миг

Так,там ставится редуктор,коштує від 800 до 1200, но пагано одне,то що горять клапана. Вмене напротив павільона ремонтна по генераторам.

...секта з з грецької це школа, а ось фанатизм, це діагноз.

Любов до Сивочолого Гетьмана у порохобота може вмерти тільки разом із самим Сивочолим. Сильніше за любов до Порошенка у порохобота тільки ненависть до Зеленського. Якби ненависть порохоботів до Зеленського можна було трансформувати у генерацію електричної енергії, в Україні припинились би її відключення. Якби гроші, які Порошенко витрачає на боротьбу з владою, витратили на виробництво дронів, над Кремлем би уже майорів жовто-блакитний прапор. Знаєте, чим відрізняється штучний інтелект від порохобота? ШІ завжди погоджується з обґрунтованими аргументами, порохобот – ніколи. Хоча, якщо чесно, агресивна нетерпимість порохоботів до зеленого спектру політики викликала з боку прихильників сьогоднішнього президента абсолютно дзеркальну реакцію. І градус ненависті та кількість взаємної критики у обох таборів практично вирівнявся. З огляду на цю обставину з метою урівноваження ситуації можна деякі думки доповнити без персоналізації. Наприклад: Любов до політика, яка прощає йому всі гріхи, це вже не любов, а підписка без кнопки «відписатися». Ненависть до опонента, яка сильніша за любов до країни – це не позиція, це емоційна залежність. Якби політичну лють можна було перетворити на електроенергію – Україна б уже експортувала світло в ЄС. Але, на жаль, вона перетворюється лише на коментарі. Якби всі гроші, які політики витрачають на взаємне знищення, йшли на дрони – ми б уже сперечалися не про прізвища, а про дизайн параду перемоги.

AQOql9XB7sEgXwEfvgrT627n5OFQiYo6nVpM3K5jB45EYN_4eEP5rGenRf0eB9RN9SIes86nDePm4y5cVoCUEbntq5M8wVGg-DWq7_sirA.mp4

Так що його могуть відректи від нашої Украінської церркви?

Йдіть будьласка на йух.

Дивлюся я на це фото 2009 року, де пітроліксєїч висвячується в диякони московського патріархату, і ніяк не можу згадати одну важливу деталь. А чи бачив хтось із вас повідомлення про те, що наш «сивочолий хетьман» офіційно зрікся цього сану чи склав його? Бо в церковних справах просто «перестати ходити» це не вихід. Чи я щось пропустив? Якщо офіційної процедури відмови не було, то формально він і досі залишається сановником тієї самої структури, яку ми зараз справедливо вважаємо філією КДБ/ФСБ. Виникає логічне запитання: чи може людина бути ідеологом створення ПЦУ і водночас залишатися (хоча б формально) сановником структури, яка підпорядковується москві? Особливо цікаво це виглядає зараз, коли він та його депутати буквально блокують трибуну Верховної Ради через питання цієї самої «церкви». Але як блокують? Рівно так, щоб встигнути красиво сфотографуватися для своєї пастви, створити картинку «боротьби», але при цьому зробити все, щоб реальних рішень так і не було прийнято. Виходить зручна позиція: 1. На камеру запеклий борець за Томос. 2. В Раді імітація діяльності заради піару. 3. А за канонами і досі «своя людина» для МП КГБ/ФСБ? Цікаво, що скажуть прихильники червононосого: це знову «вирвано з контексту» чи чергова гетьманська багатоходовочка? Чи це просто «не на часі» було оголосити, чи статус диякона МП гріє душу і досі? Ілі єто другоє? Отож бо й воно.

Ні ху..тобі не зрозуміло,може тобі щось про Шайтаново напам'ятати,котрого барига востановив ,ще і наградив орденом Богдана. Одних підров продажних набрали.

