vadimv

Таких мест навалом. Просто в западном человеке прочно сидит опыт предков, носивших звериные шкуры и веками разводивших костер в пещере ) 10 лет - это за гранью среднестатистического использования жилища. Обычно либо развод либо инфаркт наступают раньше )) Явно не в бетоне в Украине, Валенсии, Турции, Ливане, Хайфе, Лос-Анджелесе и т.д. и т.п. )

Сюда входит вся континентальная Испания. Но за 1,5 года проживания там (2 зимы в разных местах на юге, лето на северо-западе и востоке) я понял, что лично мне такой климат не сильно заходит, т.к. на улице часто приходится надевать куртку, а в помещении почти всегда ходить в штанах и толстовке. За исключением 1,5-2 месяцев лета. В общем, это та же Украина с четко выраженным летом и более теплыми зимой, весной и осенью ) А хочется вообще вечного лета )) И можно без стекла и бетона, достаточно бамбука и соломы ))) Это не заброшки ) Это "дачи" европейцев, куда они приезжают летом на каникулы )) А все остальное время с сентября по май включительно оно пустует ))) Или сдается за копейки, чтобы хотя бы отбить коммунальные )))) Это сильно спорная тема, не хочется на ней застревать - еще раз скажу, что Кийосаки в своих книжках подробно ее разжевал, там все написано. С конкретными примерами.

Не только. Я писал о бессмысленности закапывания денег в бетон задолго до 2022 и даже 2014. Причем тогда на первый план выходили не военно-политические или социально-экономические факторы, а климат. За почти 2 года проживания в более пригодном для человека климате я на себе прочувствовал разницу между 50-й параллелью, 37-й и 27-й. Этот пещерный инстинкт - наследие хвостатого прошлого, рудимент, как копчик или аппендикс. Вместо что-то строить в каком-то месте, намного рациональнее сложить в рюкзак ноутбук, пару рубашек с шортами и менять эти места по настроению. В мире столько уже понастроено (в тех же Испании и Египте целые районы стоят пустыми), что строить что-то еще просто не имеет смысла.

Для других хомячков, в качестве бизнеса - ну может быть, хотя это сезонный бизнес со всеми его недостатками. Строить для себя - это выкинутые зря деньги. Во-первых, это пассив (Кийосаки об этом уже кучу книжек написал, но все равно не доходит). Закапывание денег в бетон - это выстрел в ногу с точки зрения личных инвестиций. Во-вторых, в этом нестабильном мире вешать себе на ногу гирю в виде недвижимого лайна, ограничивающего мобильность - большая глупость. Для тренировки попробуйте походить, побегать или поплавать с гирей на ноге. В-третьих, что по статистике, что по личному опыту проживание в одном доме/квартире длится в среднем от 3 до 7 лет. Вкладываться в таких объемах денег, сил и эмоций на такой короткий срок не имеет никакого здравого смысла. Это тупо пещерный инстинкт, не имеющий под собой никаких рациональных аргументов. Короче, стремиться нужно к тому, чтобы доход покрывал стоимость аренды комфортного жилья в благополучном регионе с хорошим климатом. Все.

Что подводит нас к пункту номер 0. )))

0. Выкинутые деньги при строительстве - это само строительство. 2. Камин отнюдь не лишняя вещь в средних широтах, а в странах с блекаутами - вообще вещь чуть ли не первой необходимости. 3. Бассейн - неактуален в средних широтах, зато очень актуален в жарких странах. Что оказалось совсем ненужным - так это ванна с джакузи. Выкинутые деньги. 4. Металлочерепица - скорее всего да, такое себе, не особо нужное. Ржавеет, в дождь гремит, в жару трещит, в грозу стремно. 5. Битумка - имеет право на жизнь, т.к. не имеет минусов металлочерепицы. Плюс легко монтируется, в отличие от рубероида не имеет открытых дырок, неплохо выглядит (сугубо субъективное заангажированное и неправильное мнение). 9. Солнечные панели актуальны в странах с блекаутами, без снежных зим, хорошо сочетаются с электромобилями, котрые сами по себе вещь ненужная и выкинутые деньги. 10. Шторы полностью заменяются тканевыми ролетами.

