Waldmann

Підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється:

3.1.10. Розміщувати ближче ніж за 100 м від стіни хвойного лісу, 50 м - мішаного, 20 м - листяного склади паливно-мастильних та інших горючих матеріалів, автозаправні станції та вогненебезпечні виробництва, смітники, житлові і виробничі приміщення (відповідно до протипожежних вимог

ДБН Б.2.4-1-94, ДБН 360-92* тощо).

zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05

Я так розумію, що усі 4 контакти замикаються однією колодкою. Тож, затримка при вмиканні чи вимиканні буде навіть не міллісекунди, а мікросекунди.

Десь колись читав, що ця різниця часу може сягати не більше 0,05 с для категорії АС1 (саме стосовно модульних контакторів АВВ). Лінк зараз не знайду, але точно пам'ятаю цю цифру - 0,05 с.

1. Достаточная глубина?

Для кабеля - достатня, якщо траншея не перетинає вулицю (п. 2.3.60 ПУЕ).

Для води - згідно п. 12.41 ДБН В.2.5-74:2013:

12.41 Глибину закладання труб, рахуючи до низу, рекомендується призначати за даними інженерно-геологічних вишукувань на 0,5 м більше ніж глибина проникнення в ґрунт нульової ізотерми для малосніжної зими.

Закладання труб вище глибини проникнення в ґрунт нульової ізотерми допускається за умов вжиття заходів, які запобігають: пошкодженню трубопроводів, стикових з’єднань, арматури внаслідок замерзання води та утворенню недопустимих залишкових температурних напружень; недопустимому зниженню пропускної здатності трубопроводу в результаті утворення крижаних пробок; деформації ґрунту.

При прокладанні трубопроводів у ґрунтах, що можуть промерзати, необхідно застосовувати морозостійкі матеріали для труб і елементів їх стикових з’єднань.

 

2. На каком растоянии пластик от электрики? Или можно скрутить их вместе изолентой?

Згідно п. 2.3.63 ПУЕ відстань складає 0,5 м. Зкручувати ізолентою не вийде.

 

3. В низ траншеи песок обязательно сыпать?

Згідно п. 2.3.58 ПУЕ:

Прокладають кабелі безпосередньо в r'рунті в траншеях на відстані від стінок траншеї, не меншій ніж 0,1 м, з підсипанням під кабель шару грунту товщиною 0,1 м, який має складатися з просіяного грунту без камінців, будівельного сміття та шлаку. Таким самим r'рунтом засипають кабель до висоти 0,1 м від верху кабелю або кабельної групи.

 

4. Сверху планирую положить ленту и\или кирпич битый. Кирпич обязательно?

Достатньо щось одне: або сигнальну стрічку, або механічний захист (згідно п. 2.3.69 ПУЕ). Робити і те і те не заборонено, але це збільшує затрати.

А на вЭлкоме будет максимум три плоскодонки которые будут изображать из себя нимф в костюмах из крепдешына. Тьфу. Противно глядеть.

Ну не такие уж и плоскодонки. По крайней мере на бумаге (18+)

 

 

Раздают эти календари каждый год и приговаривают: "Хочешь такую же, но живую? Заложи в проект нашей продукции на 100500 тыщ гривен".

Так там по деревянной стене

Почему в таблице нет стены кирпичной или бетонной?

Я ж дав пряме посилання на конкретний пункт. Ну добре, передрукую текст напряму з ПУЕ:

Багатожильні кабелі в трубах, прокладені по стінах з дерева

або цегли або поверхнях на відстані, меншій ніж 0,3 діаметра від них

Вот как раз из таблиц не могу понять, никакой способ прокладки не подходит

Нету там прокладки в гофре или коробе по бетонной стене, есть по деревянной

И если взять способ прокладки E, то для него не нашел значений, обрываются на D2

Можна вважати, що у вас спосіб В2 (на підставі п. 5 табл. 2.1.4)

ПУЕ-2017:

 

2.1.18 У горищних приміщеннях можна застосовувати такі види електропроводки:

1) відкрита:

- проводами і кабелями, прокладеними в трубах з негорючих матеріалів, а також захищеними проводами і кабелями в оболонках із стійких до поширення полум'я матеріалів або із негорючих - на будь-якій висоті;

- незахищеними ізольованими одножильними проводами на ізоляторах - на висоті, не меншій ніж 2,5 м;

2) прихована:

- у стінах і перекриттях із негорючих матеріалів - на будь-якій висоті.

