allanek

День чи два тому подивилась його. Це сюрр. Сидить такий собі сибарит, в шовкому піджаку від кутюр за кілька тисяч не рублів, сорочка теж не малих грошей коштує і бідкається, що він опинився в незручному становищі а-ля приживалки і розраховуе на донати від добрих людей, бо тікав в чому був і йому нема на що жити.

За Бабченко ничого не скажу, бо не дивлюсь його. Але в той день, коли тицьнула на ролик Бабченко, згодом подивилась Накі, Жданова, Фейгіна с Арестовічем та ще когось. Після всього зробила висновок, що, на диво, вони співпадають в своїх висновках і відрізняє їх тільки подача інформації. Настрою мені це не добавило, я і так розумію, що наша перемога буде, але буде вона виснажливою. Мені здавалось, що це розуміють всі, навіть форумні буряти своєю однією клітиною повинні це розуміти. Скажіть, що вас спонукає викладати тут когось, знаючі, що тут зібрались люди дуже різних поглядів на ту чи іншу постать в роликі? В більшості, це нічого не змінить в поглядах, тільки роздратування, особливо, коли, раз за разом, викладаються ролики в стилі "ми всі помремо" ( не в буквальному розумінні).

Не зрозумила. Их там всього біля 2-х тисяч. Кого и навіщо літаками? Там і так шорох стоїть. Населенню телевізор каже , що Зеленський взяв все Прідністровье в заручники і буде тримати до тих пір, поки тварь бункерна не подпише капітуляцію. Вони, на повному серьозі, в це вірять

Так і було. Кафедра наукового комунізму, в кожномі виші, була головною і коли сдавали госекзамен, то екзамен по НК був обов'язковим. Як і комітет комсомолу, котрий наглядав за студентамі. Тому моя викладачка історії виглядала дивно- завжди заплетена коса а-ля Юля і бурштинове намисто на шиї.

В подобных случаях предпочитаю не словари-новоделы, которые, как и история, редактируются в угоду политической конъюктуре, а словари Ушакова и Даля. С Ушаковым всё просто "Толковый словарь Ушакова руссификация РУССИФИКАЦИЯ, руссификации, мн. нет, ·жен. (·книж. полит.). В царской России — насильственное подавление местной национальной культуры, внедрение среди национальных меньшинств, населявших царскую Россию, православия, русского языка с целью их ассимиляции. Руссификация была самым характерным проявлением антинародной, великодержавной национальной политики царского правительства."(с), а вот со словарем Даля намного интересней. Правую часть (фото1) можно читать-не читать, а вот изучение самого титульного листа словаря Даля весьма интересно для думающих людей. Ну и внимательное прочтение странички Даля с трактовкой и написанием рус(с)- даёт понимание разночтения двойного "с".

Обережніше з "Кірілом", бо буде де жавю, як з народом Ізраїлю

Протестую😆, мне с Наташей начало перепадать отой "славы" с самого утра и лнровская бурятка закончила таким пердимоноклем, что сделала мой вечер. Даже мужу зачитала эту монографию из ЛНРовских окопов Я не его фанатка, совсем. Но сегодня, почему-то, клацнула на его ролик, чью стенограмму выложили в теме. Про "воевать будем долго" вы уже обсудили. Но там интересна та часть, от которой сносит крышу у форумных руzzкомирцев, мимикрирующих под патриотичных русскоговорящих граждан Украины. И про одноклеточные примитивные организмы, и про гробы, хорошие для хороших, плохие для плохих, но для всех руzzких, без исключения. Если первая часть смотрелась со многими знаками вопросов, то ко второй части вопросов не было.

В мене так само з граматикою. Українська моя рідна, але шкільне навчання було російською, та і в Києві, в ті роки, всі інстітути-універи навчали російською. Граматику почала вчити, коли син пішов до школи. Помилки роблю, бо практика писати українською доволі мала. Воно товклось завжди. Це все, що про нього треба знати. Більшого не вартує.

Ещё одним одноклеточным очередь шариковых пополнилась.

Есть ещё Приднестровье, в котором я жила с 6 лет и до окончания школы и в котором живёт моя мама. И я видела трансформацию многонационального кусочка Приднестровья в Приднестровье-аквафреш. Причём не только визуальное. но и ментальное в головах. Русскоязычие всегда причина там, где они могут это использовать. Последние маразмы дошли до того, что было заявлено, что русский мир везде, где есть русские. Про Сирию не буду, там другая история. Я про народности Сибири, включая корейцев, знаю не понаслышке. Часть моего студенчества прошла в Новосибирске. 80-е годы... И про жизнь там , и про людей у меня остались светлые воспоминания. Но всё это в далёком прошлом, словно и не было этого никогда. Страшно сознавать, что жители Новосибирска, обладая одним из прекраснейших оперных театров и художественным музеем, залам которого могут позавидовать лучшие музеи мира, превратились в биомассу, жаждущую убивать украинцев, живущих от них в тысячах километрах.

