Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

DmiVady

Пользователи
  • Публікації

    5 123
  • Зареєстрований

  • Відвідування

  • Днів у лідерах

    15

Усі публікації користувача DmiVady

  1. (КМІС) Більшість населення України (71% респондентів) вважають себе щасливими, причому 31% заявили, що вони однозначно щасливі, а 40% обрали варіант «скоріше так, ніж ні». Ще 11% респондентів відповіли «і так, і ні», що відображає неоднозначність їхнього ставлення до власного щастя. Водночас 16% респондентів зазначили, що вони нещасливі або скоріше нещасливі (9% відповіли «скоріше ні, ніж так», ще  7% обрали відповідь «ні»). Опитування точно проводили не в цій темі )))
  2. Можливо, є сенс ще раз прослухати - уже оновлену версію від 24-го року. Бо наука - не Євангеліє: вона динамічна, розвивається, і деякі твердження 14-річної давнини (курс попередніх лекцій був від 2010 року) вже можуть бути відкинуті або переосмислені. 😉 У новій версії 32 лекції, загалом приблизно 38 годин. Будь ласка - оновлений Human Behavioral Biology, записаний навесні 2024 року (викладати в мережу почали у 25-му): open.spotify.com/show/7HB96hzNiek5R0rotIbFVL?utm_source=chatgpt.com
  3. OpenAI заявила про досягнення рівня «автоматизованого дослідника-стажера» всередині своєї R&D-системи Статус джерел: FULL Оцінка впливу: 23/25 Категорія: моделі / наука / безпека Оцінка: масштаб 5/5; кількість зачеплених учасників 4/5; тривалість 5/5; новизна 5/5; надійність підтвердження 4/5. ФАКТ: 6 вересня OpenAI опублікувала перший детальний зріз використання агентів у власній дослідницькій організації й заявила, що досягла поставленої торік цілі створити automated research intern (автоматизованого дослідника-стажера). Компанія визначає цей рівень досить конкретно: система здатна під людським керівництвом виконувати чітко сформульовані дослідницькі задачі, на які кваліфікованому досліднику знадобилося б кілька днів. Це не окремий продукт із кнопкою «зроби мені науку». OpenAI описує фактичний внутрішній production workflow: станом на середину серпня її research organization використовувала приблизно 3,1 agent-workday на кожен один людський робочий день. Медіанний дослідник споживав агентного inference більш ніж на $600 на день за API-цінами, а 90-й перцентиль перевищував $7 000 на день. Загальний runtime агентів перевищив сумарний людський робочий час ще в червні. OpenAI також повідомляє, що у 2026 році дослідники почали швидше вносити код і запускати більше експериментів; серпень став рекордним за кількістю експериментів на активного experimenter із початку відстеження в січні 2025 року. Водночас сама компанія прямо застерігає, що це кореляція, а не чистий причинний ефект агентів: доступний compute за той самий час теж істотно зріс. Чому це топова новина: системний момент не в красивій назві «research intern», яку людство, природно, негайно перетворить на черговий мем про заміну науковців. Важливіше, що frontier-lab вже реально використовує агентів як частину виробничого контуру створення наступних моделей. Контур тепер виглядає так: людина ставить дослідницьку задачу → кілька агентів пишуть код / запускають експерименти / аналізують результати → людина втручається та відбирає перспективні напрями → результати йдуть у наступний цикл R&D. Тобто AI перестає бути лише продуктом AI research і стає одним із факторів виробництва самого AI research. Саме ця петля потенційно важливіша для швидкості розвитку frontier-моделей, ніж ще кілька пунктів на benchmark. Практичний наслідок: якщо подібний режим масштабуватиметься, вузькі місця AI-R&D зміщуватимуться від написання коду, налагодження інфраструктури та виконання стандартних експериментів до речей, які поки залишаються важче автоматизованими: