Вячеслав63

Кількість населення в машинах треба рахувати. В 2015-ому десь 200 машин на 1000 мешканців, у 2025-ому - 250.

А кількість машин на це впливає?

Так я ж і написав, що ті реформи Аваков швидко звернув і пішли "Піздьош і показуха", як і інші 144 потужних. А відбір там дійсно був на початкових етапах, коли тим керували грузинки. Я тоді потрапив в ДТП і був дуже здивований новими поліціянтами, які замість штрафів(вимагання грошей) допомогли оформити схему ДТП в Європротоколі. А раніше дійсно "щемили" - "ну, дай хоч на бензин". І ще був давно випадок - один підходив, коли ми з жінкою торгували виноградом - назвався "дільничним" і пропонував "порішать", бо "не положено". Тоді різниця була відчутною, не знаю, як зараз. Хоча, дивлячись як бувший заступник керівника ДАІ працював екзаменатором, коли жінка здавала водіння, то щось таки воно змінилося. Звісно, коли обмежене фінансування, то ніхто не буде нормально вчити стріляти. Кажуть, американці дали понад 26 млн. доларів. Може й мало.

Янукович не про тих "казлов" казав, як оцей московит.

Так в тому то і справа, що розпочате треба було не згортати, а розвивати. Якби і далі працювали по американським стандартам, то застосування зброї було б набагато частіше і сміливіше.

Реформа поліції під керівництвом грузинок була на американські гроші і не по совковим стандартам. Туди непросто було потрапити, бо треба було здавати екзамени. І як казала мені одна знайома, яка туди хотіла поступити на службу, що далеко не всі їх проходили. Але, потім грузинок вигнали і Аваков відновив все, як і було.

А нагадайте коли у нас реформа поліції була? Чи поліціянтів повністю замінили при Зеленському?

І, основне - це ж все Майдани винуваті, а не кацапи на чолі з пуйлом.

Сфальсифікований другий тур і був незаконним. Треба було ще раз провести другий тур. Але, хто ж його признав би тоді незаконним? Вони ж бігом проголосили результати, які вже не підлягали оскарженню. ".это как украл, а тебя не поймали...дальше будешь, азарт...нарид скушал, банда наверху начала забивать на общественный договор.." - так і вийшло. Вкрали голоси у Ющенка і віддали Януковичу, але народ не "схавав".

А Ківалов - підра.... с паралельним сервером, фальсифікація виборів - це теж по Конституції? В школі жінки, де було голосування в 2004-ому, кожному члену комісії (жінка була одним із них) видали по 200 доларів. Скільки дали директорці (голові комісії) - хтозна. Так от на виборах вона "випадково" переплутала голоси Ющенка (яких було більше) і Януковича. І якби не спостерігач із "Нашої України", який це помітив, то так би цей "номер" і пройшов би.

Іншими словами, ти за "нєпротівлєніє злу насілієм", за прихід "руського міра". Тим більше, що після здачі Донбасу це буде набагато швидше. З тобою все ясно.

В огороді бузина...

Ваші однодумці за порєбріком - В пятницу в Москве прошел Всероссийский демографический форум, где в очередной раз обсуждались проблемы и перспективы молодых семей в нашей стране. Особенный ажиотаж вызвала речь депутатши Натальи Березиной. У нас, к сожалению, сложилась такая культура эгоизма. Только и слышно «я», «я», «мне», а когда речь заходит о деторождении, такие граждане в истерике кричат, что условий нет, денег мало, жилья и так далее. Не голодаешь, не на улице спишь — значит, есть условия. Еще смешнее слышать такое от людей, которые каждый год с новым айфоном и по заграницам мотаются. Вот только время эгоистов закончилось. Сегодня каждый должен спросить себя: а зачем он нужен стране? Не хочешь детей, так иди на СВО, служи стране. Все условия государство предоставило. Что вам еще надо?  По мнению Натальи всех молодых людей без детей надо отправлять на СВО

Корчинський каже, що ми багато в чому відстаємо від росіян -

Пуйло і кацапи - жиди?

Тільки для цього треба суттєво допомогти одній із сторін, як Ізраїлю. І, враховуючи, що його симпатії не на боці України - перспектива така собі. Та й з Іраном, думаю, ще "нєфсьотакадназначна".

Може збочЕнець?

Чому знову і чому тільки Порошенко? Вина лежить на всіх очільниках держави, в тому числі і на Зеленському, які тільки імітували боротьбу з корупцією.

Так і вашим "історічєскім фактам" вірити не обов'язково. Особливо, якщо вони написані на кацапії. Серед основних хлібних продуктів, що сягали ще епохи неоліту, найдавніші писемні пам’ятки згадують пшеницю, ячмінь, просо, а також жито, що з’явилося пізніше, але відоме вже Давній Русі. Жито виступало родовою назвою злаків, хліба — зернового та на корені. На позначення їжі існувало слово брашно в запозиченій із старослов’янської мови неповноголосній формі. Це була назва продуктів їжі взагалі: Просгhи-шаго въ всемъ ишти, и въ брашнh и въ одежди (Ізборник 1076), ~моу же на вьс#къ днь брашьно съ нбсе съхожаше (XII—XIII, Успенський збірник), о брашьнh же, и о питии мнихомъ (XII, Устав Студійський); та різноманітних страв, їжі: Друзи же мои и ближній мои и тій отврьгошася мене, зане не поставих пред ними трапезы многоразличных брашенъ (XII, Слово Данила Заточника), прhдъставлаше " тhмъ тр#пєзоу w(т) брашьнъ тhхъ манастырьскыихъ, хлhбъ, сочиво и мало рыбъ (XII, Житіє Феодосія Печерського), и си накладъ различьнааго брашна (там же). Семантика слова брашно відбиває діалектне розшарування давньоруської мови: в одних діалектах воно позначало їжу взагалі і в цьому випадку виступало лексичним варіантом у синонімічному ряду брашьно—пища — ядь, а в інших діалектах це слово називало лише певний продукт — борошно. Релігійні тексти засвідчують переносне значення слова брашно — въспитахъ дховьнымъ твоимъ брашьнъмъ (XII—XIII, Успенський збірник). У давньоруських пам’ятках трапляється й повноголосна форма борошьно в значенні «продукти, їжа», «борошняні страви, борошно». Напр.: а вирникоу ... или с# пригоди в головhніе р(ы)бами ... а борошна колько могуть изъ#сти (1282, Руська Правда). Етимологія слова брашно — борошно <*borsьno зводиться до первісного значення «яшне» (див. словник Фасмера, Преображенського). Зіставлення з іншими індоєвропейськими мовами показує спорідненість цього слова з коренем *bhreg-, що означає «подрібнювати, розмелювати, товкти», тобто найдавніше значення слова борошно — це власне «борошно». chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine43-12.pdf А "яловичина" від "ялової" корови. Старовинна, всім сільським мешканцям давно відома назва.

Може я щось неправильно зрозумів, але перше посилання на "напівграмотних блохерів" там таке - Віктор Мойсієнко, доктор філологічних наук, професор, Житомирський державний університет імені Івана Франка, тел. 0679189676, v.moysiyenko@ukr.net, Оксана Ніка, доктор філологічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, тел. 0503876820, nika_oksana@meta.ua «ПРОСТА МОВА» В УКРАЇНІ ТА БІЛОРУСІ В XVI СТОЛІТТІ У статті проаналізовано терміни «руська мова», «проста мова», які використовують науковці для називання літературно-писемної мови на землях, що входили до складу Великого князівства Литовського у XVI ст. На прикладах конкретних текстів показані спільні, інтегрувальні риси, що дають можливість потрактовувати літературну мову цих творів як одну, українсько-білоруську, та відмінні, що дозволяють робити висновки про впливи української, білоруської розмовної стихії на вироблення неписаного узусу цієї спільної для українців і білорусів літературно-писемної мови. Ключові слова: «руська мова», «проста мова», офіційна мова ВКЛ, писемна пам’ятка.

18 сторіччя - ще один філософ написав пісню "Їхав козак за Дунай". \«Їхав козак за Дунай» — український романс, автором якого вважають козака Харківського полку, філософа, поета Семена Климовського[1][2]. Варіації пісні використали у своїй творчості Людвіг ван Бетховен, Карл Марія фон Вебер та інші композитори[3]. Пісня популярна принаймні від середини XVIII століття. Окремі дослідники[хто саме?] відзначають можливість того, що пісня була написана козаком харківського полку як враження від невдалих турецьких походів Петра I, перший з яких відбувався в 1710 році, приблизно в час створення пісні[джерело?]. Там вже відчувається вплив московської мови, але тільки окремі слова. Їхав козак за Дунай, Сказав: "Дівчино, прощай!" Ти, конику вороненький, Неси та гуляй. – Постій, постій, козаче! Твоя дівчина плаче. Як ти мене покидаєш – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай, Мене з війни зо славою К собі ожидай! – Не хочу я нічого, Тілько тебе їдного. Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай! – Царська служба – довг воїнський, Їхати пора до війська, Щоб границю захищати Від лютих ворогів. – І без тебе, мій любезний, Враг ізгине лютий, дерзкий. Ти на війну не ходи, Мене не остав! – Що ж тогди козаки скажуть, Коли ж побіди докажуть, Що довг царський я забув І себе й людей. – Ой мій милий, мій сердечний. Коли ж рок судив так вічний, Ти на войну поїжджай. Мене не остав! – Ой я тебе не забуду, Поки жить на світі буду! Зоставайсь, здоровенька, Прощай, миленька. Свиснув козак на коня, – Зоставайся, молода. Я приїду, як не згину Через три года! Та то, щоб різні довбні не дойопувалися до коментарів.

