hause

Свіжі цифри Центру Разумкова. 1. Суспільство розтретинилося. У проговорці допустимого кінця війни народ розбився на приблизно однакові 3 сектори: • 33% далі марять кордонами-1991, • 26% готові все закінчити на кордонах-2022 без Криму й ордло, • 24% готові на заморозку по поточній лінії хоч уже. 2. Рідкісно патологічне ілюзорство наповал осліпило третину народу: за наявності 0% імовірності коли-небудь вернутися до суверенних кордонів, кожен 3-й далі талдичить про це, хоча такий варіянт не проглядає вже ніхто на земній кулі. 3. Готовність негайно припиняти війну клавішою stop із фактичними на цю секунду втратами територій – 24% (кожен 4-й). 4. 26% уже давно попрощалися з Кримом і ордло, анексованими ще 12 років тому. 5. Заради припинення війни 40% населення готові поступатися членством в ЄС, 38% - членством у НАТО, 26% - Донбасом. 6. Кожен 4-й хоче віддати росії весь Донбас в обмін на мир. Піти на вимушену поступку, але почати нормально жити, далеко не є табу для суспільства. 7. Очікування повторного нападу росії – 75%. Решта 25% цього не простежують і довіряться безпековим гарантіям. 8. Попри нездоровий НАТО-скепсис, роздмухуваний корисними дурачками, 58% українців упевнені, що Альянс здатен ефективно захиститися у разі лобового зіткнення з росією. 9. Чи збирається росія нападати на НАТО, 52% українців чисто теоретично це припускають, а 20% крутять пальцем біля скроні. 10. 50% народу не задоволені тим, як влада веде переговори зі США, ЄС та росією.

ТЦК знищить Україну:

"Створена абсолютно комфортна атмосфера, в якій пиляють всі", - Ніколов про корупційну систему Зеленського та Єрмака. ВIДЕО Джерело: https://censor.net/ua/v3601022

Це вже укрмордор чи ще ні? : ( а може просто треба перестати пиз ди ти бабки хоча б під час війни ...)? IMG_4971.MP4

Ще укрогнидства ІБД (імітації бурної діяльності за наш рахунок) вам у стрічку: Белінський Олег · В’їзд у Київ, як і інші міста, замість безпеки став психологічною маніпуляцією. Місто обкладене бетонними блокпостами, які насправді виявляються дірявим решетом, що існує лише на головних асфальтованих артеріях. Якщо проїхати по колу, ми побачимо одну й ту саму картину на всіх ключових входах: Житомирська, Варшавська, Одеська, Обухівська, Бориспільська, Броварська траси та Вишгородський напрямок. Усі вони перетворені на штучні тромби. На кожному з цих 7–8 основних в’їздів цілодобово чергує зміна з 8–12 осіб (поліція, ТРО, Нацгвардія, ТЦК). З урахуванням ротації (3–4 зміни) на один пост зав’язано близько 40 осіб: лише під Київ задіяний повноцінний батальйон (близько 500 осіб). Якщо екстраполювати це на 800–900 блокпостів по всій Україні, ми отримаємо армію в 30 000 – 35 000 осіб, які просто «охороняють асфальт». Поруч завжди нудьгують новенькі поліцейські кросовери по $40 000 за штуку. Десятки машин вартістю в мільйони доларів роками стоять на узбіччях. Фактично, сучасна патрульна машина перетворена на дорогу підставку для кави: на її капоті зручно ставити стаканчики, поки екіпаж убиває час. Блокпости стоять тільки на магістралях. Кожна траса має десятки паралельних доріг через прилеглі села. Будь-хто, хто хоче щось приховати, просто звертає в приватний сектор за кілометр до поста і спокійно заїжджає в місто. Коли затор стає критичним і водії починають масово матюкати патрульних і тут уся «пильність» зникає. Солдати просто відходять і машуть усім підряд: «Проїжджайте!». Якщо безпека залежить від гучності криків у черзі — значить, її немає. Цей хаос — спосіб показати «стаду», що його контролюють. Поки звичайні кияни, які виїжджають із міста просто щоб зігрітися або провідати рідних, годинами стоять у заторах, блокпост стає подіумом для «еліти». Чиновник, що пролітає повз чергу з мигалкою, отримує дозу кайфу від свого «всесилля». Модний директор фонду на джипі або син олігарха з незаконними спецсигналами проскакують блоки без зупинки. Для них це — зайвий привід для хизування: «Я суперкрутий, мені можна все». Для них блокпост — це VIP-коридор, що підкреслює їхній статус над іншими. З мигалками дуже гарно переміщувати чорну касу, бо ніхто не перевіряє. І то додатковий абсурд. Головна біда цієї імітації в тому, що вона глибоко врізається в пам'ять. Люди, які зранку і ввечері змушені стояти в додаткових заторах, щоб просто дістатися тепла прийдуть на виборчі дільниці і саме це вони будуть згадувати: щоденне приниження.