На фото ліворуч - державний зрадник Прозоров, авто якого підірвали на росії. На фото праворуч - експерт з усіх "зрад" і "військових провалів" на каналах Порошенка - генерал Кривонос. Просто друзі.Нічого зайвого. Хоча, куратор з ФСБ тепер застрілиться, бо спаливагентуру

Як зрадник і корупціонер магамедрасулов ділився грошима з керівництвом НАєБУ. Чи ви думаєте, що йому просто так дали вкрасти 30К баксів і тепер за нього рве дупу Сєня Кривоніс. Бо якщо магомед***якдалі відкриє рота, то мало не покажеться всьому НАєБУ. «Борець з корупцією»: НАБУшник Магамедрасулов привласнив 30 тис. доларів зі службових коштів Топ чиновник НАБУ Руслан Магамедрасулов, з якого ліплять останнім часом «рятівника нації», попався на банальній крадіжці: він отримав у касі Бюро 50 тис. доларів для документування злочину, а у справі фігурує лише 20 тис. Де поділися 30 тисяч – детектив мовчить. І керівництво Бюро теж мовчить. Для того щоб отримати доступ до грошей була вигадана ціла схема. Заряджали «торпеду», якому видавали гроші (20 тис., а у звіт записали 50). «Торпеда» передавав кошти начальнику управління фонду Держмайна, а той, у свою чергу, – Голові. Голова Держмайна, у підсумку, виступав викривачем. Таким чином вбивали двох зайців: отримували чергове «викриття» корупції та крали частину коштів. «І от з такої людини зараз ліплять ледь не «рятівника нації», який був найголовнішим у спецоперації «Мідас». У медійному шумі якось непомітно загубилися епізоди діяльності детектива, про які воліють взагалі забути. До них органічно додалися й тісні зв’язки Магамедрасулова з директором НАБУ Клименком, і окремі кримінальні провадження та внутрішні розслідування, які з часом дивним чином «згасали». Зокрема, намагаються не згадувати про те, що він за винагороду кришував «конвертаційні центри», через які відмиваються кошти. Ця корупційна стаття – це максимальна ганьба для антикорупціонера», — зазначив експрокурор САП Станіслав Броневицький. На те, що з Магамедрасулова ліплять «героя», звертали увагу й експерти. Вони впевнені, на нього чекає доля Савченко, Семенченка та інших, в яких розчарувались українці.

ПАРКЕТНІ ГЕНЕРАЛИ: ЧОМУ ВОНИ ПРОГРАЛИ ВІЙНУ ЩЕ ДО ЇЇ ПОЧАТКУ ▶︎ Генерал без битв — це не генерал. ▶︎ Як і політик без досягнень — не політик. В Україні десятиліттями формувався особливий тип «військової еліти» — паркетні генерали. Люди з лампасами, званнями, службовими авто й телевізійними мікрофонами, але без досвіду сучасної війни, без розуміння дронів, мережоцентричних операцій, ракетних технологій, кіберзагроз і реального поля бою XXI століття. ВОНИ ГОТУВАЛИСЯ ДО ПАРАДІВ, А НЕ ДО ВІЙНИ Поки світ переходив до: • безпілотних систем, • асиметричних операцій, • розвідки в реальному часі, • ударів високоточною зброєю, українська армія роками жила в радянській методичці: • паперові звіти, • стройова підготовка, • імітація реформ, • кулуарні «узгодження» замість відповідальності. Саме ця каста мовчала, коли: • скорочували боєздатні частини, • знищували виробництва, • армію доводили до стану “не воювати, а існувати”. І тепер ці самі люди виходять у публічний простір із повчаннями, типу Курвавоноса, та інших ГЕНЕРАЛ, ЯКИЙ ЛІЗЕ В ПОЛІТИКУ, ВТРАЧАЄ МОРАЛЬНЕ ПРАВО ВЧИТИ Якщо генерал іде в політику — він автоматично переходить у зону публічної відповідальності. І тут виникає просте запитання: Якщо ти такий професіонал — де результат твоєї професійності? Де: • створені сучасні війська? • підготовлені офіцери нового типу? • системні інновації? • прориви, які змінили баланс сил? Замість цього — риторика базарного рівня, плітки, образи, істеричні напади на обраного народом президента та цивільну владу під час війни. Це не стратегія. Це — інформаційна паніка, замаскована під «турботу про армію». ПРОФЕСІОНАЛІЗМ НЕ ВИМІРЮЄТЬСЯ ПОГОНАМИ Професіонал — це не той, хто: • носив форму 30 років, • сидів у штабах, • писав доповідні. Професіонал — це той, хто: • адаптується, • вчиться, • перемагає. І якщо сьогодні українська армія тримається на: • молодих офіцерах, • волонтерах, • інженерах, • цивільних управлінцях, • нових технологіях, то виникає незручна правда: Стара генеральська школа цю війну не готувала. МІФ ПРО “ЄДИНИХ СПАСИТЕЛІВ” Найогидніше — це спроба переписати історію: мовляв, “от якби нас слухали — все було б інакше”. Ні. Саме вас слухали роками. І результат цього “слухання” Україна побачила у 2014-му та була змушена розгрібати у 2022-му ціною життя тисяч людей. Тому коли сьогодні паркетні генерали намагаються подати себе як: • єдиних знавців, • єдиних патріотів, • єдиних спасителів, це виглядає не як героїзм, а як страх втратити значення. ВИСНОВОК Україні не потрібні: • генерали без сучасної війни, • політики без відповідальності, • “експерти” без результатів. Україні потрібна: • нова військова еліта, • нове мислення, • люди дії, а не мемуарів. І чим голосніше старі лампаси кричать — тим очевидніше, що їхній час минув. Кривонос, ти зрозумів? Ти зайвий! Твоя пропаганда руйнує обороноздатність країни! (с)

