Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

Машина оказалась под арестом что делаь???!!!!

Alexstroy

Рекомендовані повідомлення

Я надеюсь вы это мне не как художник художнику заявляете.

 

и много вы так "юридически" напомогали или в Чернигове судьи настолько "голодные" что головой уже не думают

? В результате имеем:

1. реституция (у официального собственника авто бабла и так нет) - машина тю-тю.

2. Чистосердечное признание поверенного о содеянном уголовном преступлении - уклонении от уплаты налогов - за полную отмазку не катит, но на суде зачтеццо

 

В результате, с вашей легкой юридической руки мы теряем авто, и ищем более дорогого "помощника" чтобы закрыл уголовное дело совсеми вытекающими

 

ЦКУ Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину

 

1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання

іншого правочину, який вони насправді вчинили.

 

2. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами

для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили,

відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який

сторони насправді вчинили. - тоесть за исцом признаеться права собственности, потверждением которого являеться решение суда.

 

Ч4 ст. 212 ККУ (Ухилення від сплати податків, зборів

(обов'язкових платежів) )

Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною

першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної

відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної

відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а

також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою

(фінансові санкції, пеня). - Это в случае если соберуться возбуждать уголовное дело.

 

 

 

 

Вопрос , как мы теряем авто, ответ желательно с нормами права?

Змінено користувачем ILLYAWEB
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Господи о чем вы тут говорите(даже до конца не дочитала)... о генеральной доверенности???, кого за какие жабры брать???, на основании чего???, доверенность не есть бумага на право владения она всего лишь дает право от имени владельца допустим продать авто или подарить раз уж папандос такой вышел то остается только принять его достойно и вариантов не много или разобрать и продать по запчастям или ждать может она из под ареста когда выведется... Нотариус не подписывал бумагу о передачи(продаже-покупки) собственности а всего лишь выписал доверенность которая дает право распорядится этой машиной в ИНТЕРЕСАХ СОБСТВЕННИКА!!!, точно так же можно выписать генералку на кредитное авто!!!

 

П.С. Я вот подумываю прикупить auto.ria.ua/auto_opel_3092072.html поездит годик другой и под нож по запчастям, так и Газель ту по эксплуатировать и забыть о том что была такая, главное с ТО порешать... Одно меня только от приобретения удерживает-то что в нашей стране сами эти доверенности могут отменить вот это уже будет реальный облом да и то не смертельный, была бы она в Киеве уже бы в моем гараже стояла...

 

интересно это какой нотариус вам выдал довереность с правом отчуждения на залоговое имущество?????????????:lol:

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

ЦКУ Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину

 

1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання

іншого правочину, який вони насправді вчинили.

 

2. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами

для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили,

відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який

сторони насправді вчинили.

 

Ч2 ст. 212 ККУ Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною

першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної

відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної

відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а

також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою

(фінансові санкції, пеня).

Вопрос , как мы теряем авто?

 

Я не юрист, но работа обязывает читать ГК, а УК пока читал только по диагонали - не было прецедентов.

До решения вопроса с удаваным правочином по сути машину вы "засвечиваете" и вероятность прихода гос исполнителей за машиной возрастает в разы. а у поверенного с момента подачи рекомендуемого вами иска возникают обязательства по уплате всех штрафников, которые сделают из Газели Мерседес по стоимости.Допустим суд признал правочин удаваным и обязал поверенного отдать машину, а доверителя - деньги (хорошо если они у него есть).

А если ТС (поверенный) - ЧПшник, имеющий одну несвоевременную уплату единого налога? Тада турма?

 

Итого имеем: машины нет, доверитель висит бабло за машину, есть обязательства по уплате разницы в налогах и штрафников + гонорар вам:lol: за "суперсхему". В выигрыше только государство8-)

Даже если вы "прогарантируете" поверенному отсутствие проблем- вы ему включите счетчик по Ст 212 УК и любые последующие "3 колоска" обернутся для него уголовкой.

Но с точки зрения "обеспечения задела на будущее" я вас понимаю

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

До решения вопроса с удаваным правочином по сути машину вы "засвечиваете" и вероятность прихода гос исполнителей за машиной возрастает в разы. а у поверенного с момента подачи рекомендуемого вами иска возникают обязательства по уплате всех штрафников, которые сделают из Газели Мерседес по стоимости.Допустим суд признал правочин удаваным и обязал поверенного отдать машину, а доверителя - деньги (хорошо если они у него есть).