И я знаю, потому что семья близкого друга моего сына просидела в подвале первые 2 недели и увидели, как разбомбило их дом по телевизору, после того, как выехали оттуда. Уже говорила об этом. Поддерживаем общение. Вторая семья, с которой общаюсь вживую, тоже через 2 недели выехала из Харькова. Представить сложно, чтобы эти люди, испытавшие тоже, что и тысячи харьковчан, начали захлёбываться пожеланиями испытать тоже, что и они. Да, желают смерти бункерной твари и мордоровской биомассе, но чтобы соотечественникам... А у вас есть повод бояться? Как видите, цитируя вас, я пишу на русском языке. И до начала войны общалась на том языке, который слышала от собеседника. А на форуме, с первого дня, все мои сообщения были на русском языке. Война изменила многое. Для кого-то заговорить на украинском языке означает Для других начать общаться на украинском языке означает хорошо усвоенный урок про то, что мордор считает своими территориями всё, где говорят на русском языке. Ну такая национальная орковская традиция- украсть кусок чужой территории под видом защиты русскоязычных, а значит руzzкого мира.

Форумные буряты достали своё самое страшное оружие- переход на личности. Неважно, есть там правда или нет. главное, чтобы с хамовитым напором. Для Movix. Это показательно, когда переходят на личности детей. Это высшая степень ублюдочности. Ублюдок с враньём о моем сыне и убожество, тыкающее мне. Как там у Булгакова- "В очередь, сукины дети, в очередь". "Шариковы", кто следующий?

Таки, да, скрепный

Хай буде скрепЫ бурятские.

Віра, мова- це те, чим розхитують Україну зсередини. І да, про це треба говорити на повному серьозі. Тим паче, що ви самі сказали, що церква це не про віру.

Ні, ці "православні" добре розуміють, до якої церкви йдуть. В мене є наочний приклад "православних руzzкомирців". Коли я сказала, що ходила святити паски до храму такого-то, то слюна бризкала, так їх покрутило від цього. Почула все- про українську церкву, що вони розкольники; про те, що буду відповідати за таке на Страшному Суді, що буду проклята навічно і тому подібне. Оте все, що ходить до попів-фсбшників , вони і зараз впевнені, що то ЗСУ з націками таке наробили з країною. І форумні буряти, що патякають тут в темі про руzzкАгАвАрящий Київ, та чомусь в них загострення в день, коли православні християни святкують Пасху, нічим не відрізняються, бо в їх головах той самий руzzкій мир. Вони будуть казати про те, що ми самі винні в тому, що в нас війна і тоді, коли до них прилетить або вб'є їх близьких. То, мабуть, їх особливий ген, про який говорили самі орки, дає такий стійкий ефект, тому що раціонально це пояснити неможливо.

Вас це дивує? Кажуть же, що війна пробуджує в людині все те, чим вона є. Ось і маємо. Комусь з "пробуджених" здається, що вони балансують. І це, як не дивно в такій час, стає смішно. Але тільки до того часу, коли з Бучі повертається знайомий, дорослий чоловік, багато бачившій в житті, котрий туди їздив за тілом свого родича, і його волосся, в одночас, стало сивим, і каже, що не може розповідати про те жахіття, що бачив, може колись, но не зараз. Ось тоді і розумієшь, яка гидота лізе з тих "пробуджених". Таке враження, що це в них безсилля та страх говорять. Вони і поводять себе так, як, зазвичай, це роблять (по-русски это лучше прозвучит) мелкие людишки.

Вы про этих туристов?

Модераторы, как это дерьмо орковское сюда попало? Отправьте этого бота в ту выгребную яму, из которой оно выползло. жалобу отправила)