«НАБУ і САП - це те, що робить нас не малоросією, а Україною» Я звичайно від цього експерта з алкогольною деменцією всяке чув, але тут він себе перевершив. Хоча його можна зрозуміти. Ці антикорупційні їбаньки накрутили народ на боротьбу з Єрмаком, щоб його усунути. Вони використали для цього НАБУ, досягли чого хотіли, відсвяткували, але цей дурний народ постійно питає де підозра. А ніхто не планував ніякої підозри. Це ж просто чорна піар компанія. І Юрік дає сигнал їх антикорупційній секті, « припиніть питати про підозру, ви ж вбиваєте НАБУ» В якості виправдання відсутності підозри, Юрік каже « мабуть, можливо, ну теоретично, в цій справі фігурує президент і НАБУ не може йому оголосити підозру, тому і не оголошує підозру Єрмаку» Шо, бля???? Це журналістика, яку ви заслужили. Треба ще було сказати , що в цій справі фігурує король Чарльз, тому НАБУ не оголошує підозру, щоб не псувати стосунки. А і хто зараз штучно накачують ситуацію з підозрою - вони вороги, які хочуть розвалити наше красиве НАБУ. Ну і звичайно, як контрольний аргумент Ніколов використовує путіна « а ось путін казав, що НАБУ і САП це ознаки внєшнєго управлєнія. Ось путіну не подобається НАБУ» Ну а ви ж розумієте, що якщо Путіну щось не подобається, то це точно щось хороше і вам автоматично має подобатись. Маніпуляція для найменших) Всі хто не стоять стіно за НАБУ - малороси )) (с)

