vadimv

8 років болю з усвідомлення того, що щойнозбудований будинок доведеться покинути. Коли таки довелося - вже було байдуже... перегоріло

будемо сподіватися, що колись еволюционуємо до такого стану, що не будемо намагатися тиснути на мигдалину індивіда

Чим зручні неписані норми - що їх завжди можна міняти як заманеться. Тобто осуду і критиці можна піддати будь-кого і будь за що.

Коли ще не було інстаграму, любителів затоптати багато вареників лякали заворотом кишок. А ще цей глютен успішно використовували замість клею.

Тю, а реальність навкруги цю цитату підтверджує чи спростовує? Конкретні приклади наїздів у цій темі - це що таке, як не тиск у спробі обмежити індивіда?

Я? Довести? Нашо мені шось доводити, коли навіть у букварі написано, що мораль - це нав'язані силою і оманою обмеження. А ніякий не договір. Звичайно, що прийнятно - але не всім. Тих, кому прийнятно, підбішує, коли цим починають займатися інші. І починається моральний тиск.

І тут у нас живий приклад в темі.

Мені абсолютно байдуже і на недобудову в ІФ, і на добудову в Сумах і взагалі на будь-яку купу цегли. Воно того не варте.

Моральні - так точно.

Це була спроба відпетляти від того факту, що далеко не завжди договір із суспільством є добровільним та непримусовим? А коли воно не може примусити за законом - починаються моральні наїзди.

Вони ж НАТОю воюють.

Отже не така вона вже й добровільна. А оскільки є варіанти - то суспільство починає тиснути на мораль. Бо за законом жеж на доколупаєшся.

Тоді треба пуляти по Білому дому.

Це легко перевірити - підійдіть до пункту перепустку на кордоні.

Ніт. Договір - річ добровільна і свідома. Мораль - річ нав'язана силою у неусвідомлюваний для індивідуума спосіб. Тобто - це диаметральнопротилежні речі.

Це помітно неозброєним оком, якщо зайти в будь-який магазин. Основні продукти, які там продаються: цукор, глютен і алкоголь. Психоактивні токсичні речовини.

Саме так: коли домовилися - це договір, а коли примус під страхом покарання - це мораль. Не треба плутати.

Та нічого вони не вибирали, бо були у несвідомому стані - під токсичним впливом глютену.

Приклад не в тему - оскльки в ньому описано свідомий договір. А тут мова про мораль, яку суспільство вбиває індивіду у несвідомій формі страху.

Главное с инвестициями не пролететь. Леха Гончаренко подтвердит.

... для суспільства. Яке їх нав'язує шляхом страху.

То ви неуважно читали про мораль - несвідомий стан там обов'язковий. Як тільки індивід починає себе усвідомлювати - відразу отримує купу хейту.

Не, еще дороже обходится эмпатия.

І все у несвідомому стані.

Она - да, он - нет. Военком подтвердит.