allanek

В тебе там прямо галявина лісова чи, скоріше, луг польовий. Краса)

Я, таки, вирішила подивитись, що там в ролику, що панство насміхається з побаченого . Ну що сказати? Мій чоловік постійно дивиться якісь ролики стосовно електричок, різних. Але я ніколи не чула такого тексту з обсценною лексикою. Взагалі ніколи не чула ні одного матюка. На яких смітниках треба колупатись, щоб знайти таке убоге відео. Згодна на 100% з тим, що це

Подивилась на букет та чомусь згадала про вербену бонарську. Я зараз поринула в світ класичних англійських серіалів і в якомусь з них була сцена в саду на фоні стіни бонарської вербени. Що там відбувалось по сюжету мене вже не цікавило, бо очей не могла відірвати від тих блакитних квітів. Згадала Польщу, де вона гарно почувається. Іра, ти збиралась посіяти її в своєму саду. Чи щось з того вийшло?

А я пам'ятаю, що в покійного дідуся, в формі для випічки хліба, завжди лежало кілька упаковок тютюну- розміром, як раніше вату продавали в аптеках- невеликий циліндр по формі. Папір був отого кольору, що в совдеповські часи в нього все загортали, тільки тут він був гладенький, з прямокутною печаткою червоного або синього кольору. Розказую і не можу зрозуміти, чому пам'ять залишила такий чіткий спогад про той тютюн. І ще дід по городу саджав тютюн, завжди зачаровувала та рослина - велике листя з жовтенькими квітами-дзвіночками. Але милувалась недовго, тому що бабуся висмикувала той тютюн нещадно. Навіщо він його садив не знаю, бо махорка завжди була фабрична.

Я, взагалі, городину ніколи нічим не бризкаю, тому думка була лише про профілактичні дії до зав'язі. Але так, написала без подробиць, тому і вийшло, як вийшло. Але ж розібрались і зайвий раз побазікати про обробки не зайве

Мені в голову не прийшло, щоб Квадрісом по огіркам бризкати. Мова була за те, що Іра питала з приводу фітофтори в грунті. Так, вона може там зберігатись. Тому і згадала за Квадріс, як запобіжний засіб при появі перших листків та на етапі бутонізації. Моя помилка, що сказала про Квадріс без подробиць, але Іра і не питала.

Після помідорів можна. Чи будуть хворіти не знаю. Якщо прискаєш овочі, то Квадріс тобі в поміч на огірках.

