Вячеслав63

Та, да. Судячи по біографії - Пушкаренко Арсеній Михайлович (нар. 10 жовтня 1992 , Київ ) — український політик і громадський діяч. Народний депутат України від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 79 у списку[1][2] На час виборів був безпартійним, згодом вступив до партії «Слуга народу»[3]. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Естонією[4]. 16 вересня 2026 року потрапив у корупційний скандал за спробу привласнити міжнародну допомогу надану Естонією Україні. Освіта У 2009 році закінчив СШ № 15 міста Києва У 2013 — закінчив бакалаврат філософський факультетКиївського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Філософія». У 2015 — закінчив магістратуру філософський факультетКиївського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Державна служба». Трудова діяльність З січня по вересень 2016 року — радник голови Конфедерації вільних профспілок України[5][6]. З листопада 2016 по вересень 2017 року — виконавчий директор[7] Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик[8]. З жовтня 2018 року по серпень 2019 року — помічник-консультант Апарату Верховної Ради України. Громадська діяльність У 2006—2008 рр. очолював Молодіжний осередок при Київській міській організації Всеукраїнського Товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. Брав участь у зібранні і підготовці матеріалів для книги «Кияни — свідки Голодомору», яка була видана Романом Круциком. Разом з дисидентом Василем Овсієнком організували та провели понад 60 лекцій про Василя Стуса та дисидентський рух у школах Києва. У 2008—2010 роках був співзасновником і керівником Молодіжної громадської організації «Патріот». У рамках діяльності молодіжної організації був започаткований проєкт «Шляхом українських патріотів», який мав на меті проведення заходів із вшанування видатних українських діячів другої половини ХХ століття[9]. За результатами проєкту була видана книга «Біля витоків Незалежності» до 20-річчя Незалежності України про 20 видатних українців. До книги увійшли: Володимир Івасюк, Василь Макух, В'ячеслав Чорновіл, Алла Горська, Петро Григоренко, Василь Стус, Василь Шумук, Олекса Гірник, Іван Миколайчук та інші. Над книгою працювали: Іван Драч, Лесь Танюк, Петро Осадчук, Олег Чорногуз, Марія Миколайчук, Левко Лук'яненко, Атена Пашко, загалом близько 50 людей. А.Пушкаренко, як керівник проєкту, презентував книгу у 20 містах України[10], також — у Центральному офісі Радіо Свободи у Празі[11]. У 2009—2010 роках — заступник голови Української Народної Ради, яка була створена після відзначення 20-річчя Народного Руху України у вересні 2009 року представниками інтелігенції і студентства. На базі УНР потім був створений Комітет Захисту України — перша організація, яка виступила проти режиму Януковича навесні 2010 року. До УНР входили: Дмитро Павличко — голова, Ігор Юхновський, Борис Олійник, Павло Мовчан, Юрій Шухевич, Іван Заєць, Михайло Ратушний. У 2010—2013 рр. — голова Молодіжного Руху Києва. Активно займався проблемами Києва і киян: захистом історичного центру міста (архітектурних пам'яток: садиби Сікорського, садиби Мурашко, Будинку зі зміями, Будинку Барона)[12][13][14], питанням якості води у Києві, боротьбою за детінізацію та реформування бюджету Київського метрополітену, особистою критикою мера Києва Олександа Попова за його невиконані обіцянки[15], захистом НПП «Голосіївський» та багато іншого[16][17]. Спільно з Львівською міською радою проводив «Дні Львова» в університетах (КНУ ім. Т.