камин. топка +аккум масса +воздушный радиатор (нужен ли)

[aez]

Кто сталкивался с такой комбинацией. Камин. топка + аккум. масса+ воздушный радиатор + регулятор тяги . Можно ли, что то выжать с этого радиатора. Площадь помещения в котором будет установлен камин 50 кв.м и высота 6,5 (двойной свет) . На основе топки Йотул. За ранее всем спасибо, за то, что нашли время и просто прочитать и конечно что то ответить.

[Sheridan]

Кто сталкивался с такой комбинацией. Камин. топка + аккум. масса+ воздушный радиатор + регулятор тяги . Можно ли, что то выжать с этого радиатора. Площадь помещения в котором будет установлен камин 50 кв.м и высота 6,5 (двойной свет) . На основе топки Йотул. За ранее всем спасибо, за то, что нашли время и просто прочитать и конечно что то ответить.

Так, потрібен. За ефективного горіння температура димових газів після дефлектора близько 400-500с. Навть з двома дефлекторами на виході більшості повітряних топок температура диму за інтенсивного горіння рідко буває нижче 300С. Можна навіть теплообмінний блок поставити.

[kai61]

Так, потрібен. За ефективного горіння температура димових газів після дефлектора близько 400-500с. Навть з двома дефлекторами на виході більшості повітряних топок температура диму за інтенсивного горіння рідко буває нижче 300С. Можна навіть теплообмінний блок поставити.

Можно ли обобщить Ваши слова таким образом: Тепло от дымовой трубы можно забирать различными методами до тех пор, пока будет сохраняться нормальная тяга.?

[Sheridan]

Можно ли обобщить Ваши слова таким образом: Тепло от дымовой трубы можно забирать различными методами до тех пор, пока будет сохраняться нормальная тяга.?

Майже так, але не стільки у тязі справа, а в температурі вихідних димових газів та ламінарності потоку.

Температура димових газів. Справа у тім, що у випадку зняття надто великої кількості тепла на димоході може випадати конденсат від вологи дров та смоли. Для того, щоб цього не вібувалось, не варто опускати температуру на вході в димохід нижче 180С, адже з нормальним димоходом на виході димової труби буде 130-150С, що є нормально і навіть добре. Коли ж ми говоримо про топки повітряного опалення, то нам важливо якомога меншими втратами тяги зняти якомога більше тепла, адже досягти температури димових газів (за ефективної роботи) 180-200С доволі важко через відсутність ефективного теплообміну в димовому колекторі топки.

Ламінарність потоку. Вибачайте, що без інфорграфіки та малюнків. Суть ламінарності потоку з топки у тім, що на виході топки лінії потоків є сплутані, що грає нам на руку, адже ми можемо зібрати це тепло. По ходу диму потоки вирівнюються і починають йти паралельно, тобто зовнішній потік і далі віддає тепло, а внутрішній залишається гарячим. Приблизний шлях вирівнювання 0,5-1м.

Акумулятор на топці. Якщо наставний на димохід акумулятор має рівні стінки та єдиний отвір з описаною поверхнею, потік вирівнюватиметься і ставатиме ламінарним. Для акумуляції з рівними стінками доцільними є близько 0,5-0,6м, подальша акумуляція є неефективною. Для збільшення ефективності кільця роблять з завихрювачами (Ortner, Cebud), або простіше, але зі складною поверхнею збільшеної площі (Jotul, Austroflamm, Spartherm). Останні збільшують довжину до ~0,8м, але ставлять завихрювачі.

Радіатор після акумуляції. Зате після акумуляційних пластин (особливо простої конструкції, без завихрювачів) ще можна підібрати тепла на радіаторі, адже тепло для нагрівання радіатора ще залишається і воно не перегріватиме його поверхню. На експериментах ефективність зростала з радіатором під 45град. Пам'ятаєте фінт від T-Kiev з радіатором під кутом? Так от, його тоді хаяли, а ідея зовсім непогана! Справа у тім, що якщо не перепалювати, то на виході нормальної повітрянки температура нижча за експлуатаційну чорної сталі, тож нічого радіатору не буде і від тривалої експлуатації.

