Активність

це ж вже було (с) Я вас обязан известить, Что не дошло до адресата Письмо, что в ящик опустить Не постыдились вы когда-то. Ваш муж не получил письма, Он не был ранен словом пошлым, Не вздрогнул, не сошел с ума, Не проклял все, что было в прошлом. Когда он поднимал бойцов В атаку у руин вокзала, Тупая грубость ваших слов Его, по счастью, не терзала. Когда шагал он тяжело, Стянув кровавой тряпкой рану, Письмо от вас еще все шло, Еще, по счастью, было рано. Когда на камни он упал И смерть оборвала дыханье, Он все еще не получал, По счастью, вашего посланья. Могу вам сообщить о том, Что, завернувши в плащ-палатки, Мы ночью в сквере городском Его зарыли после схватки. Стоит звезда из жести там И рядом тополь — для приметы... А впрочем, я забыл, что вам, Наверно, безразлично это. Письмо нам утром принесли... Его, за смертью адресата, Между собой мы вслух прочли — Уж вы простите нам, солдатам. Быть может, память коротка У вас. По общему желанью, От имени всего полка Я вам напомню содержанье. Вы написали, что уж год, Как вы знакомы с новым мужем. А старый, если и придет, Вам будет все равно ненужен. Что вы не знаете беды, Живете хорошо. И кстати, Теперь вам никакой нужды Нет в лейтенантском аттестате. Чтоб писем он от вас не ждал И вас не утруждал бы снова... Вот именно: не утруждал... Вы побольней искали слова. И все. И больше ничего. Мы перечли их терпеливо, Все те слова, что для него В разлуки час в душе нашли вы. Не утруждай. Муж. Аттестат... Да где ж вы душу потеряли? Ведь он же был солдат, солдат! Ведь мы за вас с ним умирали. Я не хочу судьею быть, Не все разлуку побеждают, Не все способны век любить, — К несчастью, в жизни все бывает. Ну хорошо, пусть не любим, Пускай он больше вам ненужен, Пусть жить вы будете с другим, Бог с ним, там с мужем ли, не с мужем. Но ведь солдат не виноват В том, что он отпуска не знает, Что третий год себя подряд, Вас защищая, утруждает. Что ж, написать вы не смогли Пусть горьких слов, но благородных. В своей душе их не нашли — Так заняли бы где угодно. В Отчизне нашей, к счастью, есть Немало женских душ высоких, Они б вам оказали честь — Вам написали б эти строки; Они б за вас слова нашли, Чтоб облегчить тоску чужую. От нас поклон им до земли, Поклон за душу их большую. Не вам, а женщинам другим, От нас отторженным войною, О вас мы написать хотим, Пусть знают — вы тому виною, Что их мужья на фронте, тут, Подчас в душе борясь с собою, С невольною тревогой ждут Из дома писем перед боем. Мы ваше не к добру прочли, Теперь нас втайне горечь мучит: А вдруг не вы одна смогли, Вдруг кто-нибудь еще получит? На суд далеких жен своих Мы вас пошлем. Вы клеветали На них. Вы усомниться в них Нам на минуту повод дали. Пускай поставят вам в вину, Что душу птичью вы скрывали, Что вы за женщину, жену, Себя так долго выдавали. А бывший муж ваш — он убит. Все хорошо. Живите с новым. Уж мертвый вас не оскорбит В письме давно ненужным словом. Живите, не боясь вины, Он не напишет, не ответит И, в город возвратись с войны, С другим вас под руку не встретит. Лишь за одно еще простить Придется вам его — за то, что, Наверно, с месяц приносить Еще вам будет письма почта. Уж ничего не сделать тут — Письмо медлительнее пули. К вам письма в сентябре придут, А он убит еще в июле. О вас там каждая строка, Вам это, верно, неприятно — Так я от имени полка Беру его слова обратно. Примите же в конце от нас Презренье наше на прощанье. Не уважающие вас Покойного однополчане.

Прочитав вчора цікаву статтю, в якій зашито головним інфовірусом: “Розширення ЄС щодо України є не стратегією інтеграції, а формою централізаційного шантажу, причому сам ЄС ні прийняти, ні захистити не здатен.” Але, крім того, і слушну, як на мене, пораду владі України: не чекати вступу, а шукати варіанти взаємодії та брати з ЄС по максимуму. Чи готовий ЄС прийняти Україну: кризи, ризики та прагматична стратегія. Більшість українців підтримують вступ України до ЄС. Польський політолог із Лодзького університету та урядовий радник Пшемислав Журавський вель Ґраєвський наголошує, що Євросоюз надірваний чотирма кризами і не готовий «ковтнути» велику країну, зруйновану війною. На Брюссель слід дивитися прагматично, вважає експерт: брати в Європи гроші, розбудовувати інфраструктуру, переймати стандарти і не заколисувати себе казками про швидкий рай.

я бьіл батальонньій разведчик а он - писаришка штабной я бьіл за Отчизну ответчик а он спал с моєю женой

Бачу, ніхто не в темі... окрім неадеквата-спостерігача... То ж надалі не актуально, станцію вже купили.

