hause

Дивіться і не пропустіть, їжте і не обляпайтесь! Ржіть і далі :

На арені "розенбляді" : Кандидати на зайняття посади директора НАБУ в ці дні проходять своє перше тестування. Тим часом уже є помітні і не зовсім доброчесні. Трохи докладніше про кожного з них: 1️⃣Єгор Бодров є власником однойменного адвокатського бюро і радником глави МВС Монастирського. На своєму сайті зазначає, що кілька місяців працював у Держгеокадастрі, а до того сидів у СІЗО №13 м.Києва за обвинуваченнями у розбої, вимаганні та створенні терористичної організації (!) Відповідно до системи YouControl, Бодров був адвокатом фігуранта антикорупційного розслідування - колишнього директора департаменту держзакупівель Міноборони Олександра Зражевського. У свій час його заарештували за підозрою в махінаціях з постачаннями палива для армії, а в сейфі чиновника виявили 420 тисяч доларів. 2⃣Віталій Власюк - заступник голови Київської обласної військової адміністрації. Раніше працював адвокатом. Захищав компанію “Алтаюр”, що надавала сервери для розміщення інформації з реєстру декларацій. При цьому вартість оренди перевищувала вартість самого орендованого обладнання, тому можливу змову колишнього керівництва НАЗК та компанії розслідує НАБУ. Захищаючи Алтаюр, під час конституційної кризи у 2020 році Власюк публічно закликав стерти всю інформацію з арештованих серверів - це мільйони декларацій чиновників. Минулого року Власюк опублікував на своїй сторінці у Facebook дружнє поздоровлення з Днем народження Віталія Сердюка - адвоката Віктора Януковича. Проте наразі допис видалено або доступ до нього обмежено. Брат-близнюк Віталія Власюка - Владислав Власюк - наразі обіймає посаду радника Офісу Президента, працює в межах санкційної групи Єрмака-Макфола. 3⃣Анатолій Новак - колишній заступник голови НАБУ, який був звільнений Артемом Ситником 22 листопада 2021 року. Новак оскаржував своє звільнення у скандальному, але вже ліквідованому ОАСКу. 4⃣Семен Кривонос - переможець конкурсу на керівника Одеського осередку НАБУ, проте через скандали навкого його незаконних статків не був призначений. До конкурсу в НАБУ обіймав посаду посаду першого заступника керівника одеської митниці. Зараз є головою Державної інспекції архітектури та містобудування (колишнє ДАБІ). 5⃣Станіслав Дікій - власник адвокатського об’єднання “Бона фіде груп» разом з Максимом Говорухою, з яким представляють сторону захисту у корупційному кейсі - справі Альперіна. До того як стати адвокатом Дікій працював у Нацполіції, обіймаючи посаду начальника відділу Головного слідчого управління в Миколаївській та Одеській областях. Хоча мав бути люстрованим, бо в часи Януковича працював заступником начальник управління МВС на Луганщині. 6⃣Юлія Яцик - депутатка Верховної Ради від Слуги Народу. За даними Чесно, Яцик не побачила порушення антикорупційного законодавства, взявши у помічники свого бізнес-партнера. 25 жовтня повідомила про вихід з партії, але продовжує залишатись у фракції СН. 7⃣Олексій Шевчук - скандальний адвокат, з 2017 року партнер адвокатського об`єднання Barristers. Він захищає/захищав низку фігурантів справ НАБУ та інших одіозних осіб, таких як Оленксандр Онищенко, Ілля Кива, Ярослав Кашуба, Борислав Розенблат, Олег Бахматюк та інші. Як вважаєте, чи гідні люди з такими біографіями посади Директора НАБУ?

Taras Chornovil 10 ч. · Непокаране зло нахабніє. І розперезується воно просто на очах - не через місяці або роки, а впродовж лічених днів. Партай-фюрерша слуг Зеленського Шуляк погоріла на страшному скандалі із дико корупційним та навіть антиконституційним законопроєктом про будівельну мафію та обмеження прав територіальних громад на користь тих же близьких до Шуляк мафіозі. Далі зашкварилася з пред'явами важко пораненому бійцю. Опісля не лише все громадянське суспільство про це криком кричало, але й посли G-7 звернулися до Зеленського із закликом ветувати закон, бо це його власний вибір між цивілізованим майбутнім для своєї країни та корупційною клоакою. Підпише-не підпише - ще можемо гадати. Але після таких скандалів закінчується політична кар'єра будь-якого політика в цивілізованій країні, але не в позеленілій Україні. Шуляк не втратила мандат, не виключена з партії і фракції, навіть із посади партійної лідерші не зміщена й не відсторонена. Мудрий потужний мафіозі мав би в такій ситуації залягти на дно. А дрібна прислужниця мафії та затята корупціонерка поспішає, бо часу не багато, а рідних виборців ще треба встигнути обібрати до ниточки. Наглість українських корупціонерів просто вражає. Так, паралельно з розкруткою скандалу щодо проходження попереднього закону Шуляк со товаріщі реєструє вже новий закон в інтересах будівельної мафії та корупціонерів у держорганізаціях. Згідно її ініціативи під час дії воєнного стану забудовник може податися на тендер із закупівель за державні кошти із дуже гарною й низькою ціною, виграти цей тендер в учасників із реальною вартістю. А за 6 місяців можна подати документи про те, що ціна занизька, й отримати від держави компенсацію. Часточка з якої у вигляді відкатів конче дійде і до авторів цієї ініціативи. Розміри законом не обмежуються, головне "правильну" експертну організацію підшукати. Той чиновник, який курує замовлення, сам же й підкаже. Це законопроєкт №8202. Щоправда, Шуляк там не є головним ініціатором, перший підпис відомої корупціонерки із кримінальним конфліктом інтересів Підласи Роксолани. А окрім її та Шуляк там ще пару цікавих персонажів, наприклад, уже згаданий сьогодні корупціонер Камельчук... Сам проєкт я прочитав особисто. Там справді передбачені такі норми. То кажете: війна і "неначасі"? Ну-ну. Коли вам стане на часі, ці слуги країну вже на трісочки рознесуть...