Звичайно, є крайнощі, для яких вказані тут міркування можуть не підходити, але для більшості випадків це виправдане рішення.

[kai61]

Майже так, але не стільки у тязі справа, а в температурі вихідних димових газів та ламінарності потоку.

Температура димових газів. Справа у тім, що у випадку зняття надто великої кількості тепла на димоході може випадати конденсат від вологи дров та смоли. Для того, щоб цього не вібувалось, не варто опускати температуру на вході в димохід нижче 180С, адже з нормальним димоходом на виході димової труби буде 130-150С, що є нормально і навіть добре.

 

Спасибо. Про конденсат и сажу я не подумал. Тогда вывод можно дополнить: "... и не будет чрезмерного образования конденсата и сажеобразования."

Только вот как определить, чрезмерно или нормально образуется конденсат? Лужа под топкой после выхода в номинальный режим и активном горении? Да еще и с учетом температуры за бортом,влажности дров и т.п. Как реально определить по работе топки достаточность или избыточность теплосъема? Подскажите!

[Sheridan]

Спасибо. Про конденсат и сажу я не подумал. Тогда вывод можно дополнить: "... и не будет чрезмерного образования конденсата и сажеобразования."

Только вот как определить, чрезмерно или нормально образуется конденсат? Лужа под топкой после выхода в номинальный режим и активном горении? Да еще и с учетом температуры за бортом,влажности дров и т.п. Как реально определить по работе топки достаточность или избыточность теплосъема? Подскажите!

Нажаль, по роботі топки це не виявити, адже або конденсат стікатиме в конденсатозбірник, або ж тепло виходитиме з димом, але топка і далі гарно горітиме. Розрахунок таких систем слід проводити з доволі складними розрахунками, зараз найбільш точний і популярний метод - метод кінцевих елементів.

Відносно простий спосіб, що спадає на думку - оціночний, сегментами, тобто використовуючи відносно прості формули встановити тепловтрати на кожному з коротких відрізків. Буду вдячний за поправки:

P = Pзаг * (ККД),

тобто якщо наша повітрянка має 7кВт з ККД=70%, то Pзаг=10кВт, 3кВт з яких виходить в атмосферу. Якщо це ефективне горіння, то воно проходить за температури до 1000-1100С, камера при цьому нагрівається до 500-600С, а виходить до димоходу 300-350С. Давайте візьмемо нижні значення. Нехай вихід з топки має D=160мм. Очевидно, що

Q=m*C*dT

задає лінійну залежність температури та кількості тепла, тому надалі, монтуючи наступний камін, ми зможемо швидко оцінювати необхідні потужності надставок.

Отже, температура димових газів 300С, а нам потрібно забрати тепло так, щоб отримати після додаткового теплообмінника/акумулятора 180-200С. Візьмемо верхнє значення цього діапазону. У такому разі нас цікавитиме потужність теплообмінника 1кВт.

Густина теплового потоку за законом Фур'є пропорційна градієнту температури: q=-k*dT/dx, що у нашому випадку для кількості тепла виглядатиме так:

Q=-k*(Tвн-Тзн)/х.

Надставку для такої малої потужності візьмему сталеву, конвективну. Для сталі k=58 Вт/(м·K), тоді

1000Вт = -58 [Вт/(м·K)]*dT/0,002м,

звідки різниця температури складе всього 3С, і хоч у даному випадку ними можна знехтувати, але у випадку товстого кільця акумуляції це буде мати значення.

Температура в центрі димової труби відрізняється від температури на трубі на приблизно 30% (в нашому робочому діапазоні). Все ж приймемо температуру назовні радіатора =(300-3)С*0,7=208С. Для Абсолютно чорного тіла діє закон Стефана-Больцмана: F=[sigma]*T^4, де сігма - стала Стефана-Больцмана, а Т - абсолютна температура (тобто до наших 208С треба додати 273С). Візьмемо для чорної труби поправку 0,8, адже навіть чора труба - не абсолютно чорна і точно не у всьому спектрі, тоді потужність від випромінювання складе

F=0,8*5,67*10[Вт/м.кв/К^(4)]^(-8)*481C^4=2,4кВт.