Как причина отбирания у Украины и отправки в мордор ЯО вместе с ракетами и бомбардировщиками? Не рассматривается.

https://www.facebook.com/share/r/18L5hHgkBJ/?mibextid=wwXIfr

SNUFF:

ви не понімаєтє - ето всьо Бєздомний віноват ето другоє

Головний дипломат ЄС Кая Каллас про 20-й пакет санкцій та позику у 90 млрд євро доя України: Гарних новин немає, робота триває "Так, у нас є деякі перешкоди на шляху щодо 20-го санкційного пакета, а також щодо виплати позики. Робота над їх подоланням триває, але, на жаль, сьогодні я не можу повідомити гарних новин. Ми все ще працюємо, і сподіваємося, що ми отримаємо це рішення на наступній Європейській Раді", - зазначила вона. Думаю, що Зеленський має відповісти на це черговим потужним є-бачком, кешбеком или просто роздати ще одну тисячу. А чого ні? Раніше ж не заважало. А те, що у країни немає грошей і не зрозуміло за який рахунок будемо воювати, то це ж дрібниці, які ніколи не хвилювали шоуменів.(С)

«Ерозія жіночої честі під час війни» 1. Війна як детектор, а не причина Війна не руйнує міцні сім'ї, вона лише зриває маски з «паразитарних союзів». Якщо жінка подає на розлучення з безпечної Європи, поки її чоловік у зоні ризику — вона не «шукає себе», вона завершує акт мародерства. Вона роками споживала ресурс чоловіка, а в момент кризи просто «списала неліквідний актив». 2. Соціальне дезертирство: Зрада в тилу Коли чоловік тримає фронт (економічний чи реальний), він розраховує на надійний тил. Жіночий опортунізм перетворює цей тил на пастку. Розлучення на відстані — це удару в спину, вчинений з особливим цинізмом. Це відмова від відповідальності в обмін на ілюзію «кращого життя» з тим, хто не обтяжений проблемами її країни. 3. Гіпергамія на стероїдах: Ринок «біженок» Багато жінок сприйняли статус біженки не як трагедію, а як безкоштовний квиток на апгрейд партнера. Це чистий розрахунок: європейська соціалка + новий «стабільний» самець = перекреслення минулого життя. Вона не рятує дітей, вона рятує своє его від необхідності бути вірною в складні часи. Це перетворення шлюбу на короткострокову оренду. 4. Психологія самовиправдання: «Я заслуговую на щастя» Найбільш огидна частина жіночого менталітету в цій ситуації — це здатність зробити себе «жертвою». Чоловік, який лишився в Україні, в її наративі стає «токсичним», «нудним» або «тим, хто не розуміє її трансформації». Це емоційна кастрація: вона позбавляє його права на повагу, щоб виправдати свій проміскуїтет або нове заміжжя за кордоном. 5. Втрата честі та наслідки для майбутнього Жінка, яка зрадила принципи солідарності під час національної катастрофи, втрачає право на статус «берегині». Це формування покоління жінок-кочівників, чия лояльність закінчується там, де закінчується комфорт. Вердикт: Це не свобода. Це етична інвалідність. Суспільство має називати це своїми іменами: не «розлучення через війну», а зрада через вигоду. https://www.facebook.com/share/p/1E1Xf4qMhV/?mibextid=wwXIfr

Т.е. феерическое быдлячество и перманентная брехня Найвелычнишого Уебана, как причина, даже не рассматривается? Отвечать не надо, это так, риторическая реплика в сторону...

Апдейт. Майстри з олх хочуть від 35 до 70 тис за такий сарайчик (2 квадратні метри), профіль + бляха + звичайне фарбування (не порошкове) 🙁

за для розваги - іноді прикольно побачити як у дописувача в сусідній темі - який цю тему типу не читає , від ці теми око смикаться

Тільки маленький нюанс - то була зброя "від Байдена". Трамп перекрив вже погоджені і оплачені ще адміністрацією Байдена поставки зброї і розвіддані в розпал Курської операції - це явна допомога кацапам. Нестриманість Зеленського тупо використали для оправдання таких дій.

ТЦК планують карати жорсткіше: в Раді зареєстрували законопроєкт Однією з норм пропонується, щоби у разі появи в інтернеті відео з незаконними діями ТЦК ДБР було зобов'язане автоматично відкривати кримінальне провадження. пропонують на кожне іпсо заводити впровадження?

Перепрошую, пане. Пан може якось аргументувати свій висновок: "що Штати і до витівки Зеленського в Овальному кабінеті вирішили більше не допомагати Україні, так як це робив Байден"? (питання риторичне). Документи, офіційні релізи, заяви перших осіб та інші матеріали з відкритих джерел того часу, доступні для перевірки. Не інфошум, а факти, на яких можуть грунтуватися висновки людини, яка мислить критично. Також можна подивитися у відкритих джерелах, яка зброя і яка фінансова допомога постачалися щомісяця до витівки Зеленського, і як після того епізоду почала надходити ця допомога, включно з розвідданими. Критичне мислення - це здатність перевіряти інформацію, ставити її під сумнів і робити висновки на основі фактів, а не маніпуляцій. Тож аргументи на кшталт "всі знають", "сліпому видно" тощо для людини, яка мислить критично, не працюють. До інтересів США мені мало діла, і говорити про них зараз я не буду. Сподіваюся, пан прочитав "Велику шахівницю" та ще декілька обов'язкових книжок із цієї теми й розуміє, про що говорить, коли розповідає, чого США "хочуть". Мене цікавлять інтереси моєї країни й здоровий глузд тих, хто представляє її на політичній арені. Приклади такого здорового глузду для захисту інтересів своєї держави я вже навів у тому пості, на який ми відповідали: Федоров та Бібі.

Тоді навіщо усе це?

Наша людина, все має бути гуртовими партіями🥰

Та дивно що шум мішає тільки Вам)).Наробите собі цими методами сплошні проблеми і сусідів ворогами))

кожен день простою балтійських терміналів , це не просто втрата прибутків - це втрата ринків

Якщо заливати в дубову то мабуть вигідніше буде продавати та придбати паливо для котла

Ще можна варити влітку самогонку, зливати в діжки, а взимку заливати її в рідкопаливний котел. Також існують схеми перетворення електрики на метан/водень, але то вже хайтек. І ще один варіант, взагалі елементарно-побутовий: