allanek

До чого тут термодінамика? Мова про те, з чого може бути зроблена камінопіч. Ви стверджували, що вони всі з чавуна, що не відповідає дійсності. Тому зробила уточнення, що не всі, є і сталеві.

Ні. В мене Ромотоп сталева. Камера згоряння футерована шамотними плитами, корпус зовні оздоблено піщаником. Ще і поворотна навколо вертикальної осі.

Чомусь не можу пригадати, як брунера виглядає восени. Хости так, дуже дратують виглядом восени, наче якесь дрантя покидали купками, а брунеру не пам'ятаю, щоб я звертала увагу на її вигляд. Може замість рису спробувати бруслину Форчуна туди приткнути? В мене росте в любих умовах. Де прикопаю пучок гілок після обрізки кущів, там і приживається. Можу і забути, що прикопала та треба полити хоча б, а вона сама собі вкорінюється та починає рости. Ніякого відмирання, декоративна завжди. Якщо є бруслина та ви її стрижете, чому б і не спробувати?

Про тюльпани нічого не знаю, в мене їх нема , але поряд в лісі, звідки їх занесло, звичні червоні. Ростуть самі по собі, кожен рік їх стає все більше. що в них з листям робиться після того, як відцвітуть, ніколи не цікавилась. Але виходить, що їх можна і не викопувати? Наташа, в тому році я викладала ролик польської пані, де вона показувала рабатку з різних сортів тюльпанів та брунери. Мені дуже сподобалось.Згадала про вас. тому що брунера гарно почувається там. де волого та тінь, як раз під ваші умови. Чи підходить це тюльпанам, то вже інша справа. Але в мене пару кущів брунери Варієгата наче і кущами пухироплідника захищені від сонця, але, все одно, листя підгоряють по краю від того сонця, що їм дістається. А от брунера зі звичаним зеленим листям, чи то видова, чи ще якась, не знаю, вона росла в лісі, я її звідти і копнула та в себе посадила, то вона сонце переносить добре, навіть, якщо забуду в жару полити, то листя не реагує на сонце. До речі, брунера з звичайним зеленим листом росте серед барвинку, вони добрі сусіди одне одному, ніхто нікого не витісняє. Іра, ролик виклала з натяком на твою розповідь, як очевидця з враженнями від саду ☺️

На диво печиво вийшло м'яким, з легкою текстурою і з легкою, трохи хрумкою скоринкою. Мука була "Повна чаша", як на мене, вона більш важка та плотніше структурно, ніж "Вінницький млин". Коли печу хліб , то води додаю на 10-20мл більше від вказаного в рецепті хлібопічки, якщо мука "Повна чаша".

Звітую. Печиво спекла. Зробила трохи інакше, ближче до класичного пісочного печива, чим до кураб'є, бо робила не кульки, а розкачала тісто та вирізала формочками печиво. Крім того, що було по рецепту, добавила в тісто 2 яйця ( в тебе їх нема). Чому? Бо в мене мука з вершковим маслом ніяк не збиралась в кулю. Яйця вбила, як є, не гралась окремо збиттям білка з цукром, бо я ще не в тому стані, щоби приділяти увагу дрібницям. І кульку тіста завернула в харчову плівку та поклала на 15-20 хвилин в морозильник, щоб зручно було розкачати та вирізати. Все інше, як ти дала в рецепті. і ще. В мене сіль невеличкими гранулами, наче малесенькі пресовані кубики. Поклала в тісто чайну ложечку з верхом. Вийшло дуже смачно, коли в розсипчастому печиві, помірно солодкому, відчуваються ці краплинки солі. Стосовно талії. Зупинитись неможливо. Тільки з'їв одне печиво, рука вже тягнеться за другим). Чоловік спершу питав, чи буде то печиво з какао. Спробував, каже, що з какао не хоче, бо це йому дуже смакує. Тож за рецепт тобі дякуємо ))) Навіть не знаю, хто більше, бо є підозра, що завтра вранці чай я буду пити вже без печива😁 Готується, дійсно, швидко. Поки хлібопічка калапуцала тісто для піци (програма 45хв). Я встигла замісити тісто, потримати в морозилці, розкачати, вирізати формочки та викласти на деко. На черзі рецепт Ані, печиво з шоколадом, але то вже пізніше, коли милиць позбудусь.