Електропроводку в горищних приміщеннях треба виконувати проводами і кабелями з мідними жилами.

З' єднання і відгалуження жил проводів і кабелів у горищних приміщеннях треба виконувати в металевих з'єднувальних (відгалужувальних) коробках зварюванням, опресовуванням або із застосуванням стискних пристроїв, відповідних матеріалу, перерізу і кількості жил.

Відгалуження від електропроводки, прокладеної у горищних приміщеннях, до електроприймачів, установлених поза горищами, допускаються за умови прокладання електропроводки і відгалужень відкрито в сталевих трубах або приховано в стінах і перекриттях з негорючих матеріалів.

Комутаційні апарати в колах світильників та інших електроприймачів, установлених безпосередньо в горищних приміщеннях, треба встановлювати поза цими приміщеннями.

Держите ДБН В.2.5-27-2006

відмінено, замість нього діє нонче ДСТУ Б.В.2-5-82:2016. Там доречі аж цілий додаток Г присвячений застосуванню ПЗВ, читати не перечитати.

Якщо порахуєте сумарну номінальну потужність всіх електроприймачів будинку, то значення сумарної розрахункової потужності будинку можна буде підрахувати по таблиці 3.2 ДБН В.2.5-23:2010. І потім від отриманого значення відняти існуючі 8 кВт та дізнатись, скільки кіловат треба докупити.

Как раз в формуле однофазный расчет ТКЗ.

Тоді неясно навіщо розраховувати струм однофазного КЗ і порівнювати його зі стійкістю автомата до 3-фазного КЗ, це некоректно.

В цілому підхід вірний, але Ви рахуєте струм трифазного КЗ чомусь в кінці групових ліній, а по гіршому випадку треба рахувати одразу за автоматом, який захищає мережу, оскільки чим ближче до джерела живлення, тим більше струм трифазного КЗ (тобто 7.35*0.02 - тут зайве). Ну і Z/3 у формулі - це якраз опір трансформатора для розрахунку однофазного КЗ, а не трифазного. Ну але так як Ви ним нехтуєте, то це неважливо. Взагалі є невеликий лайфхак: якщо джерелом живлення вашого будинку є трансформатор номінальною потужністю 100 кВА або менше, то струм трифазного КЗ навіть одразу за ним буде вже меншим ніж 4.5 кА (не враховуючи опір розподільчих ліній 0.4 кВ, опір яких ще більше гасить струм трифазного КЗ). А ось зі струмом КЗ від резервних джерел (ДЕС і т.д.) не все так однозначно, там застосовуються інші формули, набагато складніші ніж наведена формула для розрахунку трифазного КЗ від енергосистеми. Там враховується перехідний опір генератора, і т. д.

Оно бессмысленно, если ввод и распредщиток это один ящик, в котором установлены обычные УЗО.

Насколько понял, у автора вопроса другая ситуация и дифзащиты вообще нету. Если есть и номиналы выбраны правильно, то поводов волноваться меньше.

Ируськин, поставьте противопожарное УЗО на вводе. Тоже не панацея, но немного спокойнее будет.

Вот здесь Вы не правы АВВ давно выпускает низковольтную модульку с током КЗ 6килА

Якщо вже на те пішло, то у АВВ є модулька і на 10 кА (серія "М") і навіть на 15 кА і 25 кА (серія "Р").

У нас в Черниговской области полно сел с населением 0 чел (или 1-2 чел с перспективой обнулиться в ближайшие годы). При этом в некоторых таких селах есть даже еще пока сохранившаяся инфраструктура типа ТП-10/0.4 кВ. Никаких стойл, всё село твое, в радиусе 10 км ни души. Можно построить дом с нуля, можно достроить (перестроить) любой из заброшенных домов. Красота. А природа какая вокруг.

Поставили і нам нові стовпи, багатьом навіть індивідуальні (в тому числі мені - лінія іде по протилежній стороні вулиці), і все готове для переносу лічильників на вулицю (встановили пластикові шафи з автоматами). Питання по нормативці:

1. Чи є норми по висоті розташування лічильника - по двох вулицях, де ходжу, ящики почепили десь від 1,5 до 2,1 м від землі?

2. Чи можна, щоб ввідний автомат був однополюсний (штук 5 ящиків, куди зазирав - всюди С16)?

По першому питанню (це з ПУЕ):

1.5.29 Лічильники треба встановлювати в шафах, камерах комплектних розподільних пристроїв, на панелях, щитах, у нішах, на стінах, які мають жорстку конструкцію.

Лічильники потрібно кріпити до пластмасових або металевих щитків. Висота від підлоги до коробки затискачів лічильника має бути в межах 0,8-1,7 м.

По другому питанню:

в нормах прямої заборони не знайшов.

Так вот есть вопрос, нужно ли платить в Украине в частных домохозяйствах за реактивную мощность ?

Нет, согласно украинского законодательства - не нужно.

Или платят только пром. потребители ?

Скорее не "только пром. потребители", а "все юридические лица, потребляющие более чем 5000 кВт*часов активной электроэнергии в месяц". Так будет правильно согласно украинского законодательства.

Учитывает ли квартирный или домовой счетчик реакт.мощность ?

Нет. Для учета электроэнергии, потребленной населением, применяют счетчики активной электроэнергии.

В Германии домохозяйства не платят за реактивную мощность.

Насколько знаю, по всей Европе так (за Америку не скажу).

Пример такой, есть три мотора по 2 кватт, cos фи пусть будет например 0.7.

Как можно посчитать целесобразность компенсации реактивной мощности?

В Украине действует методика расчета платы за переток реактивной электроэнергии из сетей потребителя в сеть электроснабжающей организации. Если владеете украинским языком, можете ознакомиться zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0093-02

Как видите, она довольно сложная, и приведенных Вами данных для расчета явно недостаточно. Думаю, в Германии тоже есть подобный документ.

Суть расчета в том, чтобы вычислить ежемесячные затраты на оплату перетока реактива без компенсирующих устройств, потом - посчитать затраты на установку устройств компенсации + затраты на оплату перетока реактива с компенсирующими устройствами. Это если вкратце, вообще вопрос очень сложный и в двух предложениях на пальцах тут не объяснить.

Да конечно же прочитал! А еще прочитал вот это:

ДБН В-2-5"27' 2006

4.3 З’єднання і приєднання провідників системи захисту від ураження електрич*ним струмом

4.3.1 З ’єднання провідників системи захисту від ураження електричним струмом (захи*сних провідників для забезпечення автоматичного вим икання живлення, заземлювальних провідників, заземлювачів та провідників систем зрівнювання потенціалів) між собою і приєднання їх до інших провідних частин (відкритих, сторонніх) повинні бути надій*ними, забезпечувати електричну безперервність кіл і відповідати вимогам ГОСТ 10434,

ГОСТ 12.2.007.0 та інструкцій з монтажу електрообладнання.

Як правило, з ’єднання і приєднання повинні бути виконані зварю ванням або застосу*ванням різьбових з ’єднань (болтових, за допомогою муфт тощо).

ДБН В-2-5-27:2006 вже не діє, так що цитувати його недоречно, і посилання на нього не мають юридичної сили. Замість нього вийшов і діє ДСТУ Б В.2.5–82:2016. Але в цьому документі немає таких конкретних вказівок щодо з'єднання (приєднання) захисних провідників. Є звісно дещо, але немає такої конкретики як у п. 1.7.159 ПУЕ. Деякі речі зазначені у пп. 6.2.8, 6.2.17, 6.2.19, але це все трохи не те.

Є ще також IEC 60884-1-94 "Plugs and socket-outlets for household and similar purposes. Part I. Requirements and methods of tests". Там пункти 11.2 і розділ 12, але вони не дають конкретної відповіді на питання. У п. 11.2 написано, що розетки можуть обладнуватись додатковою клемою заземлення, але ж не вказано з якою метою ця клема може використовуатись.