На цю тему є цікава книжка www.amazon.com/Power-Progress-Thousand-Year-Technology-Prosperity/dp/1541702530

Отличаются примерно как разные версии "Зеленоглазого такси" или "Чунга-чанги" ) Из них наглядно видно, как развивалось рашистско-фашистское движение. кстати, флаг Черногории )

Нет, это после того, как чувак из Днепра цитировал авиамарш на немецком )

Та ось нещодавно шукав німецько-фашистську версію кацапського авіамаршу ) Виявилося, що з ютуба її нещадно випиляли )) Справа Вінстона з міністерства правди живе і процвітає )))

Зря, значительно сокращает время на поиск в интернете. Разница между ChatGPT и гуглом примерно такая же, как между гуглом и Yahoo в свое время )

Просто у мене ця цитата вже давно була в цитатнику, от і всьо. Як вже притомили індивидуї, які натягують свої уявлення на інших... Ще раз - пригадай свої власні цитати російською і займись своєю головою )

...а потім мають якісь претензії до інших ) Нє, ну я можу, звичайно, пошукати оригінал арабською ) Чи вам переклад англійською краще зайде? )) Я просто побачив, що один переклад російською не дотягує до іншого і замінив текст. Може десь існує точний переклад українською, не бачив Ви ж cамі цим страждаєте, хіба нє? )) На стартовой странице гугла у меня отображается вот это: У дзеркало подивіться і спитайте ) Суржикоязычные, с сумским акцентом )

Ваши дети — не дети вам. Они сыновья и дочери тоски Жизни по самой себе. Они приходят благодаря вам, но не от вас, И хотя они с вами, они не принадлежат вам. Вы можете дать им вашу любовь, но не ваши мысли, Ибо у них есть свои мысли. Вы можете дать пристанище их телам, но не их душам, Ибо их души обитают в доме завтрашнего дня, где вы не можете побывать даже в мечтах. Вы можете стараться походить на них, но не стремитесь сделать их похожими на себя. Ибо жизнь не идет вспять и не задерживается на вчерашнем дне. Вы — луки, из которых ваши дети, как живые стрелы, посланы вперед. Стрелок видит цель на пути бесконечности и сгибает вас Своей силой, чтобы стрелы летели быстро и далеко. Пусть ваш изгиб в руке стрелка станет вам радостью; Ибо как любит Он летящую стрелу, так любит Он и лук, остающийся на месте. Ваші діти — не діти вам, вони сини і дочки туги по самій собі. Вони приходять завдяки вам, але не від вас. І хоч вони з вами, вони не належать вам. Ви можете дати їм вашу любов, але не ваші думки, Бо вони мають свої думки. Ви можете дати притулок їхнім тілам, але не їхнім душам, Бо їхні душі мешкають у домі завтрашнього дня, де ви не можете побувати навіть у мріях. Ви можете намагатися бути схожим на них, але не прагнете зробити їх схожими на себе. Бо життя не йде назад і не затримується на вчорашньому дні. Ви луки, з яких ваші діти, як живі стріли, послані вперед. Стрілець бачить мету на шляху нескінченності і згинає вас своєю силою, щоб стріли летіли швидко і далеко. Нехай ваш вигин у руці стрільця стане вам радістю; Бо як любить Він стрілу, що летить, так любить Він і лук, що залишається на місці. Your children are not your children. They are the sons and daughters of Life’s longing for itself. They come through you but not from you, And though they are with you yet they belong not to you. You may give them your love but not your thoughts, For they have their own thoughts. You may house their bodies but not their souls, For their souls dwell in the house of tomorrow, which you cannot visit, not even in your dreams. You may strive to be like them, but seek not to make them like you. For life goes not backward nor tarries with yesterday. You are the bows from which your children as living arrows are sent forth. The archer sees the mark upon the path of the infinite, and He bends you with His might that His arrows may go swift and far. Let your bending in the archer’s hand be for gladness; For even as He loves the arrow that flies, so He loves also the bow that is stable. “أولادكم ليسوا لكم أولادكم أبناء الحياة المشتاقة إلى نفسها, بكم يأتون إلى العالم, ولكن ليس منكم. ومع أنهم يعيشون معكم, فهم ليسوا ملكاً لكم. أنتم تستطيعون أن تمنحوهم محبتكم, ولكنكم لا تقدرون أن تغرسوا فيهم بذور أفكاركم, لأن لهم أفكارأً خاصةً بهم. وفي طاقتكم أن تصنعوا المساكم لأجسادكم. ولكن نفوسهم لا تقطن في مساكنكم. فهي تقطن في مسكن الغد, الذي لا تستطيعون أن تزوروه حتى ولا في أحلامكم. وإن لكم أن تجاهدوا لكي تصيروا مثلهم. ولكنكم عبثاً تحاولون أن تجعلوهم مثلكم. لأن الحياة لا ترجع إلى الوراء, ولا تلذ لها الإقامة في منزل الأمس. أنتم الأقواس وأولادكم سهام حية قد رمت بها الحياة عن أقواسكم. فإن رامي السهام ينظر العلامة المنصوبة على طريق اللانهاية, فيلويكم بقدرته لكي تكون سهامه سريعة بعيدة المدى. لذلك, فليكن التواؤكم بين يدي رامي السهام الحكيم لأجل المسرة والغبطة. لأنه, كما يحب السهم الذي يطير من قوسه, هكذا يحب القوس الذي يثبت بين يديه.”

