Maister

ІМХО, домовий термостат взагалі не потрібний, його роль виконує регулятор температури теплоносія на котлі. Для здешевлення ставите на батареї термоклапана з регулюванням потоку. Так можете грубо відбалансувати систему. Згодом, за необхідності, у самих жарких кімнатах поставите 1-2 термоголовки. А коли сподобається їх робота, то доукомплектуєте ними інші.

Нє-нє-нє. Виходив виключно із вимог ДБН В.2.6-31-2016 ("перекриття над проїздами та неопалюваними підвалами - 3,75 м2*К/Вт"). П.С. Цієї зими при морозах у -23 град. у мене температура повітря у цоколі опускалася до +2 град.

У вас бойлер під'єднаний до системи гнучкими шлангами?

У мене на дачі теж цоколь. Планую 10 см ЕППС на стелю клеїти, + 2 см. на панель (підлогу) на 1-му поверсі. Із зменшенням висоти стелі цокольного поверху прийдеться змиритися.

Дискусія про те чи стакан на половину повний, чи на половину пустий. 1. Запитання: Як тепло поширюється у твердих речовинах? (фізика) Відповідь: В ізотропному твердому середовищі тепло поширєються рівномірно в усіх напрямках. 2. Висновок (логіка). У разі, якщо: а) у вас облаштована тепла підлога на 1 -му поверсі , б) ви хочете, щоби СО гріла підлогу 1-го поверху замість стелі цокольного, то теплоізоляція доцільна. Температура поверхні труб порядка 36-40 град. Температура повітря у районі стелі цокольного поверху 18-22 град. Сумарних втрат тепла як таких не очікується, просто стеля цокольного поверху буде мати вищу температуру, ніж стеля 1 -поверху, що не тільки не раціонально, а й не комфортно. При перебуванні на цокольному поверсі голова людини буде в прошарку з температурою 22 град, а ноги у "холодній ванні" - при температурі 18 град. Ну й не зручно, у вас діти бігають босі по 1-му поверсі - ви підкрутили СО, а в результаті ще й нагрівається верхнє повітря у цокольному поверсі. Звідси маємо зменшення ефективності роботи СО "тепла підлога", а значить і збільшені експлуатаційні витрати тепла, хоча формально тепло ніде не зникає. У випадку відсутності СО "тепла підлога" облаштування шару теплоізоляції перекриття між одинаково опалюваними поверхами малодоцільна. "одинаково опалюваними" можна вважати приміщення 1-99 поверхів. Приміщення цокольних та горищних перекриттів (як правило!!!) утримують в іншому температурному режимі. Цокольні та горищні перекриття поділяють на опалювані та неопалювані. П.С. цифри надані оціночно.

Підскажіть, яка буде орієнтовна вартість теплого монтажу вікон, розміром 160*150 см (6 шт. 1-поверх, плюс демонтаж старих мпв). Дякую.

Цікава у вас дискусія получилася. Головне, що не скотилася до образ. На моє глибоке переконання (що у т.ч. спирається на отриманий досвід) завищена потужність ГК (робота у режимі тактування) призводить до перевитрати газу. У зв'язку із цим запитання: чи можна 2-контурний настінний ГК, потужністю 28 кВт, переналаштувати на макс. потужність у 10 кВт? Чи виключно під заміну? Дякую фахівцям за будь-яку реакцію.

Ну, власне, я так і зробив, тільки там є кілька суто технічних моментів. По-перше колону треба перевернути, або покласти горизонтально Навантажувати глибинний насос на ежектор не камільфо, бо дуже звужується прохідний діаметр, а то зайве навантаження на насос. Та найгірше, що у ежектора низька продуктивність: 10л повітря на 1 куб води. Безнапорна система в цьому плані логічніша й надійніша. У Вас який вміст заліза? Роботою BIRM задоволені? П.С. Для BIRM обов'язковою є вимога високої концентрації кисню у воді, мінімум на 15 % більше, ніж заліза. Тому постійна емісія повітря є обов'язковою. Я теж зупинився на BIRM. Була ще ідея через клапан подавати у ежектор чистий кисень із балона

skymarket.ua/image/cache/catalog/products/bathroom/ravak/vannaya/419189453-vanna-akrilovaya-ravak-rosa-ii-1500x1050-l-ck21000000-800x800.jpg Фото не моє, але суть відображає досить точно. ванна - "Ravak Rosa-2" Душовий шланг довгий, й нетипової конструкції (на одному кінці різьба типу ніпель М10), там ще знизу зовн. м'яка пружина на гофрі, щоби шланг ховався надійно.

Ну, схема безнапорної аерації: насос первинного підйому із свердловини закачує воду у відкриту посудину, де вода контактує із повітрям і відстоюється (перший контур, регулюється за рівнем води), далі другий насос бере воду із відкритої посудини направляє її через фільтри у магістраль (другий контур, регулюється за тиском). Додактово ставиться обладнання підмішування повітря до води у відкритій посудині, або душові лійки для циклічного пропускання води із відкритої посудини через шар повітря.

Усім дякую за реагування та обговорення. Силіконова трубка має занадто товсті стінки. Надіявся на якийсь витончений варіант, типу доточити через муфточку від.... Замінити весь шланг - то вже останнє діло, бо для того необхідно розбирати усю ванну, відтягувати її від стіни. Хлопотно то.

Підкажіть як відремонтувати гнучкий шланг лійки душу. Гумова трубка, що у гофрі, постійно рветься, в діаметрі вона десь 8-9 мм, товщина стінки приблизно 0,5 мм. Чим можна замінити гумову трубку , чи доточити її. Зовнішній діаметр обмежений розмірами гофри? Менеджери у епіку розводять руками, кажуть не ти перший побиваєшся, альтернатива невідома.

Шо ви лякаєте людину. можно, єслі осторожно. Шукаєте найзручніший/найкоротший шлях від існуючої розетки до нової. Потім від існуючої розетки штробите вниз до підлоги канал шириною 10 мм, відповідно такий же канал від підлоги до нової розетки. Прокладаєте кабель у ці канали та за плінтусом. Потім здійснюєте його під'єднання до розеток. Головне не переплутати під'єднання провода заземлення. Конструкція деяких пластикових плінтусів має спеціальний канал для укладання кабелів у його тілі. Залишилось відновити декоративне покриття: якщо шпалери, то попередньо локально можна спробувати їх відклеїти намочивши, або акуратно наклеїти нову смужку. Можна не штробити штукатурку, а прокласти декоративний короб (білий, чи під дерево). Гарним варіантом може бути прокласти кабель через простінок від існуючої розетки у сусідній кімнаті.

Я боявся робити безнапорну аерацію (хоча так простіше, дешевше й надійніше). Боявся, що у відкритій посудині заведеться якась органіка із повітря. А як Ви організували очищення відкритої посудини від нальоту на дні та стінках ???

Ну дивись, є дві реперні точки: 1) "так як треба" (ДСТУ Б В.2.6-36:2008, ДБН В.2.6-33:2018) 2) "усі так роблять", "ми завжди так робили". Відповідь лежить десь посередині. Я звик орієнтуватися на т.1, а т.2 - це прояв непрофесіоналізму і дилетанства. Так от, що ДСТУ, що ДБН не допускають наявність повітряного проміжку. Перед наклеюванням плит необхідно вирівняти стіну, усунути нерівності, що більше 10мм. "12.3.4 Після підготовки поверхні стіни і цоколя та влаштування передбачених проектом деформаційних швів виконують закріплення плит утеплювача у спосіб та у терміни, встановлені у ПОБ та ПВР. Для збірних систем класу А застосовують плитні теплоізоляційні матеріали певного ступеня жорсткості та вогнестійкості, які передбачені конкретним проектним рішенням та відповідають вимогам цього ДСТУ Б В.2.6-36:2008 стандарту. Перед наклеюванням на підготовлену поверхню стіни клей наносять безпосередньо на плиту утеплювача у спосіб відповідно до 4.2.3, визначений конкретним проектним рішенням. При цьому тип склеювання обирають, як правило, за таких умов: - суцільний (К.1) – якщо поверхня стіни не має видимих відхилень; - маяковий (К.2) – якщо поверхня стіни має нерівності від 5 мм до 10 мм; - смуговий (К.З) – якщо поверхня стіни має нерівності до 5 мм. Для мінераловатних плит застосовують тільки тип К.1. Розмір щілин між плитами теплоізоляційного шару не повинен перевищувати 2 мм. У разі виникнення щілин понад 2 мм їх заповнюють стружками (смужками) з матеріалу утеплювача, що застосовується." З тексту ніби все зрозуміло.... Добавлено через 1 час 21 минуту Тут питання не лише в теплопровідності шару. Будівельна теплофізика не обмежується лише розрахунком теплового опору для пиріжка стіни. Формула не все враховує. Та й в нормах про то написано. У нас все проектування зводиться до формули - більше пінопласту то буде краще. Я не закидаю претензії комусь конкретно, в жодному разі,... просто думки вголос, "глас вопіющєго". Повітряний прошарок з т.з. теплофізики поводиться геть по-іншому. В смарткалку коеф. теплопровідності дається окремо для горизонтального переносу тепла і для вертикального, а також при різних температурах. Найсильніше теплопровідність повітряного прошарку залежить від товщини. Механізм теплопровідності повітряного прошарку має 2 складові: випромінювання та конвекція. При товщині до 5 мм конвекція майже відсутня. Тому треба орієнтуватися на цей показник. Згадуємо засипні матеріали і їх ефективність у міжстіновому прошарку. Чим погана конвекція? Пористі стінові матеріали повітропроникні. І це з однієї сторони плюс для мікроклімату з іншої мінус через теплові втрати. Але загалом позитивна якість. Як кажуть стіна "дихає", технічною мовою інфільтрація та ексфільтрація. При наявності значного повітряного проміжку за утеплювачем можливе явище внутрішньої інфільтрації, коли тепле повітря, що під стелею проходить крізь цеглу, охолоджується і опускається по повітряному прошарку вниз, а потім холодним проникає назад у приміщення. Таке явище погіршує теплоізолюючі властивості стіни. Окрім того, при охолодженні повітря з нього випадає конденсат, стіна внизу може намокати, оскільки утеплювач паро- повіртронепроникний. П,С. Конкретно по цьому випадку. Тих 1-2 см. погоди не роблять. Користі від них нуль, шкода імовірна. Якщо є варіант переконати будівельників, що це їх конкретно баг і напрягти їх переробити, - то варто спробувати, а якщо усунення вимагає додаткових капіталовкладень - то "най вже буде так". Можна, поки не закрито усунути повітряний прошарок засипним утеплювачем.

Тоді й мені напишіть. 50 кв.м. 100мм ЕППС

Пам'ятаю, коли підписував договір у Облгазі, менеджер наголошувала, що наперед сплачувати заборонено, можете наперед акумулювати кошти, але не кубометри. Тоді, правда, ще поправочні сезонні коефіцієнти діяли. На істину не претендую, просто репліка, треба перечитати уважно договір.

Дозвольте вставити 5 коп. заради істини. Найгіршим провідником тепла є вакуум із екранованими поверхнями. В даному випадку маємо повітряний прошарок у пирожку сітіни. Якщо глянути у смарткалк, то теплопровідність у повітряного прошарку 0,13-0,15, тобто у тричі вища, ніж у полімерних утеплювачів.

Ну так, але суху канцелярську мову ДБН переформатовують у тривіальні фразеологізми, що легко закарбовуються у пам'яті. Пункт 5.5.4.8 «Вимоги до конструктивних елементів перекриття» ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014 вказує, що у конструктивному рішенні з улаштування покриття підлоги на лагах з утеплювачем використовується «теплоізоляційний негорючий матеріал (мінераловатні, базальтові або скловолокнисті плити)», тоді як в інших конструкційних рішеннях цього стандарту вживаються терміни «утеплювач», або «теплоізоляційні плити», тобто такі, що не містять обмеження до матеріалу. Крім того, життя йде вперед, технології стрімко розвиваються, й ДБНи під них підлаштовуються. І це норм.

Існує. Напр. дерево + пінопласт - погана комбінація, одне легко горить, друге підтримує й поширює горіння. У Грінфільда є окреме відео, де комбінації конструктивних матеріалів він поділяє на категорії: хороша, допустима, погана, недопустима. Математична формула вказує лише на кількісний зв'язок між величинами, знання ж значно ширші й не можуть юути зведені до самих лиш формул. У нас на 1-му курсі була простенька лаба: стандартна повнотіла цеглина залита епоксидкою, тільки із двох торців вклеєні скляні лійки, до яких під'єднані гумові шланги. Один шланг занурений у воду для контролю руху повітря, а інший під'єднаний до гумової груші. Експеримент наочно демонструє повітропроникність пористих будівельних матеріалів. І це без кладки. П.С. Є така книга: Фокин К.Ф. Стротельная теплотехника ограждающих частей зданий. Цікаві висновки там. По ній відпишуся згодом.

Ну так, якщо брати до уваги лише значення теплового опору стіни. Але треба урахуватии, що на фасаді сілікатна цегла 12 см, що дає погану комбінацію із засипними утеплювачами. По доброму, треба таку стіну додатково захистити від продуваємості.

Ну порівнювати ванну із житловою кімнатою не зовсім коректно. На мою скромну думку, у цьому відео Терехов допустив найбільше маніпуляцій.

1. Маємо проблему із засипкою легких теплоізоляційних матеріалів, оскільки зверху під дахом відкрита шпарина. 2. Маємо складнощі із технологією закриття цієї шпарини (знімати шифер й т.д). Звідси напрошується вихід - засипати зверху у шпарину важкий теплоізоляційний матеріал (напр. керамзит), який не боїться, що його видує. Потім запакувати шпарину по шару керамзиту вже ізічно, й хорошого доступу не потрібно. Таким чином ми різко спрощуємо будівельні процеси, й відповідно вимоги до кваліфікації персоналу Коеф. теплопровідності у ППС 0,05 припустимо у крошки гірший удвічі - 0,1, а у керамзита 0,12. Покращити цей показник можна досипавши у керамзит перліт - він сипучий й заповнить простір між великими кульками керамзиту. І тепер перліт уже не видує із міжстінового простору. Отака логіка Головне, щоби стіни не розперло, вони ж без перев'язки П,С. Мінвата у подрібненому виді - це квінтесенція зла. Як кажуть хлопці: "лишися тої думки".

Маю таку думку. Тих 6 см погоди не роблять, тому для спрощення роботи можна розглянути варіант засипки нелетким утеплювачем: - крошка піноскла (необгрунтовано дорого) - керамзит дрібної фракції. За сучасними мірками не дуже ефективний, але...згодом можна додати перліт.

Безумовно. Я й про те казав. Тепер думаю, як найлегше то здійснити. Може зробити із сітки лоток у формі латинської букви V, застелити його плівкою, вставити лоток у пройму, зверху у лоток засипати керамзиту (газобетонна крихта тощо) і залити цементним молочком.