vadimv

В Мексиці не був, а от по дорозі до Барселони Ніцу проїзжав. ) Чесно - я б там не хотів жити ) Ураганний вітер з холодним дощем - нуйогонафіг. В той самий час за Піренеями сонечко і спокійне тепло.

Мабуть давно дубця чи кулю від ICE не отримував.

Ось тут: І далі по всій книзі скаржиться на купу своїх проблем. Тут хоч і не Мексика, але таких рибаків - валом. В тому числі з англійською і німецькою.

То ви мабуть Рея Даліо не читали. А інші мабуть "тримають фасон", щоб в них бідні пальцями не тикали і не ржали з них. Бо це реально смішно, коли мільйонер чи мільярдер визнає, що все життя їбашив зазря, як проклятий. Психічно здорові з самого початку обирають правильний шлях ) Один американский бизнесмен по рекомендации врача отдыхал в приморской мексиканской деревушке. В первое утро его разбудил срочный звонок из офиса, потом он не смог вновь уснуть и решил прогуляться по пристани, чтобы проветриться. У пристани он увидел лодку с единственным рыбаком, в лодке – несколько крупных желтоперых тунцов. Американец восхитился рыбой. – Долго пришлось ловить ее? – спросил он. – Да нет, не очень, – на безупречном английском ответил мексиканец. – Почему же вы не поймали больше? – удивился американец. – Мне хватит рыбы для семьи и друзей, – объяснил его собеседник, перекладывая тунцов в корзину. – Но… чем же вы занимаетесь все остальное время? Мексиканец поднял голову и улыбнулся. – Сплю допоздна, немного рыбачу, играю с детьми, провожу сиесту с женой Хулией, каждый вечер гуляю по деревне, пью вино, играю на гитаре в кругу друзей. Словом, живу насыщенной и полной жизнью, сеньор. Американец рассмеялся. – Сэр, я получил диплом MBA в Гарварде и могу вам помочь. Вам следует тратить больше времени на рыбалку, а на вырученные средства купить лодку побольше. Вы опомниться не успеете, как у вас будет уже несколько лодок, и каждая станет привозить большой улов. В конце концов, вы окажетесь хозяином рыболовной флотилии. Он продолжал: – Вместо того чтобы продавать рыбу посреднику, можно предлагать ее напрямую и со временем открыть собственный консервный завод. Тогда вы будете управлять добычей сырья, обработкой и распространением продукции. В этой деревушке вам будет тесно, вы переселитесь в Мехико, затем в Лос-Анджелес и наконец в Нью-Йорк, откуда сможете руководить бизнесом как полагается. – И сколько времени это займет, сеньор? – спросил мексиканец. – 15-20 лет. Самое большее – 25. – А что потом, сеньор? Американец рассмеялся. – Потом – самое лучшее: когда придет время, вы пустите акции компании в открытую продажу и невероятно разбогатеете. Будете ворочать миллионами. – Миллионами, сеньор? А дальше что? – Дальше вы выйдете в отставку, переселитесь в рыбацкую деревушку, где сможете спать допоздна, понемногу рыбачить, играть с детьми, проводить сиесту с женой, гулять по деревне вечером, попивать вино и играть на гитаре в кругу друзей…

Так я ж і кажу - їбануті, які не можуть розважатися якось інакше, ніж їбашити чи їбашитися ) "Усі людські нещастя походять від єдиної причини — від невміння спокійно сидіти" (с) Блез Паскаль А Рей Даліо ж попереджав )

Бубубу ) Бухтение дырявого кожаного мешка с ДНК, возомнившего себя вершиной эволюции божъего творения )) До которого не доходит, что давно пришло время уступить место доминирующего вида новым более эффективным репликаторам )))

То тупі - то трохи інше ) А їбануті - це ті, хто продовжує їбашити до трильйона, коли вже багато років спочатку мільйонер, а потім мільярдер. ))

Та чого далеко ходити - прямо у цій темі на початку війни пенсіонери і особливо пенсіонерки саме цим і займалися.

Так не всім кортить їбашатися і 5 років мотати на домашній зоні ) Цей шлях тільки для підірваних і їбанутих ))

Іспанці, між прочим, завоювали всю Латинську Америку. А вікінгам навіть дикуни наваляли так, що довелося їм повертатися назад ) Воно коли у тебе батько-пересидент - то трохи легше реагувати ) Хантер Байден може підтвердити ))

Дивлячись для кого ) Для колективу - так, ефективніша стратегія "їбашитись". А для окремої особи - ефективніша стратегія "з'їбатися якомога далі від того грьобаного колективу". Тому "колектив і ненавидить індивида" (с) ліванський біженець. Так що жодних протиріч чи нестиковок.

Частично так оно и есть ) Потому что пока норвежцы играли в викингов, а швейцарцы - в швейцарскую гвардию, жители Зимбабве и Бангладеш лежали под пальмой и курили бамбук )) И когда к ним приплыли викинги - растерялись и не смогли им достойно навалять )))

uk.wikipedia.org/wiki/Біполярний_афективний_розлад

Це неможливо, бо серед стада баранів завжди знайдеться хоча б одна паскудна вівця, яка все зіпсує )

Коли те саме можна робити тут ) Це тіки до того моменту, поки кордон відкритий. Потім вже можна не платити й того.

"Кінчайте, батьку, торгувать, бо вже здачу давати нічим" (с)

Тут місцеві (як і на Гоа) приїжджають на пляж перед заходом сонця. Якраз не жарко, вітер стихає і море тепле і спокійне. На днях бачив Lamborghini Urus )

Тут сонце починає шарашити о шостій, після сьомої спати вже фізично неможливо, о восьмій нарід вже масово валить на пляж )

Ливанский беженец (Талеб) с ним полностью согласен: Кажуть, що це у них почалося після WWII, коли 18 мільйонів чоловіків одночасно повернулося в країну, а для них немає ані житла, ані роботи, ані якихось побутових речей типу машини чи холодильника.

Якраз те, що треба, щоб паркуватися на вулицях Франика, Львова і Чернівців, і їздити по вузьких гірських дорогах. Нє, там тіки по ширині тісно, по довжині і висоті великий запас. 2-метровий Ярослав з Інфокара роками їздив.

Про шкільні збори - 100% правда, я пару раз ходив )

Не те, шоб прям "починається", а досягає піку, а потім різко падає )

Чайна-стайл ) Якщо б не війна і жити у Франику - то взяв би Джимніка кататися по Карпатах. Там і атмосферник є 1,5 л.

Стопудово Кіт лапу до розробки приклав - його стиль )