вибору дослідницького напряму, оцінки результату, розподілу compute, safety review та стратегічних рішень. OpenAI прямо зазначає, що high-level planning досі становить лише малу частку агентної роботи. Окремо це збільшує значення compute. Якщо одну людську зміну тепер можна супроводжувати кількома паралельними агентними «змінами», обмеження починає швидше переходити від кількості дослідників до GPU-hours та inference budget. НЕВІДОМО: цифра 3,1 agent-workday на один human-workday не означає 3,1× приросту наукової продуктивності. Це runtime, а не еквівалент корисної людської праці. OpenAI прямо визнає складність інтерпретації цих метрик. Людська участь також залишається суттєвою: серед успішних задач, які за оцінкою займали б у людини 4–8 годин, понад половина потребували щонайменше одного людського втручання. Люди й надалі визначають пріоритети, вирішують, які результати масштабувати, і коли систему потрібно зупинити. Нарешті, весь кількісний масив походить із внутрішнього вимірювання OpenAI. Компанія оприлюднила методологічні обмеження, але стороннього аудиту її «research intern» milestone поки немає. Тому надійність 4/5, не 5/5. Джерела: повний первинний звіт OpenAI Research acceleration: The view inside OpenAI від 6 вересня; незалежне висвітлення Engadget підтверджує сам анонс і ключове визначення milestone. GPT‑6 Astra під час експерименту пройшов гру Portal
  4. Я не читав про "закваску", але суть більш-менш зрозуміла. Найбільше оцінив саме тон перемовин і спокійну аргументацію. Звісно, в цій темі всім так не буде, але ...
  5. Але розйоб, як на мене, доволі якісний Навіть, якщо це було просто тренування на мішку 😉 Дякую
  6. © Філл херні намалював )
  7. Але ще є трохи часу прикупити та вжити для ментального здоров'я гарних напоїв із гарною їжею та в гарних компаніях Хоча останнім часом ці квести "встигни заїхати й скупитися між двома тривогами в метро/епік" непогано так розважають
  8. Я так розумію, що саме для того, щоб гідно відсвяткувати перемовини, зараз кацапольоти споряджають ракетами. "Станом на 06.09 вже відомо про 4 Ту-160 та 1 Ту-95МС, споряджені крилатими ракетами Х-101. Додатково сьогодні мають спорядити ще 1 Ту-160 та 1 Ту-95МС." І це тільки з того, що відомо. 🧘‍♂️ Хоча і без Х-101 мороки вистачає: "бандеролі" на нашому напрямку зараз мають не дуже високий відсоток збиття порівняно з гвинтомопедами. Долітають, кляті 🤬
  9. Canaries in the Coal Mine? Six Facts about the Recent Employment Effects of Artificial Intelligence Ерік Брінйольфссон енд компані.
  10. Чатбот огляд Машовця приніс: 6 вересня 2026 Тема: Гуляйпільський напрямок Тип: військовий огляд, «коротко з різних напрямків» Джерело: Telegram-канал Костянтина Машовця «Zvиздец Мангусту» Статус доступу: FULL — прочитано всі три частини, включно з підсумковою оцінкою автора. Канал прямо ідентифікується як канал військового оглядача Костянтина Машовця. Дії Російські війська знову посилили наступ від Гуляйполя на захід і північний захід, намагаючись вийти до району Омельник — Широке — Єгорівка — Красний Колодець, а північніше просунутися до Тернуватого. Ці дії мають створити умови для подальшого тиску на Оріхів. За звітний період російські основні сили вийшли до околиць Добропілля і Воздвижівки, зайняли Староукраїнку, Залізничне, Мирне та Луговське, просунулися до району Цвіткове — Криничне та приблизно на 1,5 км до Гуляйпільського. Паралельно противник масово використовує малі піхотні групи для інфільтрації. Машовець фіксує їх біля Тернуватого, Різдвянки, Воздвижівки, Верхньої Терси, Чарівного, Гуляйпільського та навіть між Красним Колодцем і Єгорівкою. Загальне просування росіян від Гуляйполя та рубежів на Гайчурі автор оцінює приблизно у 7–8 км, а на окремих