Я не ставлю під сумнів, що для вас відповідальність та совість є рушійною силою для якісного будівництва. І як на мене, то Договір та совість не заважають одне одному. З відповідальності та совісті складається репутація, тож якщо Виконавець піклується за свою репутацію, то добре. Якщо ні, тут в дію вступає Договір. Різниця між усною домовленістю та Договором в тому, що перший, це слова і якщо хтось зі сторін порушив ту домовленість, то тоді виникають отакі теми, як ця. Звісно, що це спрощено, але всім присутнім зрозуміло, про що мова. Якщо є Договір, тоді звужується коридор відмови від своїх обіцянок. Якщо керуються репутацією (совістю), то Договор це формальність, з якої починаються взаємовідносини сторін. Я на своїх прикладах поясню. При будівництві гостьового будинку виконавець вирішив, що можна змінити підхід до фундаменту. Ми не погодились з цими змінами. Відкрили Договір, прочитали пункти стосовно об'ємів та технології. Все, питання було знято і все зроблено згідно прописаного в Договорі. Тихо-мирно, без оцих " я цього не казав- не обіцяв" чи "ви не так зрозуміли". Другий випадок і теж з фундаментом. Паркан, будівельники залили фундамент і швидко поїхали. Коли стали робити ревізію того, що залили, виявилось, що є місце, де було зроблено бутафорський фундамент- зверху залили і все. Тож той шмат висів в повітрі. І тут Договір теж був в нагоді. Приїхали, подивились, що накоїли їх робітники, спитали, коли можуть приїхати та переробити. Звісно, що переробили все за рахунок фірми. І ще, з мого досвіду, Договір в таких випадках допомагає зберегти добрі стосунки. Звісно, якщо обидві сторони прагнуть цього. І добрі стосунки зберігаються , тут абсолютно згодна з вами, якщо присутня совість-відповідальність та збереження репутації (з обох сторін). Якщо такий моральний критерій відсутній, з якоїсь однієї сторони, чи з обох сторін, залишається Договір. І ще про випадок, як працює Договір , якщо працюють закони. Купили квартиру і початок ремонту прийшовся на початок ковіду. Був договір з чітко прописаними пунктами. Тож ремонт робився в он-лайн режимі, з чітким виконанням з обох сторін. Ремонт завершився і обов'язковим пунктом був акт виконаних робіт. Щоб він був підписаний замовником, потрібно було виправити те, що було зроблено погано. І ось тут взагалі не було ніяких суперечок. Фірма взяла кілька днів, все переробила і отримала підписаний акт. До речі, гарантію на виконаний ремонт в Договорі прописаний на термін 2 роки. І в мене нема сумніву, що гарантійні зобов'язання, якщо б була потреба, були б виконанні. Забудовник ЖК, в якому була придбана квартира, щось там нахомутав з дахом і в якійсь з днів по стіні другого поверху квартири полилась вода. По свіжому ремонту. Питання вирішилось швидко, з дахом розібрались і забудовник запропонував своїх малярів, щоб переробити стіну. Мене не влаштовувало це і я запропонувала, що роботу зробить фірма, яка робила цей ремонт, а забудовник оплатить їм кошторис. Навіть сперечань не було, що вони на таке не згодні. Але таке відбувається, коли працює Закон. Тож не бачу протиставлення між "совістю" та Договором. Якщо для когось репутація важлива, звісно, що Договір то проформа, але, на мою думку, краще, коли він є. Цікаво, що в нас "дерев'янщики" працювали без Договору і теж такі самі враження, про які ти розказуєш. Зазвичай, в таких випадках, стосунки зберігаються на довгі роки.

Стосовно лінз. В мого чоловіка далекозорість, пройшов через всі оті прогресивні та таке інше лінзи. Не пристосувався до жодної, щоб не треба було мати до пари ще якусь оправу. Тому в нього по всій хаті розкидані окуляри для різних цілей. Йому так зручніше. Стосовно оправ. Це вже діло звички та вподобань. Я, наприклад, ніколи не ношу металеві оправи, хоч які б вони не були і як би гарно мені не підходили. Але рогові з металевими частинами, то залюбки. І дійсно, різницю в ціні між оправами розумієш, коли та оправа опиняється в тебе на носі і ти не відчуваєш її присутності ні на вухах, ні на носі.

В нас вчора була гроза з градом. Сипало тими кульками наче з пригоршні. Переживала за свої гіркі перці, що градом квіти поб'є. Дивно, але листя пошматувало злегка, якісь шматочки гілок пообривало, а квіти всі на місці. Якби знати, що перцю так добре, то і солодкого би натикала.

В мене достатній досвід з будівельниками. І були відношення з договором, і було, коли просто домовлялись. Тоді сідали та писали ціни за етапи робіт та додаткові послуги. І, звісно, обговорювали , яким чином оплачувати етапи робіт. По договору ніколи не було якихось питань чи конфліктів, все виконувалось чітко, тому і про "совість" не було потреби згадувати. Без договору, за весь час пам'ятаю лише один прикрий випадок і той був пов'язаний з форумним сантехником. Але були і інші будівельники з форуму, про яких згадую з вдячністю і з якими спілкувалась ще багато років. Тож тут вже яка ваша вдача.

Ви ж, наче, будівельник чи маєте дотичне відношення до будівництва? Як і MAESTRO DNEPR. Тож нема сумніву, що обидва люди прагматичні. Але ж, чомусь, як тільки річ зайшла за Договір та чітке його виконання, ви почали про "сферичного коня в вакуумі" під назвою "англійське право", а в MAESTRO DNEPR, взагалі, замість виконання Договору з'явилось поняття "совість" та його, судячи зі смайликів під моїми дописами, дуже веселить згадування про Договір. Ось і відповідь ТС від будівельників. Щоб не трапилось, на будівельному ринку України все залежить від "доброї волі" виконавця. В пору і мені скористатись смайликом "ха-ха" - Про совість та "сферичного коня в вакуумі" я можу розмовляти лише в випадку, якщо я знаю будівельників, з якими маю справу, не перший раз і розумію їх поведінку в різних ситуаціях. В інших випадках треба йти до ворожки, бо коли виникає конфлікт, то приклад ТС є показовим. Панове, не смішить про "совість" та "англійське право" на теренах України. PS. Звісно, що забудовник-виконавець це дорога в двох напрямках. Як гарні, так і погані люди є по обидві боки. І коли стається конфлікт, то правда десь посередині.

