hause

Пастка мобілізації. Як держава загнала себе у кризу рішень zn.ua/ukr/UKRAINE/pastka-mobilizatsiji-jak-derzhava-zahnala-sebe-u-krizu-rishen.html

*Перпедос – це передовий педагогічний досвід. А є ще «випердос»(вивчення передового педагогічного досвіду) та «запердос» (запровадження передового педагогічного досвіду). 🤣 Віктор Громовий 17 год · Чи буде кінець епосі відосіків та фотозвітиків?! Після того, як я написав про заборону мобільних телефонів у школах на Британщині, отримав таку реакцію: тоді хай забороняють і вчителям! І я з цим згоден на всі 100%. Бо це покладе край епосі відосіків та фотозвітиків, НУШиківТікТошиків та різноманітних шоуменів від освіти. А те, що я бачив з їхнього перпедосу*, який вони самі ж і виставляли на публіку, не можу назвати інакше як педагогічним божевіллям. Якось намагався переконати молоду, гарну, завзяту та супер популярну вчительку початкових класів не виставляти по 3-5 відосіків з кожного уроку. Відповідала мені: хочу і буду, бо батькам таке подобається. Щоправда, іноді виникали і в неї непорозуміння, коли деяким мамкам здавалося, що її дитина тепер менше потрапляє в кадр(прочитав це в коментарях до відосіків). Щодо методики викладання дискусії теж не вийшло. Хутко заблокувала. Та і хто я такий, щоб їй щось радити? Вона була в самій Фінляндії і привезла сертифікат на 150 годин(за три дні перебування там). Який там папір та олівці?! Треба, щоб усе ефектно виглядало… Олена Гончаренко запитує: «Хто зробив зі шкільного життя шоу? Хто зробив телефон третім гравцем у дуеті учень – учитель?». Відповідаю: у 99,99% випадків точно не вчитель. Лише 0,01% – це НУШикиТікТошики, які перетворюють свої уроки на видовище. Його змусили це зробити ініціатори та запопадливі виконавці НУШ(Нового Українського Шоу). МОНенята та агентинята зміненят на грантах, яким треба показувати грантодавцям «тріумфальну ходу» НУШ, псевдодитиноцентрованість та інновації, які красиво виглядають, але насправді доруйновують залишки освіти.

Найщиріші українці: https://www.facebook.com/share/r/18Y9DN9vXe/

А яку квартиру в Монако, на думку незламних героїв, мав купити Ахмєтов, який незмінно є олігархом №1 протягом усього часу незалежності? Ну не однокімнатну комуналку же ж зі спільною кухнею і вбиральнею. В Ахмєтова все – найдорожче на планеті. Монегаські апартаменти за 550 млн доларів (площею 2500 кв.м, вид на Середземне море) – це найдорожча квартира в світі. 5 років тому Ахмєтов купив найдорожчу на планеті віллу за 200 мільйонів євро на Лазурному узбережжі. Ще перед тим – найдорожчу нерухомість у Лондоні навпроти історичної будівлі Універмагу. Олігархи не мають ніякого стосунку до війни. Їхні статки не марніють, а якщо вони й утрачають активи, то дуже швидко й диверсифіковано відбивають цю втрату в іншому місці пограбунку. Вся сировинна база України належить їм, тож народ, якому належать лише цвинтарі, може з помпою класти душу й тіло за території, тоді як усі надра під цими територіями належать власникам найелітнішої нерухомості на планеті Земля. Земля ні фіга не кругла. Нічого бумерангом ніколи не прилетить ні до Ахмєтова, ні до Міндіча, ні до молодих зброєолігархів. Розкіш олігархату й смерть мобресурсу – це парельні, неперетинальні Всесвіти, які ніяк не залежать один від одного. Інакшими словами: кількість жертв, покладених за країну, ніяким чином не впливає на благоденство власників цієї країни. Так що можна продовжувати в тому ж дусі. t.me/OstapDrozdovOfficial/5500