В мене з абрикосом було таке (до війни), коли ніяких ознак хвороби, гарно зав'язались плоди, дуже багато, вже були розміром з невеликий горіх і раптом, майже одночасно, дерево скинуло все. Не залишилось нічого. Тільки потім стало видно по гілкам, що то хвороба. Дерево прибрали, начебто сорт був Денисюка, не сподобалось, ще і підщепа не карликова. Якби і залишили, то воно пішло б під воду. Персик в мене, чомусь, не приживається. Було 2спроби чи три- ні, не хоче. Але з персиками в мене свої відношення, я виросла в місті, навколо якого були розташовані пальметні сади і смак персиків дуже відрізнявся від того, що куштую зараз.

Так з цього приводу, з прийнятия цього закону, алкаш Медведев вчора вже почав брати Вашингтон за три дні. З погляду на те, що коїться на болотах , то маразми пенсіонерів Політбюро СРСР здається чимось адекватно-розумним. Але нам своє робить. Тож чекаємо вівтопка і, наче, обіцяюиь, що до кінця тидня допомога вже буде в Україні. Молимось і чекаємо) Про сад. Ні, не зовсім. Про сімейні відносини. В мене тут пара качок живе. Якось я звикла, зі спостережень раніше, що в їх парах качур рулює. А в моїх щось дивне коїться. Завжди качечка перша, а він вже за нею, навіть, коли не має бажання пливти иуди, куди вона, то змушений, ьо завжди може знайтись конкурент. Схоже, що вчора в нього нерви здали, бо щось в них коїлось дивне- він голосно крякав, піднявся на крило , нависав над нею та бив її крилами. Зранку, бачу, в е мирно між ними. Але , все одно, вона головна😄

В мене є рецепт печива з какао, він дуже простий і швидкий, до примитиву, роблю його час від часу, навіть не пам'ятаю так щоб з голови, але мені не дуже подобається, що воно тверде, не м'яке, як пісочне, наприклад. Іноді хочеться , щоб печиво було м'якеньким. Швидко. Навіть Остін казав, що вони, ще до голосування( були впевнені, що допомогу, нарешті, проголосують) вже почали пакувати та грузити нам потрібне. З голосуванням в Сенаті, якось не зрозуміла вчора.Спочатку була мова, що проголосує сьогодні, в неділю, вчора, одразу після голосування, почались розмови, що проголосують у вівторок, що Шумер просив не йти на канікули. Я дивилась прямий ефір, єдине, що вже вихід Джонсона до преси не стала чекати. Навіть, якщо і підуть, то це 6 днів і за тиждень проголосують і підпише Байден. Але то для них просто 6-7 днів, для нас це життя людей.

Товариство, вітаю. Нарешті, хвилину тому, проголосували допомогу нам. 311 голосів за.

Талія не дізнається, звісно, що давати)

Та ні, перепаду там нема). Температура завжди плюсова, але плюс невеликий. Та хай вже стоять , де стоять. Бо сьогодні вночі в нас було +1 на дворі. Добре, що піч-камін топили та не відчули такого похолодання. Бо опалення вимкнули наприкінці березня. Аня, а рецепт якогось не заморочливого печива дасте? Щоб швидке і без танців з бубнами. Не для гурманів, просто печиво до чаю.

Яким чином ти будеш робити обрізку кущам? В мене кущики виглядають так само, може і трохи густіші. Листя гонять жваво, квітконоси не хочуть викидати. Як я їх обрізала, до стану штурпачків, показувала в темі. Все ж таки, вважаю, що їм не вистачає світла. Переносити в гостьовий будинок, де дуже багато світла, бо вікна на всі боки, не хочу, там опалення не працює вже давно і , мабуть, не буде вистачати тепла для розвитку. Вже як є. Годувала їх добривом для розсади ( Мастер та Валагро) пару разів, вже насипала їм Мівени, листя дякують, якщо добриво гарне, то це одразу видно. Чи буду мати квіти, то питання, а лопухасті кущі пеларгонії обов'язково😁

Та які можуть бути заперечення. Я поділилась тим, що посадила би знову, якби було бажання мати ожину. Якщо і не вам, то може комусь згодиться інформація) А як в вас росла ожина? Просто кущем чи на опорі, чи ще якось? Бо я спираюсь на те, що було в мене. І щоб зрізати пагон, який вплетений в огіркову сітку, то треба його розмотати спочатку. Ні, такого задоволення я б не хотіла.

