Sharkan

Дякую за коментар. Я надав відповіді на питання, що Ви задали, тому про важливу інформацію не зовсім зрозумів... Зрозуміло, що площа пластинчатого теплообмінника повинна бути великою, з чим я погодився вище. І, якщо ми розраховуємо 0.3 квадрати на кіловат, то його площа повинна бути мінімум три метри квадратні. Буде більша - ще краще. Але там є також своя межа. На це також потрібно зважати. Я дуже добре розумію що ТН дасть +40 при 0 за вікном. І взагалі при -7 його ефективність падає катастрофічно. Саме тому ТН найефективніший в міжсезоння або, як я кажу, при -5...+5. І в нашому регіоні, погодьтеся, такий діапазон температур займає мінімум 70 відсотків опалювального сезону. На решту ж часу у мене є електрокотел, який буде вмикатися на додаток до ТН і, таким чином, догріватиме теплоносій при необхідності (гідросхема вище). Крім того, планується ще доставити ТЕН в бак-гідрострілку для догріву теплоносія від сонячних панелей (як правило, коли гарний морозець - сонечко яскраво світить ;)). Тут головне правильно організувати автоматику, тобто що в яких випадках вмикається і т.д. і т.п. Всі ці речі зрозумілі і ніхто не збирається поганити питання застосування теплового насосу як такого.

Організовано все доволі просто. Розпишу детально. Будинок складається з неопалювального підвального приміщення майже на всю площу будинку, де розміщена паливна, а також з опалювальних першого поверху та мансарди (я б сказав з напівмансарди). На даний момент опалення відбувається вдень газом, а вночі електрикою (нічний тариф). Також будинок обладнаний бойлером на 250 літрів, що має в собі два змієвики та ТЕН на 2,2 кВт. Бойлер нагрівається ТЕНом тільки в нічний час за нічним тарифом. І так було завжди. Будинок має опалювальну опалювальну площу 123 м2 З цієї площі теплі підлоги займають 46 м2. На теплі підлоги є свій контур з гребінкою, термостатичною головкою та насосом. Цей контур під'єднаний до загальної подачі, тобто практично напряму до котла (точніше котлів: газового та електричного). Температура подачі буває різною. Все залежить від погоди та налаштувань. Максимальна температура подачі у мене здається 65 градусів. Але таке буває не часто - в основному якщо потрібно різко нагріти приміщення - тоді котел "газує" і дає високу температуру. Обидва котли у мене Protherm. Газовий - конденсаційний, макс. потужністю по-моєму 25 кВт, електричний - на 12 кВт. Обидва котли мають датчики погодозалежності. Газовий керується кімнатним термостатом - за його посередництвом і регулюється температура подачі. Доволі часто буває що при досягненні заданої температури (зазвичай +21) котел зупиняється на час, поки температура не впаде на 0.5 градуса. Після цього котел вмикається і якщо він "бачить" що малими зусиллями не досягаються задані +21 - тоді дає "газу". А взагалі температура подачі коливається в районі я думаю 50 +/- 10. В міжсезоння - менше. Фото самої котельні прикладаю.

Дякую! Дуже глибоко і професійно. Отже потрібно шукати теплообмінник від трьох квадратів і не морочити собі голову. Менший смислу ставити немає.

Знайшов тут у нас ось такий теплообмінник. Але малуватий...1.4 квадрата. Чи може для першої спроби встановити - для експерименту ? Він не був в роботі. Зрізали з системи яка не працювала.

Я правильно розумію, чим більшу площу має теплообмінник (по суті площу контакту середовища 1 (фреону) з середовищем 2 (теплоносій, тобто вода чи пропіленгліколь), ти менше часу компресору прийдеться маслати щоб нагріти бак ? Зрозуміло, що коли велика площа, то і вхід-вихід (діаметри отворів) має бути відповідним, щоб хватило протоку

Трохи розібрався в розрахунках. Ті що опубліковані вище теплообмінники мають площу приблизно 1 квадрат, а потрібно хоча б 3. Цікаво, а якщо їх послідовно три штуки з'єднати - то будуть напевно втрати на з'єднаннях (діаметр переходів і т.д.). це чисто теоретичне питання. насправді я шукатиму такий як треба +/- Може на форумі хтось продає б.у. теплообмінники - бажано з Європи ?