Центр Протидії Корупції 1 ч. · Хтось пояснить, яким чином прихований від суспільства величезний масив інформації з судового реєстру наближає нашу перемогу? Зокрема, прикриваючись війною, зачистили справи про корупцію. На даний час у реєстрі немає жодного рішення по недостовірному декларуванню, незаконному збагаченню, невчасному поданню та неподанню декларацій посадовцями. Як інфа про незаконне збагачення якогось нечистого на руку чиновника заважає Україні боротись з ворогом? Сюди ж можна додати закриті від суспільства декларації посадовців. Вкрай дивним є рішення приховувати імена суддів у всіх кримінальних справах. Ок, якщо йдеться про суддів під окупацією, то це можна зрозуміти. Але навіщо цю практику масштабувати на всю країну? Щоб не було видно, як судді продовжують чудити? До речі, якби інформація про суддів та справи щодо корупції так цікавили ворога, то все це можна було завантажити заздалегідь. Який сенс приховувати все зараз, на 10-му місяці повномасштабної війни? Ці та інші питання, на які немає відповідей, піднімають наші колеги з Наші гроші. Львів: lviv.nashigroshi.org/2022/12/26/vse-shovaty-sud-ide/

censor.net/ua/blogs/3389476/pro_profanatsyu_ukransko_medichno_sistemi Про профанацію української медичної системи

Офіс президента готує додатковий податок на зняття готівки, – ЗМІ Джерело: https://biz.censor.net/n3389377