ділянках до 10–11 км. Тенденції Порівняно з попередніми оглядами Машовця ситуація для ЗСУ на Гуляйпільському напрямку помітно погіршилася: противник отримав серію чітких тактичних результатів і суттєво розширив зону проникнення малих груп. Найнебезпечнішою автор вважає ділянку на стику російських угруповань «Схід» і «Дніпро»: рух через Чарівне — Красний Колодець у бік Омельника та Єгорівки може дозволити противнику зайняти положення, яке охоплюватиме Оріхів уже з трьох сторін. Водночас Машовець застерігає від перебільшення: попри успішну «фрагментацію» української оборони та численні проникнення, оперативний темп російського наступу все ще невисокий. Просування на 7–11 км отримано приблизно за два місяці важких і витратних боїв. Українське просування північніше, у напрямку Успенівки, потенційно може створити росіянам проблему на правому фланзі й змусити їх відтягувати туди додаткові сили. Але Машовець підкреслює: поки цього ефекту ще немає. Висновки автора Російське командування, за оцінкою Машовця, зараз намагається знову «розігнати» наступ Гуляйполе — Оріхів, вважаючи, що український наступ у смугах сусідніх російських армій уже вдалося достатньою мірою стабілізувати. Проблема цього задуму в тому, що росіянам доводиться наступати одночасно в напрямках, які розходяться: на Оріхів і на Тернувате. Чим ширшим стає фронт, тим сильніше розтягуються сили, зібрані для наступу. Машовець прямо порівнює результат із витратами: 7–11 км за два місяці явно не той темп, на який розраховувало російське командування на початку літньої кампанії. Наступ уже кілька разів доводилося переривати для закріплення та перегрупування. Ключова невідомість у його оцінці: чи правильно росіяни вирішили, що українські наступальні дії північніше вже перестали становити серйозну загрозу їхньому флангу. Від цього значною мірою залежить, чи зможуть вони підтримувати нинішнє посилення наступу на Оріхів. Підсумок: у Машовця оцінка стала гіршою для ЗСУ, ніж у попередньому гуляйпільському огляді: росіяни знову набрали тактичний хід і найбільш небезпечно просуваються до району, який може посилити охоплення Оріхова. Але це ще не оперативний прорив: темп за два місяці залишається відносно низьким, а сам російський задум має слабке місце через розтягування сил і потенційну загрозу північному флангу.
  11. Хлопець йшов просто з надією пропихнути пробку дівчинці. А не як ото ви виходите на побачення: з тачкою, мішками і інструментом для розбирання побутової техніки) Він просто замість саморізу та пасатижів гандони в кишеню поклав)))
  12. Будь ласка Якраз саме те, про що ви написали в останньому пості, я й мав на увазі, коли давав посилання на промпти. Тим більше, що технологія створення аватара вже є у світі ШІ - балакае. проводить презентації тощо Але... я вважав, що зробити його достовірним для ШІ складніше. Але ніт - на даному етапі розвитку ВММ це навіть легше, ніж гадалося.
  13. Якщо ви довго спілкуєтеся з LLM моделями - то нейромережа накопичила про вас більше, ніж ви думаєте. Ось 4 промпти, які витягують із неї все, включно з тим, про що ви самі не говорили. Повірте, ви знайдете про себе багато цікавого Задайте моделі мах інтелект. Я так давно не сміявся )))
