Дощ
-
Публікації
14 017 -
Зареєстрований
-
Відвідування
-
Днів у лідерах
24
Тип публікації
Профілі
Форум
Календар
Усі публікації користувача Дощ
-
А жених власної думки не має? Чи його думка це апріорі думка його батьків? З.І. І в чому прикол додавати українською щось, не завжди приємне, це щоб підкреслити архаїчність чи як? Чи забули чиїх батьків ви діти? Чіпляє інколи, на такі закиди відповідатиму транслітом або олбанським - перекладайте :-x Добавлено через 3 минуты Звичайно не в прізвищі.. Справа у відношенні, тобто варіанти: 1. Обоє мають один погляд (спільний) 2. Одному важливо, іншому пофіг 3. Обом пофіг 4. Обом важливо, але мають різні погляди Який варіант по-вашому більш підходящий?
-
Зараз Вам жінки розкажуть хто продовжувач роду :D
-
Ну і... чим різняться ці визначення?
-
Starper будьте уважні Якщо прізвище відверто неблагозвучне то тут без питань, кому як виходить Якщо другий (третій-десятий) раз заміж то також думаю говорити немає про що Якщо прізвище є спадковим або набутим брендом - те ж саме Мова про звичайних людей зі звичайними прізвищами. Підтримаю irina70, за нормальних обставин прізвище має бути спільним - логічне продовження "чим більше спільного - тим більше шансів на щасливий шлюб". Інакше зайва, нікому не потрібна, перепона. До речі мав на увазі саме спільне прізвище, а не конкретно чоловіка/дружини
-
Та ніхто не робить, просто цікава мотивація. У нас наприклад і питання не стояло. А якби постало то не знав як би реагувати. Це як анекдот: Студент к профессору подходит и спрашивает: - Профессор, а вы когда спите - бороду под одеяло кладете или на одеяло? - Да вы знаете, молодой человек, не думал... Через неделю, профессор ловит в коридоре студента: - Слушай, парень, ну ты и сволочь!!! Я уже неделю заснуть не могу и так неудобно, и так неудобно.
-
Ну, слава Богу, як бальзам на душу, а то я вже нервуватись почав... Бум чекать
-
Татьяна5, ну справді, традиції у нас (в українців) грали величезну роль, завжди, а тут жінці на територію чоловіка зась, батьки нічого не вирішують бо не мають права, навіть така здавалось б "дрібниця" як спільне прізвище і то ніяк.. Якийсь внутрішній прихований протест проти загальноприйнятих правил
-
2р 4міс...
-
Писалось без обрАз
-
Ну я не знаю... З таким підходом традиції нічого не варті. Якийсь еврейський підхід
-
Шото мені підказує що у ваших внуків буде також Ваше прізвище...
-
Раніше без проблем ходив з малим будь-куди, за руку і пішов, дитя було цікаве і все його цікавило, а зараз без сліз (або без мами) з дому не вийти Куди не зайдемо в очах страх, а до лікарів мабуть на все життя. Дружина каже забудеться, але навіть не знаю чи воно того варто було
-
У нас - катастрофа Зуби-то привели до порядку, але в малого травма капєц, думаю якогось психолога шукати чи для малого чи для себе До речі в мамаденті не все так гладко як тут описувалось, втім зрівняти нема з чим, можливо у інших ще гірше
-
Ну як же, а "селянські звичаї"? :D Взагалі-то я перший запитав ;)
-
Значно глибша за твоє трактування...;) По-темі, у світлі останніх феміністичних настроїв залишилось необговореним ще одне актуальне питання - спільного прізвища. От цікаво, чому жінки відмовляються брати прізвище чоловіка, це переконання чи якийсь прихований зміст? Мова звісно не про "огірка" або "черезпарканногузадерищенка", і не про прізвище-бренд відомих, а про звичайних загалом людей
-
Татьяна5, скільки було прийомів і як малий переніс "корпорацію монстрів"
-
Да... Ты знаешь, Петька, я тут вчера на карту посмотрел... Скока там той Кубани! :D Думаю вік має значення. Якщо наприклад жінка "за 30" або 40 виходить заміж то дійсно ніхто не питатиме, та й неввічливо якось стане, а якщо 20 річна то "послужний список" таки варто врахувати Добавлено через 11 минут Тю, а яке в тебе життя? Хіба не на двох ногах ходиш? З батьками радитись нормальна справа, інше питання що не завжди цю пораду варто використати так як сказано, але батьки на те й батьки що свідомо поганого не порадять. Я часто, будучи вже дорослим, питав порад у свого діда, якому було далеко за 90, і не тому що я не знав вихід, а тому що цікавила його думка - вона завжди була оригінальна і не схожа на думки інших, і на мої в т.ч. Втім дід не завжди мав що сказати, інколи так і казав "я не знаю, дивись сам". Це було щиро і я дуже поважав за це - краще ніякої поради ніж яка-небудь
-
Ну не знаю, селянські звичаї давно вже канули в Лету. Тут певно питання самосвідомості - я б землю гриз але в прийми б не пішов Добавлено через 44 секунды Воно то так...Дорослі, самі.. Але.. Іжджу до батька в гості, ну як виходить. І коли повертаюсь назад то батько завжди дзвонить питає як доїхали. Ну якби стандартна процедура. І якось одного разу він подзвонив, а я був чимсь заклопотаний і різко відповів мовляв не хлопчик вже, в дорозі часто, своя сім’я, чого турбуватись. Батько нічого не сказав. Я вже й забув, але він потім подзвонив за кілька днів і попросив щоб я уважив старого і більше так не говорив бо я його син. В голові наче лавина зійшла, я ніч не міг спати і мені було дуже прикро що так сталось. Слова і вчинки дітей болючіші стократно, час іде а батьки швидко минаються... З того часу завжди, щойно переступлю поріг будинку, дзвоню сам
-
Можливо. Але бути в приймах теж не мед - поки котам лапи не помиєш за стіл не сядеш. Думаю жінки більш адаптовані для життя на території чоловіка. Та й заведено так
-
Да, дійсно. У нас би також був хлам, батьки ж не чужі люди, невідомо чим заробляється таке ставлення Добавлено через 3 минуты Таки дійсно - молодій сім’ї житло - важливий момент. Хай скромне, але окреме. Легше жити, з будь-якого боку.
-
Ну й хорошого також. У нас історично гультяйство не вітається, хоча факт має місце бути
-
Менше розмовляйте. Ви його накручуєте, і вона певно також. Але раптом що - Вам нагадають. Хай краще самі. Послухайте свого чоловіка і випхайте не на 10 днів, а на кілька місяців - ситуація проясниться Djentelmen, перестаньте до в кожному дописі говорити "дякую" і "вибачте" - а то все на Ви да на Ви
-
Та всякого було.. На початку особливо. Вже й не згадаю, та й не хочу Знав би прикуп - жив би в Сочі
-
Я не проти, хай будує. Я допоможу. Але тільки допоможу. За нього не будуватиму.
-
Це ідеальний варіант, звичайно. Але життя непередбачуване. А якщо зальот? Аборт? Обставини різні бувають, любов зла