Таке деревце, це ялівець Скай Рокет або Блю Ерроу. Бачу, що воно заввишки біля 3-х метрів. Враховуйте, що коренева в нього може бути досить велика. Як будете викопувати на такому вузькому шматочку землі, то питання. Але вам бажано зберегти як найбільшим ком с коренем. Почнете копати, зрозуміете про що я. Після пересадки добре пролийте, ліпше кілька разів. Потім, зазвичай я це роблю на другий день після пересадки, розвожу пакет (25гр) радіфарму в 10л води и всі 10 л виливаю під 1 таке дерево. Краще, щоб приствольне коло було зроблено невеликою лункою, щоб там могла збиратись вода та грунт буде трохі просідати, потім підсипете і замульчуєте. Через 10-14 днів повторити радифарм або іншій стимулятор кореневої. И контролюйте, щоби грунт був вологим. І не стимулюйте крону, зовсім. Для розуміння того, що вас може чекати з комом. На фото такі ж ялівці, як ваш, пересаджувались з висотою біля 2-х метрів. Той, що всередині, відгорожен пеньками, площа трохи більша, ніж кореневий ком цього ялівця. Глибину вже не пам'ятаю, але копайте глибоко, та не забувайте пролити Антіхрущем, Актарою, чи ще чимось, бо зараз час хрущів.

Для дому не критично зовсім. Для саду критично частково. Залито в низині саду, в той частині, де плодові і ягодник, але це вражає. Вода потроху спадає, треба дочекатись, коли відремонтують, як каже наш електрик , "водокачку". Це наслідки того, що, коли робили Київське море, то річка Ірпінь опинилась нижче рівня водосховища і воду з річки перекачували насосами в море. Зараз затоплена вся пойма Ірпеня і є підтоплення в селах. Природний паводок я бачила лише раз, коли переїхали жити в будинок. Але то було зовсім не критично для участка , бо рівень був контрольований. З другого боку, це спасло і нас, і наступ на Київ. Орки зупинилися, бо по воді не підеш, а невдовзі і зовсім пішли. Та навряд чи їх пропустили і наші хлопці, тримали оборону міцно. Слава Україні! Головне, земля наша і цю падаль орковську змило, а дерева то таке, посадимо нові)

Так. Шлюз підірвали. Колись покажу фото.

Тоді бери секатор в руки и вперед. 6-річки вже на повну дають врожай. Ті, що кущі кулями ростуть, розріджуй середину, повністю зрізай гілки, щоб кущу було рівномірно сонця с усіх боків. Але без фанатізму. Ті, що прямими гілками, дивись, якого зрісту бувае дорослий кущ, якщо не маленький, то не займай, щоб набрали висоту. І я видаляю ті гілки, що ростуть знизу и стеляться по грунту. Коли ягод багато, ті зрозуміешь сенс такої обрізки. И ще, в мене е кущі( без назви), вже старі, гілки перестають рясно родити и починають сохнути. Ничого страшного, зрізаю таку гілку і вона дає молоді паростки, кущ і плодоносить, і омоложується одночасно. Але, в мене лохина росла в грунті, в тебе в горщиках. Може, твоя поводиться інакше. Моі кущі зараз під 2-х метровим шаром води, навряд чи щось виживе(

Наташа, скільки років твоїм кущам? Лохину формують після 3- 4-х років, до того, тільки санітарна обрізка. Обрізка навесні в нашому регіоні має сенс, бо кущі можуть підмерзати. Формуюча обрізка, це не тільки вкорочування гілок, це і регулювання їх кількості. Різні сорти обрізаються по-різному. Тому треба шукати по кожному сорту інфу. Колись я давала тобі ссилку, там дуже добре все розписано. В мене ії нема , мені вже не потрібна. Це тільки мій досвід, може десь и помиляюся.

З власного досвіду. Коли нема світла, газу, води, зв'язку, що робити в тому підвалі? Особливо смішно зараз читати тих, для кого газ був і є в приорітеті. З одного боку сусідка с цоколем на два поверха вниз. Залишила будинок через 2 тижні- світла нема, газу нема ( десь перебило трубу и відключили всьому кутку), води нема, опалення нема, зв'язку теж нема. Підвал перетворився на склеп в прямому розумінні. Сусіди з другого боку. Підвалу нема, як і в мене. Поки був газ, спасав газовий генератор, потім все. Але після того, як прилетіло і потрощило черепицю, стіни та паркан, то стали ходити до знайомих ночувати в підвал. Ми ні до кого не ходили. ночували в будинку. Якесь дивне відчуття, не пов'язано со здоровим глуздом. Розуміли, що може прилетіти, але ні, з будинку нікуди не підемо, наче він міг нас захистити. В нас становище було трохи ліпше, бо був бензиновий генератор, сонячні панелі та пічка в домі. Тому були з водою, світлом, прачюючим холодильником і гарячою їжею. Ну і ще, виявилось, що єлектромобіль став в нагоді тоді, та й зараз нема думок про пальне, е воно, чи нема і скільки коштує. Як на мене, нема особливого значення, що е в приорітеті в мирний час, дійсність може бути зовсім іншою.