Наташа, в мене була ожина "Тризуб", не ремонтантна, безколючкова, зимостійка. Без ніяких танців з бубнами, плелась по паркану, ніхто її не знімав, навесні вкривалась молодим листячком, росла, як бур'ян, агресорка страшна. Велика, смачна. Якщо десь зустрінеться, можна купувати. Я купувала тут (під спойлером), але це було дуже давно. Колись розповідала, що пендюрка 2см заввишки з 3 листочками перетворилась на монстра, якого насилу приборкали. Краще посадити під парканом, в нас плелась по огірковій сітці. довжина гілок доходила до 4м , може і більше. Розмір ягід ( на фото) можна порівняти з ягодами малини "Геркулес" Так само. В мене росла тільки "Геркулес", може і не найкращий сорт, але ткнув в землю і ніяких проблем. Росла сама по собі, ніякого догляду, крім того, що зрізала восени. Ожину, практично, ми не їли. Крім Тризуба не знаю, як поводять себе інші сорти, але, якщо в інших сортах ожини довжина гілок, як в Трезуба, то зрізати ремонтантну, мабуть, ще та морока. З малиною не зрівняти, там гілки до двох метрів та ростуть вертикально без опори. В Геркулеса було так. Мороки з обрізкою малини не було, навіть не уявляю, як обрізати довгі гнучкі гілки ожини під нуль.

В мене було три сорти сливи. Різниця між сортами суттєва. Для мене є різниця і тому ще два сорти диплоїдної сливи вибирала ретельно. Так само не розумію, коли люди садять в промислових масштабах, коли збираються їсти самі, а не на продаж. В процесі з'ясувалось, що не цікавий агрус, якого було 2 сорти і він родив, наче скажений; потім позбулись двох дерев яблук, тому що простіше купити кілька кілограм на рік, ніж витрачати час та ресурс на танці з бубнами коло них. Залишили 2 дерева черешні, 2 вишні, абрикос та сливи, які з'їдали, скільки б їх не вродило, тому замість яблунь посадили ще 2 сливи. Зараз нема нічого, залишився абрикос та два кущі порічки. Краще б порічка пішла під воду, а два кущі білої смородини залишилось, "Сніжана" дуже смачний сорт. Тож, якщо будуть думки відновлювати плодовий сад, це будуть сливи, вишня, черешня та абрикос. З кущів- ремонтантна малина, біла смородина, лохина та полуниця. Суниця в мене росте. Є сортова і лісова росте по всьому саду сама. І хоча ягоди сортової суниці великого розміру і на смак непогані, все одно мені смачніша лісова. Більше за все сумую за своєю лохиною та полуницею.

Те, що вона вистояла, вже добре. Повернешся додому та розповіси, як вона кріпиться до землі. Виглядає гарно)

Та подивилась я про Бербанк Гігант. Виявилось, що плутанина з двома сортами Бербанк та Бербанк Гігант. До того додається і те, що хтось пише, що не потребує запилювача, хтось пише, що потребує. І ролики подивилась. В одному чоловік каже, що без оприскування Світчем діла не буде, плоди гниють без обробки. Та хай йому грець таке саджати. З другого боку, я не скаржусь на Озарк, не хворіє, прискаю тільки Актофітом та Каліпсо від оленки волохатої, бо перший рік зжерла все до єдиної квіточки, а Саша ПОЗИТИВ ( колись розмовляли в його темі) каже, що в нього всі 5 дерев Озарка хворіють. Це як я нарікаю на ялину Карел, що всі три хворіють, хоч як -чим- та скільки їх бризка, а панянки в темі дивувались цьому, бо в них Карел поводить себе добре. Наташа, чим вас так зачарував цей сорт? Якщо вагою, то ті, що правду показують в роликах, там в середньому 160г, Щоб було 240г треба нормувати кількість плодів на дереві. Озарк Прем'єр має в батьках Бербанк. Сама маленька вага була 125г. Стабільно - середня 130г. То вони виглядають наче яблука на дереві висять.