Євген Дикий Директор Національного антарктичного наукового центру, ветеран АТО10 Кувалда 8271 Мабуть, це поки що найважчий мій текст за всю повномасштабну війну. Сказати, що я вкрай не хотів піднімати ряд питань раніше, ніж ми разом відсвяткуємо Перемогу – це ще висловитись м’яко. Я і сам весь час наступав собі самому на горло, і переконував так чинити інших – публічно та приватно, всюди де мене готові були почути. Не транслював сам, і намагався припинити "розгони" іншими безлічі історій суворої "окопної правди" про "косяки" нашого командування не тому, що то була неправда – навпаки, саме тому що ці історії були правдиві, і обговорення їх видавалось геть не на часі. У розпал Великої Війни (а ми саме десь посередині її, і це ще не найгірший з можливих прогнозів) вкрай небажано публічно обговорювати будь-що, що ставить під сумнів авторитет військового командування – незалежно від того, цей авторитет заслужений чи не зовсім. Є речі, які мали б лежати "у шухляді" до Параду Перемоги, і лише тоді ставати предметом "розбору польотів". Але є моменти, коли треба робити вибір, та коли мовчання навіть із найшляхетніших міркувань може призвести до протилежних наслідків, а саме зменшити наші шанси на Перемогу. І на жаль, наразі один із таких моментів. Всі ми пам’ятаємо криваву кувалду, якою "вагнерівці" мотивували свого полоненого побратима більше ніколи не здаватися у полон. Наразі українські генерали вимагають собі такої ж кувалди, тільки освяченої законом. Під тиском генеральського авторитету парламентарі, які за унікальними винятками ніколи не бували у шкурі рядового солдата на війні, проголосували за надання їм цієї кувалди. Проголосували прискорено, без паузи між першим та другим читанням – генерали дуже поспішали, кувалда потрібна їм от прямо зараз, під новорічну ялинку. Наразі між генеральськими рученятами та руків’ям кувалди лишився лише один запобіжник – президентське вето. Шанс на нього ще існує, хоч тане з кожною годиною, і саме тому я пишу ці рядки. Якщо законопроєкт 8271 набуде сили закону, всі ті, хто реально, у окопах а не у тилових штабах, захищає нас з вами, водночас опиняться поза будь-яким правовим захистом. Будь-яке невиконання наказу, поза розглядом пом’якшуючих та загалом супутніх обставин, автоматично призводитиме до тривалого ув’язнення, в умовах, коли захистити себе у суді на закритих засіданнях військового часу в принципі нереально. Підкреслю: тяжким злочином із неминучим ув’язненням стане будь-яке невиконання будь-якого наказу – в тому числі наказів відверто дебільних, самогубчих, некомпетентних, таких для виконання яких у підрозділу фізично немає ресурсів тощо. І так, я не хотів про таке говорити до Перемоги, але я знаю приклади всіх перелічених вище типів наказів, притому не те що не поодинокі – йдеться саме про системну проблему якості нашого командування та "отців- командирів". Дисклеймер для особливо тупих: ніщо сказане тут та далі не є і не може трактуватись як звинувачення ВСІХ українських офіцерів у некомпетентності, тупості тощо. І ні в якому разі не ставить під сумнів наявність у ЗСУ тисяч розумних, чесних, мужніх, досвідчених бойових командирів. Якби це було не так, навряд чи я б мав можливість сидіти у тилу та писати ці рядки, а ви їх читати. Проблема у тому, що у ЗСУ є ДАЛЕКО НЕ ЛИШЕ розумні, чесні, мужні, досвідчені бойові командири. І число тупих "чобіт", вихованих у тій самій радянській військовій традиції, що і орківські полководці, м’яко кажучи не мале (і це я ще намагаюсь таки зберегти рештки самоцензури воєнного часу…). Традиції совкової орди включають і таке само ставлення до життя людини, яке ми наразі бачимо на прикладах самогубчих штурмів Бахмута хвилями "чмобіків", і оцінку солдата або як витратного матеріала, або як безсловесної скотини, з якою треба саме так і поводитись. Це стосується не тільки солдата – загалом вниз по вертикалі у совку передається лише наказ на виконання, а нагору – лише рапорт про беззастережне виконання наказу та про "все чудово!" – байдуже, як справи насправді. У "захалявних книжечках" будь-кого, бодай трохи близького до фронту, є безліч історій про цей геніальний стиль командування і про його наслідки. Ми всі абсолютно свідомо не даємо цим "книжечкам" хід до Параду Перемоги. Але здається тепер від мовчанки буде більше шкоди, чим користі. Право наших бійців на життя, свободу та справедливий суд навіть в час війни важить більше, аніж авторитет генералів, насправді здобутий переважно не їхнім "генієм полководців", а саме цими рядовими бійцями, їхнім небаченим, безпрецедентним героїзмом – виявленим коли завдяки, а коли і практично всупереч наказам. Щоб зрозуміти, чому закон 8271 є настільки страшним та неприйнятним, слід зокрема зрозуміти, КОМУ саме дають в руки страшну кувалду, здатну переламати життя кожного бійця. Слід прийняти реальність, в якій у нас можна було дослужитись до полковника та навіть до генерала, жодного дня не проживши у шкурі рядового солдата, сержанта чи молодшого офіцера на війні, тобто почати реальний бойовий шлях (не вислугу!) одразу щонайменше комбатом, а незрідка комбригом. Я бачив таких комбригів, витягнутих "з нафталіну" через брак кадрів у військовий час, бачив як вони "командують" з бригадного ППД за сотні кілометрів до фронту, навіть не намагаються з’їздити хоча б на батальйонні ППД (які ще теж не "нуль", але хоч якось до фронту наближені), натомість знаходять час бігати "на цирлах" по приймальнях впливових бізнесменів з більш ніж сумнівною репутацією та "рішати питаннячка". Я наслухався від них такої дурні та ахінеї, що в мирний час просто не витрачав би свій час на вислуховування подібної маячні – але ж у військовий час саме ці люди мають всю владу, і у цій своїй владі стають пихатими та впертими у бідь-яких твердженнях, навіть абсурдних. Я бачив, як саме такі комбриги без жодного дня бойового досвіду відсторонювали та знімали з посад реальних бойових комбатів, бо ті були занадто самостійні, а потім зачищали всіх "пов’язаних з ними осіб" – тобто досвідчених ветеранів. І ключовою претензією була саме неготовність досвідчених ветеранів виконувати будь-який наказ некомпетентного тилового "геніаліссімуса". Втім, крім "нафталінових комбригів" знаю і про "юних полководців", які за віком та бойовим досвідом мали б максимум командувати взводом, натомість посилали на дурну смерть цілі батальйони. І можу лише припускати, що такі невідповідні досвіду повноваження якось скориговані з тим, що прізвища юних комбатів збігались із деякими з прізвищ відомих генералів. Саме описаним вище типажам нафталінових та юних "полководців" потрібний закон 8271 – смертоносна кувалда, яка має замінити для них відсутній авторитет у бійців. Справжній бойовий командир не потребує такого закону – він мотивує бійців інакше, зокрема своїм прикладом. І така мотивація працює зазвичай значно краще. А ще бойовий командир розуміє реальні можливості свого підрозділу, і те, які накази хоча б в теорії, напругою всіх сил, можливо виконати, а які – нереальні відпочатку. Але то розуміє бойовий командир. Натомість я бачив бойових командирів, які пройшли вогонь та воду на фронті, але виходили на межі божевілля після поневірянь по тилових штабах. "УПА – українська паперова армія" перемолола не одного такого командира, і не один боєздатний підрозділ було безпідставно розформовано, або ж перепідпорядковано для виконання геть невластивих завдань. Я бачив, як "цвяхи забивали мікроскопами" – кидали підрозділи спецури, заточені на роботу за лінією фронту та інші дійсно професійні речі, затикати дірки у піхотних окопах, або з криком "ура!" прориватись крізь ворожі траншеї. І це не те що не виняток – таких проявів командного дебілізму тільки я знаю десятки, а моя компетенція в цих питаннях як ви розумієте дуже обмежена. Так от, командир підрозділу "спецури", який спробує пояснити тиловим генералам, що не для того стільки сил вклав у підготовку дійсно нерядових бійців, щоб тупо покласти їх в першому ж бою у бездумній лобовій атаці, тепер має вибір – угробити підрозділ, чи сісти не менш ніж на 7 років. Схожий вибір змушений буде робити і рядовий піхотинець, який часто-густо відсидів у окопах від півроку і більше, не зрідка всі ці довгі 9-10 місяців, у відпустці не бував жодного разу, а на ротації "відпочивав" тільки коли втрати у підрозділі настільки зашкалювали, що його доводилось вивести на термінову докомплектацію. Вижити і продовжувати воювати за таких умов (а ще й коли ти мирний "мобік" без жодного попереднього військового вишколу, а таких у нас на фронті абсолютна більшість) – вже насправді подвиг. Цей подвиг виснажує, забирає всі сили, і з кожним місяцем без ротації цих сил все менше. І коли такий виснажений боєць чесно каже, що якщо вже його нікому замінити, то він далі здатний тримати оборону у залитих водою та заморожених зимою окопах, але вже не має сил підриватися на штурм та атаку – це не злочин, а об’єктивна реальність, хоч звісно ж сумна. Тепер за зізнання у такій реальності солдат має сісти щонайменше на 3 роки – правда, заслужена нагорода від тилової Батьківщини? Накази бувають дуже різні, і відмова від їх виконання також буває дуже різною. Навіть залишення позицій – найбільша проблема, яку за генеральським задумом має вирішити закон 8271 – не завжди однаково злочинне. Інколи якраз вчасне не залишення позицій, яке призведе до неминучої та невиправданої загибелі особового складу, є набагато тяжчим злочином. Так, це не чорне та біле, і самовільне залишення позицій дійсно буває простим проявом боягузтва, за яке потім платять життям бійці інших підрозділів, або ж через які доводиться залишати цілі міста, які ще могли б триматись (як то сталося із Лисичанськом після хаотичного відступу у Золотому та Гірському). Але це не завжди так, і не зрідка відступ без наказу є єдиним способом уникнути тупої невиправданої смерті через те, що накази віддає хтось недостатньо компетентний. Наразі суд має можливість розбиратися в тому, хто за яких обставин залишив позиції, і відповідно призначати жорсткішу чи м’якшу кару. Закон 8271 робить відповідні статті Кримінального Кодексу повним аналогом сталінського наказу 227 "Ні шагу назад!". До речі про м’якшу кару. Бойовим командирам добре відомо, що боєць - новобранець чи навіть цілий підрозділ, який раз піддався паніці, з переляку втік чи не виконав наказ, але потім оговтався і присоромлений повернувся назад на позиції, зазвичай далі воює як чортяка, щоб очистити сумління та чесно дивитись у очі побратимам. Сором перед товаришами – значно кращий мотиватор, аніж тюремний термін, і принцип "покаянного грішника, який вартий трьох праведників" тут цілком життєздатний. Нинішні вироки із відстрочкою виконання покарання – чудова судова практика саме для таких випадків. Її скасування м’яко кажучи не покращить особовий склад воюючих підрозділів, натомість наповнить тюрми боєздатними солдатами, які замість продовження війни будуть сидіти на зонах та на шиї платників податків. Ну а потім, коли смажений півень дзьобне у дупу, ті самі наші генерали підуть по зонах звільняти цих бійців достроково та повертати на фронт – вже косити під "вагнера", так до кінця… Загалом про все це можна писати і писати, особливо якщо зняти всі табу на обговорювання тем та кейсів (в цьому тексті я ще більш ніж стримуюсь, повірте…). Але гадаю що розумному вже і так давно досить. Резюмую: - Навіть у час "Хімарсів" та іншої "вундервафлі" основою армії лишається рядовий боєць – піхотинець, переважно нічому не навчений наперед "мобік", який місяцями виживає у окопній багнюці і виносить на собі головний тягар цієї війни. - Генерали, більшість з яких не мають досвіду війни в ролі простого солдата чи молодшого командира, які, нагадаю, вповні проґавили підготовку до цієї війни, і чий авторитет значною мірою утворився саме за рахунок героїзму оцих самих простих солдатів, вирішили що наразі героїзм бійців недостатній для їхніх амбітних планів, і його треба простимулювати "пригожинською кувалдою" - законом 8271. - Легалізація цієї кувалди практично позбавить бійця будь-якого судового захисту, та віддасть його на поталу командирам у небаченому до того в нашій армії масштабі, подібно до порядків у орківській орді. - Вказану кувалду передбачається дати до рук як реальних бойових командирів (яким вона абсолютно не потрібна), так і дуболомів пострадянської офіцерської школи, які прагнуть нею замінити відсутній авторитет у бійців. - Єдиний шанс зупинити це скочування нашого героїчного і дуже народного війська одразу на кілька кроків в бік совка та оркостану – президентське вето, бо нардепів генерали вже "прогнули". - Шанс на вето є, бо відповідна петиція за першу ж добу вже набрала необхідні 25 тисяч підписів, і продовжує їх набирати (наразі вже 33,4 тисячі). Лінк на петицію у першому коменті, прошу підписувати та максимально розшерювати. - Президентові буде вкрай нелегко вибрати між рядовими бійцями у окопах, чий голос у Ставці напряму не звучить, та голосами авторитетних генералів, які власне саме у Ставці всю цю війну воюють, і щодня доповідають Верховному своє бачення картини на фронті. - Отже, саме ми маємо стати тим голосом, який стане достатньо гучним, щоб його таки почули і на нього зважили. Ми вже не раз доводили, що таке вміємо, і наразі потреба у цьому вкрай висока. Якщо ми, тилова Україна, не здатні захистити наших захисників від свавільної розправи у власній країні, то чи варті ми тоді, щоб вони захищали нас від сваволі зовнішнього ворога? Для мене відповідь очевидна.

