allanek

Так, Вітек. Дякую))) О, про Скарлетт взагалі забула. Згадала. Коли шукала новий блендер, в Мегамаксі на Петрівці, була якась дуже щедра акція і комбайн Кенвуд коштував трохи більше за той блендер від Філіпс. Мабуть годину кружляла біля великої коробки з тими "цацками" з нержавійки. Але здоровий глузд переміг, бо мені не потрібно була та стаціонарна стійка з великою чашею. Але ж яка красуня😁. Купила незрозумілий Зелмер з купою всього. і все це можна сховати в шафу, ставити окремо і діставати легко, і мити легко. Працює до цієї пори, задоволена їм повністю.

Я все намагаюсь пригадати назву фірми, що завжди була поряд з Сатурном. І не можу згадати. Вони завжди були, як близнюки- дешево і поганої якості Взагалі, кухонна техніка, то лотерея. В мене був блендер Філіпс, повний набір різних насадок та дві чи три чаші з кришками, від яких працювали ті насадки. Так кришка для невеликої чашки, ще на гарантії згоріла, без причини. В сервісі на Глибочіцькій замінили на нову та продовжили гарантію. Через кілька місяців все повторилось. Сервіс сказав, що то буде постійно таке. Вже не пам'ятаю , то було притаманне тільки конкретній моделі Філіпсу, чи то загальна хвороба їх блендерів. Тому блендер змінила на інший бренд. А от тостером від Філіпс, якому більше 20 років, користуємось і зараз.

Це мій відгук викликав обіду за Мулінекс? Наче я нічого поганого чи принизливого про Мулінекс не сказала. Яке враження залишила хлібопіч, тим і поділилась

Перша хлібопіч купувалась на початку 2000 років. Тоді побутової техніки Мулінекс було багато, різної, і вона вважалась доволі непоганою. Ніяк не Сатурном , то вже дно було. Крім хлібопечі, які тоді тільки з'явились і вибір був невеликий, з Мулінексу в мене нічого не було, тож можу тільки за хлібопіч сказати. Серед них Мулінекс вважався середнячком. Сама якість, як зроблена була, то добре. Два рази падала зі стільниці кухні, залишилась неушкодженою та продовжила працювати. Хліб пекла, теж не було претензій до процесу випічки. Рецепти, що були в книзі рецептів, були відпрацьовані, це важливо для хлібопечі і не всі можуть цим похвалитись. Вона , навіть, не зламалась, просто хліб, що вона пікла, хоч щоб то було- рецепти з книги чи інші, на молоці або пиві, завжди були однакові на смак. Навіть не пам'ятаю, де вона поділась, бо перестали пекти хліб і Панасонік купила через кілька років. А хіба Мулінекс ще є на нашому ринку? Якщо і є, то яким він зараз вважається не можу сказати. Якщо якість не змінилась, то така собі робоча лошадка. Звісно, не Кенвуд і не Філіпс, щось поряд з Браун, як на мене, але ніяк не Сатурн.

Перепрошую, я тільки побачила ваше питання. Коли в мене ще не було Панасоніка, не могла зрозуміти, чому його власники, незалежно від конкретної моделі, нагадують мені секту. Коли стало питання нової хлібопічки, купила Панасонік SD-2511. Так, це секта))) Навіть чоловік сказав, що хліб з Панасоніку дуже відрізняється від хлібу з Мулінексу.

Наташа, подивилась. Звичної таблиці з кодами помилок нема , лише таке (фото). Стосовно несправності 2 пункти. І якщо в першому випадку хоч щось пишуть про причини та як їх усунути, то в другому пункті про безперервну роботу зливного насосу ніяких вказівок про мої дії, як користувача. Дивно перекладали інструкції 10 років тому. Все, більше нічого нема. ПММ Вірпул, сама проста на той час.

‐‐‐---‐----

Ви знімить плинтус, що ноги закриває, та все буде видно. Я вас запитала і згадала, що в мене так само нема дісплею на посудомийці в гостьовому будиночку😄 Тож треба буде подивитись інструкцію, що вона каже з приводу помилок.