 

Суд не обязует передать машину, так как она уже передана и не обязует передать деньги так как они уже заплачены, суд признает право собственности за исцом.

 

А если ТС (поверенный) - ЧПшник, имеющий одну несвоевременную уплату единого налога? Тада турма?

 

Не буду цитировать

П О С Т А Н О В А

 

08.10.2004 N 15

 

 

Про деякі питання застосування законодавства

про відповідальність за ухилення від сплати

податків, зборів, інших обов'язкових платежів

 

 

а, сброшу ссылку может комуто есче пригодиться

 

zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0015700-04

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Илья, По поводу Вашего публичного сообщения про то что мне надо извиниться: только в случае если вы, давая юр. консультацию будете указывать все последствия рекомендуемых вами действий.

Тон своего ответа выше считаю адекватным ситуации.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

а зря, там много интересного, например это:

3. За змістом ст. 212 КК ( 2341-14 ) відповідальність

за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових

платежів, що входять у систему оподаткування, введені

в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів

чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння

вчинено умисно. Мотив для кваліфікації останнього значення не має.

Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність

не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів,

інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати.

У зв'язку з цим суд має встановити, що особа мала намір

не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові

платежі в повному обсязі чи певну їх частину.

Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів,

інших обов'язкових платежів можуть свідчити, наприклад:

відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням

установленого порядку; перекручування в обліковій або звітній

документації; неоприбуткування готівкових коштів, одержаних

за виконання робіт чи надання послуг; ведення подвійного

(офіційного та неофіційного) обліку; використання банківських

рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової

служби; завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості

реалізованої продукції, тощо.

 

выделил жирным я. Что скажете, юридический вы наш? суду устанавливать ничего и не надо - все в исковой заяве изложено - явка с повинной:) Я только не в курсе как именно должно быть реклассифицировано дело, прокурор там (грамоту и наказ от Поезидента получивший ) должен занять проактивную позицию или как еще, но то что это собственноручно подписанный приговор себе я понимаю. И Ваша обязанность "вмотивовано, посилаючись на чинне законодавство" убедить меня в вашей квалификации и в правильности вашего совета.

 

 

 

И насколько обязательным является сей макумент - я чесно не знаю. но подтверждает он не вашу точку зрения а мою

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Все верно так как зацитированно , но есть одно но читать нужно не поверхостно

так как:

11. Кримінальна відповідальність за ст. 212 КК ( 2341-14 )

за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових

платежів настає в разі, коли ці діяння призвели до ненадходження

до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих

чи особливо великих розмірах (які відповідно в 1000, 3000, 5000

і більше разів перевищують установлений законодавством

неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

 

Тоест сокрыть нужно не меньше 17000 грн., а вданом случае сокрыто максимум 3000 грн.

Криминальной ответственности нет, и бить не может.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Вобщем пока не віложиш подобное решени будем долго спорить и извенений так и не получиш

 

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

13 серпня 2010 року м. Вінниця

 

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

 

 

головуючого

 

 

Вавшка В.С.,

 

суддів:

 

 

Матківської М.В., Сопруна В.В.,

 

при секретарі:

 

 

Липач Ю.М.,

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Староміський відділ Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі – Староміський ВДВС МУЮ), Державна податкова інспекція у м. Вінниці, Відкрите акціонерне товариство(далі-ВАТ) «Державний ощадний банк України», Публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) «Банк Форум», ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», про визнання правочину удаваним, визнання дійсним укладений договір купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль,

 

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_8 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16 липня 2010 року, -

 

у с т а н о в и л а :

 

У квітні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_7 про визнання правочину удаваним, визнання дійсним укладений договір купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль.

 

Ухвалою Староміського районного суду м. Вінниці від 2 червня 2010 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Староміський ВДВС МУЮ, Державну податкову інспекцію у м. Вінниці, ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Банк Форум», ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».

