Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

Alvalk

Пользователи
  • Публікації

    6 488
  • Зареєстрований

  • Відвідування

  • Днів у лідерах

    61

Усі публікації користувача Alvalk

  1. Майже 600 млн грн втратила держава на закупівлях безпілотників для «Армії дронів». Компанія «Кріон-М» продавала дрони Держспецзв'язку за завищеними цінами. Закупівлі проводили за прямим контрактом в межах проєкту «Армія дронів», організованого разом із Мінцифри. Чому фірма, що раніше продавала килими, отримала багатомільйонні контракти на постачання дронів? Як коментують завищені ціни на дрони очільник Мінцифри Федоров і колишній голова Держспецзв'язку Щиголь? Читайте у нашому розслідуванні hromadske.ua/suspilstvo/233728-armiia-droniv-i-vidkativ-iak-zarobyty-mayze-600-mln-hrn-na-zakupivliakh-droniv-dlia-syl-oborony-i-do-choho-tut-fedorov Ціни — удвічі вищі за ринкові Компанія «Кріон-М», за даними YouControl, має статутний капітал — 765 гривень. Спеціалізується на торгівлі меблями, килимами, лампами тощо. А офіс розташований у приватному секторі на околицях Кривого Рогу. Керівник і бенефіціар компанії — такий собі 43-річний Максим Сажнєв. У чоловіка зареєстрований ФОП за КВЕДом «Діяльність у сфері архітектури», а також компанія «ТЕРРА НОВА КР», яка спеціалізується на оренді нерухомості. Та зненацька минулого року «Кріон-М» почав продавати дрони Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації. Прямого і прозорого тендера не було — тобто пропозиції надавали ті компанії, які запросили у самому Держспецзв’язку. Ці постачання відбувалися у межах спільного з Міністерством цифрової трансформації проєкту «Армія дронів». Тільки з липня 2023-го «Кріон-М» продав державі майже 3900 безпілотників. Приблизно за півтора мільярда гривень. Початково один дрон, куплений у «Кріон-М», обходився Держспецзв'язку майже у 500 тисяч гривень, хоч тоді цю саму модель можна було купити удвічі дешевше
  2. Взагалі-то розпочала, але знов таки з допомогою союзників, і все одно залежимо від їх грошей, бо своїх на це нема
  3. а хто їх там розбере, буряти чи корейці....
  4. Байден нічого не уточнював про зброю
  5. Дякуємо, дуже дякуємо. Якщо б не Байден, вони б так і до Києва дійшли незаймані нетронуті P.S. А що, у Курській області їх і досі чіпати не можна? 🤣
  6. Що, знов??? bastion.tv/rahunkovu-palatu-maye-ocholiti-podruga-rodini-zelenskih-olga-pishanska_n59754
  7. Не факт, що станом на зараз є угода. Але напружує, що останнім часом до нас залітає багато мопедів і дуже мало ракет. Не виключено, що вони накопичують ракети саме для потужних ударів під час опалювального сезону.
  8. В межах світу так і є. Але ми говоримо про Україну А в межах України Гордон навіть круче за Маска. Та мабуть навіть газета Слобідський край в цьому може з ним потягатись 🤣 А взагалі дуже багато тексту. Так, блогери, якщо вони зареєстровані, теж відносяться до ЗМІ. Я не знаю, чи зареєстрований Бабченко як журналіст по українському законодавству, і я розумію ваше бажання піймати мене на дрібниці чи неточному формулюванні але... У мене з Вячеслав63 була розмова про, цитую, "ЗМІ і ботів, які належать олігархам" Бабченка в даному контексті можна віднести хіба що до бота. Хоча я дуже сумніваюсь, що він на зарплаті.
  9. А мені пофіг, і на Бабченка, і на думку Кантона. У мене є своє бачення. Я деякий час придивлявся до Бабченка, коли він в нашому інфополі з'явився, але потім зрозумів, що він не набагато краще Люсі. До речі, хто такий Люся, я теж зрозумів, ще коли він топив за Порошенка. А от шанувальники Зеленського чомусь це зрозуміли лише коли він почав на нього лайно накидати.
  10. Ще раз. Яким боком він до Порошенка? Критикує владу? Так. І зараз, і попередню критикував. Як це його робить чиїмось ботом?
  11. Одна справа давати гроші, інша - запрошення до НАТО і далекобійну зброю з дозволом бити по рашці
  12. отож... подивіться їх аудиторію, порівняйте з Г+Г, Люсею, Гордоном, Фейгіном. Бабченко - то дрібна шавка, а не ЗМІ
  13. А які вони мають відношення до ЗМІ? Ну а називати ботами всіх, кто має відмінну від вашої точку зору - це, звісно, зручно, але глупо. А щодо Берези, він у 2014-2019 Порошенка часто критикував, тож взагалі мимо.