Конвективну складову приймемо 30% від випромінювання, тоді F=3кВт/м.кв. Нам потрібно забезпечити всього лишень 1/3м.кв. Для труби діаметром 160мм необхідна довжина складе

L=0,34м.кв./(3.1415*.16м)=670мм.

За площею це десь один радіатор, що десь і мало бути. Температура швидко спадатиме (в геометричній прогресії до температури повітря), тому варто прийняти половину потужності на половину довжини, перерахувати зниження температури, на нове значення та залишкові 0,5кВт перерахувати нову площу і т.д., оскільки кожна наступна ланка радіатора зніматиме менше тепла від попередньої.

Буду вдячний за поправки та доповнення.

Змінено 7 квітня 2016 користувачем Sheridan

[aez]

Буду вдячний за поправки та доповнення.

Замечательный ответ. Спасибо. В системе: топка + аккум.масса +воздуш.радиатор+регулятор тяги. Так этот шибер где лучше ставить до воздуш. радиатора или после .

Хотел уточнить такой момент , взаимосвязь между температурой выходного воздуха в режиме длительного горения и снятием тепла аккум иассой и возд.радиатором. В разговоре с несколькими монтажными фирами, которые предлогали установить электронную систему контроля горения , выяснил такой нюанс что благодаря этой системе стекло остается постоянно чистое. А это очень хорошо. Просмотрел как эта система работает. Получаем среднюю и по меркам производителя оптимальную температуру горения 290 градусов. А с такой температурой прогреть нормально аккум. массу не представляется возможным или я что то не правильно посчетал. И Этот радиатор воздушный выполняет декоратифную функцию или еще хуже вредит ? Спасибо . Буду использовать Ваш эксперементальный метод. Чуток позже вылажу фотки.

[kai61]

Нажаль, по роботі топки це не виявити, адже або конденсат стікатиме в конденсатозбірник, або ж тепло виходитиме з димом, але топка і далі гарно горітиме.

Очень жаль. Хотелось бы иметь простой и понятный критерий необходимости и достаточности снятия тепла с дымовой трубы.

 

Якщо це ефективне горіння, то воно проходить за температури до 1000-1100С, камера при цьому нагрівається до 500-600С.

 

У меня по паспорту топки - допустимый максимум - 300С

 

Отже, температура димових газів 300С, а нам потрібно забрати тепло так, щоб отримати після додаткового теплообмінника/акумулятора 180-200С.

 

Это на выходе из дымовой трубы?

 

Температура в центрі димової труби відрізняється від температури на трубі на приблизно 30%

 

Т.е., если я буду знать температуру на поверхности патрубка топки, то добавив 30%, могу вычислить температуру дымовых газов на выходе из топки?

Я производил разные замеры температур. Построил графики. Привел краткий анализ и выводы и вчера выложил в теме про йотул и рекуперацию. Только из-за вынужденного уменьшения картинки по правилам форума, на миниатюре ничего не видно и не читается. Увы.

В понимании формул я не силен - чистый гуманитарий, поэтому ищу решения, которые можно осмыслить просто.

 

Конвективну складову приймемо 30% від випромінювання...30%

Извините, за, наверное, глупый вопрос - Конвекционная составляющая теплообмена дымовой трубы составляет 30%, а инфракрасная 70%?

 

У каждого каминостроителя свои особенности конструкции (тип топки, диаметр и длина дымовой трубы, проходы через отапливаемые и не отапливаемые помещения, вынос трубы над кровлей, степень её утепления, климатические и ландшафтные условия), поэтому хотелось бы найти какие-то критерии, по которым можно оборудовать топку теплосъемниками.

Как Вы думаете, если установить термометр на выходе из дымовой трубы и на самой топке, можно ли по ним отработать оптимальный режим топки и количество теплосъемников?

Хотя и тут не все просто. По логике, и по моим замерам, температура топки, а соответственно и дымовых газов (?), колеблется в пределах 50-60С от закладки до закладки. Да и температура за бортом будет во многом определять количество образующегося конденсата.

Может получиться так, что строя камин весной-летом-осенью, оборудовав дымовую трубу всякими теплонакопителями , радиаторами и произведя успешные топки, я буду гордится собой до тех пор, пока осенью-зимой окружающая температура не польет мне ведром конденсат и не забъет, в скорости, трубу сажей.

