DmiVady

Х-22 (32) не "калібр" і не "х - 101" , вона атакує зверху. А зважаючи на те, що корейська балістика летить здебільш "куди вождь послав", то небезпека доволі реальна.

Результати краще тримати при собі, а не тріпатися про них у мережі. 😉 Ми знаємо те, що ми знаємо. Але якщо вже зачепили тему, спробую ще раз сказати загалом банальні речі, бо для багатьох, у кого є ресурси, ще не пізно. Хоча робити це треба було до початку повномасштабки або в перші місяці, коли українців на кордоні і в Європі любили й усім допомагали. Якщо вже так склалося, що ви залишилися в Україні, зробіть так, щоб у разі чого діти могли гарантовано опинитися в безпечному місці буквально в "трусах і капцях", навіть без смартфона та документів, спокійно все відновити і мати за що жити кілька років, ну або хоча б рік-два. Саме років, а не місяців, бо місяці спливають швидко. Добре, якщо є контакти адекватних знайомих/товаришів/друзів, не голодранців, які не будуть дивитися на вашу дитину як на джерело грошей, а в разі чого підкажуть і посприяють адаптації.

Свіжого Машовця (в переказі чатбота) в стрічку: 13 вересня 2026 Тема: Оріхово-Запорізький напрямок Тип: військовий огляд Джерело: Telegram-канал Костянтина Машовця «Zvиздец Мангусту» Статус доступу: FULL — прочитано весь огляд від постановки завдань до підсумкового висновку автора. Дату 13 вересня додатково підтверджує сьогоднішня публікація, що переказує саме цей огляд. Дії Російська 58-ма армія продовжує наступ із метою вийти на ближні підступи до Запоріжжя з півдня та південного сходу. Головні зусилля зараз зосереджені на Оріхівському районі оборони: пряме проникнення через Новоданилівку плюс спроби охоплення Оріхова зі сходу й заходу. Через Успенівську балку російські малі групи проникли в південну частину Новоданилівки, інші діють у південно-східній частині Малої Токмачки. Кілька надмалих груп вдалося завести й безпосередньо в Оріхів. Західніше Оріхова росіяни витіснили ЗСУ зі Щербаків і Малих Щербаків та просунулися в напрямках Щербаки — Новопавлівка приблизно до 2 км і Нестерянка — Новоандріївка до 3,5 км. Водночас розвинути цей успіх за останні приблизно два тижні не вдалося. За оцінкою Машовця, українські сили заблокували російські групи в Оріхові та витіснили противника з північної й центральної частин Новоданилівки. Тенденції Росіяни явно переходять до вже знайомої схеми: масова інфільтрація малих груп → їх накопичення → поступове розширення присутності в забудові. Машовець прямо порівнює задум із тактикою, яку противник застосовував у Покровську, Куп’янську та Костянтинівці. Тому проникнення окремих груп у сам Оріхів автор не прирівнює до контролю над містом. Нинішнє завдання росіян — утримати проміжні точки в Новоданилівці, Малій Токмачці та Оріхові й поступово заводити туди нову піхоту. Західніше міста важливішою загрозою Машовець вважає можливий вихід противника на висоти біля Новопавлівки й Новоандріївки. Це може суттєво посилити вогневий вплив на українські комунікації Оріхова в напрямках Таврійського та Комишувахи. На ширшому Запорізькому напрямку росіяни також активно запускають малі групи через Кам’янське — Лук’янівське та Малі Щербаки — Павлівку, але тут ситуація для них менш сприятлива: більшість таких груп ізольована в українській тактичній глибині й має серйозні проблеми з постачанням. У районі Приморське — Степногірськ — Плавні російські результати ще скромніші. ЗСУ, за оцінкою автора, утримують важливу розв’язку між Степногірськом і Приморським та мають позиції в Плавнях і вздовж дороги Е-105, що ускладнює постачання російських штурмових груп. Висновки автора Машовець очікує нового посилення російської інфільтрації навколо Оріхова: у самому місті, Новоданилівці, Малій Токмачці, а також західніше й південно-західніше. Його ширший висновок: російське командування фактично вважає ліквідацію Оріхівського району оборони необхідною передумовою для великого наступу на Запоріжжя. Інакше фланг такого наступу залишатиметься вразливим для українських контрударів. Саме тому до Оріхова спрямовані не тільки сили 58-ї армії із заходу й півдня, а й 5-та та 35-та армії, які наступають зі сходу через Гуляйпільський напрямок. Тобто Оріхів автор розглядає як ключовий вузол ширшої російської операції на Запоріжжя. Підсумок: ситуація навколо Оріхова залишається небезпечною, але Машовець не фіксує російського прориву чи втрати міста. Росіяни намагаються розхитати оборону численними малими групами й одночасно підбираються до комунікацій із флангів; поки ЗСУ значну частину таких проникнень блокують. Головна теза автора ширша: без Оріхова російський великий наступ на Запоріжжя для них суттєво ускладнений, тому тиск на цей район лише зростатиме.