Це як? Посудомийка ж не вбудовується в кухонні шафи, вона автономно ставиться в проміжок між ними. Знімається плинтус знизу та витягується ПММ. В вас хіба не так? Я бачила, тому і спитала, як вона вам каже про стандартні помилки?

А якщо це якась стандартна помилка, як вам посудомийка про це говорить? Зазвичай пише код помилки на дісплеї, а в вас як?

Наташа, колись, дуже давно, перша моя посудомийка, робила щось подібне. ПММ була на гарантії, тож приїхав майстер, скинув всі програми , наче перезагрузку зробив, все запрацювало. Щось подібне було і з микрохвильовкою, вона не просто три кнопки жмакнути, там багато чого можна зробити. Цей глюк зняла сама. В інструкціях про це не пишуть, тож пошуком знайшла , як зробити перезагрузку в конкретній моделі або схожих та зробила те, що казали там. Все спрацювало. Може і вам так спробувати, бо це в вас на глюк схоже. Або пошукати майстра, якому можна довіряти.

І мені. Якшо вдала модель хлібопічки, то ніщо не замінить, коли вранці будинок наповнюється запахом спеченого хліба. Хрустка запашна тепла скоринка французького хліба, до якої додаються тонкі кружечки салямі Наполі пікантної та шматочки молодого сиру Проволоне з солодкуватим присмаком і чашка гарного сорту зеленого чаю, ферментованого молоком...тож підтримую повністю))) До речі, більшість сортів хліба, що випікає хлібопіч, чудово підходять для тостера- шматочки хліба м'які всередині та мають хрустку піджарену скоринку.

Наташа, вам не потрібно його виправдовувати. Місто- це люди, в кожного своя голова, а що вже в ті голові, то відповідальність конкретної людини. Дякую за розповідь.

Наташа, до вас що, жодного разу не прилітало? Не було такого, щоб від кацапні прилетіло по жилих будинках-садочку-лікарні-школі? Чи люди не підписані на Телеграм, ютуб чи щось таке? Я навмисно не згадала про Єдиний марафоні на що він перетворився. Невже 24.02.2022р. в вас не вибухало та не літали літаки з гелікоптерами? Невже ціле містечко позбавлено критичного мислення? Рік мого народження такий, що я пройшла всі ці стадії від "октябренка" до "комсомолки". Ще студенткою платила 2коп комсомольських внесків. Але, коли була пропозиція вступити в партію, бо це впливало на подальшу карьєру, категорично відмовилась. "Привіт" прихильникам Фаріон, що була комуністкою, а зараз затята мовознавиця та борчиня з русским язьіком в окопах на нулі. Партквіток в СРСР це було про совість та пристосування до корита. Не мали (майже) вибору на стадії "октябренок-комсомолец", але вибір, чи стати комуністом був завжди. В Києві я з "понаєхов". Вперше побачила його , коли з класом приїхали на екскурсію. І закохалась. Тому і інститут вибирала тут, і коли в мене був вибір, залишатись в Києві чи їхати в мацкву по отриманню диплома, не витратила ні хвилини на роздуми- тільки Київ. Кацапія завжди була мені тим, де я ніколи не хотіла жити. В нашому кутку, де майже всі розмовляли мовою окупанта, непомітно стало україномовним. Якось познайомилась з переселенкою з Краматорська. Теж розмовляє українською. Почала вчити українську після 24.02. І в неї українська добра, хоча є і помилки, а в кого з нас їх нема? Тож так, в кожного свій шлях. Тож можемо дозволити собі побазікати про життя взагалі)))

Так, це слушне зауваження. Тому що є таке- те, що вважається русизмами, насправді може бути місцевим діалектом. В будь якому разі, бажання та намагання говорити українською може викликати лише повагу.

