-
Публікації
3 065 -
Зареєстрований
-
Відвідування
-
Днів у лідерах
1
Тип публікації
Профілі
Форум
Календар
Усі публікації користувача Nic-олаевна
-
Іро, я оце думаю, може ще якимось антистресом по кроні? Але таким, який не викликає росту. Може Мегафолом чи чимось подібним? Ну дуже мені його шкода. Без нього "не то пальто"
-
Дівчата, відволіку вас від рецептів і краєвидів сумним питанням. Напишіть будь ласка чітку схему дій, що робити, якщо внаслідок буревію вивернуло ялівець Скайрокет? Висота дерева десь 2,5 м. Я його назад поставила, зафіксувала. Пролила Грандісом, бо Радіфарма не було під рукою (щоправда Радіфарм мені уже сьогодні привезли). Що ще зробити?
-
Сарочка, всі рецепти в студію!
-
Коли помідори ще зелені, то від фітофтори можу обробити хімією. Якою саме, дивлюсь по тому, як швидко вони почнуть стигнути. Чим довше до достигання, тим міцніша хімія. Але бажано днів за 20 до початку достигання перестати хімічити. Якщо профілактика хімією була зроблена правильно, то навіть при поганій погоді помідори деякий час тримаються, не хворіють. Але, якщо стигнути і хворіють, тоді роблю таке: 1 літр молока, 9 літрів води, 4 таблетки метронідазолу, 10 крапель йоду, прилипач. Бризкаю кожні 7 днів. Від такої обробки (через дію йоду) помідори починають швидко достигати і водночас сохне листя разом з хворобами на них. Після обробки таким розчином збираю томати на другий-третій день. Як правило збираю не в повній стиглості, а добре рожеві, даю їм полежати ще з тиждень до момента використання.
-
Я теж так роблю
-
Цікавий рецепт, дякую. У мене схожий, але він без гірчиці. Замість неї багато часнику і чорний молотий перець. А з гірчицею мабудь повинен бути цікавий присмак
-
Сарочка, дякую за рецепт. Це +/- мій рецепт ікри, тільки я кабачки варю в мультиварці, потім скидаю на друшлаг, мішаю, поки не зійде вся вода, додаю смажені цибулю і моркву, перебиваю все блендером, додаю томатну пасту, сіль,цукор, оцет. Кладу по банкам, стерилізую 5 хвилин і готово
-
Ні, дякую, ікра не потрібна. Маю свій давно провірений рецепт і ікру роблю не лише на зиму, а і протягом всього літа просто на стіл поїсти. Вже вище відповіла 🙂 У мене доречі рецепт був з майонезом, бєєє🤢 Тепер у мене свій власний рецеет та ще й приготування за допомогою мультиварки))) Таке їмо. Репепт пліз "в студію")))
-
З огірками трохи простіше, їх багато хто залюбки забирає і з ними мабудь трохи більше варіантів заготовок
-
Та я б не сказала, що від жадібності. Скоріше "для асортименту". У мене посажено лише 2 кущіки кабачків, один з яких у напівзатінку і росте погано. Нам з чоловіком всю зиму треба щодня брати з собою якусь перекуску на обід, от ті салати по трохи і розходяться. Я закриваю по 4-5 півлітрової банок різних салатів. В основному це у мене кабачки, огірки, баклажани. Весною половину з цих банок можу викинути, бо не з'їли. Цієї зими зовсім не пішов перець, стоїть весь.
-
Панянки, хелп! Поділіться цікавим рецептом з кабачків на зиму.
-
Це творчість))) Іноді з такого виростає щось несподівано гарне і хочеться взяти насіннячко, щоб не втратити сорт.