Ок, зрозуміло, дякую. Тоді я будемо орієнтуватись на теплообмінник площею +/- 3 квадрати. А вже виходи на ньому будуть відповідно до площі.

Ок, дякую, а з тих що вище вказані- на Вашу думку який буде найбільш оптимальний ?

Ось цей ніби на 10:

Ось цей кажуть що на 12

Ось цей ніби як на 10 кВт, не знаю чи правда

Пропонують ось такі теплообмінники б.у.: Ось цей кажуть на 15-17 кВт

Потрібна допомога експертів форуму в підборі теплообмінника фреон – вода для теплового насосу. Гідросхема зображена на малюнку. Вихідні дані наступні. Є будинок з розрахованими тепловтратами (і це приблизно підтверджено в реальній експлуатації) 9 кВт (це при -22 за вікном). І ще є тепловий насос (зовнішній блок кондиціонера) потужністю 11 кВт, який планується з’єднати через теплообмінник фреон-вода з буферною ємністю на 100 літрів. А вже з ємності електрокотел забиратиме теплоносій, при необхідності догріватиме і запускатиме в систему опалення. Виникає питання – якої потужності потрібно пластинчатий теплообмінник ? По ідеї повинен бути також кіловат на 10, напевно. Чи ТН всеодно при -22 не буде працювати, а при, скажімо, - 5 градусів за вікном тепловтрати будуть явно не 9кВт (нехай 5 кВт) – і теплообмінник на таку ж потужність і підбирати ? Чи чим більший тим краще (скоріше нагріє бак) ? Друге питання – якого діаметру повинні бути виходи теплообмінника на воду (теплоносій) ? Ємність має вхід-вихід на 5/4 дюйма, а який тоді мінімальний вхід-вихід теплообмінника для води має бути ? Дюйм або ¾ дюйма – буде мало ? Також кількість пластин - чим більше тим краще ? А який мінімум, наприклад ?

Дуже Вам дякую, про соленоїдний клапан я також був подумав. ГВП ми поки що гріємо теном у бойлері по нічному тарифу + додам туди сонце - отже беремо Вашу схему за основу! І ще треба теплообмінник десь вициганити...але то вже інша тема

Для роботи з тепловим насосом потрібно ємність (бак) на 80-100 літрів. Розгляну всі варіанти, в тому числі і українських виробників. Може бути б.у., може бути виставковий варіант, з незначними дефектами і т.д. В ідеалі це було б DRAZICE NAD 100 V1, така як ось тут teplopro.com.ua/ua/otopitelnaya-tehnika/teploakkumulyatory-dlya-otopleniya/aakkumuliruyushchaya-emkost-drazice-nad-100-v1 Або може бути Kospel, Rode чи інший виробник.

Кажуть що потрібно лити таки пропіленгліколь, бо спирт за 2-3 сезони таки тікає з системи. Тобто пропіленгліколь розвести з водою - і тоді закачувати в систему. До речі - а як Ви закачуєте в систему теплонсій . У мен зараз вода - там просто - краник відкрив - і долив :). А якщо пропіленгліколь - тоді як ?

Ну тоді на насос циркуляційний треба ставити безперебійник, щоб він крутив насос хоча б хвилин з 20 після того як світло пропало :). І питання закриється на всі 100. А спирт в систему який ллють? Звичайний, етиловий?

9 кВт тепловтрат рахувалось при -22, тобто як того вимагають правила. Вологість у нас висока...Волинь Мене тут настрахали щоб теплообмінник не розморозився - того і думаю про бочку + ТН буде стабільніше і спокійніше працювати. Є цікава схема з гідрострілкою і бочкою на зворотці ТН. Але це все тягне гроші...хоча без того і ніяк! Ваша ідея цікава стосовно панелей і малопотужного кондиціонера. Мало б спрацювати! Візьміть до уваги, що і в хмарну погоду сонячні панелі дають енергію 😉