Інфа, що треба перевіряти: "Після всіх скандалів із національною поліцією вирішив подивитися, а які зарплати у Міністра та його заступників. У Міністра МВС Ігоря Клименка 5 заступників. Зарплата Міністра у 2024 році склала 1 млн 560 тис. грн. Він пенсіонер МВС. Йому 54 роки. Зарплата Міністра у 2025 році склала 1 млн 892 тис. грн. На 330 000 грн. більше, ніж у 2024 році. Заступники: Богдан Драп'ятий. Відповідає за реформування сервісних центрів МВС, ліцензування, питання обігу зброї, розшук, а також координацію діяльності із запобігання домашньому насильству та психологічне забезпечення. Він також займається питаннями гуманітарного розмінування та взаємодією з ВР. Виходячи з декларації, дружина та двоє синів Драп'ятого живуть у Німеччині, отримують допомогу від уряду Німеччини, дружина ще отримує заробітну плату у фірмі, яка належить їхній родині. Зарплата Драп'ятого у 2024 році склала 1 млн 504 тис. грн. Зарплата у 2025 році склала 2 млн 032 тис. грн. На 530 000 грн. більше, ніж у 2024 році. Сергєєв Олексій. Відповідає за стратегічне планування діяльності міністерства та впровадження і реалізацію проєктів МВС. Зарплата у 2024 році склала 2 млн 121 тис. грн. Зарплата у 2025 році склала 2 млн 756 тис. грн. На 630 000 грн. більше, ніж у 2024 році. Йому 47 років. Пенсіонер МВС. Катерина Павліченко. Відповідає за протидію гендерно зумовленому насильству, дотримання прав людини та впровадження принципів гендерної рівності в органах МВС. Зарплата у 2024 році склала 1 млн 512 тис. грн. Зарплата у 2025 році склала 1 млн 955 тис. грн. На 440 000 грн. більше, ніж у 2024 році. Тетеря Василь. Відповідає за розвиток державної авіації, внутрішній аудит та матеріально-технічне забезпечення. Зарплата у 2024 році склала 1 млн 655 тис. грн. Зарплата у 2025 році склала 2 млн 002 тис. грн. На 350 000 грн. більше, ніж у 2024 році. Леонід Тимченко. Відповідає за цифровізацію, розвиток інформаційно-аналітичних систем, реабілітацію ветеранів та безпекові питання. Зарплата у 2024 році склала 1 млн 724 тис. грн. Зарплата у 2025 році склала 2 млн 402 тис. грн. На 680 000 грн. більше, ніж у 2024 році. Що ж, за Міністра та його заступників я спокійний. Доходи зростають семимильними кроками. Зарплата не ухильно зростає. Швидше за все, зарплата збільшується за високі досягнення в роботі. Боротьба зі злочинністю практично закінчена повною перемогою. Я не знаю жодного комбрига, комкорпусу із зарплатою навіть близько порівнянної до зарплат генералів МВС. Пріоритети вищого військово-політичного нашої країни видно не озброєним оком. Усі цифри з офіційних декларацій фігурантів у відкритому доступі. С.Погребицький"

https://www.facebook.com/share/p/1G2jZAQDyi/

Ігор Лікарчук 1 год · Коли реформа перетворюється у профілізацію приміщень шкіл Учорашнього недільного вечора задзвонив телефон. Номер - незнайомий. Взагалі, я такі дзвінки ігнорую. Але цього разу відповів. Представилися. І одразу уточнили: це не приватна думка - це позиція багатьох батьків однієї з громад. Далі – історія, про яку вже незабаром можна буде сміливо казати так: «До болю знайома». Напередодні директорів шкіл містечка, яке є центром громади, зібрали у відділі освіти і без зайвих церемоній повідомили: з 1 вересня 2026 року у освіті містечка буде новий «порядок». Один ліцей стане «академічним». Туди переведуть чи зженуть усіх старшокласників. Другий – називатиметься гімназією. Для учнів всіх 5–9 з інших закладів. Третій – стане загальноселищною початковою школою. Для всіх учнів-початківців. Переведуть, якщо буде потрібно, і вчителів. Або ті самі переведуться. І на цьому крапка. Можна буде звітувати про «успіхи». Розповідають, що директори були в шоці. Дехто навіть намагався щось заперечувати. Але у місцевого керманича освіти, як завжди, аргументи бетонні: «так сказали в області» і «не буде реформи, не буде субвенції на зарплату». І на десерт: працюйте з батьками. Тобто, панове директори, поясніть батькам, чому їхніх дітей потрібно буде щодня ганяти через усе місто. Учнів 1-4 класів – у один кінець. Підлітків — в інший. Старшокласників - у «світле академічне майбутнє». Щоправда, яке воно має бути те академічне майбутнє – іще ніхто не знає. Але переконайте батьків, що воно буде дуже світлим і радісним. Звичайно, це містечко не мегаполіс, але відстань між закладами та місцем проживання дітей також чималенька. Зрозуміло, що батьки були ошелешені. Такою похмурою новиною у світлі великодні дні. Бо вони хотіли зрозуміти, що це? Логістика? Безпека? Здоровий глузд? Турбота про якість освіти? І мене про це запитали. Я відповів, що це самодурство. На цю хвилину, наскільки я орієнтуюся, немає нормативних підстав чинити щось подібне. Підстав немає, але у чиновників є велике бажання вислужитися, доповісти, прозвітувати про успіхи. Не думаючи, що часто запаморочення та відповідальність наступає саме після подібних успіхів. Не у тих, хто сказав «робіть так», а у тих, хто це робить. Адже батьки, як сказав мій візаві, готові до дуже активних дій. Включаючи й ті, які межують із порушенням закону. Я попросив співрозмовника про просту річ: жодних дій поза законом. Є омбудсмен, є депутати Верховної чи обласної рад, є обласна військова адміністрація - звертайтеся. Хоча, якщо чесно, великих ілюзій щодо результату таких звернень в мене немає. Бо система вміє дуже добре одне: імітувати діяльність і перекладати відповідальність. Але батьків я розумію. Коли у них та дітей забирають нормальну школу і під виглядом «реформи» пропонують логістичний експеримент над дітьми - нерви можуть не витримати. І це вже очевидно. Але є одна деталь. Голову громади, де це відбувається, обирали вони. Депутатів, які за таку мережу голосують або будуть голосувати, - теж. Тобто, шановні батьки, вимагайте рішення від депутатів. Або їхньої відставки. За чинним законодавством мережу формує громада, а не чиновники з області чи з МОН. А щодо місцевого керівника освіти, якого можуть і зроблять відповідальним, то це – пішак. Це людина, яка озвучує чужі рішення і боїться втратити своє місце. Замінять його – прийде інший. Такий же. Система управління освітою тримається на страху та вірнопідданстві, а не на відповідальності за долю освіти і дітей громади. Тому, подібних «реформ» буде ще багато. І кожна з них починатиметься словами: «так сказали зверху». P.S. Цей дзвінок пролунав після мого повернення із рідного міста, куди навідувався у провідний день. І там мені також розповіли про плани профілізації місцевої освіти. Дуже цікавий матеріал для роздумів. І дуже схожий на той, що я вже виклав. Тож, далі буде…

