prophet_in_blue

Он як ви всіх решту списали в небуття... Що цікаво, Ви сприймаєте/позиціонуєте поняття "дизайн" саме як послугу. Чому не як явище, не як мистецтво, не як галузь культури, не як набір рішень-прийомів-засобів-дій? Якщо мені цікавий дизайн як мистецтво і як (доступна не лише фахівцям,а й аматорам) прикладна сфера, то мені в котру з Ваших трьох категорій? Скажімо, якщо відокремити від емоцій суть Ваших висловлювань, то я майже з усім погоджуся. Але звідки такий снобізм власне в емоціях, не наважуся й припустити (до доктора посилати якось нечемно). Насправді я Вас поважаю. Але не поважаю Вашої зневаги до багатьох адекватних людей.

От і мені цікаво, чи реально. Наприклад, каркасник мансардний на 120 метрів. І так і сяк думаю, але з розрахунками в мене погано. Усе своїми руками не вміємо, філологи ми =) Коробку з комунікаціями за 50 тисяч би... Поділіться оптимістичним досвідом.

Дуже гарно виходить! Рада, що вам вдалося втілити свій задум. Бажаю щонайшвидшого переїзду.

Mirron, а все (тобто і балки, і стелю) білим пофарбувати не хочете? Як на картинках Андрюші? Полотном завішувати, як на мене, занадто. Хіба що весь інтер'єр буде такий специфічний.

Я люблю ІКЕА! =)) І мій перший допис у цій темі - про те, де я її замовляла. І якби я мала на увазі щось таке, що вам здалося, то, певно, не ділилася би посиланням на посередника з найнижчими (з відомих мені) націнками. Оці дужечки в кінці речення - це смайлики. Принаймні малися на увазі)) Де я хоч раз вказала на когось, крім себе? Ні, Ви таки однозначно неправильно сприйняли мої слова. Я про асортимент на ринку меблів і декору - а мені про якихось абстрактних людей (у контексті теми таких самих, як я, вочевидь, бо я теж замовляю IКЕА і думаю самостійно з'їздити в Польщу по їхню кухню). Шкода, що Ви не вдумалися в мою старанну спробу пояснення, а лише поглибили хибне сприйняття моїх слів. Тобто мені справді шкода. Прикро. Однозначно. Тон цілком доброзичливий і анітрохи не зверхній. Ааа, Ви в цьому сенсі... Як на мене, Ви виводите закономірність із якихось окремих відомих Вам випадків. Хоча я б теж вибрала б/в німця, а не нового бюджетного корейця =) Але зовсім не з таких сміховинних міркувань, як те, чи дорогий у авта вигляд. У мене ключове слово було не "коштує", а з "точністю до копійки". У сенсі: бачиш тумбочку - а в уяві вже виникає цінник з магазину чи каталогу, бо багато хто їхній асортимент знає напам'ять. Дешево чи дорого воно коштує, і чи відповідний має вигляд - мені все одно (до речі, для моєї зарплати то все одно не надто дешево). Це був лише спосіб пояснити оцю ситуацію з цілковитою впізнаваністю. У мене вдома є майже найдешевші стіл і стільці з ІКЕА, дешевий передпокій з JUSK, зовсім дешеві й стрьомні кухня та спальня з BRW. Річ не в ціні! Ну як іще пояснити, що снобізму тут не було?.. От я часто купую одяг у стоках. І спокійно зізнаюся, що, скажімо, якісь штанці мені коштували 150 грн. Але якісь інші штанці, хоч за 1500, мені не потрібні й задарма, якщо всі в таких ходитимуть, або абсолютно всі знатимуть з першого погляду, якої вони марки. Та це мої особисті таргани, і я їх нікому не нав'язую, а сама в чужих штанцях не розбираюся і їх не оцінюю. Аби ж я могла передбачити, що напівжартівливий коментар викличе таку реакцію...

Для документів на продаж будинку.

Недорогі металеві ліжка є в Юску: (ссылка устарела) Але дизайн там аскетичніший.

До чого тут думка оточення і моя гіпотетична до неї прив'язаність? Не розумію. Мені просто нецікаво мати такі меблі, як у всіх знайомих. Або, скажімо, такі кофтинки, в яких по вулицях щодесята дівчина ходить. І так далі. Брендозалежні траплялися тут, ага. Тільки то їхнє діло, від чого залежати. А ІКЕЮ, звісно, можна так в інтер'єр вписати, щоб ніхто й уваги не звернув, звідки воно саме. У трохи західніших країнах, де ікеєю масово обставлені всі відносно бюджетні інтер'єри (а може, Ви просто не бачили масштабів цієї монополізації, тому не зовсім зрозуміли, про що я?), так і роблять. У нас складніше: все решта теж однакове. Двері, керамічна плитка, світильники. У бюджентому секторі, маю на увазі. Блошиних ринків (у західноєвропейському форматі) практично немає як явища. Текстилю вибір убогий. Коротше, набридла ця однаковість. Це до чого... Добре, якщо є змога ікеївськими стандартними продуктами "доукомплектувати" загалом оригінальний інтер'єр. Погано (винятково на мій смак), коли на тлі стандартного інтер'єру ікеївські меблі просто-таки "кричать" про свою "ікеївськість". Так чи так, коли/якщо в нас з'явиться офіційний магазин ІКЕА, однозначно впізнаваних їхніх продуктів я волітиму не купляти. Особисто я. Виходячи зі своїх естетичних переконань і відчуттів, а не того неясно чого, про що ви так недружньо написали. Не збагну, чому несерйозна моя репліка (зверніть увагу на слова "часом думаю", смайли і подальше моє заперечення свого ж твердження, тобто це не категорична заява, а роздуми вголос) викликала таку реакцію, що межує з агресією. Засмутилася аж. Це такий жарт, да? Не знаєте ви нічогісінько про західноукраїнський менталітет. А я сама не оттуда =) Корінна киянка, кілька років у дитинстві жила на півдні України. Тепер можете зробити другу спробу діагностики за аватаркою.