Посадити в автобус, дати достатньо грошей і відправити в Європу. Я цей варіант спробував - спрацювало 😉 Але ненадовго

Окрім прямих наслідків вибуху є ще й непрямі: акубаротравма, пошкодження слуху, струс та інші радощі близького вибуху. Дитячий організм ще розвивається, і наслідки таких травм можуть залишитися надовго. Тому я б ставив питання не лише: "як зберегти дитині життя?", а й: "як уберегти її від наслідків і не зробити інвалідом?"

Я не будівельник, просто так співпало, що був недалеко і через 15 хвилин вже був на місці, тож усе побачив та помацав. Підвалу теж капут настав. 46-200, 80-300, а скільки психічно травмованих - хз. Це, дуже грубо кажучи, "напівбалістика": атака йде з великої висоти, з подальшим крутим пікіруванням на ціль. І це лайно майже з тонною вибухівки. Що зробить "Іскандер" із 0,5 т фугасного (не касетного) заряду... У таких питаннях швидкість вирішує, а далі вже вибухівка допрацьовує. Я б ні на панельку, ні на цеглу не ставив. Моноліт новобудов, з тих випадків що знаю, показує себе непогано, але, на щастя, про прямі влучання балістики я не чув. На відео перших годин після удару всі наслідки гарно видно.

Не знайомий ні з нею, ні з її творчістю На жаль, чи на щастя Фотки норм.

Жеміні чи Гугль розкриває : paprikolu.net/7810-nastya-kamenskih-v-kupalnike-i-golaya-foto.html

Саме це я і мав на увазі. Нема сенсу, як на мене, запихувати в дитячу тренажери-стінки й забирати простір. До речі, досвід орбітреку в дитячій є - не прижився )))

Оооо, воно таємне та важливе. Якщо морально готові, то вбийте в пошук: "Каменських, кіста". ...там дуже важливі речі обговорюються На порядки важливіше за планомірний розйоб українських складів, АЗС, енергетики та логістики перед зимою. Корупція у вищій ланці влади, де вже охуїли від власної безкарності, порівняно з кістою - то пил... Чим би лемінги не тішилися, аби реалій не помічати... "Ну піздець, і це ж навіть не головний піздець, а так, прохідний, але піздець" © Філл Йобана Калі-Йуга! 🤬 Амітабха! 🧘‍♂️

Філл з вами згоден 😉 © Філл все ще малює ) Поліз у пошук, щоб зрозуміти, що воно таке, та "кіста". Бо я щось не в трендах фейсбук-лемінгів.

Сьогодні після ранкової розминки подумав: а чи при плануванні ремонту ви виділили для себе й дитини "чоловічий куток" або сімейний спортивний куток? Річ у тім, що до певного віку дитина все одно повинна лазити нагору під наглядом дорослих, тож можна зробити їй зручно і в дорослому куточку. А як підросте - уже займатиметься самостійно. Якщо ж є штанга з лавкою, то спочатку - зі страховкою дорослого, доки дитина не навчиться правильної техніки й самостійно підбирати вагу. Основа правильна - шведська стінка, а вже до неї чіпляється все потрібне: турник, бруси, лавка, груша, гума, петлі тощо. У мене такий варіант уже років п'ятнадцять. Починав з комплекту: interatletika.com.ua/ru/shvedskaya-stenka-interatletika-st-001-elit/?gad_source=1&gad_campaignid=17278630259&gclid=Cj0KCQjw8JPVBhD-ARIsAO691sF2XLL82ZJVZhxWzGOm_aCQd39axTVM5ccDYlSdHfl9FJ5zmAj3XooaAsfnEALw_wcB Потім докупив потрібне навісне обладнання - закриває всі мої потреби, коли не хочеться йти на вулицю в дощ. І вважаю важливим, щоб у куточку підлога була не твердою: так зручніше тягнутися й робити інші вправи. Спочатку пробував мат з комплекту - незручно, тому потім просто застелив підлогу в куточку таким: megaeva.com.ua/ua/p1127962457-mat-tatami-lastochkin.html А механізм, дуже спрощено, такий: батько-мати розминаються зранку чи у вільний час, дитина бачить і повторює (але то не точно), починається гра, дитині допомагають і страхують. Звичка формується, а вже сформовану звичку залишається підтримувати й заохочувати. Якщо ж батько п'є пиво перед компом, то й дитині треба купити комп і пиво