-
У будь якого перця є так звана технічна зрілість і повна. Технічна - коли перець доріс до свого сортового розміру, але ще зелений. Відповідно повна - коли він набув притаманного йому кольору - червоного чи жовтого. Використовувати перець можна у будь-якій зрілості, але ясна річ що у повній він буде максимально смачним, запашним, гострим/солодким і т.д. Щодо формування куща. Я ніколи не формувала, а в цьому році побачила, що у мене не перець, а якийсь зелений монстр. Обчухрала його добре. Видалила всі пагони і листя до першої розвилки, і в самих розвилках трошки прорідила без особих правил, чисто інтуїтивно. В результаті перчини що зав'язалися, стали швидше наливатися
-
Та не знаю. Щось і аджика у нас не іде. Фарширований то моя сім'я взагалі не їсть, начинку вибирають, а перець їж сама. Ріжу його кубиками і трошки морожу. Прикрашаю ним узимку домашню піцу і використовую для приготування хашлами. Це все, де він мені потрібний
-
Дійсно вражаючий асортимент. Мені навпаки, потрібний гострий перець, бо ми всією сім'єю любимо гостреньке. А от солодкий перець їм тільки я, і то лише свіжий, закатаного не їм. Кожного року намагаюсь знайти новий цікавий рецепт, щоб закрити перець, бо жалко ж його викидати, а з'їсти одразу весь урожай неможливо. Але так той закритий перець і стоїть. Витягну банку, спробую і більше не хочу. Дійшло до того, що закриваю його у баночки по 250 грамів, але всеодно з'їсти не можу
-
Для теплиці я саджаю лише Мертус F1. Це довгоплідний салатний гібрид, що здатний рости в умовах короткого світового дня і за невеликих температур весною. Я його навіть пробувала консервувати, не найкращій варіант, але якщо нічого іншого нема, то можна А для відкритого грунту беру будь-які гібриди у білих пачках від ТМ "Професійне насіння". Назви ніколи не запам'ятовую і пачки не зберігаю, бо кожен рік їх привозять до нас різні назви. Читаю щоб огірок був корнішонного типу, підходив для консервації і засолки, та був генетично позбавлений гіркоти. Сію їх 6 травня в касети, чекаю поки підростуть до появи першого справжнього листочка і гарненько "перевалюю" їх у рядочок на грядці. Все. Нема тривоги про те, що чомусь огірки погано сходять, щось їх поїло, залило дощем. Вони одразу приймаються і ростуть
-
У мене в горщиках тільки дрібний гіркий персик Алладін і ще якийсь доагоплідний без назви. Але такий гострий, що я від несподіванки ікала, коли спробувала. Він у мене монстрик. .😁
-
Так, Алло, ми якось обговорювали з вами та Наташею-Музей переваги теплиці. Я ще не показала огірки. Їмо їх з травня місяця. А ви так і не наважилися на тепличку? Але в цьому році і грунтові помідори почали стигнути. То мабудь підібралися такі ранні гібриди. Огірки грунтові теж є.
-
З задоволенням відповім 😊
-
Теплиця: Відкритий грунт:
-
Чесно кажучи, спеціально не міряла. Але, якщо там зберігається картопля, морква, консервація, то не дуже тепло. +12 там теж буває, я так думаю, але це влітку або ранньою осінню, далі прохолодніше. Світла там нема, лише лампочка горить, коли мені потрібно спуститися в погріб. Пеларгонія у мене глибоко не засипала, бо у неї всю зиму були набубнявілі бруньки. Але це нормально. Мені це подобалось, бо я розуміла що вона жива Ну і вологість у класичному погрібі висока. Особливо у нас. Бо як не крути, а ми північ
-
Мене чоловік скоро з дому вижене, якщо я ще замовлю пеларгоній😅 Я цієї зими провела експеримент. Обрізала свою червону Каліопе досить коротко (десь сантиметрів 7-10 від землі), обірвала все листя і поставила в погребі на поличку з закаткою. Так вона там до початку лютого і стояла. Щоправда зима була тепла, то вона трохи прокинулась, але не критично. В лютому занесла, поставила на вікно і вона поступово позеленіла і дала шалену кількість пагонів. Я їх всі обламала, вкоренила, а оті пні дали знову нові пагони. Хотіла залишити той кущ щоб цвів, але оскільки у мене було багато нових пагонів, а горщиків зайвих не було, то прийшлося викинути. А так, вона б ще квітнула. От зараз написала і прийшла думка, а навіщо викинула? Можна ж було висадити в грунт.
-
А це друга, теж така сама невбиваєма. Але я тримаю її в горщику, бо корчувати дві фуксії нема бажання. Квіти також прості, але потенціал у них шалений. Теж без імені, бо куплена на базарі в жіночки. Я не дуже люблю квіти без назви, але ця фуксія від того гіршою не стала
-
Це вона ж, у минулому році на сонці. Зріст не фоткала, фоткала цвітіння
-
Я цю фуксію називаю "бабусіна", назви її не знаю, і ніхто у нас у місті не знає. Але я пам'ятаю саме її ще з свого дитинства в вона дійсно росла у моєї бабусі в селі. Тоді її називали "сережки". От їй все до....В тому році вона у мене сиділа на палючому сонці від сходу до закату і їй на те сонце було байдуже. Але у неї були замульчовані корені, щоб грунт не перегрівався. Виросла мені по бедро. В цьому році я посадила її у тінь і бачу що вона дає квіти крупніші за розміром, але їх менше, як не дивно. Хоча для неї це ще початок сезону, вона тільки набирає силу. Зараз кущі висотою десь 80 см, а в шир самий більший кущ уже десь біля метра. Фото звісно ж не передає реальну картину. Квітка у неї не махрова, але дуже яскрава, саме того класичного, фуксієвого кольору