Звісно, що я не знаю, якими квітами цвітуть різні сорти диплоїдних слив, але крім Озарка, за два роки до вторгнення, посадили ще два сорти диплоїдів, з різним терміном дозрівання. Всі саджанці приходили віком 1 рік, тоненькі та заввишки не більше метра. Восени саджали, а на весну вже було кілька квітів на тих саджанцях...наступного року почалось вторгнення...На третій рік мій Озарк виглядав білою хмарою. Що хочу сказати? У всіх трьох сортів квіти виглядали однаково- дрібненькі з гострими вузенькими пелюстками. Нічого схожого на те, що бачу на вашій світлині. Дрібненькі, то означає, що розмір квітки вполовину менший за звичайні сорти. В вас, начебто, Бербанк Гігант, плоди якого вважаються чи не самими великими серед інших диплоїдів. Може його квіти і відрізняються від інших сортів диплоїдів? Бо з Бербанком не все так просто. Якщо мова про Бербанк Гігант, я б зачекала плодів та подивилась.

Троянди ніколи не були моїм захопленням, максимум, що збиралась посадити, то "бабусину" троянду...але...піддалась стадному почуттю та сад замайорів трояндами. Роки через три охолола, трохи залишила, більшість віддала знайомим. Якісь рослини, в більшості це багаторічники, відправила в компостер, якісь пересадила в квітник, що навмисно виглядає як Марді Гра, але він мене не дратує, бо там зібрані рослини, що пасують одне одному, а не натикано те, що було зайвим в іншому місці саду. В мене купа помилок, щось виправила, щось ні. На загальному фоні саду вони не дуже помітні, але вони є і не можу сказати, що я байдужа до цих помилок. З роками дійшла висновку, що намагаючись створити статичну картинку , не досягну цього. Завжди щось змінюється в саду, без мого на те бажання. Навіть ландшафтники з купою помічників роблять помилки та щось змінюють в садах замовників. Різниця в тому, що за помилки ландшафтників грошима платять замовники. А тут я сама собі і ландшафтник, і замовник. Я свої ще не виносила з будинку. В нас теж похолодання суне, зараз вітер дуже сильний та холодний, хоч ранок був пасторально гарний та тихий. квітень завжди з вітрами, але не пам'ятаю, що з такими. На Чорнобильську дату завжди буває вітер, а в цьому році , майже, кожного дня в квітні дме і дме. Побризкати сад не має змоги.

Мова не за цвітіння, а за квітконоси - на кущиках нема і натяку на їх появу. Про цвітіння, то нема і мови. Лише листя викидає постійно. Всі горщики стоять поряд, біля вікон, що дивляться на захід. Може від орієнтації теж залежить? Ще коли жили в квартирі, був в мене період, коли подобались узамбарські фіалки. І квітли вони в мене так, що листя та горщиків не було видно. Коли переїхали в нову квартиру, там вікна були розташовані на іншу сторону світу. І фіалкам це дуже не сподобалось, почали на очах занепадати. Віддала знайомим і питання з квітучими рослинами закрила для себе взагалі. І ще. Горщики стоять поряд, але кущики поводять себе по-різному. Частина женеться догори і має доволі великий розмір. Частина сидять маленькими та кругленькими. Світла мають однаково, добрива та води однаково, а вигляд ні. Таки це не моє все. Як для Ані простіше посіяти однорічки та побачити швидкий результат, так для мене простіше поїхати в Зеленбуд та купити вже кущики. З тих пір, як влітку заїхали туди, думки про нього мені спокою не дають

