Мій батько, ще підлітком допомагав перевозити худобу з колгоспу на Донбас ( привіт дешевій ковбасі для шахтарів😀) залізничними вагонами. Потім скот вигружали і гнали своїм ходом в напрямку м'ясокомбінату. То у місцевих була традиція відчиняти всі хвіртки і ворота на своєму подвір'ї, будь яка корова, що заходила на подвір'я вважалась своєю і назад не поверталась. То було перше знайомство з місцевим "колоритом", ще запам'яталась мова, на якій місцеві популярно пояснювали колгоспникам чому та корова вже не їхня😀