  14. Щось я серед "патріотичного сегменту" СН не бачу.... Агов!!! Куди закотилася?
  15. Зараз у мене таке враження, що Зеленському. Тоді так, ви прави, в Тягнибока шансів немає.
  16. Хіба голосують лише олігархи?
  17. О так... настільки потужний конкурент, що навіть прохідний бар'єр подолати не зміг Навіть ЄС на виборах була аутсайдером, але до рівня падіння Свободи їм ще далеко
  18. NYT не тільки про Томагавки писало: New York Times пише, що офіційні особи США, з якими видання спілкувалося на умовах анонімності, висловили певне обурення планом перемоги Зеленського, назвавши його нереалістичним і майже повністю залежним від західної допомоги. www.bbc.com/ukrainian/articles/cj0jrgey8peo
  19. так і досі ними по рашці не можна, що вже казати про 1500 км
  20. пересічним прокурорам, депутатам і іншим? І в них не про 1000грн йдеться, і не разово.
  21. Ну у прокурорів і з новим курсом все нормально вийде (про БЕБ взагалі мовчу) А зарплати військовим не підніматимуть? Ну хоча б на рівень інфляції.
  22. Костянтин Машовець Сьогодні "поза планом" Одна думка вголос... Останнім часом... мене чимало людей запитують, чому ворог успішно просувается (наступає), а ЗСУ не можут його зупинити, хоча раніше в них це виходило? Більше того, жодного "проблеску" на якісь активні, наступальні дії ЗСУ, сьогодні, навіть, не проглядається... Хоча, ці питання потрібно задавати не мені, але спробую відповісти, як на свій вузколобий погляд... Якщо коротко, й не вдаватися у різні "багатолітерні" тексти та пояснення... то ця причина криється у короткій фразі "... зміна усієї стратегічної парадігми війни...". Якщо ще простіше... Наш противник, чітко визначив те, в чому він ЗНАЧНО сильнішій за нас в цій війні, й на основі цієї оцінки, напрацював відповідні зміни у своїй стратегії, у порівнянні із початковим її етапом. В тому числі, безпосередньо, у сфері планування, організації та ведення бойових дій. - Значно більший ніж у нас мобілізаційний потенціал (відповідно, здатність розгорнути діюче проти України угрупування із ПЕРЕВАЖАЮЧИМИ, в першу чергу, чисельно, параметрами, у порівнянні із СОУ, як стосовно особового складу, так й стосовно основних засобів ведення війни, в першу чергу - основних типів та зразків ОВТ) - Більший фінансово-економічний та промислово-оборонний потенціал, що дає можливість - якійсь час УТРИМУВАТИ й забезпечувати ПОВНОЦІННЕ функціювання такого угрупування. В тому числі, у режимі Стратегічного Наступу... - Зовнішньополітичний чинник (або, скажімо так, "геополітична вага"), який забезпечується не тільки фактом наявності у нашого противника ядерної зброї, а й активною успішною діяльність його спеціальних служб у світі. Разом, це дає можливість нашому противнику забезпечувати "мінімізацію" допомоги з боку світового товариства Україні й в той же час, забезпечувати майже союзницкі дії, по відношенню до себе, з боку цілого ряду "не останніх у світі" держав... У сукупності, все це й призвело до зміни підходів (стратегії) до ведення війни з боку кремля, що й знайшло своє відображення й безпосередньо, як-то кажуть... на полі бою. Тобто, на оперативному\тактичному рівнях. Від планування та проведення "глубоких, рассекающих ударов", із просуванням у глиб нашої території, вздовж основних комунікацій, які на початковому етапі війни, закінчувались, для противника, зазвичай, перерізанням та "терором" його тилів, "обвалом" флангів й в кінцевому рахунку - розгромом та відходом його "ударних" угрупувань" на значні відстані (класичний приклад, у цьому відношенні - "Киевская наступательная операция", або епічний драп його 1-ї танкової армії...), до сталих позиційних форм організації та ведення бойових дій на протязі багатокілометрового фронту, із постійним та повільним наступальним тиском на українські позиції за рахунок переваги у живій силі та ОВТ, майже на всіх операційних напрямках... Іншими словами, противник НЕ боїться обмінювати своїх людей на території, більше того... він цього прагне... Одночасно з цим, Україна, у особі її вищого військово-політичного керівництва (в більшій мірі, звісно, військового), навпаки, чомусь вирішила позбутися вдалих й достатньо ефективних ДЕ-ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ методів ведення війни, як це було у 2022-му та частково 2023-му роках (ну або, як це називають у західному військовому мистецтві - оперативної\тактичної доктрини ведення бойових дій) й повернулася до банальних постулатів війни "від рубежу до рубежу", згідно канонів старої, доброї радянської "военной школы"... Й навіть, спланувала, організувала та провела, причому, "майже у прямому ефірі" (за якім бісом - до сих пір незрозуміло), у цій канві невдалий наступ у 2023-му році, на одному з операційних напрямків. Й тепер, намагається, на відміну від вдалого, початкового етапу війни "обороняти кожний клаптик", саме у тій стратегічній парадігмі, яку нав'язав нам противник... Результати цих змін, ми й спостерігаємо зараз... Я все розумію, втрата територій погано відбивається на політичному іміджі влади та у соціально-психологічному сенсі, на стані самого населення. Особливо тоді, коли мова їде про більш-менш значні населіні пункти чи території... Але, як виявилось, відмова від асиметричних, де-централізованих форм й методів організації та ведення бойових дій, де ,по-суті, сам процес управління скоріше нагадує забезпечення взаємодії між активно маневруючими мобільними юнітами різного виду та масштабу, в межах единого задуму та мети, ніж управління бойовими діями шляхом віддачі бойових наказів в стилі "піди туди й захопи те й те...", або "стояти до кінця" з достатньо "мутними" тактичними чи оперативними цілями, призвела до більш глибших змін у структурі війська ніж просто "погіршення його методології дії". По-суті, ЗСУ знову перетворились на "міні-СА", із "жорстким контролем та субординацією" у бойовому управлінні, особливо у ланці "батальйон-бригада", із "планомірним" та "канонічно-радянським" методом організації та ведення бойових дій, ну хіба що... "з дронами". Ну й звісно, повернулося, оце, всепроникливе - "бо, виї...буть". Як на мене, це - помилка... Приклад...? Авдіївка, Вугледар, Селідово й далі "по-списку"... Класіка жанру - вперта оборона населеного пункту, обход по флангах, наказ - "стояти до останнього", майже не звортне перерізання противником тилових комунікацій, прорив з напівоточення... До всього цього, додаються, скажімо так... "не зовсім вдалі рішення", щодо існуючої структури війська, причому, як у функціональній сфері, так й просто... у організаційно-штатному відношенні. Лише одна історія із Територіальною обороною, у цьому відношенні, чого варта. Й цей список, можна продовжувати... Єдина спроба, вийти з цього "тупіка" на оперативному рівні, здійсненна нашим військово-політичним керівництвом протягом останнього часу... організація та проведення "нелінійної" Курської операції, із вторгненням на канонічну болотяну територію - трохи покращила ситуацію (бо, насправді, вона цим літом - осінню могла бути куди як гіршою, ніж прорив противника к Осколу, падіння Вугледару та Селідова). Однак, у загальному (стратегічному) сенсі, це не змінило ситуацію. Російське командування зуміло знайти сили та ресурси - "й туди, й сюди". Поки що... Потрібна та сама - зміна стратегічної парадігми на нашу користь, в першу чергу - за рахунок системних змін в управлінні ЗСУ, як фундаменту всіх СОУ. Хоча, звісно, й інші шляхи, наприклад збільшення обсягів військово-технічної допомоги з боку союзників - нам не завадять... м'яко кажучи. Мене дивує, що думка про те, що, так звані "війни нового типу" НЕ ВЕДУТЬСЯ за канонами та шаблонами "операции Багратион" 1944-го року, ще комусь є незрозумілою... Нас, ПОКИ ЩО, "рятує" той факт, що кремлівський режим, багато в чому, виявився сімулякром й не таким вже "ресурсно не осяжним", в певних сферах, як йому самому здавалося... Тому цей безперервний тиск, в стилі "дайош Берлін", насправді, дається йому важкувато. Й чим далі - тим ступень важкуватості для нього зростає... Але у сенсі, подальшого ведення війни, я би на місці нашого військово-політичного керівництва не полагався би виключно на принцип "вони здохнуть раніше, ніж здохнимо ми...", бо цей метод є ЗАЛЕЖНИМ ВИКЛЮЧНО від зовнішнього чинника, на який ми, власними силами, можемо впливати лише ОБМЕЖАНИМ чином.
  23. Так, але від ринкової ціни бюджет отримає набагато більше доходів, ніж витратить на ці виплати. Бо умовно багатим доведеться платити ринкову ціну, а в них споживання набагато більше, ніж у умовно бідних
×
×
  • Створити...