Ну, у мене тепловтрати будинку 9 кВт, отже такої приблизно потужності й потрібно кондиціонер. Попався за невеликі гроші неробочий Electrolux інверторний на 36000 BTU - я його й купив. Почав розбиратись - там на платі інвертора IPM модуль здох (прогорів). Компресор поміряв омметром - ніби все ок (якщо не заклинив). Чекаю на ІРМ модуль - запаяю - побачимо чи запуститься. Якщо копресору торба - то поставлю стартстопний. Стосовно щоб не тактував (стартстопив) - то тут допомагає буферна ємність. Принаймі так пишуть - воно й логічно ніби як. Стосовно буфера - штука цікава. Я б туди ще ТЕН докинув і від сонця б підігрівав буфер. Навіть взимку є сонячні дні - відповідно це б також допомогло системі опалення. Зараз є сонячні панелі і по 500 Вт. 4 штуки ставиш - і хватить по самі нікуди (це я так мрію :))! А в Європі скільки може коштувати теплообміннник, приблизно ? Я бачив що китайські народ купує - декілька тисяч гривень. Не знаю правда щодо якості...

Дякую за допомогу! ФХ це ж хіба не кацапський ресурс ? А де можна придбати пластинчатий теплообмінник? Якщо у мене не зовнішньому блоці пише 11 кВт на обігрів, то мені теплообмінник потрібно на 11 квадратів, по ідеї, це на 30 пластин?

Щодо запропонованої схеми включення буферної ємності - я її спробував намалювати - але мені не до кінця зрозуміло як вона працює Тобто на опалення - там зрозуміло. Подача йде від ТН через ЦН і триходовий 1 по шляху АВ-А в буфер - і повертається по зворотці. З буфера забирається котлом, через триходовий 2 по шляху А-АВ - далі в котел - догрівається - і в систему опалення. Коли ж нагрів бойлера - то триходовий 1 перемикається і у нас виходить подача йде з ТН через ЦН і триходовий 1 по шляху АВ-В, далі через клапан до бойлера - і зворотка до ТН. А що тоді (при нагріванні ГВС) робить триходовий 2 ? Як там працює система ? Чи буфер, котел і триходовий 2 тоді не задіяні ?

Це зрозуміло, але на міжсезоння повинно хватити і 40 подачі - ну а далі вже догрівати електрокотлом. В перспективі, звісно ж, радіатори поміняю. Щодо спеціального контроллера - з внутрішнього блоку кондиціонера термодатчик кидається на пластинчатий теплообмінник. Датчик температури кімнатної кидається на буферну ємність - там виставляється 40 градусів (наприклад) і ТН гріє буфер. Пуль кондиціонера не дасть напевно налаштувати таку температуру - тоді можна обманути систему додавши опір (віднявши)до NTC датчика, що стоїть на буфері. Або замінити датчик на інший тип з трохи "зсунутими" параметрами в ту чи іншу сторону. тоді, скажімо, на кондиціонері виставляємо 25 (наприклад) а він буде гріти поки опір датчика не зміниться до того що нам потрібно (тих же 40). Це як і дея. Інша справа - при нагріві бойлера. Він маж свій датчик. Що робити тоді ? Через реле перекидати датчик на інший ?

У Вас теплоносій чиста вода ? Справа в тім, що у мене опалювальна площа 123 квадрати, з них теплі підлоги - всього лиш 46 квадратів. На теплі підлоги є свій контур - гребінка з насосоом. Тобто у мене ніби й площа не велика - але комбінована система опалення виходить. От я і думаю - може таки поставити бак на зворотку ТН через гідрострілку. Ну або просто комбіновано бак-гідрострілка, так як в схемі вище вказано. Таким чином система працюватиме стабільніше і ТН буде працювати спокійніше.

Очевидно десь там щось в системі було не так (можливо датчика протоку не було?), бо більшість виробників ТН таки ставлять баки і про спирт чи етиленгліколь я не читав щоб писали. Газ не продовжить летіти 10-20 секунд, бо чотириходовий клапан спрацює після зупинки компресора, а залишки там будуть просто мізерні. Крім того, якщо є проток води, та ще й до того ж теплої, то замерзнути вона аж ніяк не може. Тут головне щоб насос не зупинявся - щоб був проток. Ну і врешті датчик протоку таки має зробити сою роботу вчасно. Але я Вам дякую що поділились досвідом. Такі моменти заставляють добре подумати про запобіжні системи заморозки теплообмінника