Ну а внутрішнє рабство це не окупація? І да, вбивають самі себе, скіко там вже вбито у застінках тецекак? А скільки загинуло у лісах\річках\болотах втікаючи з "демократичної України" ? Чи такі питання задавати не на часі?

Україна і українці за 30+ років самі зробили\вимолили те "що маємо" і сама заслужила "на это вот все", і головне - продовжує в тому ж дусі...

Як українці переживають холодомор. Дослідження Gradus Research. 1. Енергетичний терор спонукав 13% українців виїхати зі своїх промерзлих домівок кудись, де покраще. Цифра 13% у масштабах країни начебто невелика й незначна, але якщо врахувати, що блекаут стався передусім у столиці, то маємо доволі помітну евакуацію з Києва в пропорції кожен 7-й киянин. 2. Серед тих 13%, хто мусів мігрувати через здобутки Міндіча, 60% переїхали в межах своєї області (попросту, в село). Друга половина – в західнішу область. 3. Більшість опитаних мають намір вернутися додому аж коли потепліє. 4. Прикметно: серед мешканців Сходу й Півночі значна частина виїхала в один кінець дороги і більше не плануює вертатися домів. Серед жителів Півночі таких 22%, серед мешканців Сходу 16%. 5. 41% українців узагалі ніяк не готувалися до блекаутів (слухали Лідера по телевізору, який казав, що все буде незламно). 6. Лише 11% населення подбало про автономність своїх осель та альтернативні джерела. Звідси висновок: Україна – типова пост-совєтська держава, яка повністю покладається й узалежнюється від старої інфраструктури, збудованої ще Хрущовим. 7. Міграційні настрої в країні оцінюються в 10%. Кожен 10-й, хто виживе після війни, хоче виїхати за кордон. Якщо відсотки перевести в демографічну масу – то 3 млн українців планують звідси ушиватися. 8. Основними чинниками еміграції є: пряма небезпека (53%), можлива окупація (51%), втрата житла (39%), нестерпність побуту, комунальний крах (33%), фінансові скрута (24%). 9. Якщо ситуація далі погіршуватиметься, то 43% готові змінити поточне місце проживання. Тобто: якщо війна не припиниться, а піде в іще крутіше піке, кожен 2-й українець змушений буде утікати від війни чимподалі. 10. Люди називають 2 фактори, які стимулюватимуть утечу. Це якщо світла не буде понад 2 доби (36%) і якщо холодрига вдома буде менше 10С (33%).

