навігації — не ракета. Двигун без системи керування — не ракета. Бойова частина без надійного підриву — не ракета. Презентація без серійної кооперації — взагалі не оборонна політика. І тут з ніх..я з’являється Fire Point. За матеріалами україгських журналістів, Fire Point ще на початку повномасштабної війни була кастинговим агентством для кіно- й телепроєктів. Нині компанія описує себе як одного з найбільших підрядників ЗСУ з контрактами приблизно на 1 млрд доларів і близько 30 секретними виробничими майданчиками. Тобто за кілька років компанія з цивільного, неракетного бекграунду перетворилася на великого оборонного підрядника...і типу, це ОК? Але це НЕ нормальний шлях ракетної школи. Це аномально швидкий доступ до оборонного ресурсу! Fire Point не був історичним ракетним виробником України НІКОЛИ. Не був “Лучем”. Не був “Південним”. Не був “Артемом”. Не був “Радіоніксом”. Не був “Арсеналом”. Не був харківською школою систем управління. Не був львівською радіоелектронною базою. Не був шосткинською хімією. Не був промисловою кооперацією “Нептуна”. Він міг стати інтегратором, збирачем, організатором майданчиків, швидким приватним оператором під конкретну потребу із підручних матеріалів і готових вузлів. Але повноцінним ракетним виробником у сенсі школи, циклу, глибини і відповідальності він за три роки стати не міг. Для цього потрібні не політичні контакти, а десятиліття інженерії, випробувань, суміжників, серійних провалів, виправлень і технологічної пам’яті. Ось чому останні плівки по Міндічу б’ють не по репутації однієї компанії, а по всій логіці оборонних рішень. За переказом оприлюднених матеріалів, у розмовах Міндіча й Умєрова йшлося про Fire Point, FP-1, FP-5, FP-7, фінансування, продаж частки, інвесторів і “кешаут”. DOU пише, що Міндіч, який раніше заперечував бенефіціарний зв’язок із Fire Point, на записах обговорює з імовірним Умєровим фінансування виробництва, державні контракти та потенційний продаж Fire Point; також ідеться про можливий продаж 33% за 600 млн доларів, із яких половина мала піти в компанію, а половина — як cash-out акціонерам. Окремий шок сама цифра 311 млрд грн. За даними роздруківок, у діалозі Міндіч просить прискорити виділення грошей на FP-1, а Умєров говорить про “311 ярдів”, тобто 311 млрд грн; NV також наводить фрагмент, де в контексті Fire Point звучить: “311 ярдов это все”, після питання “на нас?” — “на тебя”. Fire Point уже заперечує, що компанії виділяли 311 млрд грн, і просить НАБУ підтвердити автентичність записів; це важлива юридична деталь. Але політичне питання від цього не зникає: чому сума масштабу сотень мільярдів взагалі звучить у розмові Міндіча з міністром у контексті одного приватного виробника? 311 млрд грн — це не “ще один контракт”. У бюджеті-2026 на закупівлю озброєння, військової техніки, дронів, боєприпасів та обладнання передбачено 709,8 млрд грн. Тобто 311 млрд — це майже 44% цієї річної лінії. А на створення нових і розширення наявних оборонних виробничих потужностей для боєприпасів, ракет, ППО та іншої продукції закладено 44,4 млрд грн. Отже, цифра, яка звучить у плівковому контексті, приблизно у сім разів більша за офіційний річний ресурс на розширення виробничих потужностей ОПК. Ось де кримінальна, політична й промислова логіка змикаються. 311 млрд могли б не “підтримати одного виробника”, а перезапустити українську ракетну промисловість як систему. “Луч” міг би масштабувати “Нептун”, “Вільху”, керовані ракети, системи управління і серійні лінії. “Південне” і “Південмаш” могли б отримати нормальне довге фінансування для балістичного напряму, а не виживати від уривка до уривка. “Артем” міг би розширити виробництво авіаційних ракет і суміжних керованих виробів. “Радіонікс”, “Арсенал”, “Хартрон”, ФЕД, ЛОРТА, “Оризон-Навігація”, “Візар”, “Телекарт-Прилад”, “Мотор Січ”, Шостка, Павлоград — усі могли б отримати не подачки, а державну програму компонентів: головки самонаведення, навігація, електроніка, приводи, паливо, бойові частини, стенди, контроль якості, розосереджені виробництва, захист цехів, зарплати інженерам, серія. А що ми бачимо замість цього? Компанію з неракетним походженням, стрімкий злет, закриті майданчики, великі контракти, питання до власності, плівки з Міндічем, розмови про cash-out, 311 млрд у контексті Fire Point і пояснення заднім числом. Компанія без історичної ракетної школи, без публічно видимого повного циклу, з цивільним бекграундом і політично токсичним шлейфом навколо бенефіціарів не може отримувати концентрацію ресурсу без повного аудиту. Бо ракета — це не бренд. Це промисловий ланцюг. Якщо держава дає сотні мільярдів одному приватному контуру, вона не будує ракетну незалежність. Вона створює нового монополіста. А монополіст в оборонці — це завжди майбутній шантаж, майбутній провал контролю і майбутня залежність фронту. Саме так треба ставити питання по кейсу Міндіча та Fire Point: чому країна, яка має власні розробки рівня «Нептуна», «Сапсана» та Р-27, країна з унікальною школою систем управління та ракетної хімії, повинна раптом має повірити, що приватний виробник із кастингового минулого став головним ракетним контрактоутримувачем від держави? Владислав Смірнов