 

Вимоги мотивував тим, що 28 жовтня 2008 року ним було придбано у ОСОБА_6, автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, за 6800 дол. США, що на той час було еквівалентно 36380 грн. В цей же день відповідачем було передано йому автомобіль, реєстраційні документи на нього та нотаріально засвідчену довіреність, якою йому було надано усі права щодо користування та розпорядження вказаним автомобілем, проте право власності на нього ним не було переоформлено в органах ДАІ через недостатність коштів.

 

За домовленістю між ним та ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який є йому онуком, останній був зазначений у довіреності з метою постановки на облік автомобіля на його ім’я з врахуванням вимог ст. 238 ч. 3 ЦК України.

 

За таких обставин в разі зазначення в довіреності лише його, він був би позбавлений можливості поставити автомобіль на облік в ДАІ від імені ОСОБА_6 на своє ім’я. Протягом всього часу він безперешкодно користувався автомобілем як своєю власністю, застрахував цивільну відповідальність.

 

В зв’язку з необхідністю пройти черговий держтехогляд автомобіля він звернувся до органів ДАІ, де йому повідомили, що на автомобіль накладено арешт Староміським ВДВС Вінницького МУЮ з метою примусового виконання рішень у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості. Автомобіль та реєстраційні документи були вилучені у нього.

 

В зв’язку з тим, що на час продажу автомобіля між ним та його власником були досягнуті всі істотні умови щодо договору купівлі-продажу, а сторонами було повністю виконано його умови, що полягали у передачі позивачем коштів за автомобіль, а ОСОБА_6 у передачі автомобіля та реєстраційних документів, просить визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на автомобіль за ним.

 

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 16 липня 2010 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

 

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 –ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

 

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

 

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договір купівлі-продажу автомобіля укладений не був, ОСОБА_6 надав ОСОБА_5 та ОСОБА_7 лише довіреність на п’ять років на користування і розпорядження автомобілем, в якій зазначено, що нотаріусом роз’яснено зміст статей ЦК України щодо представництва – ст.ст. 237-241 ЦК України, тому підстав для визнання такого правочину як надання довіреності - удаваним правочином суд не визнав. Відповідно немає підстав для визнання права власності за позивачем на спірний автомобіль.

 

Однак з таким висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.

 

Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

 

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначено, що за удаваним право чином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст.235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

 

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що наміром ОСОБА_6 було лише надання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 довіреності на право розпорядження від його імені належним йому автомобілем, оскільки зі змісту заяви (а.с. 42) вбачається, що ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 28 жовтня 2008 року гроші у сумі 36380 грн. за проданий автомобіль марки ВАЗ 21099, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

 

У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_7 позов визнав, підтвердив отримання ним коштів за проданий автомобіль та не претендував на право власності вказаного автомобіля.

 

Тому, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 видав генеральну довіреність на автомобіль з правом його продажу з метою приховання договору купівлі-продажу. В даній ситуації існують два правочини: один удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі.

 

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ст.ст. 235, 655 ЦК України сторони вчинили дії з виконання умов договору купівлі-продажу: одна сторона передала майно за певну грошову суму, а друга – прийняла її, що призводить до правових наслідків, на відміну від фіктивного правочину.

 

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку, що спірний правочин вчинений сторонами для приховування іншого правочину, а тому визнає, що сторонами в дійсності укладено договір купівлі-продажу спірного автомобіля.

 

На підставі викладеного та ст.ст. 235, 245,655 ЦК України, п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними», керуючись ст.ст.10, 60, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

 

в и р і ш и л а:

 

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_8 задовольнити частково.

 

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

 

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Староміський ВДВС МУЮ, Державна податкова інспекція у м. Вінниці, «Державний ощадний банк України», ПАТ «Банк Форум», ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», про визнання правочину удаваним, визнання дійсним укладений договір купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль – задовольнити частково.

 

Визнати довіреність, посвідчену 28 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Плахотнюк О.В. (реєстровий номер 5972), удаваним правочином.

 

Визнати, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладений договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21099, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2.

 

Визнати право власності ОСОБА_5 на автомобіль марки ВАЗ 21099, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2.

 

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

 

Протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України.

 

Головуючий суддя:(підпис)

 

Судді:(підписи)

 

З оригіналом вірно :

 

 

 

reyestr.court.gov.ua/

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Все верно так как зацитированно , но есть одно но читать нужно не поверхостно

так как:

11. Кримінальна відповідальність за ст. 212 КК ( 2341-14 )

за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових

платежів настає в разі, коли ці діяння призвели до ненадходження

до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих

чи особливо великих розмірах (які відповідно в 1000, 3000, 5000

і більше разів перевищують установлений законодавством

неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

 

Тоест сокрыть нужно не меньше 17000 грн., а вданом случае сокрыто максимум 3000 грн.