Юрій Гудименко публіцист, співзасновник партії "Демократична сокира"12 Бісять спроби і пропозиції "залишити росіянам хоч щось" Крим, Донецьк, Луганськ, переговорну позицію, можливість зберегти обличчя. Я не хочу залишати їм нічого. Ані Криму – а він мій. Ані Донецька з Луганськом. Ані обличчя. Я не хочу бачити Росію в ООН, якою б кволою не була ця структура. Не хочу знати, що у країні часткової цивілізації залишилось хоч щось з високих технологій. Та і взагалі технологій як таких. Хочу, щоб їхній внутрішній світ прийшов у повну гармонію із зовнішнім. Щоб вони носили взуття, яке робить фабрика "Красний трєугольнік". Щоб їли тільки те, що виробляє їхнє роздовбане сільське господарство. Щоб літали не на Boeing та Airbus, а на власних Ту, і бажано в один кінець. Я хочу, щоб їхнє життя відповідало заповідям пророка Сорокіна. Косоворотки, а не Nike. Ансамбль Красной Армії, а не Queen. Дивіться на Мартіросяна у кінотеатрах, а цивілізований світ нехай дивиться щось інше на Netflix. І мене відверто бісить, що деякі іноземні бренди під приводом "вони такі ж люди як ми" заробляє у Росії бабло (чемно сплачуючи їм податки, які йдуть на окупаційну армію). Що там останнє вибухнуло, Gillette і Procter&Gamble? До біса. Навіщо росіянам Gillette? У них що, немає ножів? Нехай голяться штиками. Або не голяться. Борода цілком пасує до косовороткі і лаптей фабрики "Красний трєугольнік". Я вважаю, що ті транснаціональні бренди, які залишилися працювати у тоталітарній Росії, мають стикнутися із бойкотом в Україні. А бажано ще і на Заході. І це має стосуватися всіх брендів, від бритв до прокладок, від авто до ліків. "Якщо у них немає хліба, нехай їдять самі себе". Я кину у перший коментар посилання на корисного бота, який підкаже вам у магазині, працює бренд в РФ чи ні. Перевірте, що ви купуєте, і кому ви хочете віддати свої гроші перед тим, як платити на касі. Якщо бренд працює в РФ, як умовний "Жиллетт", то він не має отримувати наші гроші. Все дуже просто. Так, це теж частина війни. Так, це теж ваш внесок у неї. Так, це так працює. Пішли вони на***.