Картоплі нема, ні в мене, ні в сусідки. В мене сусідка з балкону свого будинка дуже прискипливо дивиться, де та що в нас росте і собі робить те саме. Кодоради з'явились, коли почалось цвітіння. Ніколи їх не було ні до цього, ні після. Навкруги ліс, скупчення будинків метрів за 300 від мене. Влітку розкажете, чи справдилось припущення) Аня, це не я казала. Мені не боляче. Навпаки, я чудово розумію вашу українську і , оскільки сама навчалась в руськомовній школі, розумію, що перейти на українську не так вже і легко. Тож можу лише повторити те, що вже казала:" Краще погана українська, чим гарний руський". В усіх смислах. Якось дивилась когось з блогерів-мандрівників про українців в Італії . Розмова з родиною. Вона українка, він руський. Вона розмовляє українською, він "паляниця" не може сказати. Каже, скільки не намагався, не зміг. Каже, що українська не піддається йому. Італійську вивчив, а українську ніяк. Аня, потроху все прийде, головне, що є бажання.

Ні, повернулась). Якщо вирішиш саджати баклажани на городі, одразу купуй щось від колорадів. Я один раз їх посадила, ніколи не було жука, а тут з'явився і виключно на баклажанах. Більше не садила.

Я більше не буду. Ентузіастка😁 А мультіварка для чого? Лук руцями нарізати, моркву блендером ( в чашу з насадками) вжик-вжик. Якраз це легко мені🙂 А якщо відібрати маленькі баклажанчики, сантиметрів 10 завдовжки, та нафаршірувати їх молотими грецькими горіхами з часником та гострим перцем і теж заквасити. Все, пішла, бо зараз буде мені

Так, я не люблю консервувати. Спогади дитинства, коли все місто закатувало все, що можна покласти в банки, прокип'ятити та закатати. І солодкий перець теж закатували, як помідори чи огірки. Він смачний в такому вигляді. Але заморозити , то простіше і краще. Хоча квашені ( не закатані) баклажани, фаршировані цибулею з морквою та перев'язані селерою (стеблом з листям) і залиті олією, то смачно. Восени була хвилинка слабини, коли хотіла зробити, зателефонувала мамі, щоб освіжити рецепт в пам'яті, почала слухати: посмажити цибулю з морквою, злегка відварити баклажани, нафаршувати... бажання зникло

Восени в темі розказувала, що подрібнила свіжі стручки гіркого перцю, розклала по маленьким судкам та склала в морозилку. Що з того вийшло? Гарно вийшло, Розморозився і наче свіжий.

Значить гарна😀 Мені таке теж подобається.

Іра, доріжку зробили чи плани змінились? От я носа пхаю

Зробили? Мені це нагадало моїх дерев'янщиків, коли я просила пофарбувати мені в спальні стелю наче по фарбованому дереву вапном зверху поквацали. Мені здавалось, що люди, які робили оздоблення сеті L'KAFA CAFE та студії на телебаченні для різних шоу не повинні бути здивованними таким проханням. Ні, були. Поки під моїм керівництвом один з них квацав мою стелю, інші приходили дивитись та качали головою...поки не закінчили, коли закінчили, їм сподобалось😄 Сад гарний, затишний, в таких садах час наче зупиняється. Але не дуже полюбляю колажі з маленьких світлин. завжди хочеться роздивитись все до дрібниць, на колажах цього не зробити і я дратуюсь

Звісно, можу помилятись, але пригадую, що в форумчанина 90BCO з Дніпра, наче жінка вишивала. Якщо є бажання, можете його в особистих запитати)

Добрий день. Завітайте до нас в любому випадку. І вам нема за що вибачатись. Це я, хоч і відкрила цю тему, сама перепрошувала за те, що теревеняти збираюсь не про сад. Мені здається, що завжди буде бажання та приводи, розмовляти на які завгодно теми, не тільки стосовно саду. іноді є бажання поговорити про щось своє або поділитись думками...зараз час такий, що тут можна про все. Мені так здається, звісно) Якщо вам не принципово, щоб це був хтось з форуму, то можу запитати знайомих. В нас нема подрібнювача і намагаємось нічого не палити. Але в мене ліс навкруги, тому завжди є якісь ямки чи низинки, куди складаємо гілки та листя. Не скидаємо, як попало, а складаємо та трамбуємо. Теж через рік-два на тому місці гарний компост, на якому чудово ростуть і лісові рослини, і гриби. Польські дуже полюбляють такі місця. І це хоч якось компенсує те, що для саду беремо тонкий шар лісової підстілки.