Шевченка, КПІ), після яких отримав пропозицію від мера Львова Андрія Садового очолити представництво громадської організації «Самопоміч» у місті Києві. З квітня 2013 року до квітня 2014 координував і організовував роботу «Самопомічі» у Києві. За час діяльності було реалізовано ряд соціальних проєктів на користь громади, а саме: «Дні спорту» у Подільському, Печерському, Святошинському районах за участі Олімпійських чемпіонів Стелли Захарової, Ірини Мерлені, Людмили Бобрусь-Порадник; була організована безкоштовна юридична допомога, яку отримали кілька тисяч киян; запущений проєкт «Світло в оселі» — допомога волонтерами самотнім людям похилого віку[18]. Навесні 2014 року виступив, як голова, співзасновником громадської ініціативи киян «Збережемо Голосієво!», в рамках якої влітку 2014 року учасники виступили з ініціативою надати ім'я генерала Сергія Кульчицького одній з вулиць у Голосіївському районі міста Києва[19]. Це фактично був початок боротьби проти забудови на вулиці Полковника Потєхіна[20][21]. Восени 2014 року ініціював повторну компанію «Донецькому національному — ім'я Василя Стуса». Під відкритим листом-зверненням до ректора Донецького національного університету Романа Гринюка, професорсько-викладацької та студентської спільноти, підписалися видатні особистості, хто знав Василя Стуса або досліджував його творчість; за перейменування виступили: Дмитро Стус, Іван Драч, Лесь Танюк, Микола Жулинський, Павло Мовчан та інші. Спільно з Левком Лук'яненко та Василем Овсієнко організував прес-брифінг на цю тему[22]. 10 червня 2016 колектив ДонНУ проголосував за присвоєння університету імені Василя Стуса[23]. Член Наглядової ради БФ «Національний центр Сікорського»[24]. У серпні 2017 року, разом з однодумцями, як голова[25] виступив співзасновником та очолив Центр захисту прав громади Голосіїва. У лютому 2018 року, на запрошення Конгресу США, відвідав 66-й традиційний Молитовний сніданок за участю Президента Дональда Трампа у Вашингтоні[26] Був помічником-консультантом на громадських засадах у VI скликанні Павла Мовчана[27], у VII скликанні — Андрія Павловського[28]. 12 грудня 2019 року увійшов до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості[29]. 24 лютого 2023 на запрошення президента парламенту Естонії Юрі Ратаса, як керівник міжпарламентської групи співробітництва, відвідав захід урочистого підняття державного прапора Естонської Республіки над Рійгікогу на честь 105-ї річниці Незалежності Естонії[30]. Щодо російської військової агресії в Україні Спільно з народним депутатом Андрієм Павловським та почесним Головою ВГО Спілка офіцерів України Євгеном Лупаковим підготували та оприлюднили списки поплічників сепаратизму у звільнених містах (Слов'янськ, Краматорськ, Костянтинівка). Неодноразово відвідував зону АТО в рамках кампанії люстрації у звільнених містах. Вдалося добитися звільнення ряду посадовців-сепаратистів у Слов'янську та Краматорську[31]. Нагороджений Відзнакою Служби безпеки України за «утвердження та зміцнення державної безпеки України»[32]. Яка вам, плять, ще біографія потрібна для депутата? Куди краще?