Законопроєкт №8271 про посилення покарання для військовослужбовців - контрпродуктивний і погано впливає на мотивацію бійців, - Закревська censor.net/ua/news/3389041/zakonoproyekt_8271_pro_posylennya_pokarannya_dlya_viyiskovoslujbovtsiv_kontrproduktyvnyyi_i_pogano_vplyvaye www.tiktok.com/@bendera_1973/video/7175754903699164422?_r=1&_t=8YHomNiS04E&is_from_webapp=v1&item_id=7175754903699164422

ЮДЖЕТ КИЄВА-2023: «ЩАСЛИВЕ ЖИТТЯ» ДЛЯ ПОСАДОВЦІВ І ВИЖИВАННЯ ДЛЯ КИЯН Головна / Блоги / Блог Миколи Томенка / Бюджет Києва-2023: «щасливе життя» для посадовців і виживання для киян 20ГРУ2022 От нарешті ligazakon.net оприлюднила текст бюджету Києва на 2023 рік, бо на офіційному сайті Київської міської влади його досі немає. І, як побачимо далі, що недаремно вони його ховають від народу! Як превентивно прокоментував 1 із 36 радників Київського міського голови (саме таку кількість своїх радників оприлюднив Віталій Кличко на лютий 2022 року), що мовляв Ви не дуже розраховуйте на цей бюджет, бо це бюджет «ВИЖИВАННЯ». Щодо киян – це правильна оцінка, а от щодо посадовців Києва, то у них з рівністю до навпаки очікується «ЩАСЛИВЕ ЖИТТЯ»! Отож на команду Віталія Кличка, точніше на секретаріат Київської міської ради «чесні і непідкупні» депутати виділили 1 МІЛЬЯРД 22 мільйони 215 тисяч 659 НАШИХ гривень, що у 2,5 рази більше, аніж в нинішньому році. Нагадаю, що в 2022 році на секретаріат Київміськради було передбачено 419 мільйонів 746 тисяч 917 гривень. На другу складову команди Віталія Кличка – апарат КМДА збільшено утримання на 40 мільйонів у порівнянні з 2022 році. Чиновники з апарату КМДА нам, платникам податків у Києві, обійдуться в 445 МІЛЬЙОНІВ 831 тисячу 563 гривні. В 2022 році було відповідно 415 млн. 722 тис. 464 грн. Не знаю: чи збільшилися видатки на утримання 13 ЗАСТУПНИКІВ КЛИЧКА чи збільшилися зарплати і премії в інших посадовців та у 240 помічників 120 депутатів Київради, але майже 1,5 МІЛЬЯРДИ гривень ЛИШЕ на секретаріат Ради і апарат КМДА – це ЦИНІЗМ найвищого ґатунку! Цікаво також, що війна війною, а ПІАР під час ВІЙНИ залишається стабільним і небідним. Тож ЗМІ, які прославлятимуть владу Києва знову як і в 2022 році отримають плановий 181 МІЛЬЙОН 256 тисяч і плюс майже 14 МІЛЬЙОНІВ на інші піар-заходи у медіа. Тут ЗМІ-видатки переписані з 2022 року, коли бюджет ухвалювався до введення воєнного стану, копійка в копійку?! Не забуваємо також про більш як 50 мільйонів на підрозділ, який опікується рекламою. А ще МІЛЬЯРДИ наших гривень на утримання КІЛЬКОХ ТИСЯЧ начальників в численних департаментах КМДА та РДА та СОТНЯХ комунальних підприємств, здебільшого прокладок, для правильного освоєння бюджетних коштів! От і виходить, що при такому розподілі бюджетних коштів на УКРИТТЯ та інші проекти по захисту безпеки та життя киян грошей владі катастрофічно бракує. Одним словом живемо в парадоксальний час, коли влада нахабно обдирає мешканців столиці, а їх більшість продовжує радіти «мужній і професійній» владі Києва! Блог Миколи Томенка

Псевдореформа КСУ: закликаємо міжнародників не делегувати експертів для відбору суддів Конституційного Суду З одного боку Президент Зеленський здійснює неанонсований візит до Бахмуту - чи не найгарячішої точки на фронті. Цей візит точно підбадьорив бійців, які тримають оборону в понівеченому ворогом місті-фортеці. Той же Президент Зеленський бере і підписує закон про псевдореформу Конституційного Суду. Попри те, що закон прямо суперечить оновленому висновку Венеційської комісії. Ми повідомляли, що ухвалюючи закон, народні депутати зманіпулювали рекомендаціями Венеційської комісії. Тому Комісії довелося його уточнити. Зокрема, додати, що у Дорадчу групу експертів, яка перевірятиме кандидатів у Конституційний Суд, необхідно включити ще одного, сьомого, члена з незалежних міжнародних експертів. Але Президент проігнорував позицію Венеційки і підписав закон. Тому ми разом з партнерами закликаємо: 🔴 міжнародників не делегувати експертів до Дорадчої групи з відбору суддів КСУ 🔴 депутатів внести зміни до закону, які відповідатимуть висновку Венеційки Влада повинна змінити закон, якщо хоче позитивного сигналу щодо руху до ЄС. Адже саме на висновки Венеційки зважатимуть Єврокомісія та Європейська рада, коли прийматимуть рішення про наше майбутнє як члена ЄС. Заява ЦПК та партнерів: antac.org.ua/news/zaklykaiemo-mizhnarodnykh-partneriv-ne-delehuvaty-chleniv-dhe-a-narodnykh-deputativ-nehayno-zminyty-zakon-pro-ksu/

Зеленський підписав закон про КСУ, який суперечить висновку Венеційської комісії censor.net/ua/news/3388149/zelenskyyi_pidpysav_zakon_pro_ksu_yakyyi_superechyt_vysnovku_venetsiyiskoyi_komisiyi

Дякуючи зеслугам:

Ха-Ха: Залужний підтримав посилення покарання за дезертирство, непокору і невиконання бойових наказів. ВIДЕО censor.net/ua/video_news/3388013/zalujnyyi_pidtrymav_posylennya_pokarannya_za_dezertyrstvo_nepokoru_i_nevykonannya_boyiovyh_nakaziv_video#comment_79560240 Військові на передовій гірші звичайних злочинців...

Прийшла до госпіталю, щоб з’ясувати стосунки з пораненим без ніг, - військовий розповів про візит голови "слуг народу" Шуляк censor.net/ua/news/3387731/pryyishla_do_gospitalyu_schob_zyasuvaty_stosunky_z_poranenym_bez_nig_viyiskovyyi_rozpoviv_pro_vizyt ... "Минуло три дні, але мені досі складно повірити, що голова правлячої партії "слуг" увірвалася до мене у військовий госпіталь, щоб з’ясовувати стосунки з військовослужбовцем, який залишив свої дві ноги на Донбасі й перебуває у важкому стані. Але це сталося! ...

Сергій Марченко 21 ч. · Завжди вражала дріб'язковість корупціонерів. Нагадаю історію семирічної давнини. У 2015 р. ідейний натхненник і партнер Лєни Шуляк по корупційному закону 5655, Дмитро Ісаєнко намутив собі УБД. З'їздив у кілька відряджень в зону бойових дій і ось вже маємо ветерана Ісаєнка, який танки гриз, як барбарис. І це питання, нащо тобі, доларовому мільйонеру, право безкоштовно їздити в маршрутках, знижка на квартплату чи безплатне зубне протезування, воно просто виносить мозок. Бо це діагноз: таким ніколи не буде достатньо. Копійочка до копійочки. Все, що можна видоїти з держави - в сім'ю. Дякуючи небайдужим депутатам, в тому числі Borislav Bereza, "воїна" взяли за шкірку і змусили написати заяву про відмову від УБД. Але ж ми пам'ятаємо діагноз: достатньо таким не буває. Саме тому вони намутили корупційний закон 5655, активним лобістом якого разом з Шуляк був наш герой. Бо хочеться ще. І я б, можливо, закрив очі на цю міцну спайку і політичний жабогадюкінг Слуг Народу з ОПЗЖ, якби на кону не стояли наші гроші. Вартість відбудови України впевнено прямує до ТРИЛЬЙОНУ доларів США. Кінця війни не видно, тому можна сміливо множити цю цифру на два і вважати що 2 трильони доларів - це мінімальні бюджети, які Слуги з ОПЗЖ планують освоїти після війни. Це близько 50 000 доларів на одного жителя України. Якщо просто роздати ці гроші на руки тим, чиє майно постраждало, вони самі все відбудують за рік. Багаторазово доведено, що саме приватний розпорядник коштів найбільш відповідальний і ефективний. Бо якщо ти будуєш дім для своїх дітей, ти не будеш будувати його з гімна та палок, як дехто з комерційних забудовників. Але ж ніт, ніхто нічого не роздасть. Бо головне не відбудова країни, а заробіток правильних людей. Більшість грошей підуть друзям Шуляк та Ісаєнка – великим забудовникам. Для яких приймався закон 5655 і на яких працює не тільки голова правлячої партії, а вся державна машина. Чи знайдуться люди, які дадуть корупціонерам по руках так, як дали по руках Ісаєнку в 2015 році? Бо достатньо їм не буде ніколи, це діагноз.

www.pravda.com.ua/articles/2022/12/17/7381185/ Володимир Зеленський та його генерали пояснюють, чому війна висить на волосині

Деякі норми закону про посилення відповідальності за військові злочини надмірні та шкідливі, - Бобровська Новини Цензор.НЕТ Політика України 14 грудня у Верховній Раді був проголосований законопроєкт 8271 який посилює покарання військовослужбовців за військові злочини. На думку деяких нардепів та активістів деякі норми цього закону є "надмірними та шкідливими". Як інформує Цензор.НЕТ про це у фейсбуці написала депутатка від "Голосу" Соломія Бобровська. Вона зазначила: "До уваги всіх військовослужбовців. Сьогодні Рада, змогла дати в штангу ще й для Тих, хто служить: Прийняли законопроект 8271, який посилює відповідальність за низку військових злочинів (тобто тих, які вчиняються військовими, не плутати з воєнними злочинами). Тобто за непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника, невиконання наказу начальника з інших причин, погрозу вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирства, самовільного залишення поля бою під час бойової задачі або відмові під час бою діяти зброєю. В цілому, мета ніби ясна. Але водночас, деякі норми цього законопроекту - надмірні і шкідливі. Читайте на "Цензор.НЕТ": Уповноважені особи можуть здійснювати огляд військовослужбовців на стан сп’яніння, - закон Так, за перелічені військові злочин не буде можливості призначити покарання менше за нижню межу, визначену Кримінальним кодексом, з урахуванням обставин конкретної справи, не буде також можливості надати засудженій людині умовно-дострокове звільнення. Так, можливо у деяких обставинах це може бути виправданим. Але не у всіх. Закон нашвидкуруч протягнули через правоохоронний комітет, наш комітет щодо нього ще не засідав, зауваження наші ніхто не вислухав, і з порушенням регламенту проголосували в цілому - і одразу направили на терміновий підпис Президенту. Авторами проекту закону не зазначено та не наведено жодних переконливих обґрунтувань наявності суспільно небезпечних наслідків від скоєння визначених злочинів, щоб "обтяжувати" і так немалі санкції. Найбільше запитання, чому одні матимуть право на пом’якшення (ст. 152 "зґвалтування", ст. 115 " умисне вбивство", ст. 111. "Державна зрада", а діючі військовослужбовці по ст. 405, 403, 407, 429, 402 ККУ - ні. В умовах найтяжчої війни надважливо будувати правову країну із правом на справедливий суд, на справедливий юридичний розгляд, на можливість реального захисту в умовах війни". Читайте на "Цензор.НЕТ": Верховна Рада прийняла всі закони, необхідні для початку переговорів про вступ України в ЄС, - віцеспікерка Кондратюк Відомі активістка та солдат ЗСУ Ярина Чорнгоуз у фейсбуці зазначила: "Сьогодні дізналася з допису Соломії Бобровської, що із грубим порушенням регламенту в Раді по-тихому протягнули законопроєкт #8271 про посилення покарання військовослужбовців. Його вже підписав спікер, залишається лише підпис президента, і цей виконаний абсолютно в російському стилі каральний закон почне діяти на нас із вами, військових при виконанні завдання. Коли законопроект #8271 стане законом, командування отримує безпрецедентні важелі шантажу та карання військових тюрмою практично за будь-яку критику їхніх рішень, навіть якщо рішення некомпетенті та спираються на невдалий бойовий менеджмент (а таке трапляється нерідко). За непокору - від 3 до 10 років, невиконання наказу - від 3 до 7 років, погроза або насильство щодо начальника - від 5 до 10 років, самовільне залишення частини або місця служби - від 5 до 10 років, дезертирство - від 5 до 12 років тюрми, самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю - від 5 до 10 років тюрми. І вишенька на торті: забирається можливість умовного терміну і дострокового звільнення. Тобто, у нас немає можливості бути звільненими за пом'якшуючими обставинами. Людина, яка навіть в небойовій обстановці не виконала наказ командира - не матиме права на м'якше ставлення до неї та на звільнення від відбування покарання з випробуванням незалежно від обставин справи, особи засудженого та тяжкості правопорушення. Отже, замість подяки військовим, які майже рік стримують повномасштабне вторгення росіянців та втілюють успішні операції зі звільнення території, ми отримуємо тюрму за нейменшу незгоду чи зауваження командирам (багато з яких часто дають накази, лишаючись у глибокому тилу). Замість демобілізації або процедури заміни мобілізованих та контрактників із закінченими на момент або впродовж вторгнення контрактами - ми отримуємо трактування себе як злочинців, для яких у нашій державі найвища міра покарання за процес оборони її території. Такий ось парадокс. Що вам сказати...Напевне, слід подякувати, що не розстріл та довічне ув'язнених як у раші, так? Мені очевидно, що цей закон вигідний у першу чергу росії та путіну. Можливо, саме російське лобі у раді зробило свою лепту, аби цей закон виглядав саме так. Аби деморалізувати і так виснажених річною війною з більшим кількісно ворогом бійців ЗСУ, посіяти в них недовіру до Верховної Ради та особисто Президента України, зробити дезертирство ще масовішим, а закон недієздатний, адже якщо вся рота відмовиться виконувати некомпетентний наказ - ніхто не буде садити 100 чоловік. А якщо таки наважаться - яка це чудесна буде картинка для російських ЗМІ: захисники України масово на лаві підсудних в українській тюрмі, а біля неї заплакані сім'ї, які сивіли, чекаючи їх із війни. Ще більше деморалізує той факт, що винних у вищому керівництві державою за провал підготовки збройних сил до повномасштаного вторгнення та провал оборони на перших етапах, особливо півдня - так і не посадили, а вже скоро рік, як це відбулося. Зате збираються садити рядовий склад за те, що вони часто вимагають кращого менеджменту операцій, аби вони мали шанс, виконавши їх - вижити. Я розумію, що можливо велика кількість утомлених та дезертирів, штовхає на кроки зі збільшенням покарання. Чому не залишили одну єдину статтю - дезертирство - як кримінальну. Чому не дати можливість на справедливий суд та пом'якшуючі обставини кожному бійцю після його служби із захисту Батьківщини? Невже ми на це не заслужили? Невже незрозуміло, що посадять просто купу невгодних командуванню, досвідчених та обстріляних бійців і командирів нижчої ланки, які відмовлятися вести своїх людей на убой під час якоїсь некомпетентно спланованої операції? Прошу журналістів підтримки військових зі скасування цього ганебного закону та заміни його на демократичніший, у якому містилася повага до українських військових та їхньої проробленої роботи. Прошу суспільство не допустити такого приниження військових, які безпосередньо своїм тілом захищають вашу можливість жити мирним життям. Прошу Верховну раду ухвалити закон, який відповідатиме цінностям демократичної держави, за яку ми всі боремося та воюємо насмерть. Прошу Президента України Зеленського не підписувати цей вигідний ворогу закон. А тим часом знайомтеся з авторами закону 8271. І питайте, чи добре їм сидиться у своїх депутатських кріслах, поки їх захищають бійці ЗСУ, яких вони з подачі, вочевидь російських лобістів, збираються кидати за ґрати за їхню службу, кров, звільнені окуповані території. Тут можна ознайомитися з карткою ганебного законопроекту." Джерело: https://censor.net/ua/n3387078