Давно стежу за Вашою темою. Чудовий, душевний, такий справжній виходить будинок. Ні, Дім =) Успіхів Вам!

То ж сто разів обмусолена тема: штибу вони вже й землю мали під Києвом і під Одесою, але через корупцію принципово й демонстративно пішли з українського ринку. Ще трапляється інформація, що обіцяли таки будувати в Україні, але в "довготерміновій перспективі"... Якщо цікаво - пошукайте, про це дуже багато писали. От часом собі думаю: воно б чудово, щоб у нас ІКЕА була, але чи цікаво, коли у всіх все однакове й кожен гість сходу бачить, звідки кріселко, і з точністю до копійки знає, скільки воно коштує?))) Але насправді в бюджетній ніші це незамінна марка.

Ми замовляли у Львові отут: ikeamarket.com.ua/. На той момент націнка була близько 40 %. Зараз ліньки рахувати, дивіться самі. Так чи так, нижчих націнок я ні в кого не бачила. Там дуже приємні люди працюють, ми всім задоволені. Вони можуть переслати в інші міста фірмами-перевізниками. А щодо з'їздити самим по меблі: кажуть, що будують новий магазин ІКЕА у Перемишлі - дуже близько до кордону, типу спеціально під Україну.

Так, щось таке й мала на увазі =)

Хіба тепла підлога дозволена за нормами в багатоквартирних будинках?

Уже кілька років, як на ринку з'явилися кухонні витяжки з вбудованими телевізорами =)

Деякі консульства (мені траплялися шенгенських країн - не знаю, чи всі) взагалі не приймають до розгляду щодо видачі візи продовжені закордонні паспорти. Це зазначено однозначно та категорично в переліках документів для отримання візи. Як на мене, тут краще не ризикувати й зробити новий паспорт.

Гм. Це ж наліпки? А вони хіба закриють люки? Чи вам важливо не сховати, а просто зробити симпатичнішими? Тоді вже, імхо, краще їх чимось покрити. Ну особисто я заклеїла би якимись декоративними тканинами в квіточки або зробила би стилізовані дерев'яні дверцята з яким-небудь облупленим ефектом, але вам такий варіант навряд підійде)) Може, ті дверцята можна обшити шпоном абощо? Або пофарбувати в колір стін - та й по всьому =) Або не в колір. Зрештою, не такі вони й потворні - он у багатьох дуже навіть гарних європейських інтер'єрах бачу, що там так не бояться всіх цих вимушених деталей (труб, щитків, радіаторів, дротів), а в нас усі все панічно ховають, зашивають, затуляють... Тим паче, як я зрозуміла, це у Вас далеко не найвидиміша зона. Як на мене, наліпки виглядатимуть штучно й притягненими за вуха. Десь так, як оракалові "клякси" на битих тавріях і копійках, якими подряпити заліплюють)) Як на мене, краще вже гарні картинки.

А до чого страшного це може призвести?

Так само подумала. Будь-що пласке й високе. Панно, картину, дзеркало, килимок, фотовідбиток, якусь бамбукову "шторку"... Але, імхо, якщо це буде єдиним декором у коридорі, а решта стін будуть голі, це матиме дуже натягнуний і недоречний вигляд. Самотня затулялка люків, яка забилася в куточок, - сумне видовище =) Тому я би вигадала щось таке, що пасуватиме до загального стилю дому і перегукуватиметься з аналогічними предметами на інших стінах коридору. Дзеркало під самими дверима навряд буде функціональним. Але теж варіант. А можна вигадати якісь утилітарніші речі- ту ж шафку для ключів, "кишеньку" для газет чи інші пласкі ємності для завжди потрібних біля входу дрібничок.

Щодо верхнього одразу спала на думку гарна шафка для ключів, але, мабуть, буде завелика. А взагалі купа варіантів може бути, тільки поки не зрозумілий загальний стиль приміщення.