Країна на генераторах та європейські акцизи на паливо Автор: Владислав Смірнов Сьогодні я заправляв машину, і на табло АЗС світилася цифра — 73 гривні за літр. Черговий антирекорд. Поки пістолет відраховував сотні й тисячі гривень за повний бак, я думав лише про одне: наскільки ж відірваною від реальності має бути держава, щоб під час війни заганяти власний народ і бізнес у кам'яний вік? Уряд з гордістю рапортує, що ми "гармонізуємо" наше законодавство з європейським і підтягуємо акцизи на пальне до норм ЄС. Але давайте називати речі своїми іменами. Намагатися дотягнути фіскальну політику до Європи, не підвищуючи рівень життя, не знищуючи корупцію і не створюючи працюючі інституції — це абсолютно жорстокий та антинародний абсурд. Це євроінтеграція через зубожіння. €65 пенсії проти європейських акцизів Давайте подивимось на цифри без урядових рожевих окулярів. У нас зруйнована економіка. Країна буквально живе на генераторах через постійні відключення світла. Доходи людей впали в рази. Який може бути європейський акциз (сьогодні це понад 300 євро за 1000 літрів), коли: - Середня пенсія в Україні — це ганебні 65 євро на місяць. - Середня зарплата ледь дотягує до 350 євро. Наш ВВП у рази відрізняється від європейського, але видатки у вигляді акцизів роблять базовий товар — пальне — буквально недоступним. У Європі високі акцизи мають логіку: там роблять бензин дорогим штучно, щоб стимулювати заможних громадян переходити на екологічний транспорт!!! У США, до речі, де дійсно цінують бізнес і розуміють життєву важливість дешевої логістики, федеральний акциз мізерний — близько 4,5 євроцентів за літр! А що робить наша держава? Вона просто викачує останні копійки з кишень людей, створюючи штучну інфляцію. Адже ці 73 гривні за літр автоматично лягають у вартість кожного буханця хліба, кожного кілограма картоплі і кожної послуги. Податок на виживання: як ми оплачуємо блекаути У 2024 році держава зібрала з паливного акцизу майже 78,7 млрд грн. У 2025-му ця сума перевалить за 100–110 мільярдів. Якщо розкласти сьогоднішні 73 грн за літр, то ми побачимо: Близько 14 грн — це чистий акциз. На нього зверху накручується ще 20% ПДВ (це ще 3 грн). Разом: понад 17 гривень з кожного літра ми віддаємо державі просто так. Коли країна сидить на генераторах, це не лише про кав'ярні. Це про медичну логістику, забезпечення лікарень, роботу реанімацій та операційних під час блекаутів — усе це тримається на автономному живленні. І з кожного літра, який спалює лікарняний генератор чи волонтерський бус, держава цинічно здирає "європейський" податок. Якби уряд на час воєнного стану повністю скасував акциз, ціна на стелах була б не 73, а близько 55 грн за літр! І це не утопія. Згадаймо березень 2022 року, коли треба було рятувати країну від колапсу: уряд вже обнуляв акциз і знижував ПДВ до 7%. Це врятувало логістику і дало бізнесу вижити. Чому зараз податки тільки зростають? Казки про дороги Роками урядовці розповідали нам казочку: "Дороге пальне = якісні дороги. Ви платите акциз за свій комфорт". Що ж, цієї зими дороги зійшли разом зі снігом по всій Україні. Залишилися лише напрямки. Я нещодавно їхав з Франківської області до Києва — я просто не впізнав трасу, вона повністю розбита. В самому Києві місцями взагалі немає асфальту. Одеська траса — одна з ключових логістичних артерій країни — повністю зруйнована! І все це сталося за один сезон. Зараз нам виправдовуються: мовляв, Дорожній фонд обнулений, і всі ці мільярди з акцизу йдуть до загального бюджету на армію. Звучить благородно. Але реальність інакша. Ми отримали подвійне оподаткування: ти платиш європейський акциз у ціні бензину, а потім залишаєш ходову свого авто в ямах розміром з кратер і платиш тисячі гривень на СТО (з яких держава знову бере податки) і все це при середній зарплаті в 10 разів меншої середньої європейської! Це економічний геноцид збоку чиновників України. А поки звичайні українці скидаються останніми гривнями на дрони і турнікети, вони бачать у новинах іншу реальність — чергові корупційні скандали, мільйонне "крадівництво" на тендерах і новенькі вілли депутатів та чиновників десь в Іспанії чи Монако. І виникає логічне запитання: чиї саме потреби насправді фінансує мій бензин/дизель по 73 гривні? Висновок Коли країна виживає на генераторах, держава зобов'язана повністю скасувати акцизи на пальне на час дії воєнного стану. Це не забаганка — це базове питання економічного та фізичного виживання. Знищення акцизного зашморгу — це миттєва реанімація економіки. Без акцизу одразу впала б вартість логістики, зупинився б галопуючий ріст цін на базові продукти, знизився б шалений тиск на бізнес під час блекаутів, а українці нарешті змогли б зберегти гроші у власних сім'ях, а не віддавати їх у бездонну бюджетну діру. Натомість те, що ми маємо зараз — це не порятунок держави. Платити європейські податки з африканських зарплат і щодня розбивати машини на вщент зруйнованих напрямках — це відверте мародерство власного народу. Це цинічне добивання тих, хто ще має сміливість тут жити, створювати робочі місця і тягнути на собі цю країну. Тому моя пропозиція чітка і безальтернативна: держава зобов'язана повністю скасувати акциз на пальне на весь період дії воєнного стану, плюс ще на 6 місяців після його завершення. Це той мінімальний кисневий буфер, який критично необхідний нашому бізнесу для виживання та адаптації. А коли мова взагалі зайде про повернення цих податків, ставка акцизу має бути жорстко і справедливо пропорційною до реального середнього доходу в Україні. Бо коли доходи українця та європейця відрізняються в 10 разів, сліпе натягування їхніх цифр на нашу реальність просто вбиває саму суть будь-яких "європейських стандартів", перетворюючи їх на інструмент фінансового знущання.