Криминальной ответственности нет, и бить не может.

 

Пеня и пр. считается в размере сокрітия?

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Пеня и пр. считается в размере сокрітия?

 

нет не считаеться, єто отдельніе требования

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Вобщем пока не віложиш подобное решени будем долго спорить и извенений так и не получиш

 

 

 

Извbнений о Чем? Я где то оспаривал факт невозможности признания удаваности такой сделки? Я говорил о том, что подобная схема подставляет истца, а советчику надо сразу говорить об этом сразу а не в процессе "вытягивания извинений".

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

нет не считаеться, єто отдельніе требования

 

??? "...діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів..."

Докажите! Представьте что я долбанутый прокурор:D

И тогда будут Вам в этой ветке а не в личке извинения:Rose:с оговорками:lol:об отзыве, если не будете упоминать все возможные риски от ваших советов

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Извbнений о Чем? Я где то оспаривал факт невозможности признания удаваности такой сделки? Я говорил о том, что подобная схема подставляет истца, а советчику надо сразу говорить об этом сразу а не в процессе "вытягивания извинений".

 

Истца подабная схема не подставляет, как и ответчика.

А экономит средства обоим у исца остаеться автомобиль, а ответчик не обязан сушить голову есче и вопросом как вернуть деньги за авто, которое заберет судебный исполнитель.

 

 

Криминальной ответственности, повторяюсь, нет.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

??? "...діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів..."

Докажите! Представьте что я долбанутый прокурор:D

И тогда будут Вам в этой ветке а не в личке извинения:Rose:с оговорками:lol:об отзыве, если не будете упоминать все возможные риски от ваших советов

 

Это прокурор должен доказивать вину, а не мы оправдываться, презумцию невиновности никто не отменял

 

Читайте внимательней

 

(ссылка устарела)

 

 

11. Кримінальна відповідальність за ст. 212 КК ( 2341-14 )

за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових

платежів настає в разі, коли ці діяння призвели до ненадходження

до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих

чи особливо великих розмірах (які відповідно в 1000, 3000, 5000

і більше разів перевищують установлений законодавством

неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Ухилення від сплати

податків, зборів, інших обов'язкових платежів, вчинене у зв'язку

з одержанням пільг щодо них шляхом надання державним органам

завідомо неправдивої інформації, якщо розмір несплачених податків

дорівнює чи перевищує 500, але менше 5000 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян, має кваліфікуватися лише за ч. 2

ст. 222 КК, а якщо він у 5000 і більше разів перевищує

неоподатковуваний мінімум доходів громадян, дії винного мають

кваліфікуватися за ч. 3 ст. 212 КК та ч. 1 ст. 222 КК (якщо пільги

щодо податків одержані шляхом надання податковим органам

зазначеними у ст. 222 КК особами завідомо недостовірної

інформації).

Потрібно мати на увазі, що передбачений ст. 212 КК

( 2341-14 ) злочин слід кваліфікувати як вчинений у значних,

великих чи особливо великих розмірах, коли сума, що фактично

не надійшла до бюджетів чи державних цільових фондів, утворилася

внаслідок несплати як одного податку, збору, іншого обов'язкового

платежу, так і різних їх видів у розмірах, передбачених приміткою

до зазначеної статті. При кваліфікації такого злочину, вчиненого

починаючи з 1 січня 2004 р., необхідно виходити з того, що сума

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян згідно з п. 22.5

ст. 22 Закону N 889-IV ( 889-15 ) дорівнює розміру податкової

соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 цього

Закону для відповідного року з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22

того ж Закону.

При визначенні розміру коштів, що не надійшли до бюджетів

чи державних цільових фондів внаслідок ухилення від сплати

податків, зборів, інших обов'язкових платежів, не потрібно

враховувати нараховані чи сплачені у зв'язку з цим штрафи й пеню.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

нет не считаеться, єто отдельніе требования

 

Закон Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами - не отменили еще?;)

 

а там интересно:

 

1.3) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з

урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно

узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи

судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також

пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; ( Пункт

1.3 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV

( 550-15 ) від 20.02.2003 )

 

И еще, в плане общей теории права: я аппелирую к Закону, Вы -к постанове ВСУ- документу с непонятными для меня функциями

Извинения пока откладіваются до віяснения....