  14. Ранішній Машовець від чат-боту) (Ранішній - ввечері, бо в селі життя цікаве й не було нагоди в мережу дивитися, а ця весела цифрова послідовність голосом не нагадала про новий звіт.) 3 вересня 2026 Тема: Новопавлівський і Новоолександрівський напрямки Тип: військовий огляд, «коротко з різних напрямків» Джерело: Костянтин Машовець; повна републікація SpektrNews «Війна — 03.09.2026» Статус доступу: FULL — прочитано весь текст від початку до завершального авторського висновку. Дата, автор і тема чітко вказані в републікації. Дії Новопавлівський напрямок. За даними Машовця, після відходу від району злиття Мокрих Ялів і Вовчої російські війська перейшли до активної оборони та контратак, намагаючись зупинити український рух північніше дороги N-15 і вздовж Мокрих Ялів. Повністю цього зробити не вдалося. ЗСУ, за його оцінкою, вийшли на рубіж Запоріжжя — Мирне, звільнили Запоріжжя та вже ведуть бої за Комар і Перебудову. Одночасно є просування Маліївка — Шевченко до північно-західної околиці Шевченка та Воскресенка — Федорівка, де до Федорівки залишилося менш як 2 км. Російські контратаки тут переважно лише сповільнили, але не зупинили просування ЗСУ. Залишкові російс ькі групи біля Маліївки та Воскресенки, за даними автора, були заблоковані. Новоолександрівський напрямок. Росіянам вдалося частково стабілізувати ситуацію в районі Новомиколаївка — Темирівка — Новоіванівка, насамперед утримати Новомиколаївку, але ціною серії тривалих контратак. Водночас ЗСУ, за оцінкою Машовця, утримали Калиновське, звільнили Запорізьке, майже повністю витіснили росіян із Березового та просунулися до Новоіванівки, Привілля, Павлівки й Солодкого. До Павлівки передові групи наблизилися приблизно на 600–800 м. Тенденції На Новопавлівському напрямку російська оборона не розвалилася, але її проблема стає системнішою: наявних сил Машовець вважає недостатніми, щоб одночасно стабільно тримати і ділянку північніше N-15, і напрямок Маліївка — Шевченко — Бурлацьке. Автор уже бачить реальну перспективу подальшого згортання російської оборони вздовж нижньої течії Мокрих Ялів і виходу ЗСУ приблизно на 7–7,5 км від Времівки та Великої Новосілки. Це саме оцінка Машовця, а не встановлений результат. На Новоолександрівському напрямку росіяни реагують на українське просування вздовж Янчуру перекиданням сил із сусідніх угруповань і контратаками біля Солодкого — Злагоди та в бік Нового Запоріжжя й Радісного. Поки ці дії дали переважно проникнення малих груп на 1,5–2 км, а не значний контрнаступ. Водночас Машовець підкреслює важливе обмеження: українські дії на цих напрямках поки не змусили Росію суттєво знизити інтенсивність наступу 5-ї та 35-ї армій у напрямку Гуляйполе — Оріхів. Висновки автора Машовець вважає, що сенс продовжувати українські наступальні дії тут ще є: подальший рух уздовж Янчуру та в бік Великої Новосілки поступово створює тиск на фланг і тил російських сил, які наступають на Гуляйпільсько-Оріхівському напрямку. Але він одночасно різко обмежує масштаб можливого результату: через невелику кількість сил, які Україна може тут використати, цілі такого наступу зараз майже не виходять за тактичний рівень. Друге обмеження ще важливіше: ЗСУ потрібні резерви для стабілізації інших ділянок, насамперед Східної стратегічної операційної зони, причому проблема вже ширша за один Слов’янсько-Краматорський напрямок. Підсумок: Машовець фіксує продовження українського просування на обох напрямках і вважає, що росіянам поки не вдалося повністю його зупинити. Але його оцінка стримана: локальна перспектива для ЗСУ виглядає непогано, проте перетворити ці успіхи на великий оперативний результат складно через обмежені українські сили та дедалі гострішу потребу в резервах на сході.
  15. Тобто ви постите інстаграми, навіть не переглядаючи, про що там? Я їх майже не дивлюся, але навіть ті, що бачу, десь хвилину мінімум займають. А таких роликів тільки на форумі за день більше десятка. Чи то у вас спеціально навчена людина інстаролики для постів підбирає? (десь від заздрощів голосно заридали дві альфа-самиці.)
  16. Скільки одно-двогодинних відео ви реально встигаєте уважно переглянути за день і занотувати важливі речі? В вас одних важливих інстаграмів в добу на 15 годин набрати можна Перепрошую поганий самоконтроль ...