Без коментарів... зе вибори 90.MP4

Припинення війни – це грандіозна ідея. Грандіозніше не буває. Свого часу, в 2019 році, ця ідея в особі теперішнього полководця тріюмфально перемогла на президентських виборах у воюючій країні. Тепер ідея припинення війни – безпрецедентно грандіозна хоча б за рівнем залучених гравців. А отже, відмова від неї має передбачати взамін щось таке ж грандіозне у кінцевому результаті. Якщо відхиляється грандіозна ідея поставити крапку на всіх цих муках – отже, вибір вічної війни повинен бути обгрунтований чимось не менш грандіозним. Кордони-1991 відпадають – їх не буде, й це неодноразово констатував цар, стверджуючи про неможливість відвоювань територій. Кордони-2022 теж відпадають – їх теж не буде (читайте абзац вище). Капітуляція росії відпадає з очевидних причин, як і її розпад на окремі суб’єкти, чи ядерна денуклеаризація, чи трильйонні репарації. Нам казали: Курськ посилить наші переговорні позиції, бо дадуть змогу бартерно міняти території на території. Тепер нема що міняти, й у переговори, предметом яких на старті мав бути і є територіяльний обмін, ми прийшли з однією лише незламністю і другим терміном правителя, який у силу своєї пихи не здатен узяти на себе повноту відповідальності за калейдоскоп провалів. Тоді які грандіозні досягнення від продовження війни ми можемо самі для себе сформулювати, відхиляючи грандіозну нагоду припинити війну? Потрібне не блеяння в жанрі пафосу, а чіткий перелік досяжних цілей, і ці цілі мають бути такими ж грандіозними, як і кнопка stop. 👉 https://www.youtube.com/watch?v=AUYgd57T9Dc

