…«Якшо свобода вобщє шось значє, то це право казать людям те, чого вони не хочуть чуть». (с)
_____________
1. Общєствєнний договор.
В класічєском вигляді, «общєствєнний договор» - це «Я отдаю державі часть своєї свободи, а держава гарантірує безпеку, справедливість і прєдсказуємость». Коли,(або «пока») ця канітєль работає - сістєма відносно стабільна.
При мобілізації держава рєзко «піднімає ціну», але забуває повисить «компєнсацию». Проісходе односторонній перегляд «умов контракту», вона прєтєндує на твою тушку, твій час, твоє життя і як правило, без вибора для самого тебе. Договор міняється не по согласію, а по приказу.
Коли ріск розпрєділяється нерівномірно, рішення приймають не ті, хто ***ує в окопи, а ти не маєш права отказаться - даже у самих лояльних наступає льогка зрада. В кабіні время от времені вознікають одні й ті самі вопроси: «Чого я, а не отой мордатий *** на «Гєлікі», «Чого я, а не син Порошенка», «Чого лозунгів і призивів дохуя, а ротацій ні одної ще не було». Людина перестає буть гражданіном і начинає чуствувать себе розходніком.
Це «точка розрива», де «общєствєнний контракт» ламається і залатать його більше не получиться.
Не получиться, бо після війни люди будуть все помнить. Помнить ухилянтів, помнить командірів, які часто по своїй тупості і от страха угравали роти-батальони-бригади, помнить погибших кєнтів і те, шо робилося в тилу. Всі ці бабки на кроватях, столах і в багажніках, підарасів, які наживалися, поки хтось кишки на вєтках в посадках розматував… будуть помнить все.
Дальше сістєма натягує брехливу маску «єдінства» і пробує замаскірувать розрив. Тим, хто не в армії пробують «продать слона» зміною формуліровок, але слова влади розходяться з реальними діями і визивають все менше довіри.
Тим, хто в армії кажуть: «Ніхто крім нас», «Будь мужиком», «А я не заморився?», «Шо поробиш», «Нам своє робить» - прєвращая тим самим добровольну лояльность у вимушену, от якої, разом з бешеной усталостью, накоплюється внутрєннє несогласіє.
Але, ті, хто бачив войну не в тік-токах, не ведуться на красіві словєсні конструкциї, які йдуть поряд з купленою нєдвігою, палєтами спіжжєних грошей, показатєльними наказанієм для одних і правом робить шо угодно для других. Ніхто ж не отріцає наявності ворога, екзистенциальності війни і угрози для державності. Людям не понятно, як протівнік на ЛБЗ пояснює нерівність рісків для одних, єбєйшу корупцію і прівєлєгії для других. Протівнік не оправданіє, а фон в тєатрі піздоблядсва і фактічєского беззаконня. Виборочна справєдлівость не веде до сістємних ізмєнєній.
Ця маскіровка не замєдляє неізбєжний крізіс, не ховає його і не способна восстановить довіру.
2. Неізбєжность або «Після війни куплю хатку в селі»
Імєнно оце «після війни куплю хатку», яке я частенько чую от воєнних і навело мене на мислі, оформленні в вчорашньому і сьогодняшньому постах.
Є певний історичний закон -кажда масова мобілізація приводила до одного з трьох ісходів. Мобілізація - це не просто воєнна міра. Це момєнт, коли держава в односторонньому порядку міняє умови «общєствєнного контракта» і оголяє своє нутро. Історічний досвід показує, шо після неї (мобілізації) наступає один з трьох варіантів (може буть сочєтаніє двух-трьох, може буть послідовність, але ніколи не інше)
- Рєволюция/гражданска війна.
Нерівність жертв і розрив мєжду рєальним опитом і офіциальною ріторікою стають дуже очєвідними і влада тіряє лєгітімность. Поранене у всіх смислах суспільство перестає підчиняться не із-за пропаганди чи ідєології, а через повну утрату довєрія. В рєзультаті рєволюция вспихає не із іскри, а в попиткі прінудітєльно передивиться розрушений ранєє «общєствєнний договор».
- Авторітарізм.
Якшо у влади є рєсурс і піздато работающий каратєльний апарат, то недовіру заміняють страхом. Страхом того, шо тебе запхають в «крузак» за піздьож і вивезуть в камиші, страхом потірять бізнес, свободу чи спокойний сон. Контроль усилюється, всяке інакомисліє подавляється, мусоров і чєкістів стає все більше. Це не рішає проблєму, ну виігрує время для оголтєлого грабєжа. Громадянські інстітути дєградірують, лояльность стає обізатєльной і часто формальной, а крізіс консєрвірується.
- Пораженіє і крізіс.
Коли масова мобілізация не приводе до стратегічних результатів, появляється самий главний вопрос: «- А нахуя?». Потєрі не конвєртіруються в рєзультат і підривають саму основу власті. Даже формальний мир чи заморозка конфлікта не вертають довіру. Общєство приходе до поствоєнного розчарування, цинізма і начинає шукать винуватих.
На практікі, ці ісходи часто накладуються один на другий, ну всігда запускають необратімі процеси, послєдствія яких влада вже не може контролірувать полностью. Питання не в тому чи це случиться, а в тому - в якій імєнно формі і послідовності.
І я, якшо чесно, не понімаю чого ви, а так же всі ці «умні» люди в комєнтаріях, не понімаєте очєвідних для мене, колхозніка, вєщєй))) Не понімаєте, або не хочете знать їх.
Хатку в селі вони, блядь, куплять… Сергей Сергеевич "Сайгон"
Да, котел остается, да и в система обвязки все уже готово (просто добавить новый источник), да и тены есть в этом ТН (9кВт - 3 ступени). Газ хотел был, но вот зарядили до участка 200 тис. (150 метров тянуть), сроки 10 месяцев. Добавить сюда еще покупку котла, проект на дом, ввод в дом, наверное все 300 будет. В целом по расходу все устраивает (когда топил в ночь, сейчас света не много... топлю когда есть), но вот цена прям привлекательная
У вас канал вытяжки упирается в паробарьер что ли, без выхода на улицу!?
наче ніж в Тернополі
коли включаю витяжку на кухні або відкриваю двері на балкон - так правильніше в теорії, витяжка затягує холодне повітря з горища через не герметичні місця в паробарєрі і конденсується як воно насправді - загадка, але звуки дуже чіткі і без поняття що це
_svg.thumb.png.1bdd9ee6efa3a875143b91d4efd45e73.png)
