Vikctor

Одразу видно бувалого майнера.

А в мене немає і СО теж непогано працює. І що ж робить?

В мене подібні плями відтиралися ганчіркою. Вони як від змащування якогось. Я лізти на дах і мити панелі в подальшому не планую й тому витирав ці плями при встановленні.

Цікаво чи досі в автівки не ставлять активні балансири? Я чому запитую - в моєму авто (як впевнений і в більшості якщо не во всіх інших) наприкінці заряджання ближче до 100% поступово падає сила струму. І це не через разядний пристрій, а через команди від інвертору/бмс авто. До 99% все одно вона набирає заряд більш-менш швидко, а ось на останній відсоток може піти кілька годин, якщо звичайно є нагальна потреба зарядити саме до 100%. Тому я вважав, що це активне балансування з короткочасним включенням заряду триває так довго. Тобто екстраполював процеси яки бачив в домашньому ДБЖ на авто, а тут раптово дізнався що можливо це різні процеси... Це я вдало тему знайшов. Постійно собі докоряв який я довбень, що витратив у вересні 2023р 1000$+ на гелєві акб та однофазний китайський нонейм інвертор, бо у підсумку через рік здав ті акб на металобрухт, а інвертор поклав на горище і навряд колись ще їм скористаюся. А от якби одразу придбав дорослий інвертор та ліфер, то купу грошей зекономив би. Втішав себе тільки тим, що за рік користування (навіть значно швидше) зрозумів, що в режимі частих відключень більше не маю бажання обмежуватись однією фазою а не користуватись всіма приладами, та й ємність акб потрібна хоча б 7-8кВтг. І до 48В системи отак одразу не дозрів би, бо не зрозумів би її переваг суто по теорії. Я вже мовчу про СЕС... Але судячи з вартості ліферу на той час (дізнався тільки з вашого повідомлення) і розуміючи що мені наразі 1кВтг акб кастомної збірки коштувала десь 100$, то по факту на різницю в ціні по який я міг придбати таки само комірки у вересні 2023р та у червні/липні 2024р я просто потренувався і отримав той пакет, який обрав вже більш-менш свідомо. Це я вже мовчу що потрібної мені інверторної JK bms рік тому напевно ще не існувало. Як я вас розумію. В мене з першого заходу нервів вистачило години на дві. Далі на тиждень я це все закинув щоб заспокоїтись, а потім ще годину точно довбався поки не досягнув бажаного.

Я думав тут як з тінню - хоч одна панель в стрінгу пошкоджена/затемнена - не працює весь стрінг.

Вам би подивитись на ютубчику як до панелей ставляться монтажники в нерозвинутих країнах азії. Вони їх хіба що зі самоскидів не розвантажують, а так тягають як доведеться. І головне що все чудово працює.

Нарешті зозумів чому мені саппорт не відповідає так швидко як вам, бо в моїх листах немає головного - Dear sir/madam

На свій дах не за що не полізу) Може хтось у курсі як зробити екран такого кольору? Чи взагалі існує можливість змінювати тон/яскравість екрану? Бо я оті світло зелені ціферкі не розрізняю без окулярів. А коли вони стають бордовими (коли навантаження на лоад навіть по байпасу перевищує номінальну потужність інвертору), то чудово розрізняю.

Це ж лажа повна. Ще й небезпечна. Навіть виробники не вміють робити повноцінні електрички на шасі ДВЗ моделей і розробляють платформи одразу під електрокари. У автівки на відміну від ДБЖ окрім ВВБ та інвертору є ще електродвигун/ни, порти заряджання і купа іншого спеціфічного обладнання. Це ж не ГБО в багажник кинути.

В сенсі? Їх повно в китайців. Але на відміну від легкових ціна не дуже приваблива для нас поки що. Хоча наші постійно моніторять/шукають варіанти.

Та чувак взагалі космонавт. Вирішив що для електросамокатів і домашнього ДБЖ потрібні одни й ті самі елементи живлення. Природньо що для самокату вага/обсяг мають значення і Li NMC мають відчутну перевагу перед LiFePo4, бо перші тупо вміщують більше заряду на однакову вагу/обсяг. Те саме стосовно гаджетів. В автівці вагою від 2 тон це вже не принципово і виробник має можливість обирати який тип ВВБ використати. На деяких китайських моделях авто (від джілі точно) в лінійці є можливість обрати хімію ВВБ. Для вантаживки/автобусу взагалі вже пофігу. Для будинку це теж другорядні показники, бо безпека має значно вище значення і встановити собі вдома збірку зі вживаних елементів Li NMC (про те що хтось робить збіркі з нових я досі не чув) це шлях самурая.