"Нові «файли Епштейна» мають багато цікаво щодо політичних зв'язків з Москвою, Путін там пригадується більше 1000 разів. Файли показують, що Трампа тепер треба розглядати не просто як симпатика РФ, а як довгостроковий проект Кремля. 1. Травень 2013: «Продаж» Трампа Кремлю як вигідний проєкт. Згідно з архівами Епштейна, у травні 2013 року Джеффрі Епштейн активно виступав як лобіст. Він намагався організувати зустрічі з Путіним та Лавровим. Епштейн позиціонував себе як людина, що має доступ до «майбутнього президента» Трампа!!! В обмін на підтримку (фінансову чи медійну) Трамп міг пообіцяти лояльність у геополітичних питаннях, послаблення НАТО та визнання сфер впливу РФ. Файли підтверджують, що Епштейн обговорював із росіянами «новий світовий фінансовий порядок» на основі криптовалют, що допомогло б РФ обходити майбутні санкції. 2. Листопад 2013: Зустріч у Москві Трамп приїхав до Москви на конкурс «Місс Всесвіт». Вечеря в Nobu: Фото та свідчення підтверджують зустріч Трампа з Арасом Агаларовим (олігарх, близький до Путіна) та Германом Грефом (голова Сбербанку). Трамп повернувся неймовірно задоволеним. Саме після цього візиту він почав активно писати в Twitter про те, як було б чудово «стати кращим другом Путіна». Тоді я сама бачила фото біля ресторану, де Трамп був дуже задоволений. 3. Початок війни та активне просування Трампа Москвою. У 2014 році, коли Росія анексувала Крим і почала війну на Донбасі, Трамп почав публічно виправдовувати дії РФ. У цей же час російські спецслужби почали операцію «Лахта» — створення мережі ботів для підтримки Трампа в США. Комітет Сенату з розвідки пізніше підтвердив у звіті, що Росія бачила в Трампі можливість зруйнувати єдність Заходу. Саме це ми зараз й спостерігаємо. 4. Вибори 2016 та фальсифікації Трамп став президентом з неймовірним скандалом. Хоча офіційне розслідування Роберта Мюллера не використало термін «фальсифікація голосів», воно довело масштабне втручання через злам серверів демократів та маніпуляції в соцмережах. Росія діяла як «безкоштовна піар-агенція» Трампа. 5. Поразка у 2020 та штурм Капітолія (6 січня) Ганебна поразка Трампа на виборах 2020, довела Трампа до істерики. Він не знав, як виправдатися перед кураторами в Кремлі і почав скликати чернь на штурм Капітолія. Втрата влади Трампом була геополітичним провалом для Кремля. Штурм Капітолію 6 січня 2021 року був ідеальною картинкою «краху американської демократії», яку російська пропаганда використовує досі. 6. Повернення у 2024: Борг Москві Трамп зі штанів вистрибував, щоб тільки виправдатися перед кураторами в знову стати американським президентом. І він їм став на сором всім американцям. І тепер повинен відпрацювати борг Москві. Зараз, коли Трамп знову має величезний вплив, його риторика щодо України стала максимально жорсткою. Він блокував допомогу Києву через своїх прихильників у Конгресі. «Файли Епштейна» підтверджують, що зв'язки з російськими грошима та структурами нікуди не зникали всі ці роки. Україна для Трампа — це «розмінна монета» у великому боргу перед Кремлем, який почав формуватися ще в тому самому 2013 році через посередництво Епштейна. (с)

Міркую,що в курсі, то б то на одного военого треба 12 цівільних. Одягати,вооружати ,та кормити. Вот вони,це роблять,ще і за тебе.