Не красиво вырывать из контекста

Что там вырывать, если написано

к жилым зданиям она не имеет отношения

Она - то есть глава 1.7 ПУЭ.

она действует только в сфере эксплуатационой ответственности РЭС (до счётчика)

Она - то есть глава 1.7 ПУЭ.

В данном случае речь шла о нормировке сопротивления заземления. Здесь например речь шла о присоединении PEN-проводника к счетчику, но суть утверждения такая же:

ПУЕ предназначено исключительно для электротехнического персонала

Получается, если делаешь сам себе проводку в доме, или нанял для этого кого-то не относящегося к электротехническому персоналу, то ПУЭ можно не соблюдать, вот так выходит.

Самое интересное что я как раз утверждаю обратное: требования ПУЭ распространяются на здания, и приводил аргументы в той теме. Данное утверждение подкреплено опытом прохождения экспертизы проектной документации, а также опытом ее проведения. Когда-то было даже внутреннее письмо-разъяснение по "Укринвестэкспертизе", которое предписывало при проведении экспертизы проектной документации внутренних сетей руководствоваться в том числе и ПУЭ.

 

Про пункт 1.1.18 вообще ерунда. Пока не буду объяснять почему, может сами догадаетесь и поймете свою ошибку. Подсказка: в фразе "усі значення величин". Величин, понимаете? Не структурных элементов, как в моей фразе, а величин. Омы, амперы, вот это всё. Так что моя фраза тут совсем никаким боком. Притянуто не то что за уши, а за брови.

Вот этот кабель (помеченный на моей схеме как №2) и нужно выбрать и купить, учитывая все моменты, включая будущую систему заземления).

 

Первый вопрос - какой кабель для этого лучше выбрать? 3 метра будет идти по улице в гофре, дальше нужно в какой-нибудь трубе, т.к. будет идти по дереву и последние метров 5 уже в кирпичной стене. ВВГнг сечением в 6 мм2 (до 7 кВт) будет лучшим решением?

Чтобы выбрать сечение данного кабеля, нужно знать уставку автоматического выключателя в ящике со счетчиком.

Толковые специалисты уходят с форума потому что дротокруты берут толпой и давят псевдо-доказательствами.

Уже было, проходили

PS: не понимаю, как можно называть "профи" людей, которые требуют доказать, что ПУЭ обязателен к выполнению только юридическими лицами?

 

Те, що глава 1.7 ПУЕ не поширюється на будівлі взагалі - стверджував один з найбільш авторитетних форумчан. Оце поворот.

 

Повторяю - глава 1.7 ПУЕ относится только к распределительным линиям, к жилым зданиям она не имеет отношения.

 

 

 

 

Никаких обязательных требований к сопротивлению ЗУ дома Глава 1.7 ПУЕ не устанавливает - она действует только в сфере эксплуатационой ответственности РЭС (до счётчика)

 

Об этом десятки раз говорилось на форуме, с приведением абсолютно всех ссылок на нормативы, касающихся электробезопасности электроустановок жилых домов.

Багато людей запитують, навіщо штепсельні розетки багатьох марок обладнуються двома контактами для підключення жовто-зеленого провідника. Більшість вважає, що це якраз і зроблено для підключення РЕ-провідника шлейфом. Але ретельно дослідивши нормативні документи, можу висунути теорію, яка спростовує таке твердження.

Справа в тому, що в деяких випадках необхідно прокладати від РЕ-шини щитка до розетки не один РЕ-провідник, а два паралельні РЕ-провідники. Саме тому і випускають розетки з двома контактами для підключення жовто-зеленого провідника. У яких випадках це потрібно? Згідно нормативних документів, це потрібно в тих випадках, коли величина струму в РЕ-провіднику за нормальних умов експлуатації може перевищувати 10 мА. В цьому разі потрібно або прокласти до розетки один РЕ-провідник перерізом аж 10 мм², або прокласти два паралельні провідники з перерізом, визначеним по розрахунку. З чим саме це пов'язано - точно не скажу, але можливо з тим, що ПЗВ в такому випадку застосовувати вже недоцільно, а нормативний час вимикання живлення автоматом треба забезпечити. Далі наводжу пункт з нормативного документу ДСТУ Б В.2.5–82:2016:

6.2.17 Коли величина струму провідника захисного уземлення, яка обумовлена роботою постійно підключених до мережі електроприймачів, за нормальних умов експлуатації може перевищувати 10 мА, для забезпечення ефективності функціонування системи захисного уземлення повинна бути виконана одна з таких вимог:

– якщо такий провідник приєднується до електрообладнання, яке

має тільки один затискач для приєднання, переріз цього провідника на

всій його довжині повинен бути не меншим 10 мм² (мідного) або 16 мм²

(алюмінієвого);

Примітка 1. PEN, PEM, PEL-провідники завжди забезпечують виконання цієївимоги (див. 6.3.4).

– якщо електрообладнання має окремий затискач для додаткового

провідника захисного уземлення і використовуються два такі паралельно підключені провідники, кожен з них повинен мати переріз, що може забезпечити нормований в 4.2 час автоматичного вимикання у разі замикання на відкриту провідну частину без урахування наявності іншого провідника.

Примітка 2. В системі TN-C зазначений струм провідника захисного уземлення може трактуватися як струм навантаження.

Примітка 3. Електроприймачі, робота яких за нормальних умов експлуатації викликає великий струм в провіднику захисного уземлення, можуть виявитися несумісними з ПЗВ, що установлені в колах цих електроприймачів.

Іще раз зазначу, що це лише теорія, але раціональне підгрунтя зі ссилкою на нормативний документ є, тому вона має право на життя.

Ще один варіант використання другого контакту для приєднання жовто-зеленого провідника - це приєднання провідника ДСУП, якщо розетка використовується наприклад у ванній кімнаті. Так що не все так однозначно.

Директор говорит, что "освещения достаточно":D

Можна перевірити люксометром, і пред'явити директору результат вимірювань. Або якщо не вдасться роздобути цей прилад, то накрайняк змоделювати існуючий стан в програмі і отримати результат.

Пошук в інтернеті показав, що марка наведених на фото світлодіодних світильників - LINE, виробник - КБ "Ісаєв", м. Київ, Україна. На сайті виробника є паспорт, в якому зазначено, що даний світильник має три модифікації, а саме:

- LINE500 зі світловим потоком 2040 Лм,

- LINE1000 зі світловим потоком 4080 Лм,

- LINE1500 зі світловим потоком 6115 Лм.

 

Розрахунок в програмі Dialux показав, що для забезпечення нормативного рівня освітленості на поверхні парт учнів і стола вчителя (це 400 Лк згідно п. 12 дод. К ДБН В.2.5-28-2006) необхідно, наприклад, 18 світильників типу LINE1000, підвішених на висоті 3,0 м (тобто 3 ряди по 6 світильників).

 

Наведений вище результат є орієнтовним, оскільки не враховує:

- колір внутрішнього оздоблення стін, стелі і підлоги класу;

- наявність, розташування та розміри класної дошки, до освітлення якої висуваються особливі вимоги;

- точних розмірів вікон і дверей у класі;

- наявності інших меблів у класі (не віриться, що там тільки парти та стіл, і більше нічого нема з меблів).

 

В цілому світлотехнічні характеристики даних світильників є більш-менш прийнятними для застосування у класах шкіл. Єдине що немає змоги перевірити коефіцієнт пульсації даних світильників, оскільки виробник не вказав його в паспорті (згідно норм, цей показник не повинен перевищувати 10% для класів шкіл). Також серйозний недолік - це кольорова температура даних світильників, яка становить 5000 К, а норми рекомендують, щоб було 3500 К (можливо кольорову температуру уточнити у виробника). Не вказано також індекс кольоропередачі світильників (це важливий показник, він має становити не менше 70). Одним словом, є деякі питання до цієї марки світильників.

Знову якась лажа від розробників гл. 2.1 ПУЕ.

У п. 2.1.63 йдеться про застосування матеріалів, класифікованих як негорючі згідно відповідних стандартів. Тут все ясно.

А у п. 2.1.64 йде посилання на п. 2.1.63 в контексті вимог до нерозповсюдження горіння, хоча у п. 2.1.63 сказано про вимоги до негорючості, а не до нерозповсюдження горіння.