Весь мільярд? А загалом мені здається розумним, що налаштування бмс не дають батареї бути тривалий час зарядженою до 100% і змушують розрядитись до 96%. Але не розумію навіщо потім давати команду знов зарядитись до 100%.

Дуже дивно, як на мій погляд, що наприкінці заряджання інвертор бмс раптом збільшує струм заряду. Надо буде і в себе подивитись якось що відбувається в подібні миті. Принаймні в автівці точно знаю, що починаючи десь з 85% і при швидкому і при повільному заряджанні струм поступово зменшується чим далі тім сильніше.

Я не в курсі як воно заведено у кастомних/фабричних збірок - ви маєте доступ до налаштувань bms? Тому що на фото Charge current limit вказаний нуль? Це показники саме запиту від bms? Бо в мене в налаштуваннях bms для Charge/discharge вказани 150А, в інверторі відповідні ліміти 120А, але чомусь на той самой сторінці що у пана МакДо - 142А для обох параметрів...

А інвертор не свариться при від'єднанні комунікаційного дроту?

Так. В комплекті трифазних інверторів три однакових трансформатори.

Я би легко в умовах як бачив на відео - угол нахилу скатів десь до 15 градусів та знизу неслизька бітумка. В мене 30 градусів, від низу панелей до краю скату трохи більше метра і головне - особливість кріплень в дах черепичной покрівлі така, що направляючі для панелей зовсім не монолітні, а помітно так хитаються. Так що панелі не лишень тримаються на направляючих а ще й зміцнюють всю конструкцію. А якщо без води - то на своїх ні.)

Чого це? По панелях ходять аж бігом. Багато відео з англомовними монтажниками бачив - всі топчуться по тіх панелях після встановлення.

Ви й на січень вже не встигаєте. ДТЕК так швидко то не робить.

В відео одного австрійця, який в захваті від інверторів деє і вважає що вони краще за віктрон, був його вислів стосовно мануалу - у деє як і у всіх інших китайців він лайновий і треба самому щось знаходити.

enter просто натискаємо, не тримаємо як верх/низ?

Питання виникло трохи неочікуване для мене. Обираючи стрінги і конкретні панелі я дивлячись на технічні характерістики інвертору звертав увагу перш за все на показники що обвів червоним: Я виходив з того що це сумарні показники для всіх полів/геть усіх панелей, що підключені до цього інвертору. Тобто не на кожний стрінг. Тому обрав 16 панелей, що здатні сумарно давати напругу не більше за 43,53*16=696,48В І то читав/дивився відео, де більшисть "експертів" висловлюються, що скоріше слід орієнтуватись на показники NOCT, бо STC це суто лабораторні виміри і в житті таких не досягнути. Окрім того тримав в голові що стрінгі в мене на східному та західному скатах причому ближче до низу і тому взимку враховуючи низке сонце не буде моментів їх одночасной праці. В будь-якому разі я залишив відсотків 14-15 для збільшення напруги взимку. Але наразі ще до морозів дивлюся, що стрінгі чудово працюють одночасно. Причому навіть у випадках, коли сонце вже давно перелізло на західний бік. І саме головне - вже зараз при легкому плюсі сумарна напруга двох полів біля 760В і в мінус 10-15 градусів може бути ще більше, а верхня границя 800В. Я взагалі вірно все розумію/рахую? Чи може в техдокументації інвертору їдеться про показники для кожного MPPT? Бо якщо ні, то може навіть доведеться вимикати взимку один зі стрінгів...

Бачу що котельню або робив мурава, або ви надихалися його котельнями і купували в нього матеріали.

В мене є пару відер з епіку, яки пропустили крізь себе десятки тон шебінкі/піску і використовуються вже років 6-8. Великі ємності такой якості не купував, бо в них дно тріскалось максимум за півроку.

Та це ж до тієї миті, коли починаєш з'ясовувати вартість обладнання/зондів/сервісу і рахувати строк окупності цього задоволення. Бо тоді виявиться що шанс окупитись мають лишень гаражні саморобкі. Це все зрозуміло в теперішніх умовах. Як воно буде в умовах ринкових цін на електрику без пільг/прехресного субсідіювання для населення буде зрозуміло коли/якщо ця мить настане.