  17. Introducing agentic video understanding with Gemini 2. Google перевела аналіз відео Gemini від фіксованого семплінгу до агентного пошуку Статус джерел: FULL Оцінка впливу: 20/25 Категорія: моделі Оцінка: масштаб 4/5; кількість зачеплених учасників 5/5; тривалість 4/5; новизна 4/5; надійність підтвердження 3/5. ФАКТ: Google DeepMind 1 вересня запустила agentic video understanding для Gemini 3.7 Flash, 3.6 Flash та 3.5 Flash-Lite через Gemini API і Gemini Enterprise Agent Platform. Функція вже доступна для завантажених відео та YouTube. Замість звичайного режиму, де відео обробляється з наперед заданою частотою кадрів, модель тепер може сама вирішувати, які часові ділянки переглядати, з якою деталізацією та чи використовувати кадри, аудіо або transcript. Це дає, за тестами Google, до 88% менше токенів, до 66% нижчу вартість аналізу та до 7% кращу точність. Йдеться про API-функціональність, а не лише демонстрацію: developer може вибрати agentic processing mode для відео. Чому це топова новина: довге відео є дуже дорогим multimodal input (мультимодальним входом), якщо система сліпо «дивиться» все. Google переносить у perception (сприйняття) той самий принцип, що вже використовується в агентному пошуку чи роботі з інструментами: не обробити все → сформувати гіпотезу → знайти релевантний фрагмент → роздивитися його детальніше. Це потенційно змінює economics великих відеоархівів, surveillance review, навчальних матеріалів, media intelligence та промислового відеомоніторингу. Практичний наслідок: багатогодинне відео стає дешевшим для машинного пошуку подій, anomaly detection (пошуку аномалій), точного підрахунку або витягування коротких моментів. Найважливіше тут не 7% benchmark uplift, а можливість не платити токенами за нерелевантні 95% відео. Цей підхід також наближає multimodal agents до людського способу роботи з великими масивами інформації: спочатку швидкий огляд, потім локальне збільшення там, де є сигнал. НЕВІДОМО: усі заявлені максимальні 88% / 66% / 7% походять із тестів Google. Результат залежить від типу відео та запиту; для коротких роликів static processing може залишатися швидшим або дешевшим. Незалежних великих production-тестів поки немає. Джерела: офіційний технічний матеріал Google DeepMind від 1 вересня; документація запуску через Gemini API. Ну, про це вже із всіх прасок кажуть, але про всяк випадок) www.anthropic.com/claude-fable-and-mythos-5-1
  18. Де вони такі ціни беруть? 👀 Чи там уже закладений інтерес Лубінця? 😉 Мама не навчила, що квітки треба купувати в касі, а не в перекупів?
  19. О, вже пан Едорган, наполегливо пропонує: Turkey says it has Black Sea grain plan and is in contact with Russia, Ukraine Для Туреччини цей імпорт не критичний, як для деяких сусідніх країн - власного зерна вистачає. Але як переробнику та експортеру готової продукції їй дуже не хочеться втрачати ці гроші. До речі, майже вся пшениця, яку імпортує Туреччина, - з РФ. За 1-26 серпня Україна експортувала лише 822 тис. т зернових - приблизно 21% потенційного обсягу (Дунай + залізниця). РФ за той самий період експортувала приблизно 1,7-1,9 млн т зерна (переважно залізниця, сухопутні переходи та Балтика) - близько 32-33% нормального серпневого експорту.
  20. З картоплею є корисний лайфхак. Якщо запечену картоплю охолодити і протримати в холодильнику десь добу, в ній буде на 30-50% більше резистентного крохмалю 3-го типу, що дуже до вподоби мікробіоті. Є також невеликий сприятливий вплив на глікемічний контроль, хоча це більше важливо для тих, хто має надлишкову масу. Щодо домашніх курей, то їх на всіх не вистачить. А харчуватися українською курочкою з супермаркету... Хоча, як прийдуть холоди, маємо всі шанси отримати ситуацію, коли і така курочка буде за щастя. Можливо, котів та собак їсти не стануть, але перспективи такі собі. 🧘‍♂️
  21. Так це ж прекрасно - просунуті бізнес-бабусі та невротичні громадяни витягли "мертві" гроші з-під матраців і запустили їх в економіку країни; - торгові мережі нарешті позбулися найдешевшого залежаного товару: слизьких макаронів і крупи-січки, які брали хіба що собакам у кашу чи рибам на корм; консервів із котячих залуп та іншого дешевого малопоживного мотлоху що роками стоїть на полицях та припадає пилом; - а головне, торгові мережі отримали живі гроші в обіг і оперативний резерв для нових закупівель та перебудови ланцюжків постачання... Ну а ті, хто всього цього добра накупився, тепер розвиватимуть "малий бабуле-бізнес": намагатимуться впарити його на стихійних базарчиках. Бо все це має термін зберігання, а отже доведеться швиденько шукати наступного щасливого власника. Таким чином, усі при ділі. Економіка працює!