 

Спасибо Вам, что делитесь с нами, неофитами, своими знаниями.

 

И еще. А какие по величине должны быть ребра радиатора для эффективного съема?

По моему разумению, увеличивать их стоит до тех пор, пока температура на конце ребра не сравняется с температурой окружающего конвекционного воздуха. Правильно ли это?

Например, по моим наблюдениям (опять-же, как их обнародовать?) при температуре в конвекционной камере в 120 С, температура на концах фрагментов толстой просечно-вытяжной сетки, которые я наварил на переходник между топкой и дымовой трубой, составила 220 С, а при температуре конвекционной камеры в 75 С на концах - 100 С.

 

Добавлено через 31 минуту

Удалось выложить полноразмерные картинки с графиками моих экспериментальных протопок в теме про йотул и рекуперацию. Посмотрите, пожалуйста, если будет "час та натхнення".

 

Добавлено через 43 минуты

... И Этот радиатор воздушный выполняет декоративную функцию или еще хуже вредит ?

 

Я пробовал:

1. без радиатора

2. с радиатором в виде мелкой просечно-вытяжной сетки, обмотанной вокруг дымовой трубы (5 слоев)

3. с 3 слоями сетки + наваренные на переходник между топкой и трубой фрагменты крупной просечно-вытяжной сетки.

 

Средняя температура вверху конвекционной камеры была немного выше при отсутствии сетки.

С другой стороны, наваренные фрагменты, похоже, отводили тепло. (см. выше).

Вывод: 1.Мелкая просечно-вытяжная сетка на дымовой трубе скорее мешала отводу тепла.

2. Радиатор может отбирать тепло и не вредить только при правильной конструкции и расположении.

3. Без помощи гуру не обойтись - на голове от набитых шишек уже места осталось мало.

[Sheridan]

Хотелось бы иметь простой и понятный критерий необходимости и достаточности снятия тепла с дымовой трубы.

Критерій - розрахунки та автоматика, що дозуватиме повітря.

 

У меня по паспорту топки - допустимый максимум - 300С

Це, скоріш за все, вихідна температура. 300С в камері дуже мало. Сажа починає випалюватись лишень після 400С.

 

Это на выходе из дымовой трубы?

300 на виході з топки, а на виході після усіх теплоз'ємів і акмуляторів - 180-200С.

Т.е., если я буду знать температуру на поверхности патрубка топки, то добавив 30%, могу вычислить температуру дымовых газов на выходе из топки?

В номіральній роботі - десь так. Бачите, даючи загальну відповідь я ризикую на звинувачення у невігластві, адже не для всіх топок і не для всіх температур це діє. Для більшості топок в діапазоні 150С-300С на поверхні - так.

 

Хотя и тут не все просто. По логике, и по моим замерам, температура топки, а соответственно и дымовых газов (?), колеблется в пределах 50-60С от закладки до закладки. Да и температура за бортом будет во многом определять количество образующегося конденсата.

Тоді нормально не пропалювали. Що толку знімати з диму, якщо конвективний з'єм з топки менший від водянки?

Я запитання Ваше зрозумів і слід пам'ятати, що потужність залежить від закладок і кожна топка (особливо повітряна) має можливість модулювати потужність, тобто розрахувавши на номінал Ви отримаєте можливість палити на максималі взимку та на мінімалі в міжсезоння.

 

Спасибо Вам, что делитесь с нами, неофитами, своими знаниями.

Мені й самому приємно, я ж знаю небагато, чим можу - тим поділюсь. Я якось на країнімайстрів намагався проштовхнути топку DIY рівня сучасного німця, але зарано накинув ескізи і жертва зірвалась з гачка.

 

 

И еще. А какие по величине должны быть ребра радиатора для эффективного съема?

Доцільною довжиною є 10 товщин металу, далі розсіювання вбоки нівелює поширення тепла в товщі металу.

Вибачте, планшет сідає, потім відповім на решту.

[aez]

Удалось выложить полноразмерные картинки с графиками моих экспериментальных протопок в теме про йотул и рекуперацию. Посмотрите, пожалуйста, если будет "час та натхнення".

Вы бы не могли бы указать ссылку. Не нашел.