Поганий мир завжди краще хорошої війни

Мобілізація як інструмент боротьби з незгодними Здається, в Україні набуває поширення “сталінізація” у внутрішній політиці. Днями колишнього охоронця викривача корупції Ваганяна схопили на вулиці в Одесі та привезли до ТЦК – хоча той має залізобетонну відстрочку, з усіма документами. Туди приїжджають орли з ДБР та в лоба пропонують угоду: “ти даєш “правильні” покази проти Ваганяна – і ми тебе випускаємо”. Чоловік не погодився, і тому негайно опинився у бойовому підрозділі - без проходження будь-якого БЗВП. Що є просто кричущим порушенням порядку мобілізації, чисте свавілля. Що далі станеться з цією людиною – хтозна. А статися може що завгодно. Наприклад, журналіст Дмитро Штанько активно викривав корупцію зе-влади й оприлюднив, зокрема, історію про те, як брат Андрія Єрмака продавав державні посади. Після цього він був раптом мобілізований та переведений під Бахмут, де загинув у бою. Про проблему якось одразу перестали говорити. А тепер, коли Єрмака вже зняли з посади – рідко згадують. Зовсім свіжий кейс: боєць ЗСУ Микола позивний “Киянин” різко критикував міністра оборони Федорова за раптове вимкнення Старлінків, чим різко зменшив шанси на виживання його підрозділу у зоні бойових дій. Після цього Миколу різко “переводять в інший підрозділ”, а його командира бригади – знімають з посади. Подібний варіант, до речі, хотіли провернути і зі мною у 2023 році, коли я був добровільно (!) мобілізований до ЗСУ: тодішній міністр “цифровізації” Федоров звертався до Головкома Залужного з проханням “перевести Корсуна у 33 бригаду”, яка на той момент несла тяжкі втрати під Оріхово. Але Залужний категорично відмовив, бо абсолютно не сприймає такі методи – і як офіцер, і як людина. Я розказував про це тут Пану Федорову нема що сказати у відповідь на публічну критику його інфантильної політики “магічного мислення” – тому він схильний до фізичного усунення опонентів. З цієї, а також з десятка інших причин я просто не можу залишатися байдужим до діяльності цього джентльмена – про що мене часто запитують. Журналісти Бутусов та Буткевич були свого часу мобілізовані і зараз повністю припинили критикувати Найвеличнішого, небезпідставно побоюючись за своє життя. Тобто загалом ця схема “примусу незгодних мовчати” працює не тільки у ворожому війську – вона успішно застосовується і у нас. А тим часом зе-мафія продовжує затягувати війну, прикидаючись ніби прагне миру. Попри обмежені розумові можливості, вони кристально чітко усвідомлюють, що закінчення війни запускає ланцюжок невідворотних подій, який закінчиться для них дуже погано: кому тюрма, кому вигнання, а декому й імпульсивна раптова дефенстрація. Тому зе-банда буде робити абсолютно усе, що війна в Україні ніколи не закінчилася – тоді вони вічно залишатимуться при владі. Такий у них план. Вибори їм вже ніколи не виграти, навіть парламентські – тому вони їх всіляко уникатимуть. Пам’ятаєте, як Зеленський кричав на захист свого цербера Татарова: “Як я можу його звільнити?? Ви хочете, щоб рузькі його вбили?!” Але він мовчить про вбитого рузькими Штанька. Ніяк не реагує коли намагаються “утилізувати” патріотів, які не хочуть жити у зеленькому свавіллі, під владою мстивих злодіїв з мисленням “криворізької шпани”. Повномасштабне вторгнення та військовий стан надали брехливим клоунам несподівано ефективний інструмент затикання ротів незгодним – фізична ліквідація під приводом “загинув у бою”. І вони продовжують його активно застосовувати. І зупинятися – не збираються. Бо мертві – не скаржаться. А живі – мовчать. Найгірше у цьому всьому те, що наших військових привчають до думки “Мовчи – живіше будеш”. А звички залишаються з людьми надовго. Джерело: https://censor.net/ua/b3600683