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Закон Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами - не отменили еще?;)

 

а там интересно:

 

1.3) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з

урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно

узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи

судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також

пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; ( Пункт

1.3 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV

( 550-15 ) від 20.02.2003 )

 

И еще, в плане общей теории права: я аппелирую к Закону, Вы -к постанове ВСУ- документу с непонятными для меня функциями

Извинения пока откладіваются до віяснения....

 

ст 212 ККУ Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових

платежів), що входять в систему оподаткування, введених у

встановленому законом порядку, вчинене службовою особою

підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності

або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення

юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх

сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до

бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

 

 

В ст.212 ККУ идет речь про неуплату налогов, а не про налоговый долг, то что налоговый долг состоит из неуплаченых налогов , пени и штрафов никто не отрицает.

 

Если апелируете к закону то апелируйте правильно.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

 

В ст.212 ККУ идет речь про неуплату налогов, а не про налоговый долг, то что налоговый долг состоит из неуплаченых налогов , пени и штрафов никто не отрицает.

 

Если апелируете к закону то апелируйте правильно.

 

Используя ваши методы "трактования" законодательства вы считаете, что криминальная ответственность наступает и исчисляется из размера налогового обязательства, а не налогового долга?

так почитайте п. 4.1.4 Закона (устанавливает срок, когда должен быть уплачен налог) с учетом п.4.1.6 его же, посчитайте, с какого момента налоговое обязательство превращается в налоговый долг (подсказываю- месяц для поверенного и апрель след. года для доверителя - его пронесет, если он включит это в налоговую декларацию за 2010, но не о нем речь), насчитайте штрафники и посмотрим, попадаете ли вы в 17 тыс грн или нет на сегодня8-)

при расчете оценочной стоимости газели 2007 г.в. возьмите максимальную оценочную стоимость

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Налог должен быть уплочен, с момента сделки купли продажи, така как правоустанавливающим документом сделки купли продажи, будет судебное решение то период уплаты налогов исчисляеться с момента вступления решения суда в законную силу.
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Уговорили! Приношу публичные извинения по поводу того, что я усомнился в

компетентности форумчанина ILLYAWEB в моем сообщении №23 в этой ветке:beer::Rose::oops:.

 

Кроме того все таки рекомендую общественности обратить внимание на п.15.1.2. Закона про порядок сплати податкив (ранее здесь цитировавшегося) и что применение указанной ниже нормы может создать возможность инициирования налоговыми органами судебного преследования впоследствии, со ссылкой на ч2 Ст. 235 ГКУ.

Податкове зобов'язання може бути нараховане або

провадження у справі про стягнення такого податку може бути

розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті

15.1.1 цього пункту, у разі коли:

 

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове

зобов'язання, не було подано;

 

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами

платника податків або фізичною особою - платником податків щодо

умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

 

 

З.Ы. Дай Бог чтобы это все было лишь плодом моей бурной фантазии

 

З.З.Ы. Илья, Вы хороший юрист!!!

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Вобщем пока не віложиш подобное решени будем долго спорить и извенений так и не получиш

 

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

13 серпня 2010 року м. Вінниця

 

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

 

 

 

 

головуючого

 

 

Вавшка В.С.,

 

суддів:

 

 

Матківської М.В., Сопруна В.В.,

 

при секретарі:

 

 

Липач Ю.М.,

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Староміський відділ Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі – Староміський ВДВС МУЮ), Державна податкова інспекція у м. Вінниці, Відкрите акціонерне товариство(далі-ВАТ) «Державний ощадний банк України», Публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) «Банк Форум», ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», про визнання правочину удаваним, визнання дійсним укладений договір купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль,

 

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_8 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16 липня 2010 року, -

 

у с т а н о в и л а :

 

У квітні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_7 про визнання правочину удаваним, визнання дійсним укладений договір купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль.

 

Ухвалою Староміського районного суду м. Вінниці від 2 червня 2010 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Староміський ВДВС МУЮ, Державну податкову інспекцію у м. Вінниці, ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Банк Форум», ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».