  20. Олег Соколов 2 год · Злив плівок Міндіча - звичайний тиск. Тиск однозначно направлений на Вову. Не тому, що він щось робить не так (поганців люблять серед еліт), а для того, щоб він вчинив певні дії, потрібні світовій еліті. На сьогодні це англосакси. Наприклад, минулого раза Міндіч плівки поставили Вову в необхідність прибрати Андрія Єрмака. Окрім того Вові були виписані певні домашні завдання, які він не виконав, бикував весь перший квартал, а до того ж ще і симулював заміну Єрмака, - поставив Буданова без заміни оточення. Якщо згадаєте, там плівки було злито до рівня тих імен на які треба звернути увагу. Президента тоді берегли одіозним Портретом. Пройшло пів року і Вова там де і був. А англосаксам то не підходить. Вони щедро навалівають озброєнь та бабла, не лізуть з аудитом, а цей Найвеличніший жулік не виконує обовʼязків - просто зливає по кишенях бабло. Це не може продовжуватися вічно, як би на Вождь того не прагнув. Точка каси в 500 ярдов, виданих Вові, пройдена в квітні. І от ми бачимо наступний злив, якого могло не бути, аби Вова не симулював зміни в країні, а реально їх проводив би. Злив направлений на Олега… як ви розумієте Татарова. Стовпа, на якому тримається силова вертикаль Зеленського. А ви чого думали Міністр оборони в заступники мерів в кожне село смотрящими ставить?! Так, Вова знає що йому доведеться ослаблятися по ментовській лінії (а тут ще й менти чомусь обладались зі стріляниною випадково) бо замість Татарова потрібно нову фігуру ставити і Буданов поставить… Звісно цей скандал з Міндічем без Міндіча буде і в третій раз, якщо Зеленський не почне слухатися. Трампу і Чарльзу ІІІ не потрібні планшети з інформацією «як бороздят»… їм потрібна структура яка може вирішувати геополітичні питання на полі бою і вирішує їх. Героїзм по перемелюванню на лбз вже трохи втомив наших спонсорів. Нова реальність, яка вирішується повʼязана з тим, що рф/китай готується до агресивного тиску на країни Балтії в протидію Тиску США на Іран. Нажаль Іран пішов не за планом. А рф ще й лізе допомогати Ірану. А ангосаксам ще одна заваруха в Європі нікому не потрібна. І схоже європа остаточно визначилась з тим, що без України їй не побудувати контур оборони зі сходу. А отже потрібно, щоб Україна не просто стримувала Росію як раніше, а нанесла їй поразку на полі бою. Послух бегзаколонки - нова головна мета іранської кризи. А для цього потрібно змінити армію і Україну. А для цього потрібно змінити, якщо не самого Зеленського, то його оточення. Адже відсутність змін в України може посилити Росію і створити проблеми на Балтії. Іншими словами ми бачимо операцію «Послух», мета якої повернути бика в стойло і замінити ключові фігури в країні. В ідеалі і і одного і другого Вову. Саме тому ми бачимо нові плівки із більш гарячою інформацією про найвеличнішого Комбінатора. Ну авжеж населення, що залишилось, трохи відчує когнитивного дисонансу. Але ж з кортонками може і не вийде!
  21. Анна Скороход · 22 год · Зарплати виконавчого складу "Укроборонпрому". Державної компанії, яка займається управлінням над іншими оборонними компаніями. До мене надійшла інформація стосовно зарплат перших осіб "Укроборонпрому". Просто ознайомтесь з посадами та зарплатами на цих посадах: Олег Гуляк (Гендиректор до 21.07) — 6 589 582,65 грн Герман Сметанін (Гендиректор з 22.07) — 6 237 401,83 грн Сергій Олейніченко (Заступник) — 15 684 346 грн Тарас Шийко (Заступник) — 9 026 238 грн Володимир Шацков (Заступник) — 8 490 608 грн Олена Ковальова (Заступниця) — 8 357 230 грн Олександр Огіньський (Заступник) — 6 301 138 грн Андрій Верещака (Заступник) — 5 733 089 грн Лише за 6 та 6,5 місяці два генеральні директори (колишній та нинішній) разом отримали майже 12 мільйонів гривень: В той час, коли зарплата військового становить від 20100 (в тилу) та до 120 тисяч (безпосередньо на фронті безвилазно на лінії зіткнення), мінімальна зарплата в Україні складає 8 647 грн, а мінімальна пенсія 2 595 грн — дирекція та заступники компанії отримують понад мільйон гривень щомісяця! При цьому влада з усіх рупорів кричить, що грошей на підвищення пенсій і зарплат немає. Немає для вас, для інших, обраних, завжди є. Мабуть не треба зауважувати, заброньовані і є цінними кадрами для країни. Чи це справедливо, на вашу думку? Чи ви вважаєте, що так має бути? Щоб остаточно зрозуміти реальні порядки цифр, я надіслала низку депутатських звернень. І повірте, далі на вас чекає ще багато сюрпризів. ЗИ: при таких внутрішніх земадарасах і зовнішніх не потрібно щоб добити Україну...