[Sheridan]

Так этот шибер где лучше ставить до воздуш. радиатора или после .

Якщо й ставити, то після усіх тепловідводів, але я б зважив на те, що:

1) в печах та камінах відкритого типу шибер був необхідністю через надмірну прямоточність, яка дозволяла навіть при перекритті повітря створювати внутрішню циркуляцію в димоході, забираючи тепло.

2) В негерметичних дешевих топках він був необхідністю через неконтрольованість горіння.

Якщо у Вас не перший і не другий випадки, то краще регулятор тяги. Якщо ж у Вас прямоточно акумуляція та радіатор, а далі димохід йде вертикально без поворотів, то може й доцільно. Добре було б, якби хтось кинув оцінку ризику внутрішньої циркуляції в димоході в залежності від діаметра димоходу та його висоти.

 

Хотел уточнить такой момент , взаимосвязь между температурой выходного воздуха в режиме длительного горения и снятием тепла аккум иассой и возд.радиатором. В разговоре с несколькими монтажными фирами, которые предлогали установить электронную систему контроля горения , выяснил такой нюанс что благодаря этой системе стекло остается постоянно чистое. А это очень хорошо. Просмотрел как эта система работает. Получаем среднюю и по меркам производителя оптимальную температуру горения 290 градусов. А с такой температурой прогреть нормально аккум. массу не представляется возможным или я что то не правильно посчетал. И Этот радиатор воздушный выполняет декоратифную функцию или еще хуже вредит ? Спасибо . Буду использовать Ваш эксперементальный метод. Чуток позже вылажу фотки.

Дякую за чудове запитання! Ми якраз нещодавно його досліджували. Підчас горіння діапазон ефективного горіння обмежується такими параметрами:

1) рівень СО, що вказує на повноту догоряння. У випадку недостачі повітря рвень СО підвищується, а з ним і недопалювання інших газів, що знижує ефективність топки;

2) рівень лямбда-насичення, що вказує на перенасиченість повітрям, тобто все догоряє, але надто багато повітря приходить в камеру, цей надлишок участі в реакціях не бере, а лишень знижує температуру і виносить тепло з камери, що також знижує ККД.

Тобто, якщо всі інші умови задовільні, то потік повітря через топку найбільше впливає на ефективність та тривалість горіння. Реальна ефективність буде в межах між найефективнішим горінням та темппературою димових газів (іншими словами, краще трішки зменшити ефективність горіння, але збільшити його тривалість та зменшити викид тепла в димохід). У випадку якісних акумуляційних та водяних систем ці значення співпадають.

Автоматика регулює приплив повітря, а отже й потік через топку. Якщо знижувати температуру димохідних газів при незмінній закладці, то однозначно ефективність горіння впаде. Чи впаде загальна, і тим паче, чи суттєво впаде? Думаю ні. Як на мене, такий варіант буде дуже добрим, на акумуляцію і справді не вистачить, але радіатор доставити зміст є.

[kai61]

Вы бы не могли бы указать ссылку. Не нашел.

 

Вот тут: www.stroimdom.com.ua/forum/showthread.php?t=195333

Буду благодарен за критику.

[aez]

Якщо й ставити, то після усіх тепловідводів, але я б зважив на те, що:

1) в печах та камінах відкритого типу шибер був необхідністю через надмірну прямоточність, яка дозволяла навіть при перекритті повітря створювати внутрішню циркуляцію в димоході, забираючи тепло.

2) В негерметичних дешевих топках він був необхідністю через неконтрольованість горіння.

Якщо у Вас не перший і не другий випадки, то краще регулятор тяги. Якщо ж у Вас прямоточно акумуляція та радіатор, а далі димохід йде вертикально без поворотів, то може й доцільно. Добре було б, якби хтось кинув оцінку ризику внутрішньої циркуляції в димоході в залежності від діаметра димоходу та його висоти.

Спасибо . Я хотел купить регулятор тяги, но разницу между шибером и регулятором продавец не смог объяснить . Сброшу фото так, как хотел купить именно регулятор. Топка у меня ютул 570 высота дымохода метров 12-13 . Дымоход прямой, без изгибов. Как Вы и написали. Топка и масса будут заключены в конвекционый короб потом трубы 0,5 метра поставлю радиатор и колено. Вот так гдето . Колено взял под 45 градусов.