 

Вимоги мотивував тим, що 28 жовтня 2008 року ним було придбано у ОСОБА_6, автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, за 6800 дол. США, що на той час було еквівалентно 36380 грн. В цей же день відповідачем було передано йому автомобіль, реєстраційні документи на нього та нотаріально засвідчену довіреність, якою йому було надано усі права щодо користування та розпорядження вказаним автомобілем, проте право власності на нього ним не було переоформлено в органах ДАІ через недостатність коштів.

 

За домовленістю між ним та ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який є йому онуком, останній був зазначений у довіреності з метою постановки на облік автомобіля на його ім’я з врахуванням вимог ст. 238 ч. 3 ЦК України.

 

За таких обставин в разі зазначення в довіреності лише його, він був би позбавлений можливості поставити автомобіль на облік в ДАІ від імені ОСОБА_6 на своє ім’я. Протягом всього часу він безперешкодно користувався автомобілем як своєю власністю, застрахував цивільну відповідальність.

 

В зв’язку з необхідністю пройти черговий держтехогляд автомобіля він звернувся до органів ДАІ, де йому повідомили, що на автомобіль накладено арешт Староміським ВДВС Вінницького МУЮ з метою примусового виконання рішень у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості. Автомобіль та реєстраційні документи були вилучені у нього.

 

В зв’язку з тим, що на час продажу автомобіля між ним та його власником були досягнуті всі істотні умови щодо договору купівлі-продажу, а сторонами було повністю виконано його умови, що полягали у передачі позивачем коштів за автомобіль, а ОСОБА_6 у передачі автомобіля та реєстраційних документів, просить визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на автомобіль за ним.

 

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 16 липня 2010 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

 

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 –ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

 

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

 

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договір купівлі-продажу автомобіля укладений не був, ОСОБА_6 надав ОСОБА_5 та ОСОБА_7 лише довіреність на п’ять років на користування і розпорядження автомобілем, в якій зазначено, що нотаріусом роз’яснено зміст статей ЦК України щодо представництва – ст.ст. 237-241 ЦК України, тому підстав для визнання такого правочину як надання довіреності - удаваним правочином суд не визнав. Відповідно немає підстав для визнання права власності за позивачем на спірний автомобіль.

 

Однак з таким висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.

 

Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

 

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначено, що за удаваним право чином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст.235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

 

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що наміром ОСОБА_6 було лише надання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 довіреності на право розпорядження від його імені належним йому автомобілем, оскільки зі змісту заяви (а.с. 42) вбачається, що ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 28 жовтня 2008 року гроші у сумі 36380 грн. за проданий автомобіль марки ВАЗ 21099, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

 

У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_7 позов визнав, підтвердив отримання ним коштів за проданий автомобіль та не претендував на право власності вказаного автомобіля.

 

Тому, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 видав генеральну довіреність на автомобіль з правом його продажу з метою приховання договору купівлі-продажу. В даній ситуації існують два правочини: один удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі.

 

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ст.ст. 235, 655 ЦК України сторони вчинили дії з виконання умов договору купівлі-продажу: одна сторона передала майно за певну грошову суму, а друга – прийняла її, що призводить до правових наслідків, на відміну від фіктивного правочину.

 

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку, що спірний правочин вчинений сторонами для приховування іншого правочину, а тому визнає, що сторонами в дійсності укладено договір купівлі-продажу спірного автомобіля.

 

На підставі викладеного та ст.ст. 235, 245,655 ЦК України, п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними», керуючись ст.ст.10, 60, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

 

в и р і ш и л а:

 

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_8 задовольнити частково.

 

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

 

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Староміський ВДВС МУЮ, Державна податкова інспекція у м. Вінниці, «Державний ощадний банк України», ПАТ «Банк Форум», ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», про визнання правочину удаваним, визнання дійсним укладений договір купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль – задовольнити частково.

 

Визнати довіреність, посвідчену 28 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Плахотнюк О.В. (реєстровий номер 5972), удаваним правочином.

 

Визнати, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладений договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21099, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2.

 

Визнати право власності ОСОБА_5 на автомобіль марки ВАЗ 21099, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2.

 

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

 

Протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України.