Справа не в площі ділянки. Таке враження, що люди не бажають витрачати час на знання чогось нового та вважають, що натикав всього на ділянках, можуть називати це садом. Біля мене старі СТ, яким більше 40 років. Який ландшафтний дизайн та садові розплідники в часи СРСР? Так, ніяких. Ділянки по 6 соток і більшість ділянок мають гарні сади. Рослини тоді купувались , хто як міг. Традиція підтримується і тими, хто будується в наш час. Слава садовим феям, нема того , щоб хтось бачив сад, як газон і туї вздовж паркану і нема того , що я бачу на Ютубі. Стосовно маленьких міст та сіл. Ні, Наташа, це не села і не маленькі міста. Рівно, Одеса, Хмельницький, Львівщина. І будинки не старі, нова забудова в більшості роликів. Таке враження, що в нас сад- або туї вздовж паркану та газон посередині, або оте, про що зараз мова. Я за Польщу скажу, тому що бували там в маленьких селах. Навіть хутори , де будинок чи два та лани навколо, навіть там біля будинку зроблено щось на кшталт того, про що ви сказали "клумба-аля-сад", а не те жахіття, яким заполонили Ютуб а-ля садові блогери. Чому люди не бажають вчитися чомусь новому, мені не збагнути. Так з таких клумб і складається сад, незалежно від розміру. Ви ж намагаєтесь зробити композицію з рослин, а не просто натикала туди, що купила. А я бачу масове засилля роликів з клумб, де натикано і чомусь вони це називають садом. На жаль, не зберегла в архіві світлини , що фотографувала в кооперативах, коли ми будувались та я намагалась зрозуміти, які рослини почуваються добре в моєму кутку. Знайшла кілька з саду знайомої, який формувався з того, що змогли купити в ті радянські часи. Приблизно так виглядає більшість ділянок в усіх СТ поряд, що будувались 40 років тому. Про інтернет в ті часи не було мови, спеціалізованих журналів теж не пам'ятаю, але ж відчувається, що рослини не просто натикали. Город на тих 6 сотках теж був. Не кажу, що то ідеально. Як на мене, то для саду, якому більше 30 років, виглядає він сучасно.

Спитаю окремо. Про пеларгонії. На тому тижні, коли їхали в лікарню, по дорозі є магазин, що продає садові квіти. Побачила горщики з великими кущами пеларгоній, вже в квітах. Мої кущики, що залишала на зиму, гонять листя і ніякого натяку на квітконоси. Чи це в усіх так? Чи це тільки в мене? Тоді що я робила не так? Ну і як не подобалась мені вся ця метушня з горщиками на зиму, так і не з'явилось натхнення.

В мене нема нарцисів, хоча вони мені завжди подобались. Поки я розважалась роликами з українськими садами, натрапила і на ролики з різноманіттям нарцисів. Тож сортовий він в вас чи ні, не скажу, але в роликах були сорти, де на одному квітконосі розташовано кілька квіток. І ще зауважила, що деякі сорти з махровими квітами мають недолік- квітконос затонкий для важкої квітки і ламається. Була здивована різноманіттям сортів нарцисів. Чи правда, якщо кущ не розсаджувати кожні 3-4 роки, то він перестає рясно квітнути? Про мої "розваги" з українськими садами. Вони наче під копірку і нагадують мені квітники моєї троюрідної сестри, що живе на маленькому хуторі серед ланів Кіровоградщини. Квітник виглядає наче яскрава ковдра, зшита з клаптиків. Там росте все, що в око впало і сподобалось. Дуже пасує загальній атмосфері, але то не сад, то квітник. Чому господині, що знімають ролики, вважають таке саме видовище не квітниками, а садом, то для мене загадка. Виглядає це приблизно так - плаский квітник, де натикано купа всяких рослин - чемерники, тюльпани, нарциси, півонії і все , що квітне; між ними, деінде, посаджений якійсь кущ, чи то спіреї, чи чогось такого, десь з краю, ближче до паркану, стирчить молоде деревце магнолії ( якщо квітне, то 10 хвилин з загальних 20, камера буде показувати квіти магнолії), потім, в протилежному кутку, знов біля паркану, росте якійсь кущ троянди. Все. Показ того, що вважається садом- це показ кожного кущика квітів в тих квітниках. Чесно, я не розумію, як вистачило розуму створити канал, знімати та викладати ті ролики і не хватає розуму подивитись канали, навіть не ВВС з англійськими садами, а з польськими, щоб розуміти, що те, що вони вважають садом, таким не є? І це мова не за клаптик землі в 1 сотку, а ділянки від 6 соток. Залишу тут ролик 2-в-1. З сортами нарцисів, мені було дуже цікаво. Ну і те, що я вище казала про сади. Типова картинка більшості садових українських "блогерів".

Рудий кіт в оселі, то до грошей😄. Не впевнена, бо перша стаття витрат в нас- це корм для рудого 🙀. Стосовно кольорів. Якщо бачите 3 кольори чи більше- 99,9 % що це кицька. 0,1% -буває, що кіт народжується триколірний, але це генетичне відхилення і такі коти народжуються стерильними. Я такого бачила. Якщо черепахове забарвлення, можна не сумніватися, що то кицька. То щастя та оберіг оселі))) З котами нічого не буває випадково.