Не чіпайте хоч вчителів, бо скоро і таких не буде за цю з/п, а от мусорки будуть завжди, бо укромєнталітєтєц не проп"єш...

Поведінка ментів під час масшутінгу на Голосіївці свідчить про засадничу річ: у цій державі кожен сам за себе. Лозунг «кожен сам за себе» віддавна ліг в основу суспільного договору, на який дали свою латентну згоду всі верстви. Найкраще цей лозунг виконує каста владоможців: вона феноменально віддано грає за себе: від участі у війні себе відсікли, монопольний доступ до всіх благ забезпечили, свою недоторканність оточили ручними їхохоронними системами, про свою незрушимість подбали. Касти понижче теж грають самі за себе, та тут вмикається тоталізатор «кожен сам за себе, як пощастить». Хтось зможе відбитися від терориста чи людолова, а хтось ні; хтось пропетляє між прокуратурами й податковими в напрямку свого збагачення, а хтось ні; хтось приструнить свавільного чиновника, а хтось ні; хтось зуміє евакуюватися в нормальний світ, а хтось ні; хтось виживе в косовиці марних смертей, а хтось паде героєм. Коли кожен сам за себе – правила працюють не для всіх. Той, хто мав у кобурі зброю, щоб захистити беззбройну жертву нападу, накивав п’ятами. А жертва якби й мала у кобурі зброю, то підпала би під дію однієї з найтяжчих карних статей. І тому – кожен сам за себе. Поліціянтове життя важливіше, ніж робочий обов’язок захищати чуже життя. Життя людолова теж важливіше, бо він мусить зловити когось замість себе. Життя цивільного теж важливіше за оповитий пафосом обов'язок загинути ні про що ні за що. Держава мародерів і лицемірів пропагує лозунг «кожен сам за себе». Бо вона якраз тільки за себе. t.me/OstapDrozdovOfficial/5493

Там більша частина мєнто-мусорів яких звільнили поновились через продажні суди з виплатами у наступні 2-3 роки і все повернулось навкруги своя

Немає у нас свого Пригоженко і не не буде, вивелись нині...

Подейкують, що між підпалом своєї квартири "стрільцем" і його ліквідацією пройшло 1.5 години, і між Валмартом і упр. поліцією всього 500м . Висновки... 🤣

Поліцейських, які втекли під час теракту в Києві, відсторонили. Розпочато службове розслідування, - Вигівський Джерело: https://censor.net/ua/n3611246 Зи: а де ті розслідування, коли майже всі мудари у погонах різного пошибу 24.02.22 втікали на тонованих бусіках з написом "Діти" всіма дорогами з усіх населених пунктів на захід?