 

Головуючий суддя:(підпис)

 

Судді:(підписи)

 

З оригіналом вірно :

 

 

 

reyestr.court.gov.ua/

 

Да писать не мешки грузить:rolleyes:..., вкратце из Ваших цитат...

 

"В зв’язку з тим, що на час продажу автомобіля між ним та його власником були досягнуті всі істотні умови щодо договору купівлі-продажу, а сторонами було повністю виконано його умови, що полягали у передачі позивачем коштів за автомобіль, а ОСОБА_6 у передачі автомобіля та реєстраційних документів, просить визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на автомобіль за ним. "

 

Где этот "договір купівлі-продажу " в случаи с Газелью???

 

А теперь объясните мне "темной", которая занимается по свей конторе всеми вопросами связанными с транспортом(ремонтами, тех-осмотрами, оформлениями, продажами и.т.д.) по какой такой причине я не могу выдать доверенность(на кредитное авто) лицу которое будет представлять мои интересы(генералка от меня не чего не отчуждает) Вы не путайте генералку с "договір купівлі-продажу "8-)... А в связи с тем, что текст этой самой генералки(на Газель) мы в студии не читали, то четко утверждать можно только одно ГАЗЕЛЬ НЕ ПРОДАВАЛАСЬ!!!

 

Раз Вы уж так разбираетесь в Юриспруденции разрулите ка..., У меня Генералка(не договор купли-продажи) уже лет 20 как езжу, тут вдруг хозяин авто умер и завещал все свое имущество любимому псу Уксусу...КТО ТЕПРЬ ХОЗЯИН ЗАПОРА968М...Я или УКСУС???

 

П.С.В прочем не о чем с Вами не спорю..., но с Газелью папандос и пути только те которые я сразу написала-думаю Вы не сможете с этим не согласится...

Змінено користувачем seksinika
  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Уговорили! Приношу публичные извинения по поводу того, что я усомнился в

компетентности форумчанина ILLYAWEB в моем сообщении №23 в этой ветке:beer::Rose::oops:.

 

Кроме того все таки рекомендую общественности обратить внимание на п.15.1.2. Закона про порядок сплати податкив (ранее здесь цитировавшегося) и что применение указанной ниже нормы может создать возможность инициирования налоговыми органами судебного преследования впоследствии, со ссылкой на ч2 Ст. 235 ГКУ.

Податкове зобов'язання може бути нараховане або

провадження у справі про стягнення такого податку може бути

розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті

15.1.1 цього пункту, у разі коли:

 

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове

зобов'язання, не було подано;

 

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами

платника податків або фізичною особою - платником податків щодо

умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

 

 

З.Ы. Дай Бог чтобы это все было лишь плодом моей бурной фантазии

 

З.З.Ы. Илья, Вы хороший юрист!!!

 

Принимаеться :beer:

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

он усный а подтверждения довереность

 

Как доверенность может быть подтверждением..., в ней же про продажу нет ничего...

 

А слово против слова сами понимаете..., я доверенность дала на продажу дабы доверенный мне потом деньги отдал, машину не отчуждала... а он ее поцарапал;)...

 

П.С.:beer:..., нет решения, не дело это по доверенности покупать(сама покупаю но другим не советую и как пионер всегда готова на папандос:)..., который может и при снятии допустим мною произойти по многим поводам включая штрафы доверителя..., вот пример auto.ria.ua/auto_opel_3092072.html и то у меня руки чешутся приобрести:oops: но что то удерживает хотя за эти деньги почти два года погонять а потом под нож, что самое интересное что разобрав все деньги вернутся в этом случае мотор без навески 3000, навеска 1000, коробка 800, балка 350, супорта по 150, пружины, радиатор, остекление, салон, кузовщина, бампера, оптика ...еще и в плюс выйду...

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Завели тему в дурдом.

Тот вариант который говорит ILLYAWEB это единственный выход из этой достаточно распространееной ситуации.

Действительно есть такая практика признавать действительными эти сделки в судах. Конечно здесь еще много зависит от позиции продавца (доверителя), будет ли он подтверждать в суде факт купли-проодажи или решит рассчитаться с кредиторами вашим имуществом.

Однако, проблема еще в том, что в последнее время практика меняется и суды все реже и реже принимают такие решения.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть у нього для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз
×
×
  • Створити...