  22. Машовець 31 серпня 2026 Тема: Краматорський напрямок Тип: військовий огляд Джерело: Telegram «Zvиздец Мангусту» + повна републікація SpektrNews «Війна — 31.08.2026» Статус доступу: FULL — прочитано весь матеріал до фінального авторського висновку; дата, автор, тема й початок тексту збігаються. Дії Російські війська продовжують наступ на Краматорськ зі сходу, південного сходу та через фланги Костянтинівського району оборони. Тактичні просування вже створили для них можливість наближатися до міста, хоча основні сили ще не вийшли широким фронтом на підступи до Дружківки чи Краматорська. На схід від Краматорська російські штурмові групи форсували канал Сіверський Донець — Донбас і просунулися в напрямках Федорівка — Ніканорівка, Привілля — Малинівка, Міньківка — Васютинське. Окремі групи в районі Васютинського перебувають приблизно за 6,8–7 км від Краматорського аеродрому. Південніше росіяни намагаються просуватися через Маркове — Федорівку до Білокузьминівки та Віролюбівки й створити загрозу українським позиціям західніше Часового Яру. Машовець називає утримання рубежу Віролюбівка — Стінки ключовим також для оборони Костянтинівки. На протилежному фланзі російські групи просунулися приблизно на 3–3,2 км північніше Софіївки вздовж Казенного Торця. Окремі дуже малі групи вже фіксуються біля Новомиколаївки та Новогригорівки, але це поки саме проникнення, а не вихід основних сил. Тенденції Костянтинівка стримує російський маневр. Через затяжні бої за місто противник змушений тримати там значну частину сил, які інакше могли б використовуватися для охоплення Дружківки. Водночас виникла інша проблема: на лівому фланзі російського угруповання з’явилася можливість йти безпосередньо на Краматорськ зі сходу, фактично обходячи Костянтинівку й Дружківку. Наступ з південного заходу на Дружківку просувається гірше. За оцінкою Машовця, якщо ЗСУ втримають рубіж Новомиколаївка — Червоний Кут і район Торецьке — Торське — Павлівка — Приют, росіянам, імовірно, доведеться штурмувати Дружківку переважно в лоб зі сходу та південного сходу. Висновки автора Головна неприємна зміна: поки ЗСУ утримували фланги всієї Слов’янсько-Краматорської системи оборони, росіянам вдалося досягти відносно помітних результатів прямим наступом зі сходу на напрямках Сіверськ — Слов’янськ і Бахмут — Краматорськ. Машовець вважає, що таким чином Росія вже створила передумови для виконання першого етапу операції восени 2026 року: виходу на ближні підступи до Слов’янська та Краматорська. Але завершення всієї Слов’янсько-Краматорської операції до кінця року він усе ще оцінює як проблематичне. Росіянам не вдалося створити достатньо глибоке оперативне охоплення агломерації, вони підійшли до неї переважно зі сходу й лише на окремих вузьких ділянках. Тому найбільш імовірним подальшим варіантом Машовець бачить фронтальний наступ зі сходу на відносно вузьких ділянках, а не повноцінне оперативне оточення агломерації. Підсумок: оцінка Машовця двоїста. Росіяни справді створили небезпечну можливість вийти безпосередньо до Краматорська зі сходу й можуть уже восени підійти до ближніх підступів агломерації; однак задум глибокого охоплення поки не реалізований. Через це перспектива швидкого захоплення всієї Слов’янсько-Краматорської агломерації до кінця 2026 року, за його оцінкою, залишається сумнівною.
×
×
  • Створити...