А сучасне і майбутнє України : Земударастія у всій красі. Не обляпайтесь!

Вже почалось, чи те що відбувається на вулицях сіл селищ містечок та міст 'ето другое'?

Місце прокляте, як те кодло криво охоронців не назви на виході ми отримуємо мусарню, що здатна лише кошмарити цей народєц, який в свою чергу і заслужив цей пі здєц, каса на виході завжди

Безсило-заздрісні квиління про те, що мало не силоміць (зі зв’язаними руками? спутаними ногами?) треба вертати назад усіх співвітчизників, які врятувалися від війни за кордоном, відсилають до памфлету Івана Багряного "Чому я не хочу вертатись до СССР?», який він написав у 1946 році на чужині, де й прожив до останку свого життя. Звісно, Багряний писав про тюрму народів, про геноцидну імперію, про більшовизм. Але як двояко лунає текст Багряного, датований 1946 роком, через 80 років, для зовсім іншого вуха, інших обставин, іншого контексту, іншої теми: "Я один із тих сотень тисяч українців, що не хочуть вертатися додому, дивуючи тим цілий світ. Я є українець, робітник за походженням, маю 35 років, уроджений на Полтавщині, зараз живу без сталого житла, в вічній нужді, никаючи, як бездомний пес, по Європі, утікаючи перед репатріаційними комісіями, що хочуть повернути мене на "родіну". Я не хочу вертатись на ту "родіну". Нас тут сотні тисяч тих, що не хочуть вертатись. Нас беруть зі застосуванням зброї, але ми чинимо скажений опір, ми воліємо вмерти тут, на чужині, але не вертатись на ту "родіну". При одній думці, що вони таки спіймають і повернуть, у мене сивіє волосся, і вожу з собою дозу ціанистого калію, як останній засіб самозахисту перед тою "родіною". Для європейців і для громадян всіх частин світу дивно і незрозуміло, як то може людина утікати від своєї Вітчизни і не хотіти вертатись до неї. Мабуть, тому до нас ставляться з такою ворожістю. Та візьміть Малу Радянську Енциклопедію видання 1940 року, розкрийте її на букву "у" і прочитайте у рубриці "УРСР", що там написано. А написано там чорним по білому, хоч і дрібним друком, що Радянська Україна за переписом 1927 року мала українського населення 32 мільйони, а в 1939 році, цебто по 12 роках, 28 мільйонів. Де ділися 4 мільйони? А де дівся приріст, що за 12 років мав бути щонайменше 6-7 мільйонів? Разом це понад 10 мільйонів. Де ж вони ділися, ці 10 мільйонів українського населення? Я пройшов весь тернистий шлях зі своїм народом і був живим свідком, де поділись ті мільйони. Це є насильство над людиною, це є рабський труд, це є сваволя політичної кліки, це є новітнє кріпацтво, це є терор фізичний і духовний, це є злидні, це є війна». Усі контекстуальні збіги Багряного й сьогодення – випадкові й додумані читачем. t.me/OstapDrozdovOfficial/5486

Їб учі зелені клоуни що мобілізували цих вояків: https://www.facebook.com/reel/918553997674104

t.me/OstapDrozdovOfficial/5480 Антисемітський закон змусив мимохіть укотре придивитися до слуг незрозумілого чийого народу і вдатися до логічно-оціночних порівнянь. От подивишся\послухаєш Трампа – американець. Дивишся на Макрона й бачиш породистого француза. Мелоні – італійка за версту. Ба навіть путін – москаль у чистому угарі. В Туску видно поляка. Сі зі зрозумілих причин – китаєць, Ердоган – турок, Мерц – німець, Токаєв – казах. Мадяра й без прізвища можна ідентифікувати як угорського політика угорської національності. І лише у випадку з нашими планетарними діячами виникає потреба поставити уточнювальне запитання щодо їхньої ідентичності: ХТО ВОНИ? Як показує міндіч-наруга, на вершині воюючої України возсідають громадяни інших держав і представники інших національностей. Хто побачить там щось українське, тому фляшка кошерної пейсаховки. Людина – це ще й те, до якої культурної матриці вона належить. Не паспорт, не прописка, не посада, не офшор, не статуетка за впливовість – а приналежність до культурної матриці є базою ідентичності. У випадку з Трампом, Макроном, Мерцом та всіма світовими лідерами ніколи таких питань не виникне – усі вони належать до культурних матриць своїх націй. Крім наших. Наші – українці лише паспортно. А за культурною орієнтацією це взагалі люди, приналежні до рос.спадщини: від красного письменства до сучасного маскульту. Їхні мізки заповнені терабайтами інформації про все масове руске, і цього не здатні змінити навіть бомби, теж рускі. Такі сурогатні люди можуть очолювати цілі держави, бути медія-старами, вдавати з себе всесильних. Але нутра не сховаєш. Тому всі плівки міндіча – російськомовні, всі побутові розмови перших осіб – російськомовні, а місце їхньої втечі – Земля Обітована. Тим часом гинуть справжні українці. 👇 https://www.youtube.com/watch?v=vyV-TXeyK7U