  22. Рівень корупції. Експертне опитування Групи Рейтинг. Резюме: • 87% експертів констатують зашкварну корупцію в царському дворі. • 76% бачать корупцію в бізнесі. • 43% - побутову. • 65% експертів кваліфікують корупцію як тотальну. • 33% бачать іще більший ріст корупції. • 21% бачать зниження. • 30% прогнозують ріст корупції ще більше. • Названо найкорумпованіші сфери: митниця, відбудова зруйнованого, виробництво зброї, державний сектор, енергетика. • За останні 2 роки індекс топ-корупції зріс із 4,4 бала до 4,6. • 45% експертів покладають усі надії на НАБУ. • 23% експертів вважають, що держава неефективна в боротьбі проти себе. • 65% задоволені діями НАБУ • 61% - діями САП. • На 13% (з 43% до 30%) упала надія на те, що Зеленський подолає корупцію, ним очолювану.
  23. Явка з повинною "найвеличнішого лідера" Джерело: https://censor.net/ua/b4000301
  24. Якщо державною політикою є перемеленням усього працездатного населення – то хай країна буде готова стати прихистком для африканців, пакистанців, шрі-ланкійців, афганців, в’єтнамців та інших заробітчан із країн третього світу. Держава обрала саме таку тактику: рідне населення пропускати через м’ясорубку, пакувати, виштовхувати за кордон, змушувати переховуватися – як результат, ринок праці в Україні ліг. За даними Конфедерації Роботодавців, робоча сила скоротилася на 27%. Фактично зник кожен 4-й працівник. Найм чоловічого персоналу обнулився через зрозуміло яку причину. Компанії втратили 800 тисяч мужчин. Ще гірша ситуація з жінками: з ринку праці їх пішло 1,5 млн. Загалом пішло з роботи 2,2 млн українців. Офіційних платників податків лишилося 10 млн. На 62 тисячі вакансій припадає 67 тисяч резюме. Нема кого наймати. З вузькими спеціялістами ситуація патова. Україна втратила 39% працездатного, найбільш продуктивного населення. 59% населення є професійно неактивними (більшість населення не працює, а сидить, перечікує і проїдає запаси). Це – результат свідомого вибору безкінечної війни з завідомо нульовим\мінусовим її результатом. Оскільки суспільство не формує гучного запиту на вихід із війни – воно має бути готовим до приливу 2-3 мільйонів чужаків на місце вбитих чи покалічених своїх. t.me/OstapDrozdovOfficial/5522
  25. Хвора на всю голову країна слюні пускає, бо в Буданова (нового Єрмака) на столі лежить матюкливий манускрипт «Список п…сів-2026» у червоній палітурці (колір сорому). Хвора на всю голову країна вважає нормальним, що нецензурщина стала комунікативним стандартом «цвіту нації». Якщо цвіт безкультурний, авантюрний, інтелектуально ущербний, то які мають бути ягоди? Непідробна цікавість розпирає: а що ж там у тій книженції? Отак розкриєш титульну сторінку – і першим у списку п…сів-2026 значиться Міндіч, близький друг і гаманець безпосереднього шефа. Листок перекинеш – а там і Цукерман, теж друзяка сім’ї, усміхається зі Землі Обітованої, перераховує вивезені 100 млн доларів і аплодує закону про антисемітизм. На перших сторінках списку в червоній оправі – Єрмак, він же херомант, він же досі незамінний менеджер, який відвідує вечорами Верховного, щоб пограти в нарди. За ним на наступній сторінці – Татаров, смотрящий за придворними церберами, якого Буданов не вважає за необхідне звільняти навіть після стількох скандалів. А там у списку десь і Арестович затесався, який виїхав із країни на підставі листа від ГУР. По сусідству – Трубіцин, який від кримінальної справи теж виїхав на підставі листа від ГУР. Талмуд у червоній палітурці тому такий товстий, бо містить поіменний список депутатів від ОПЗЖ, які дають свої голоси офісу президента на всіх важливих голосуваннях у парламенті. Арахамія та його барани-ноунейми теж, мабуть, посідають чільні місця у списку. Довгенький список виходить, якщо вписати в нього всіх прислужників зеленої мафії на всіх рівнях. Грубенька книжечка. t.me/OstapDrozdovOfficial/5519
×
×
  • Створити...