US7IGN

так їм пох на втрати. а частину Фінляндії захопили.

ще не вечір...

це дивлячись на якій території...

якщо тут дійсно показано як воно було www.imdb.com/title/tt0408306/ то я не можу назвати це ефективним рішенням...

Головне не сумувати та брати від обставин все

це національна ідея - де два українця, там три гетьмана. а в партизанському загоні з трьох осіб - два командира і один зрадник. саме тому хоч і важким шляхом, але йдемо до незалежності.

можна просто йобнутим народитися 😃

мені розказували. і як бабаків ловили щоб поїсти і які поранення дістали... один взагалі зенітчиком був - казав що напарника бувало до обіду ще вбивало. сам чотири рази був поранений, але якось вижив. хоча після війни цікавіше історії були. каже колись пішов до собєсу запитати за путьовку в санаторій безкоштовну, а там сидить начальником колишній староста, що німцям ходив по хатам родини комуністів показував. нагнав діда, сказавши що хєр йому, а не путьовка, типу радій що живий залишився... отака вона савєцька влада була...

всі отримали гарний досвід, який вже не знадобиться за життя. а онуки будуть глузувати з придуркуватих дідів з їх страшними казками і все повториться...

головне щоб на колчаківських фронтах не поранило 😃

хто ж відмовився би народитися на Балі... навіть бабою...

знаємо ми ці приколи. коли старий і очі не ті - мацати треба...

раніше то називали параноєю та лікували електричним струмом...

два Вадими на одну сексиню...

не найкраща ідея в такі часи їздити такими шляхами...

в якій пропорції розводите?

а для чого в межах Києва розмовляти про запас ходу на 1500км? у всіх своя війна, вибачте...

але як показує практика, то навіть в нещодавніх обставинах ніяких проблем долити 20 літрів ні у кого не було.

Треба запитати у Вадима як у нього там з зарядками. Шкода що ні в кого з тих моїх знайомих хто виїжджав 24-26 не було тесли щоб запитати чи багато тих зарядок трапилось їм на тих дорогах до Ужгорода...

хєрня. ці сусіди перші виносять твою хату і їбуть твою жінку коли тебе немає. головне це друзі та заначки по всьому світові.

я ж про це і кажу. кожного разу у тебе нові речі і меблі. з собою забираєш тільки старі фотографії, машини та щось типу ноутбуку/радіо/фотоапарату. це така ж тема як мати власну машину чи користуватись таксі. якщо порахувати капітальні вкладення, то можна 10 ремонтів зробити і що завгодно обставити. на жаль, мені ніхто ніколи не дасть гарантію, що я десь зможу прожити більше 5 років поспіль. то для чого ті всі хвилювання?

чому ні? як посередники з відкатами та іншими мутками...

деякі рішення треба приймати дуже швидко та ще й побороти спротив того хто не хоче нікуди їхати. мало хто на таке здатний

то у вас мабуть досвіду мало. нічого, років через 5 з'явиться...