 

Добавлено через 27 минут

Автоматика регулює приплив повітря, а отже й потік через топку. Якщо знижувати температуру димохідних газів при незмінній закладці, то однозначно ефективність горіння впаде. Чи впаде загальна, і тим паче, чи суттєво впаде? Думаю ні. Як на мене, такий варіант буде дуже добрим, на акумуляцію і справді не вистачить, але радіатор доставити зміст є.

Я тоже смотрел с такой же колокольни . Так как электронный регулятор горения подразумевает собой электричество , то от его установки решил отказаться ( не сейчас покрай мере) А если топить нормально то футировка будет белая и аккум масса прогреется.

Я понимаю, что по следующиму вопросу много написано и у меня сложилось кое какое мнение , но хотел бы услышать лично Ваше мнения, короб буду делать из нержавейки но чем ее обклеить ? Не могу найти фотки Конвекционного коробоа с аккум массой. Только формулы расчета соотношения между входом и выходом воздуха, который обдувает топку . Но хотел посмотреть, где именно вырезать эти отверстия не понятно пока. Сверху 6 шт отверстий для развода теплого воздуха . 3 шт -125 мм и 3 шт -100 мм . Или в низу оставить и не зашивать дно . А осталньное полностью зашить .

[kai61]

.... но хотел бы услышать лично Ваше мнения, короб буду делать из нержавейки но чем ее обклеить ? Не могу найти фотки Конвекционного коробоа с аккум массой. Только формулы расчета соотношения между входом и выходом воздуха, который обдувает топку . Но хотел посмотреть, где именно вырезать эти отверстия не понятно пока. Сверху 6 шт отверстий для развода теплого воздуха . 3 шт -125 мм и 3 шт -100 мм . Или в низу оставить и не зашивать дно . А осталньное полностью зашить .

 

Извините, что вмешаюсь. Так же искал чертежи, специально ездил в Киев по складам каминным походить, посмотреть и пр.

При изготовлении короба, постарайтесь избежать жестких креплений листов нержавейки - могут "хлопать" при нагревании-остывании.

Пока не стоит его обклеивать - я свое утепление уже снял почти полностью, а скорее всего, удалю совсем.

Резать в верхней крышке, важно соблюсти паспортное сечение отвода воздуха - для вашей топки оно, как и для моей - 1000 см2, а описанные Вами отверстия покрывают только 603 см2. По моим наблюдениям, температура в конвекционной камере очень быстро и сильно возрастает при снижении количества охлаждающего её воздуха. У Вас, вероятнее всего, максимальная температура конвекционного воздуха - 120С, как и у меня. При такой температуре поверхность топки нагревается до максимальных для неё 300С.

Самое интересное, что я прочитал про конвекционные короба, так то, что в них делаются 2 отверстия по 150 мм с патрубками, направленными внутрь короба. Трубы туда вставляются свободно и не крепятся, выводятся в каминное помещение и температура воздуха из них регулируется поднятием или опусканием этих труб. Красивое решение.

[kai61]

Некоторые картинки, собранные в интернете.

[aez]

Спасибо. Даже не так. МЕГО СПАСИБО.

[aez]

Самое интересное, что я прочитал про конвекционные короба, так то, что в них делаются 2 отверстия по 150 мм с патрубками, направленными внутрь короба. Трубы туда вставляются свободно и не крепятся, выводятся в каминное помещение и температура воздуха из них регулируется поднятием или опусканием этих труб. Красивое решение.

Можно по подробнее не совсем понял .

И очень интересно из за чего Вы хотите снять утепление с конвекционног короба?

 

Резать в верхней крышке, важно соблюсти паспортное сечение отвода воздуха - для вашей топки оно, как и для моей - 1000 см2, а описанные Вами отверстия покрывают только 603 см2

Я где то читал, что выход должен быть меньше на 20 процентов выхода. Но за общуюю площадь я не помню. Получаеться, что надо для обдува получить 1000 на входе? а на выходе надо увеличить ? или можно составить .

По чему Вы решили снять утепление

[kai61]

Можно по подробнее не совсем понял .

