Vladdi

Нерозуміння принципу роботи системи і наслідків. Так, векторна сума струмів в 0 дроті при рівномірному навантаженні фаз однофазними струмоприймачами буде дорівнювати 0. Так і покаже звичайний амперметр. Але все це зовсім не означає, що фізичного струму в провіднику немає. Чому нульові з'єднання горять першими, якшо в них "струму немає"? Та тому, що нікуди струми однофазних навантажень не зникають, вони всі йдуть через нульовий провід, і час проходження струму там найдовший у порівнянні з іншими трьома фазними. Тому й проблеми з'являються першими. І використання кабелів із зменшеним перерізом одного дроту, що було популярним в радянські часи, призначалось лише для промислових навантажень з переважною кількістю споживачів за схемою трикутника.

Буде порахована лише частково, із сильно збільшеною похибкою, це і є спосіб заниження показників, простіше, спосіб крадіжки.

Ха-ха. Лише до моменту відключення такого розумника. На жаль, більшість лічильників без реле, і функція відключення там відсутня.

Не плутайте "побачити" та "облікувати". Перше ніякого значення не має. Друге то сам процес вимірювання, який порахує все правильно, адже вимірюються всі провідники.

Щодо невикористання струму нуля для обчислення, то це зовсім не так. Струми будь-якого реактивного навантаження лічильники рахують без проблем вже років 25 як мінімум. Вимірювання струмів в нульовому провіднику проводиться з метою порівняння симетрії навантаження струмоприймача (споживача). Оцінюється значення струмів до та від струмоприймача. Ніякі гармоніки цьому не заважають, є певна похибка нелінійності, але вона враховується при обчисленні. Якщо асиметрія струмів (прямй та зворотний) перевищує встановлене значення, на лічильнику одразу засвітиться відповідний символ, і в пам'ять запишеться час події. Твердження щодо "багато нелінійного навантаження" теж невірне. Таке навантаєання, особливо в побуті є, але воно зовсім невелике, і рахується лічильниками досить точно. До речі, одним із популярних колись способів крадіжки була якраз генерація реактивного струму, який старі електромеханічні лічильники майже не рахували. Побутові споживачі не сплачують за реактив, але промислові платять, і для компенсації ставлять пристрої компенсації реактивних складових. Здебільшого є реактивна складова від роботи двигунів приводів та компресорів, це конденсаторні установки. Я таких експлуатую з десяток. Щодо струмів в нульовому провіднику, то нічого там не "компенсується" тому, що трифазна система описується векторними комплексними числами, і струм нульового провідника цілком конкретний, але в кожній третині кола має свій напрямок вектору, і звичайний вимірювач дійсно покаже нуль при симетричних навантаженнях фаз. Але це аж ніяк не означає відсутності струмів. Просте питання - чому нульові дроти та їх з'єднання в трифазних системах горять першими? Та саме тому, що струм та час проходження струмів в нульовому провіднику є найдовшим. Щодо попередження крадіжки, то всі ці схемні принади спрямовані на попередження підключення зворотного струму через заземлення, а не через нульовий дріт.

Також подивись на Гаму 300, там ще яскравіша картинка. Але то ж для тих, хто на всяк випадок перевірить свої знання, але для дурників то зайве. Можу скинути схему з табло Гами, там точно така ж структура схем обліку. Вимірювання струмів у всіх провідниках, в тому числі і нульовому є вимогою антивандального захисту за стандартом ДСТУ/EN. Вимірювальні шунти або странсформатори встановлені на ВСІХ провідниках лічильників, а мікроконтролер порівнює струми всіх провідників та нульового. Якщо різниця струмів перевищує встановлений виробником невеликий поріг на похибку, то на індикаторі загориться якийсь із символів індикації крадіжки, і про це буде сформований запис в пам'яті контролера.

Тобі, бовдуре, треба хоч раз подивитись на морду будь-якого лічильника не старіше 20 років. А безапеляційна впевненість та бажання когось образити то перша ознака ідіота. Ось що ти побачиш на будь-якому табло трифазного лічильника (фото нижче). Ніякого суцільного нульового дроту в лічильникаж вже більше 20 років немає, це навіть на блок-схемі намальовано. Інакше лічильник не зможе визначити нерівність потенціалів нуля до та після шин вимірювання з метою запобіганню крадіжці.

Шиза то самовпевнене відштовхування очевидного факту. Те, що на наведеній схемі виглядає як транзит, насправді не зовсім так, бо схема всіх сучасних лічильників трохи складніша тому, що має функціонал виявлення крадіжок шляхом "обходу" нульової шини через заземлення. Це зроблене шляхом додаткового вимірювання сумарних умовно "прямих" та зворотних струмів. Навіть в сусідніх темах є чимало постів про дивні нарахування при відключених споживачах. Вивчайте спочатку матчастину, а потім щось пишіть. І схеми сторічної давнини не треба наводити як доказ.

Рекомендую перевірити на всяк випадок розрахункову напругу при низьких температурах, бо у панелей від'ємний коефіцієнт, і в сильні морози напруга досить суттєво підвищується, що може пошкодити вхід PV інвертора. Таких випадків, нажаль, чимало. Проте це, в основному, стосується полів з багатьма панелями послідовно та напругами, близькими до максимумів інверторів. Минулої зими в Києві кілька днів спостерігався мороз мінус 35-36 у деяких місцях, тому розраховувати бажано з запасом.