Так ви ж самі купили йому комп, а тепер жалієтесь От якби свого часу замість компа купили тачку, болгарку й комплект ключів, то, хтозна, може, й бізнес би не простоював Не підказуйте! Як тільки буде розгадано коан вище, настане просвітлення) Амітабха! 🧘‍♂️

Якщо мети можна досягти меншими зусиллями, навіщо обирати важчий шлях? Отакий вам простий коан на ніч 😉

Ну ... удачі в спробах ))) Схоже, пане Сєржіо, ви досі не зрозуміли: ваш син - це ваша точна, але вдосконалена копія. З ваших описів: і за поведінкою, і за підходом до вирішення своїх життєвих завдань Якщо розкласти все логічно, то він просто не напружується і не робить зайвих рухів для досягнення будь-яких цілей, бо базові рівні в нього й так закриті. Він знає, що все одно отримає все на шару, або знає, як зробити так, щоб отримати все на шару. Бо в нього є гарний наочний приклад Тому він і будує свою комфортну екосистему за дуже простою логікою: навіщо напружуватися, якщо можна не напружуватися, а результат усе одно буде? І якщо він ще й не афішує своїх поглядів, то це взагалі свідчить про певну розумність: узяв робочу модель, прибрав із неї зайве, додав свого й ще й не став усім про це розповідати. Схоже, учень уже почав трохи перевершувати вчителя

То вам піздьош підсунули, в якості новини, не переймайтесь 😉 Воно трошки не так або й зовсім не так, але якщо заголовок приваблює, то чому б і ні

Role playing game з великою кількістю розгалужених складних діалогів з НПС. Командні ігри, у яких важливе взаєморозуміння і багато складних речей треба доносити голосом/текстом. Навколоігровий світ, спілкування з однодумцями, читання фанфіків тощо. Звісно, якщо все це на потрібній дитині мові )

Мабуть, мало знайдеться батьків дорослих дітей, які вважатимуть, що все зробили правильно. Пройоби є майже в усіх, незалежно від розуму та достатку. Раніше заможні люди наймали спеціально навчених гувернерів для виховання, а собі залишали тільки "любити та балувати". А зараз: якщо батько не в змозі заробити більш як на одну людину, а мати виходить на роботу прямо після пологів, то отримати гідний результат майже неможливо... І вся надія, що дідусі-бабусі витягнуть найважливіші перші роки дитини. Тож вважаю: якщо дитина вже доросла, не треба її зайобувати своїми забаганками. Любити й допомагати, але ні в якому разі не казати і навіть не вважати, що дитина вам за це щось винна. Якось так * Я колись сказав своїй доньці, що якщо вона повністю заб'є на науку та навчання і буде тільки малювати, то я не стану менше її любити та поважати. І це справді так.

А чому не хочуть? Треба поставити запитання їхнім батькам: що вони робили з 5-річного віку, коли вже починається виховання та заохочення, щоб дитина хотіла читати/вчитися/займатися самовдосконаленням? Ремінь підбирали? І ще раз: для кого ви питаєте? У вас уже дорослий хлопець, тож просто живіть з тим, що є.

Типу так. А ще - купувати книжки, які діти хочуть читати, а не ті, "що треба прочитати". Давати дитині можливість спробувати нові захоплення і багато чого іншого. А ви для кого питаєте? У вас уже доросла дитина, і на неї ви майже ніяк не вплинете. Після 14 років можна тільки спробувати стати старшим другом: у Доту зашпильте з ним чи шо там ще Моя донька теж, коли захопилася якимось проєктом по грі, і почала спілкуватися. Це стало поштовхом, а потім вже само пішло ) Німецьку вчити не стала - тільки рівень школи, бо не було реальної мотивації застосування в житті.

Ну звісно, ніхто не буде любити вашу дитину більше матері, ніж чужі дяді й тьоті за гроші

Я про розумних і відносно ментально здорових батьків казав

У нас на вулиці тхне горілим пластиком ( Збирався пробігтися, гадав, що коли дійду до зеленої зони, то буде легше - не вгадав Тож не побіг, повернувся - здоровіше буду 😉 Глянув в тг - велику пожежу зробили кацапи.

Головне, як вважаю, щоб дитині батьки не заважали йти до поставлених цілей, а допомагали. Але воно так буває не завжди й не в усіх

Я навіть забув у доньки запитати, скільки в неї балів Вона здавала 1.06, а остаточні результати, наскільки я розумію, дали аж у кінці червня. Про проміжні результати в середині червня питав, було доволі пристойно, хоч і не топ) Каже: "На Україну вистачає, а за межами це НМТ до сраки" ("до сраки" вона, щоправда, сказала якимось ввічливим терміном - чи то "монопенісуально", чи якось так )