И очень интересно из за чего Вы хотите снять утепление с конвекционного короба?

 

Приложу схемку, составленную по моему разумению и по идее, высказанной tolik998 вот тут: www.stroimdom.com.ua/forum/showthread.php?t=88986&page=46.

Там-же и ссылок много.

 

 

Я где то читал, что выход должен быть меньше на 20 процентов выхода. Но за общуюю площадь я не помню. Получаеться, что надо для обдува получить 1000 на входе? а на выходе надо увеличить ? или можно составить .

 

У наших с Вами топок по паспорту вход минимум 750 см2, а выход - 1000 см2

 

По чему Вы решили снять утепление

 

Когда проводил первую топку с целью проверить работоспособность и правильность сборки дымового тракта, конвекционные трубы были закрыты полностью, конвекционный короб открыт полностью, то температура в каминном помещении быстро поднялась на 5 град., стало жарко. А потом, при открытых конвекционных трубах и закрытом и утепленном конвекционном коробе, температура в каминном помещении поднималась на 1-2 градуса, да и то из-за повышения температуры на улице и поднявшегося солнышка. Я сделал вывод, что лучистого тепла от стекол камина не достаточно, поэтому сейчас пытаюсь подобрать степень утепления. Если не поможет - поставлю металл, если не поможет - сделаю в нем регулируемое отверстие.

[aez]

Когда проводил первую топку с целью проверить работоспособность и правильность сборки дымового тракта, конвекционные трубы были закрыты полностью, конвекционный короб открыт полностью, то температура в каминном помещении быстро поднялась на 5 град., стало жарко. А потом, при открытых конвекционных трубах и закрытом и утепленном конвекционном коробе, температура в каминном помещении поднималась на 1-2 градуса, да и то из-за повышения температуры на улице и поднявшегося солнышка. Я сделал вывод, что лучистого тепла от стекол камина не достаточно, поэтому сейчас пытаюсь подобрать степень утепления. Если не поможет - поставлю металл, если не поможет - сделаю в нем регулируемое отверстие.

Беру перерывчик по этому вопросу. У меня топка будет стоять в зале с двойным светом 50 кв. м высота 6,5 . Думаю может возникнуть таже проблемка. А у Вас случайно не сохранилась инфа по растояниям между конвекционным коробом и топкой .

Да Вы были правы выход 1000 см и я теперь полность пересматриваю кол-во воздуховодов и их диаметр соответственно разводку по дому. Очень вовремя .

[kai61]

А у Вас случайно не сохранилась инфа по растояниям между конвекционным коробом и топкой .

 

Я не совсем понял вопрос. Штатно дистрибьютор устанавливается на топку. Если Вы имели ввиду высоту фирменного дистрибьютора, то я её не знаю и она разная- под аккум. массу он, естественно выше. На сегодняшний день, мой камин (то, что на фото в моей теме) и представляет собой дистрибьютор. Я его сделал сам и ни минуты не пожалел. Советую и Вам делать собственный.

[aez]

Уважаемые форумчане. Сейчас нахожучь на стадии примерки и сборки Резервного Горячего Воздушного Отопления Если Вы сталкивались или видели узел перехода фирменной штатной аккум массы HSS04 для 570 ютула с думоходной трубой из черного металла 2 мл. Подскажите возвожные нюансы . Вот, что конкретно интересует . Схема топка - аккум. масса -труба - регулятор тяги -угол для входа в прямоточный дымоход. Все до прямоточного дымохода должно быть собрано по газу( мое виденье). НО наружный диаметр аккум. массы больше чем диаметр метал. черной трубы . Должен быть какой то переходник? Сама метал. черная труба входит в аккум массу на 5 мм но целиком не проходит , переживаю если собрать по конденсату при нагреве мет. черная труба может порвать аккум. массу. Спасибо. Если у кого есть хоть какие то примеры подскажите .

[older1948]

 

 

 

Доцільною довжиною є 10 товщин металу, далі розсіювання вбоки нівелює поширення тепла в товщі металу.

Вибачте, планшет сідає, потім відповім на решту.