дизайнер просто мусить сам знати =)

Ви точно мені відповідали? Де я казала про дачку з каламбуром? Де я казала про яскраві кольори? Чи "красочный каламбур" - це пропозиція затонувати двері на протилежних стінах з різницею в пару тонів? А це таки можна цілком симпатично обіграти. Якщо, скажімо, стіни теж зробити різними, але гармонійно поєднуваними. Вихідної інфи мало - може, ТС згодиться й такий варіант. Ну так, імхо, не варто зациклюватись на суцільно персикових стінах. Подивіться на справді стильні та солідні (згідно з вашою лексикою) інтер'єри від визнаних світових дизайнерів, де до кожної ділянки дібрано свій підхід - от що я мала на увазі під експериментами. І кольори там застосовуються будь-які - але, звісно, доречно. Перший запропонований мною варіант із білими дверима й білими плінтусами - це взагалі абсолютно нейтральна класика, а не "дачка". І, імхо, за наявних даних - таки вихід. До того ж, у вихідних даних ТС не йшлося про "ділових партнерів". А навіть якщо так - ви мали на увазі той сорт "ділових партнерів", які цілковито позбавлені смаку, вгрохали купу грошей у стрьомні псевдорозкішні "як у всіх" супер-інтер'єри від вітчизняних недодизайнерів, а тепер у колег очікують побачити те саме, а інтер'єри на справді пристойному рівні образять їхні естетичні почуття? А якщо вже виходити з принципу "хай буде унило, одноманітно та як у всіх (як у "ділового партнера")" - можна й із кольором дверей не паритися. Головне стандартне рішення - і парнер не помітить "подвоха". Даруйте - може, трохи емоційна відповідь, але я лише запропонувала відносно універсальні варіанти (не нав'язувала, прошу зауважити, а тільки припускала, що з більшої кількості варіантів простіше обрати хороший), а ви зреагували так, ніби я запропонувала пофарбувати всі двері олійною фарбою різних кислотних кольорів. І квіточки ще домалювати в стилі примітивного живопису. Може, у вас таке враження склалося, бо я писала в сусідні теми про кантрі - але тут мені про кантрі анітрохи не йшлося. Може, я не досить точно сформулювала свої пропозиції, але ніякого особливого "польоту фантазії" в наведених варіантах не передбачалося. Прошу все ж відповідати менш категорично. Дякую за увагу.

Білий справді універсальний, і анітрохи не банальний (особливо в Україні, де банальністю є якраз усіляке "венге", які всі фанатично ставлять усюди, не зважаючи на інтер'єр, а особливо оце "венге" у псевдояпонському стилі). Крім того, не варто плутати банальність (яка зазвичай виростає з тимчасової моди, часто мало пов'язаної з хорошим смаком) із цілковитою класикою. Білі двері й високі білі плінтуси - дуже стильно й універсально. Але це якщо у вас інтер'єр - не хай-тек який-небудь. Під шпалери в квіточки точно підійде)) Під будь-які. Зрештою, можна поекспериментувати з різними кольорами дверей, чому ні? У нас більшість людей так бояться інтер'єрних експериментів (треба ж, щоб усе як у людей, і як у сусіда, і як доморощений провінційний "дизайнер" намалював, тобто змалював з мільона таких самих проектів), що в усіх у результаті все однакове й нудне до нудоти (ага, каламбур). Наприклад, по один бік коридору - один відтінок, по інший - другий, тільки щоб форми й оформлення дверей збігалися. Або взяти всі однакові (якщо дерев'яні) й затонувати по-різному з певною закономірністю чи якимось логічним акцентом із боку коридору. Чи таки затонувати тільки внутрішній бік. Але це справді на любителя.

Так! Можна збирати по своїх бабусях, бабусях знайомих, блошиних ринках старі меблі, посуд, декор. Реставрувати переважно дуже просто й приємно. І більшість цих речей без вас просто опиняться на смітнику... Я он щойно пригледіла в бабусиному домі тумбочку й важезний комод (точніше, рундук-стіл) - тепер думаю, як це заперти за півтори тисячі кілометрів =)) Хоча свій дім ще тільки в мріях. Зараз такого не роблять... А якщо роблять - коштує це переважно космічно.

Ага =)) І покривальце печворк... І досить)) Але за Вашим посиланням усе ж більше провансу. О! Симпатичні роботи. Запам'ятаю на майбутнє)) А десь є докладний каталог із цінами?

Це радше все ж стиль декору, окремих предметів, а не інтер'єру в цілому. І його можна вписати і в кантрі, і в скандинавський, і - особливо - в прованс (про який - у помірному варіанті - мрію я). Останнім часом дуже модно. А суцільний шебі-шик в усіх приміщеннях - то, імхо, занадто, усе ж його головна риса - зістареність, вінтаж, і треба не перестаратися, щоб не вийшло враження цілковитого занепаду. У гілці про дизайн в темі про кантрі я давала посилання на чудовий інтер'єрний блог, подивіться - там дуже багто такого. А те, що на вашій картинці, взагалі лофт =) Це зовсім окремий "жанр", і лофтів із шебі-шиком особисто я не бачила. А обстановка на фото - точно не розгледиш, але на око - ближче до скандинавського.