Пам'ятаю, начитавшись про фітофтору, накупила "Доктора Фіто" та ще щось, що було на слуху, чи то "Фітоспорин" , чи щось таке. Так і залишилась та коробка, майже не займана 😄, з тими пакетами від фітофтори. Тож краще купувати стільки, щоб витратити за сезон-два, якщо знадобиться.

Я не пам'ятаю по тому фото з теплицею, що ти викладала, де вони в тебе ростуть? Якщо в теплиці, то ви, хто її має, багато про це казали- в теплиці велика ймовірність того, що вона там буде. Якщо поряд з теплицею, тоді прикро, що вона і там знайшла де оселитись. Не знаю з чим це пов'язано, але в мене ї не було. Може тому, що грядки для помідорів та перцю були накрити агроволокном і відстань між кущами була достатньою, щоб там вітерець гуляв, коли він був. Ще в мене є думка, що якісь сорти створені для якихось хвороб. Колись замовила на сайти в якогось селекціонера, кілька різних сортів, посадила та дивилась на їх поведінку. Одразу скажу окремо- оті ахі та охи від вдячних покупців про ті чи інші сорти, то дуже ...еееее...ефемерна річ. Іноді такі захопливі відгуки викликали в мене стан шоку, коли спробувала оте на смак. Повертаюсь до сортів. Помітила, що при однакових умовах два кущі різних сортів, що ростуть поряд в рядку- один красень, а другий якесь непорозуміння зі скрученим листям та незрозумілими плодами. При чому я навмисно не саджала кущі одного сорту всі поруч, щоб мати об'єктивну картину. Може і в тебе так- якісь сорти підхопили фітофтору, якісь ні.

Не зрозуміла, в тебе так багато помідорів, що вони не встигнуть дозріти. Чи ти посадила пізні сорти?

Це тому, що в нас ринок будівельних послуг наче Дикий Захід. І наскільки я розумію, нема чітких регламентів виконання договорів, якщо вони взагалі є, ті договори. "Совість", як гарантія, це в випадку ТС, коли нема ніяких юридичних домовленостей, крім обіцянок на словах.Там, де закони працюють, не користуються поняттям "совість", бо дотримуються виконання Договору. Знов таки, це з особистого досвіду.

На мою думку, то замовниця абсолютно права. Вона відокремила вас від робочих, що будували руками. Вона оцінила ваш вклад в будівництво, як мозковий центр. В очах замовників ви були не виконроб, не проміжна прокладка між нею та будівельниками, а ви, як центр будівництва. То вам пощастило з замовниками, що вміють диференціювати процеси будівництва.

Не обов'язково. Це вже залежить від бажання людини та обставин. А ось мати хоча б мінімальні знання процесів це обов'язково, як на мою думку. Щоб потім не питати про те, що робити.

Не знаю з приводу "звільнитися", але на форумі є багато прикладів, коли забудовники так і робили- купляли інструмент та робили самі. Але ж ми говоримо про конкретний випадок. Тут людина зробила помилку, яку багато хто робить- вирішила, якщо вона платить гроші, то не має витрачати час на базове вивчення процесів та має отримати якісне виконання . Взагалі, то я відповідала ТС на його питання "Як заставити виконроба?". Дала відповідь, що в його випадку- ніяк. Краще записати це собі в досвід, перегорнути сторінку та бути обачнішим наступного разу. От тому з більшістю своїх знайомих будівельників я знайома біля 30 років, бо є розуміння, що гарний та відповідальний будівельник це велика вдача. Іноді і якісь їх примхи треба потерпіти заради впевненості в результаті. І знаю, якщо зателефоную, то на тому кінці завжди відповідають. І завжди отримувала допомогу, якщо вона була потрібна. Але то досвід і він був різний. Ви будівельник, який працює без сплати податків? Чи забудовник, що мали справу з юридично оформленою фірмою в Україні? І пишете про свій досвід? В мене є досвід роботи з фірмою та договором, але то не в Україні. І була можливість порівняти це з досвідом знайомих, що робили ремонт не з фірмою. Результат був на мою користь.