"Командувач штурмових військ Манько списався з війська за станом здоров'я. Буквально днями хизувався черговими Тік-Ток успіхами, а як назріла перспектива відповідати за м'ясні штурми та розкрадання коштів, одразу захворів і злиняв з війська. Значить, скоро за Залужним та Дейнеком, чкурне за кордон. А ти, солдат, сиди в окопі, поки Зеленському не набридне воювати." t.me/gnapinfo/2143

Як це було рівно 4 роки тому, за 12 днів до вторгнення… ''Бажаєте трохи спогадів? Хочете згадати, чим займався Зеленський за 12 днів до Великої війни? Зеленський був у Херсоні. А що він там робив, спитаєте Ви? Далі офіційне повідомлення з інтернет-представництва Президента Зеленського (читайте УВАЖНО!): Зеленський спостерігав за проведенням тактико-спеціальних навчань сил і засобів, що входять до системи МВС. Навчання відбуваються в смт Каланчак на Херсонщині, поблизу адміністративної межі з тимчасово окупованим Кримом, і мають на меті максимально підготувати органи МВС до ефективного реагування на дестабілізаційні чинники (масові протести, заворушення). За легендою навчань, готуються плани з внутрішньої дестабілізації ситуації із застосуванням елементів гібридної війни. Зокрема, за допомогою соціальних мереж і телеграм-ботів поширюється неправдива інформація про нібито складний стан в енергетиці, перебої з опаленням і водопостачанням, «віялові» відключення населених пунктів від електроенергії. На цьому тлі, за легендою, відбуваються заворушення, спроби захоплення адміністративних будівель. Для подолання такої ситуації правоохоронці відпрацьовували навички з розгортання оперативного штабу та забезпечення громадського порядку. «Вчора відбулося засідання РНБО, діємо згідно з нашим планом. Нікого не боїмося, без паніки, все під контролем», – наголосив Глава держави. Кінець повідомлення. ТОБТО за 12 днів ДО вторгнення росії - на Херсонщині проводяться навчання військ та структур МВС щодо РОЗГОНУ демонстрацій, протестів, масових заворушень населення. НЕ армії для захисту населення, НЕ Нацгвардії МВС для захисту населення, а поліцейських заходів з придушення громадянських бунтів!!! А ЯК ВАМ подобається легенда навчань!??? Таке відчуття, що хтось в Офісі Зеленського був добре поінформований про плани окупантів! Сергій Погребецький''

https://www.facebook.com/share/p/1BYd7YAnxx/

«Волів би взагалі не укласти жодної угоди, ніж змусити свій народ прийняти погану», - каже самодержець, і найгірше в цьому – те, що ЙОГО народ навіть не помічає клінічної обмовки з похідними від неї діягнозами. Мій народ. Так кажуть лише царі. Так кажуть імператори й цісарі. Так кажуть монархи й помазанці Божі. Так кажуть королі, падишахи й султани. Так кажуть принци, барони, герцоги й князі. Так кажуть графи, лорди й віконти. Мій народ. Це не обмовка. Це – позасвідомий наратив одноосібних диктаторів та автократів, самодержців та деспотів, усевладних гегемонів, фараонів та ніким не контрольованих повелителів. Мій народ. Так ніколи не скаже демократ – а лише правитель. Так ніколи не скаже слуга народу – а лише його пан, поміщик, вельможа. Так ніколи не скаже обранець народу – а лише його власник, владар, владика. Так ніколи не скаже підзвітний чиновник – а лише абсолютний узурпатор. Тяжка психопатія. Мюнхенську промову на цитати розбирати нема сенсу. Більшого шкідника Україні годі знайти. Живіт Орбана. Винен генерал Міллі. Дочекатися смерті путіна. Дууууже тяжка психопатія. t.me/OstapDrozdovOfficial/5271

Тут на хворумі зібрались майже всі хто "за справЕдливость", тільки поки вона їх особисто не стосується 🤣