Йому просто пощастило, що в школі не було "уроків мужності" і посиленого курсу "культу смерті", як у мене.

А хіба є якийсь інший зміст у словах "Кацапи підуть Заходу на зустріч." і "Вибори будуть в кінці літа або осінню. Цього року."? Чи це все означає продовження війни, так мабуть треба розуміти?

Тобто війна у 2029 році ще не закінчиться? А як жеж вибори "в кінці літа або осінню цього року"? Він жеж не валіза, щоб його вивозити. Сам (двічі) відхилив пропозицію виїхати - хай сам і думає.

Не пропонував.

Нас читают: На Закарпатті прикордонник, покинувши пост, втік за кордон та попросив притулку в Словаччині, — журналіст Глагола повідомив, що випадок стався на КПП «Ужгород» Прикордонник-кінолог закінчивши зміну перейшов до Словаччини і просив статус біженця, уникаючи війни. Журналіст уточнив, що чоловік виходив не через офіційну смугу КПП, а ліворуч від прикордонного рубежу, поза основною зоною контролю.

Так вас жеж таких много, 25% как минимум... Не, ну хочется вам жить при тоталитаризме - та живите себе, инжойте. Непонятно, с какого перепугу это должны делать другие, кто так не хочет. Без них хунта не хунта - чмырить некого, да?

Ну так Кантон (і ще деякі) і хочуть хунту "Це ж було вже!" © Фотка вище

Вы самое главное не назвали - безвиз, т.е. возможность уехать до февраля 22го.

Є така традиція: посилати на*** тих, хто каже, що ти маєш робити ) А традиції діди не зря складали, це ще Талєб помітив )) Так у мене в ігнорі нікого і немає ) Ну це про нормальний форум, а не про лавочку з пенсіонерками біля під'їзду. Найвіддаленіша від вас точка на зворотньому боці земної кулі - це Таїті )

Я Доща ще до війни на*** посилав, бо він від мене забагато хотів. Як ніби я його раб чи підлеглий.