Це не його "провтик", а ваш. Він зрозумів, що ви не дуже розбираєтесь в будівельних роботах і не переймаєтесь тим. Тож з вас можна ще грошенят стрясти. Це ж ви сказали самі Ви ж самі погодились і роботи виконувались з вашої згоди. Договору нема. Акту виконанних робіт нема, навіть, якщо б і був, ви б його підписали. А в договорі, якого нема, навряд чи виконроб став прописувати свою відповідальність за всі виконані роботи та гарантійний термін на виконані роботи. Тож забудьте та збережете цим собі нерви. Вважайте це платою за досвід. Тоді вам треба було наймати юридично оформлену фірму. Звісно, що це коштуватиме дорожче, але мали б ( мабуть) якісь гарантії на виконані роботи. А в вашому випадку, взагалі, нема ніяких юридично закріплених домовленостей між вами. На жаль, це типова ситуація. Поки не почнете вивчати, що та як робити, мати справу з виконробами, які не несуть відповідальності за наслідки виконаних робіт , будете відповідати своїми грошима.

"Після спілкування з деякими людьми в мене з'являється яскраво виражений комплекс повноцінності" (с) Навіть цікаво перевірити, чи вистачить розуму не цитувати мене і зараз? Питання риторичне ...

Для кого? Для України? Можете ще за вимоги Китаю чи Бразилії розповісти. В нас брелок не тільки на Аякс, ще і на іншу сигналізацію теж був. Далі що? Відповідати мені не потрібно, питання риторичне. Хочете розповісти про вимоги до брелоків в Ріо-де-Жанейро, вам ніхто не забороняє, але не цитуйте мене. А яке це має відношення до обговорення про Аякс? Тут мова була за конкретну сигналізацію Аякс. Знов таки, питання риторичне. Знову таки відповідь не потрібна, як і цитування мене. Обговорення було 3 тижні тому, закортіло потеревенити, будь ласка, без цитування з моїх дописів. Мені це не цікаво. Дякую за розуміння.

Я розумію про що це. І добре, коли є місце, де сам або діти, якщо вони є, можуть відносно спокійно пережити ніч та відпочити. Бо це дуже вимотує, особливо, коли чуєш, як наближаються шахеди чи свистить ракета над дахом. Таке приміщення хоч трохи зберігає психологічне становище. В мене не було такого приміщення і що таке чекати відміни тривоги та прислухатись "летить- куди летить- збили- не збили", не дуже приємні враження. А спогади цього "летить" наче закарбовуються і пам'ятаєш їх автоматично. Тож якщо ТС прийняв рішення про таке сховище, то це його рішення і йому це потрібно. Наші сусіди мали під будинком гарне облаштоване приміщення і завжди запрошували всіх поряд туди. Хтось приймав запрошення, хтось ні.

Оце саме небезпечне, коли попадаєш в такі крамнички чи місця, що славляться цими дрібничками. Бо стаєш, наче цей смайлик і добре, якщо трохи схожий, в більшості випадків, то по повній 🙃. Але кожна така "дрібничка", це спогад і більшою частиною, спогад гарний

Навіть знаю, звідки в тебе оці дрібнички😉, бо в мене теж є такі). І розлучатись я з ними нізащо не була згодна. А ще з "дрібничок" ось цей папірус. Він був в іншій рамі (фото3). Папірус забрали з собою. В Польщі вирішили, що залишимо його в польській квартирі, поїхали в Ікею та вибрали раму. І зрозуміли, що "такая корова нужна самому"(с). Я про те, що від рами залежить багато і річ, яка була в тебе перед очима не один десяток років, стала виглядати по-іншому. І на наш погляд другий варіант рами тут пасує більше (фото4). Як би там не було, але вона знову з нами😄