Лише тому, що немає витоків/перетоків по нульовій шині на землю (РЕ). На всіх ТП використовується схема з глухозаземленою нейтраллю, де середня точка обмоток та шини заземлення підстанції об'єднані і це завжди початок дроту PEN лінії. Інша справа, що по мірі віддалення від цієї вхідної точки наростає опір та з'являється різниця потенціалів, яка може створювати у трифазного лічильника імітацію додаткового навантаження у випадку, якщо потенціал землі за лічильником буде меншим ніж назовні. Лічильник буде працювати начебто нормально, але споживання нараховувати буде більше. Повторні заземлення, якщо виконані якісно і в робочому стані (а його зазвичай ніколи не перевіряють в процесі експлуатації), крім створення додаткових точок заземлення трифазної системи, мають мету ліквідовувати цю проблему. Тому повторне заземлення на вході в приміщення струмоприймачів (будинок) доцільне, але, для попередження вказаних можливих проблем, з'єднання заземлення з дротом ЛЕП вкрай бажано робити до лічильника. В цьому випадку, навіть за наявності струму перетоків, лічильник не буде рахувати зайвого. Єдиний мінус в даному випадку, то при обриві нуля на ділянці від ТП до вводу всі струми навантажень "вище" точки обриву будуть у вас "в гостях", якщо немає інших заземлень. Це, з одного боку, збереже ваше обладнання від пошкодження завищеною напругою, але з іншого може викликати перевантаження та нагрів провідників N та РЕ в точці підключення

Вище вже писали, що лише буквально пара типів інверторів мають стабілізатори, решта то просто пропуск струму від grid (мережі) на навантаження. Перемикання на батарею такі прилади здійснюють при виході за встановлені межі напруги мережі. У деяких в залежності від порогів (заздалегідь заданих програмно) регулюється (встановлюється) і час переключення. Тому розраховувати на стабілізацію інвертора не варто, та й для більшості сучасних приладів з імпульсними блоками живлення навіть суттєві коливання мережі особливої проблеми на становлять. Проблеми можуть бути у звичайних (не інверторних) двигунів (холодильники, насоси котлів, тощо), мікрохвильових пічок (теж не інверторних, хоч у них і є більший допуск), і т.д. Вагомий плюс таких гібридних інверторів - знижена чутливість до можливої не зовсім стабільної частоти звичайних генераторів з механічним регулюванням, це дає змогу зарядити батареї у випадку тривалих блекаутів. Для стабілізації потрібно використання ДБЖ, там все "три в одному" - стабілізатор, синхроний з мережею інвертор, зарядний пристрій. Тому це реально пристрій з розряду "ввімкнув та забув". Такі у мене працюють на дачі та в місті. Єдиний їх недолік в такій схемі - не люблять вони звичайні (не інверторні) генератори, матюкаються на нестабільну або завищену при невеликому навантаженні генератора частоту.

Я зрозумів, бо і сам таку бомбу використовую на дачі для живлення від генератора. Хоч в минулому році зробив пару подовжувачів щоб постійно заживити холодильники від ДБЖ, та за нагоди ТВ з сет топ боксом. Зараз холодильник це актуальна тема, бо в таку спеку напої без льоду не люблю

У трифазних генераторів є одна властивість, про яку мало хто знає. Якщо одна фаза навантажена на 100%, то двигун теж навантажуєтья на ті ж майже 100%. Хоч ззовні здається, що споживається набагато менше максимальної потужності. Якщо на інших фазах теж є якісь навантаження, то обов'язково виникає перевантаження мотору з всіми відомими наслідками. Тому для трифазних систем живлення від звичайних ДГУ вкрай важливо створювати максимально симетричне навантаження, лише таке навантаження забезпечить максимальну віддачу від генератора без неприємностей.

І не дивно. Звичайні компресори холодильників мають пускову обмотку з опором десь 27Ом і навіть менше. Це потребує "поштовху" на старті з потужністю 2 кВт. Досить багато моделей мають невеликий запас по перевантаженню, та ще й достатньо високу швидкодію, тому і проблема. Я для звичайних холодильників використовую ДБЖ на 2 або на 2,5кВт. З ними запуски звичайних компресорів проходять нормально. Заодним живиться все інше для комфортного подолання блекаутів. Ще одна проблема при використанні ДБЖ то нестабільна або неточна частота звичайних генераторів. Зазвичай частоту при механічних регуляторах завищують, щоб при навантаженні або стрибках навантаження не дуже зменшувалась, а ДБЖ цього теж не люблять, матюкаються, особливо коли навантаження невеликі, і частота трохи завищена, доводиться інколи навіть крутити гвинтики на карбюраторі

В моєму випадку холодильник своїм дротом просто ввімкнений в ДБЖ, там нічого більше немає. Тому ніяких переходів теж немає. Щодо "вилка-вилка", то такий подовжувач інколи називають "смерть електрика". Звісно, тримати в руках відкриті металеві контакти - ситуація небезпечна, Плюс можливість легко зробити як зустрічну фазу, так і поплутати нулі та фази, і т.д.