💥 Справжня конфіскація! ВАКС конфіскував у Януковича все майно Зокрема, резиденцію Межигір’я, комплекс у Сухолуччі, квартиру на Оболонській набережній, паркомісця, гроші на рахунках і більше пів тисячі культурних цінностей на 18,7 млн євро. Таке рішення ухвалили судді ВАКС Віталій Крикливий, Віктор Ногачевський та Віктор Маслов. Відповідний позов подали юристи Міністерства юстиції України. У дохід держави стягнули: ✔️Межигір’я, зокрема знамениту Хонку ✔️готельно-ресторанний комплекс у Сухолуччі ✔️квартиру на Оболонській набережній ✔️паркомісця ✔️31 млн грн та 84,9 тисяч доларів на банківських рахунках ✔️100% часток у статутному капіталі ТОВ “Танталіт” та “Будинок Лісника” ✔️537 культурних цінностей на 18,7 млн євро (книги, ікони, картини, антикварні меблі, годинники, вази, шаблі, рушниці і навіть гармата 19 століття). Окремо слід відзначити, що більшість активів вдалося конфіскувати завдяки якісній роботі детективів НАБУ в рамках кримінального провадження щодо Межигір’я. Ця справа з 2014 по 2019 рік безрезультатно лежала в ГПУ, аж поки у грудні 2019 року її не передали в НАБУ. За два роки детективи змогли не тільки оглянути, ініціювати арешти сотень активів на території Межигір’я та передати все арештоване в АРМА, а й добитися заочного арешту для Януковича та його сина, визнати всі активи в Межигір’ї “Цілісним майновим комплексом”, завершити розслідування і скерувати справу до суду. А здобуті матеріали передати Мін’юсту для підготовки позову проти Януковича. Підставою для конфіскації стало те, що Янукович сприяв російській федерації у проведенні підривної та терористичної діяльності проти України та веденні агресивної війни. Серед іншого, він публічно звертався до Президента Зеленського із листами про припинення війни шляхом прийняття умов країни‑агресора. Додамо, що раніше щодо Януковича ухвалювали вирок за держзраду, але санкція статті на момент вчинення ним злочину не передбачала конфіскації майна. Рішення ВАКС може бути оскаржено до апеляційної палати протягом 5 днів з дня проголошення рішення.

Боєць полку "Азов" Микола "Фрост" Кущ: "Перешийок готувалась обороняти 36-та бригада, але їх в останній момент відправили під Маріуполь". ВIДЕО Відео Цензор.НЕТ Суспільство Перед початком війни морпіхи 36-ї бригади імені контрадмірала Михайла Білинського готувалися до атаки російських окупантів з Криму, однак в останній момент підрозділ отримав наказ вирушити в сектор "М" поблизу Маріуполя. Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це розповів боєць полку "Азов" Микола "Фрост" Кущ. "Я, наприклад, знаю, що 36-та бригада проходила злагодження по відбиттю наступу через оцей перешийок. Це була їхня зона відповідальності. Вони туди мали заступати і тримати оборону... Їх в останній момент зняли і відправили на передок в сектор "М" - це Широкине, Павлополь, Водяне. Хоча не їхня черга була - вони з ротації недавно повернулися... Перешийок розмінували. Сил там ніяких толком не було...", - розповів Кущ. Джерело: https://censor.net/ua/v3386413

Шмигаль про ситуацію в енергосистемі: Пошкоджені всі теплові та гідроелектростанції, нас чекають суттєві обмеження взимку В енергосистемі України залишається суттєвий дефіцит потужності. Про це повідомив у фейсбуці прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, інформує Цензор.НЕТ. За його словами, після восьми хвиль ракетних атак в країні пошкоджені всі теплові та гідроелектростанції, різною мірою пошкоджено 40% обʼєктів високовольтної мережі. "Кожен із нас має усвідомити, що цю зиму ми будемо проходити з суттєвими обмеженнями споживання електроенергії", - зазначає він. Тому уряд доручив Міненерго визначити та подати на розгляд чіткі пріоритети включення електропостачання. Перший пріоритет - це критична інфраструктура й лікарні. Другий пріоритет - підприємства та об’єкти військово-промислового комплексу. Третій пріоритет - бізнес, який виготовляє критично важливі для країни товари та продукти. Четвертий пріоритет - житловий сектор. Джерело: https://censor.net/ua/n3386320

ЄС має зупинити катастрофу в Україні, яку створює рішення Венеційської комісії www.eurointegration.com.ua/articles/2022/12/8/7152120/

⚡️Украина просит у США предоставить кассетные боеприпасы для "сдерживания сотни тысяч военнослужащих, которые мобилизуются на границе с Беларусью", — CNN (https://edition.cnn.com/2022/12/07/politics/ukraine-cluster-munitions-us-war-russia/index.html)"У беларусской границы мобилизуется войска. Они называют это военными учениями, но ожидается, что в ближайшее время там соберутся сотни тысяч военнослужащих. Вот почему они просят эти кассетные бомбы и любое другое оружие, чтобы предотвратить еще одно потенциальное вторжение", — сказал советник ВСУ Райс. Сообщается, что Украинская сторона просит кассетные снаряды для HIMARS и 155 гаубиц. США запрос пока не одобрили, но и не отклонили. *Кассетные боеприпасы запрещены Женевской конвенцией, но РФ активно применяет их в войне. К слову, США, Россия и Украина конвенцию не подписали.