Є і така думка: " Наш скелетоніст невипадково став уособленням усієї країни – бо він і є Україна в нинішнім моменті: вперта, принципова й фатально нерозумна, абсолютно немудра, закільцована на власний біль, претензійна до всіх, ображена на весь Усесвіт, дискваліфікована з найвищої гри, залишена в розпачливих сльозах. І тому так боляче. Не дискваліфікація так ранить українців – а власна нездатність РОЗУМІТИ світ навколо. Ми далі сховалися в шоломі пам’яті замість досягати перемог у мудріший спосіб. Хто хоче відбутися в сучасному світі – той має його РОЗУМІТИ, а не самодискваліфіковуватися з нього. Цинічно, та світ не буде робити вийнятків – це вийняткам треба встигати за сучасною кон’юнктурою і в ній досягати результатів, а не гірко ридати в ауті, ніби загиблим спортсменам, зображеним на шоломі, стане від того легше. Утопитися в солодкій підтримці, висловлювати щиру повагу за безумовний Вчинок, зануритися в мед і пахлаву вселенської образи на «несправедливий світ» - це, ясна річ, найпростіше, що можна вдіяти в позі невинно покараної жертви. Але це нічого не міняє. І не поміняє. На голому принципі ламати хребет принципам зовнішнього світу – затія така собі в умовах, коли нам потрібне світове рішення про припинення війни, а не множення шоломів із портретами вбитих. Давно сплив час, коли увагу до війни приверталося демаршами. Якщо спортсмени на 5-му році війни в самокаральний спосіб мусять доносити правду про війну - значить, усі 5 років ми явно не туди йшли. Здобути перемогу і прийти на нагородження з шоломом було би теж незле. Виграти для своєї країни медаль і з почесного пʼєдесталу всьому світу показати свій шолом. Але це неможливо раціонально пояснити народу, припнутому до емоційних гойдалок із цілою купою тригерів, яким світ може хіба що поспівчувати." t.me/OstapDrozdovOfficial/5264

Країна мрій головного земудара... t.me/gnapinfo/2111 київ_мусора_затримання_вбивство_2.mp4

Трохи зради фактів, хоч і від адвоката, , ніяким чином не захищаю Пороха - не було би Пороха то не було би земудара(сів), але все ж... "маєто те що маємо" : "Я знаю, що ви скоїли минулого лютого Джерело: https://censor.net/ua/b3600390 ... Президент Зеленський допустився акту політичної корупції, використавши надзвичайних механізм санкцій для усунення з виборів давнього політичного опонента і особистого ворога. Він негласно ініціював і керував процесом підготовки проекту через Власюка, а потім брехав суспільству щодо причин санкцій. Йому свідомо допомагали в цьому вищі посадові особи, допускаючись при цьому серйозних порушень закону, в тому числі – кримінального. Такий стан речей триває вже рік. Зеленський досі не визнав неправильність своїх дій і не скасував указу. Державні органі затягували судовий процес, не надавали своєчасно витребувані судом докази, повідомляли суду неправдиву інформацію в поясненнях. На кожному кроці відбувалися і продовжують відбуватися спроби приховати документи від суспільства і міжнародних партнерів України, посилаючись на гриф "для службового користування". Який наклали на документи саме ті посадовці, хто відповідає за порушення і фальсифікації. Триває війна, триває зима з блекаутами. Якщо інформація Financial Time правдива, українська влада в таємниці від суспільства вже почала підготовку до виборів без скасування воєнного стану. Ми це бачимо, всі це бачать. І так, ми нарешті знаємо, що ви, сучі діти, скоїли минулого лютого. І будемо про це говорити всім, хто бажає слухати, і навіть тим хто не бажає, бо їх е також стосується. "

Ссилку дасте на цей Овон? Дякую

Вибори у Дії земудари можуть провести у найближчі 2 тижні з наперед відомим результатом 🤣