Огляд від ШІ Руська мова — це історична назва самоназви мови русинів (предків українців і білорусів) у XII—XVII століттях, що була офіційною мовою Великого князівства Литовського. Це не російська мова. Термін "руський" стосується часів Русі, тоді як сучасна російська мова має інше походження. Wikipedia +2 Основні факти: Альтернативні назви: Вживалися також назви "русинська мова" (в Польщі до XX ст.) або "рутенська мова" Історичний контекст: Руська мова (або русинська) функціонувала як староукраїнська та старобілоруська літературна та ділова мова. Відмінність від російської: "Руська мова" — це мова Русі (України-Русі), а "російська мова" (рос. русский язык) — мова Московії/Росії. Це різні поняття. Використання: Нею видано Литовські Статути, нею розмовляли та писали на землях Галичини, Волині, Буковини, Закарпаття до кінця XIX — початку XX ст. .

Огляд від ШІ Григорій Сковорода пи сав свої твори специфічною книжною мовою XVIII століття — сумішшю слов’яноруської (слов’яноукраїнської), церковнослов’янської та елементів народної української мови. Його філософські трактати та діалоги вирізнялися складним стилем, поезія та байки містили більше українських елементів, а частину листування він вів латиною. Основні особливості мови Сковороди: Латина: Використовувалася у листах та наукових дискусіях. Слов’яноруська мова (словенороська): Вживалася у філософських та художніх творах; це була тогочасна книжна мова, поширена на українських землях. Українська книжна мова: Активно використовувалася у поезіях (зокрема у збірці «Сад божественных пѣсней», де лексика на ~84% співвідносна з українською). Церковнослов’янізми: Широко використовувалися для надання творам урочистості та глибини. Хоча мова Сковороди містить елементи, спільні з російською культурою того часу, дослідники наголошують на її українській основі та відкидають твердження, що він писав російською, зазначає Еспресо. Вона є унікальним синтезом староукраїнської книжної традиції.

І ось як цю "норму" пояснює ШІ - Суржик в Україні з'явився переважно наприкінці XVII — на початку XVIII століття. Його виникнення пов'язане з початком активної російської імперської політики та асиміляції, що перервали розвиток староукраїнської писемної традиції. Перші фіксації такого мішаного мовлення зустрічаються ще в літературі початку XIX століття. Основні факти про появу суржику: Історичні причини: Активна русифікація, окупація територій та переведення діловодства на російську мову змушували українців засвоювати її, накладаючи на рідну говірку. Літературне відображення: Суржик як мовне явище зафіксований, зокрема, у творі Івана Котляревського «Наталка-Полтавка» (1819 рік) у мові Возного. Суть явища: Це не діалект, а штучне поєднання елементів двох мов (зазвичай української та російської) без дотримання норм. Поширення: Найбільше суржик поширений у центральних та східних областях (близько 21,7%), найменше — на заході Ще цікаво - Використання суржику в художній мові У художній мові суржик використовувався здебільшого як стилістичний засіб типізації та індивідуалізації персонажів, створення комічного, іронічного ефекту. Наприклад, у п'єсі-опері Івана Котляревського «Наталка Полтавка» (1819) Возний вживає комічно-«макаронічну» суміш української мови зі старослов'янською і російською, демонструючи цим свою вищість над простими селянами, які розмовляють полтавським діалектом. У новелі Гр. Тютюнника «Оддавали Катрю» введення у розмову персонажів суржика вказує на духовний бар'єр відчуження, що його вибудовало зденаціоналізоване місто між селянами як носіями традиційної етнокультури та національно змаргіналізованими міщуками. В художній творах чомусь селяни розмовляють українською, а "продвинуті" міщани - суржиком. Той же самий Голохвостий (За двома зайцями 1883) - Голохвостий (до се­бе). А славні тут дівчат­ка-міща­ноч­ки, до­ло­жу вам: чис­тоє амб­ре! Ду­мав, що знай­ду між ни­ми ту, що ко­ло Вла­ди­ми­ра ба­чив, – дак не­ма, а во­на, здається, з цьо­го кут­ка. От пи­поч­ка, що прос­то тільки – а-ах та пе­ре-ах! Од­но сло­во – ка­нах­вет­ка, только смок­чи! Тро­хи чи я да­же не улю­бив­ся у єйо, чес­не сло­во: прос­то з го­ло­ви не йдьоть… Гос­по­ди! Що ж це я? Чи не проґавив за нею глав­ного пред­ме­та, Проні? От тобі й на! Побігти шу­кать. (Пі­шов хут­ко яром нап­ра­во). На противагу йому все інше, в основному, українською. Нагадаю, Старицький з Черкащини (раніше Полтавщина) В Полтаві до розвалу совка російських і українських шкіл було приблизно порівну, при населенні 90% укранців.

І народні пісні на цій штучній мові? Хто ж їх складав?