Суд звільнив з-під варти підозрюваного у держзраді нардепа Шуфрича censor.net/ua/news/3610883/shufrychu-zminyly-zapobijnyyi-zahid-na-domashniyi-aresht 🤣🤣🤣

Зеленський сьогодні у Нідерландах на врученні премії "Чотири свободи". Зокрема, за: 1) обмеження свободи пересування (закриті кордони) 2) ліквідацію особистої недоторканості людини (бусифікація) 3) ліквідацію виборчого права (скасовані вибори) 4) переслідування критиків режиму (згортання свободи слова) t.me/gnapinfo/3263

🚫Вибори під час воєнного стану неможливі - член ЦВК Гевко 🎤Член ЦВК Андрій Гевко в інтервʼю надав коментар щодо перспективи проведення виборів, законодавчого процесу в парламенті з цього питання, а також бачення майбутніх виборів, однак, після війни. 💬“Це чітко артикульована політична та правова позиція. Проведення виборів є неможливим до припинення воєнних дій та скасування правового режиму воєнного стану.” 📹Про строки повноважень Президента України відповідно до Конституції вже не раз у відео надавала юридичний коментар, а також пояснювала що таке легітимність. 🤝Однак, в українській політиці завжди є “фактор партнерів”. І в “експортному виконанні” Зеленський як президент, схоже, в ЄС всіх влаштовує, тож легітимність його для них не викликає ні сумнівів, ні запитань. Інакше, і про вибори б говорили, і гроші б дали, і про Конституцію згадали. Політика, вона ж така... 🔗Джерело: https://censor.net/ua/r3610589

Юрий Касьянов · Стільки гучних заяв, яскравих шоу, інтервʼю довірених осіб на кращих телеканалах і тотального піару не було вже давно, напевно з останніх виборів. Ми вшановуємо безпілотників, зброярів, героїв, демонструємо ракети і дрони, погрожуємо стерти москву балістикою, заявляємо про вихід в космос і розбудову залізного щита не тільки над Україною, а й над всією Європою. В нас все вперше в світі і краще на всієї планеті. З іншого боку - насильницька мобілізація, зростання соціальної напруги, напади на військових, побиття цивільних, масове порушення закону, штурмові полки, великі втрати. З одного боку - пропаганда, жорсткий контроль переважної кількості ЗМІ, лояльні блогери, теплі ванни. З іншого - різкі заяви, правда війни, соціальні сети, відверті приватні розмови. А ще правоохоронці, репресії, кримінальні справи, посадки неугодних. І на іншому полюсі - НАБУ. Існує дві різних України. В однієї все добре, є бронювання, високооплачувана робота, державні свята і нагороди, перемоги і майбутнє. Інша ховається від ТЦК, працює нелегально, щоби не вставати на облік, заповнює собою БЗВП, їде в СЗЧ, воює, скалічується і вмирає. Між цими двома Украінами прірва, яку не можуть заповнити пропаганда, гучні заяви і роздача чергової тисячі. Є ще третя Україна, яка знаходиться за кордоном, не бачить війни, не боїться мобілізації і більше вірить пропаганді, ніж ті, хто мешкає в країні. Обʼєднати три України до кінця війни неможливо. Єдність, яка відчувалася на початку війни, сталася тому, що у всіх нас була одна ціль - зупинити ворога, а ще єйфорічна надія перемогти. Зараз цілі розмиті, чітких планів немає, всі очікують на мир, тому що перемога неможлива, а про поразку ніхто не хоче думати. Війна без цілей розʼєднує. Бо в тих, хто непогано влаштувався у воєнний час, ціль - продовження війни. В тих, хто ризикує вмерти, ціль - закінчення війни. Мене написати цей пост підштовхнула заява Буданова, який сказав, що нам всім потрібна єдність для прийняття важливого рішення. Буданов вочевидь натякає на рішення про зупинку війни і втрату території. Дивно, що саме він, а не Зеленський, зробив таку заяву. А може й не дивно, якщо ролі в післявоєнній політиці вже розписані, і все іде за планом. Одне можна сказати точно - передвиборча компанія почалася. Значить, скоро війна закінчиться. І нам дійсно знадобиться єдність.