 

Во-первых, огромное вам спасибо за теорию. Во-вторых, прошу совета по конструкции радиатора на начальный участок дымовой трубы. Судя по цветам побежалости, которые она приобрела после месяца регулярной топки, температура трубы 260 градусов плюс минус десять. ИНтересно, что начальный участок, около десяти сантиметров, непосредственно надетый на патрубок топки, не окрасился.

Я хочу изготовить радиатор из такого же отрезка нержавейки, как сама труба, разрезав заготовку по образующей, чтобы надеть на дымовую трубу. Приварить стяжные хомуты и теплоотводящие ребра сверху вниз по длине

Толщина заготовки 1мм, рёбра, значит по 10 мм высотой, вся длина радиатора 0,6 метра. Интересно ваше мнение, будет ли толк от моей затеи?

[Sheridan]

Судя по цветам побежалости, которые она приобрела после месяца регулярной топки, температура трубы 260 градусов плюс минус десять.

Щось не так. Для нержавіючих труб оцінка починається з 300С.

 

 

Я хочу изготовить радиатор из такого же отрезка нержавейки, как сама труба, разрезав заготовку по образующей, чтобы надеть на дымовую трубу. Приварить стяжные хомуты и теплоотводящие ребра сверху вниз по длине

Толщина заготовки 1мм, рёбра, значит по 10 мм высотой, вся длина радиатора 0,6 метра. Интересно ваше мнение, будет ли толк от моей затеи?

Загалом так. Є кілька моментів: різати трубу не раджу. Є невеликі компанії, що займаються їхнім виготовленням, у них є прес для розтягування. Послуга не дорога. Навіть можете спробувати звернутись до компанії, в які купували труби.

Практичним буде використати ширину ребер 15-20мм з простої зручності: вручну тримати смужку 10мм просто дуже незручно, але Вам вирішувати.

Вдалого крафту!

[older1948]

Щось не так. Для нержавіючих труб оцінка починається з 300С.

 

 

 

Загалом так. Є кілька моментів: різати трубу не раджу. Є невеликі компанії, що займаються їхнім виготовленням, у них є прес для розтягування. Послуга не дорога. Навіть можете спробувати звернутись до компанії, в які купували труби.

Практичним буде використати ширину ребер 15-20мм з простої зручності: вручну тримати смужку 10мм просто дуже незручно, але Вам вирішувати.

Вдалого крафту!

 

Спасибо за быстрый ответ. Я не знаю марку стали, но трубу покупал в фирменном магазине, нержавейка. Цвет такой, как в вашей таблице, красно-коричневый.

Не совсем понял про растягивание трубы - у меня же работающий дымохо()д и надеть изготовленный из куска трубы радиатор на него, не разбирая дымоход не удастся.

 

Добавлено через 11 минут

Щось не так. Для нержавіючих труб оцінка починається з 300С.

 

 

 

Загалом так. Є кілька моментів: різати трубу не раджу. Є невеликі компанії, що займаються їхнім виготовленням, у них є прес для розтягування. Послуга не дорога. Навіть можете спробувати звернутись до компанії, в які купували труби.

Практичним буде використати ширину ребер 15-20мм з простої зручності: вручну тримати смужку 10мм просто дуже незручно, але Вам вирішувати.

Вдалого крафту!

Хотел вставить фото камина с трубой, чтобы вы увидели цвет, но не могу вставить на планшете.

[Sheridan]

Спасибо за быстрый ответ. Я не знаю марку стали, но трубу покупал в фирменном магазине, нержавейка. Цвет такой, как в вашей таблице, красно-коричневый.

Не совсем понял про растягивание трубы - у меня же работающий дымохо()д и надеть изготовленный из куска трубы радиатор на него, не разбирая дымоход не удастся.

Тобто Ви вирішили виготовити хомут з ребрами, висотою 0,6м. Мені важко оцінити ефективність такої системи: подвійні стінки зменшуватимуть теплопередачу, а з іншої сторони - хоч якась краще, ніж ніяка. Якщо є бажання щось вдосконалити, але не впевнений з результатом, то особисто я завжди обираю варіант довше подумати і зібрати більше даних. Наразі це все, вибачайте, якщо не дуже допоміг.

А яка у Вас топка? Може не можна її ганяти до рудої труби?