Порошенко не побачив нову політику. Трамп не розпізнав нову етику. Путін не зрозумів нову людину. Саме тому всі вони і помилилися. У цій історії є спільна помилка майже всіх ключових гравців. Володимира Зеленського недооцінили. Системно, вперто і з різних боків. Його недооцінили внутрішні політичні опоненти, західні лідери і головний ворог України. І кожен із них помилився по-своєму, але результат виявився один - реальність виявилась сильнішою за уявлення. Для старої української політичної системи Зеленський був «несерйозним». Актор без досвіду, емоційний сплеск, тимчасова аномалія. Мислення залишалося в межах вертикалей, адмінресурсу, партійних машин і закритих домовленостей. У цій логіці людина без олігархічного бекграунду і без класичної політичної кар’єри просто не могла бути довготривалим гравцем. Але саме ця «несистемність» і стала ключем. Зеленський зламав ритуали, вийшов напряму до людей і почав діяти в іншій реальності, де стара система раптово втратила контроль. Інша помилка була зроблена з боку США, зокрема Дональдом Трампом. Там Зеленського побачили як керівника «малої країни», залежної від підтримки, придатної до тиску і торгу. Логіка була проста і знайома: сильні диктують умови, слабші погоджуються. Але ця схема не спрацювала. Зеленський не пішов шляхом зручних угод, не погодився на компроміси ціною суверенітету і не став частиною чужої гри. Після 2022 року стало очевидно: перед ними не прохач і не фігура для розміну, а партнер, який тримає власну позицію і формує моральний порядок денний. Найфатальніша помилка, звісно, була зроблена Кремлем. Для Путіна Зеленський виглядав слабким, тимчасовим, таким, що втече або здасться за перших кілька днів. У цій оцінці працювали звичні імперські лекала: страх ламає всіх, влада тримається на примусі, людина без жорсткої системи за спиною довго не витримає. Але 24 лютого 2022 року ця логіка зламалася. Зеленський залишився. І цим одним рішенням зруйнував весь сценарій. Фраза про зброю замість евакуації стала не красивою цитатою, а точкою перелому. Вона показала різницю між владою, що тікає, і владою, що розділяє ризик зі своєю країною. Путін не зрозумів головного: Зеленський не живе в логіці підлеглості. У нього інша психологія і інша внутрішня опора. Усі ці помилки мають спільний корінь. Зеленського вимірювали старими інструментами. Його порівнювали з минулими політиками, зручними для систем, передбачуваними у кризах. Його довго не сприймали як суб’єкта історії. А він виявився лідером війни нового типу, який діє не через страх і контроль, а через відповідальність і присутність. Зеленський не будує великі ідеології і не грає в історичні ролі. Його сила в іншому - в утриманні реальності у моменті максимального хаосу. В здатності говорити прямо, залишатися на місці і приймати рішення тоді, коли будь-яка втеча виглядала б «раціональною». Історичний парадокс полягає в тому, що він став великим не тому, що прагнув величі. А тому, що не зламався там, де ламаються системи, імперії і дуже досвідчені політики. Порошенко не побачив нову політику. Трамп не розпізнав нову етику. Путін не зрозумів нову людину. Саме тому всі вони і помилилися.

Мін'юст США опублікував нові файли Епштейна, де Трампа безпосередньо звинувачують у зґвалтуванні 13-річних дівчаток, продажу неповнолітніх та вбивстві з подальшим прихованим похованням тіла на території його гольф-клубу. Файли Епштейна розкривають, що одним із головних активів росії в Європі був Турбйорн Ягланд — генеральний секретар Ради Європи (2009 - 2019 рр), прем'єр-міністр Норвегії (1996—1997 рр). Він роками виступав посередником між Епштейном і росією, допомагаючи обом і діючи повністю проти інтересів ЄС. Колишній глава МЗС Словаччини, близький соратник та радник прем'єр-міністра Роберта Фіцо, оголосив про свою відставку. Причиною рішення стало розголошення інформації про його контакти з Джеффрі Епштейном. Ім'я Мирослава Лайчака неодноразово фігурує у «досьє на Епштейна». У "файлах" згадують Маска, Білла Гейтса тощо, яких повʼязують зі "світлим майбутнім людства". Що тут скажеш - "Ібо слаб чєловєк". Байдена у списку немає. ...Маша Дрокова (посередині в сауні). Вона приєдналася до молодіжного руху путіна у 15 років та була його спікером. Пізніше Дрокова переїхала до США, заснувала інвестиційний фонд у сфері IT і працювала прес-секретарем у мережі публічних відносин Джеффрі Епштейна. Нещодавно, у 2026 році, Дрокову разом з подругами нагородили орденом "За заслуги перед росією" за активність у "молодіжному русі". Однозначно, що після олрилюднення "файлів", російський вплив на сильних світу цього суттєво зменшиться.

Скільки було критики і глузування, з « пунктів незламності» з боку Порошенка його депутатів і їх секти. Аж раптом Петро Олексійович привіз на Троєщину свої «Пункти солідарності», Марину і свої телеканали. Сука) «ПУНКТ СОЛІДАРНОСТІ», ну як можна бути таким лицеміром.

Тому що ти нитік,даже не ти проводиш,а родичі.)) Кошовий ,та його каманда,дома надає,та мільйни вкладае,а ти що дав.