Ну, це ж ніяк не схоже на незмінну корупційну мафіозну олігархічну систему та ще й з етнічним підтекстом? Чи одному мені це ввижається?

На жаль, ламаються інвертора і не китайські. Знайомий сина приїжджав по коробку для недешевого Віктрона, щоб відправити на ремонт. Але, там гарантія 5 років.

Так і пуйло закликає до миру. Але, є нюанси.

Та зрозуміло - «Баба і кіт» — це популярна українська спільнота та паблік у соцмережах (зокрема в Telegram-каналі Баба і кіт), яка часто висвітлює новини про волонтерську допомогу Петра Порошенка та його команди військовим

"...я на строімдом політичку не витримую. Одні ухилянти/зрадофіли/москальські боти."

Та невже?. Пєтя "любить" Юлю і "любов" у них давня і взаємна. Жабогадюкінг. "Гвинтіки" однієї системи. На тому каналі ще популярна останнім часом картинка з сейфом є. де замість грошей лежить продукція "Рошен". І зразу зрозуміло в чиїх інтересах працює цей канал.

Краще був би Марко Рубіо.

Готують грунт для подальших концертів на кацапії? Гроші ж десь треба ж заробляти.

Королева? Просто "маленький гвинтік" в олігархічній мафіозній корупційній системі. І батько цієї системи - Кучма і головують там олігархи, а не їх ставленики. А ще цікавіше хто запостив цей матеріал. Ось ще один знімок з того каналу - Неважливо коли вибори, але політичних опонентів треба мочити завчасно.

Може вони просто у вас в "ігнорі"?

Для рибок гупі - epravda.com.ua/news/2024/07/24/717071/ "Труба Медведчука": екснардеп і його спільники отримали підозру СБУ та НАБУ зібрали масштабну доказову базу у справі нафтопроводу "Самара-Західний напрямок" і повідомили про підозру Медведчуку та його спільникам за заволодіння нафтопроводом. Про це повідомляє пресслужба СБУ та Офісу Генпрокурора. За матеріалами справи, організатором схеми із незаконної приватизації виступив підозрюваний СБУ у державній зраді екснардеп Віктор Медведчук. Він розпочав реалізацію цієї схеми у 2015 році у координації з тодішнім політичним керівництвом України та Росії. Медведчук залучив до схеми третіх осіб, які згодом обійняли керівні посади на підприємстві, що "приватизувало" нафтопровід. Згідно з матеріалами провадження, після розпаду СРСР нафтопровід залишився у власності Росії, але у 2014-2015 роках Апеляційний і Вищий господарський суди підтвердили право України на володіння ним. Однак, Медведчук з підтримкою тодішнього керівництва України домігся скасування цього рішення через Рівненський господарчий суд і організував продаж нафтопроводу швейцарській компанії, контрольованій учасниками схеми. Після заволодіння нафтопроводом Медведчук та його спільники забезпечили його функціонування через підприємство "Прикарпатзахідтранс", а отримані прибутки переводили на рахунки афілійованих закордонних компаній та розподіляли між собою. Ця інформація підтверджується доказами, що є у розпорядженні НАБУ та СБУ, а також свідченнями самого Віктора Медведчука, наданими ним добровільно перед обміном з РФ. У травні 2019 року прокачування дизеля через нафтопровід було заблоковано для повернення його у державну власність. У січні 2024 року Верховний суд України остаточно визнав українську частину нафтопроводу державною власністю.

От вам і ШІ - Планував вбивство своєї колишньої дівчини й описав весь план СhatGPT: ШІ "злив" дані ФБР uainfo.org/blognews/1787758465-amerikanets-planuvav-vbivstvo-svoeyi-kolishnoyi-divchini.html

Татаров був юристом у фірмі Микитася, а не окремим якимсь "одним із головних підозрюваних". Це одна шобла, але керівник Микитась, тому за нього і мова в контексті нового зашквару.

Та куди тому Львову до расчлєнінграда!

Та да. При Кучмі з Януковичем такого не було.

А коли там щось в Грузії було?

А Януковича як допустили? Нагадаю, мюнхенська промова пуйла - 2007 рік. Його теж "узгоджували"?

І 144 потужні реформи не допомагли? Хоча, це ж не стара корумпована система, яку хоче змінити народ, виходячи на Майдани, і яку старанно зберігають очільники, замилюючи очі і вуха народу своєю брехнею і імітацією. Це все вина виключно Зеленського, бо такого ж раніше не було і ось знову. А яка ефективність НАБУ з 2016 по 2019? Там класно було придумано. Хоч із потугами, протестами, але створили таки НАБУ, САП, а ось суди залишилися старими. Як по мені, то всі наші президенти - ще ті лідори. Ну, хіба що за винятком Ющенка, але там "любі друзі" допомагали. Всі вони, замість боротьби з корупцією її очолювали. І це стала система. "У 2016–2019 роках Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з САП розслідувало сотні справ, направило до суду 245 справ та відшкодувало державі сотні мільйонів гривень щороку (наприклад, 601,6 млн грн у 2019 році), проте ефективність стримували затримка зі створенням Вищого антикорупційного суду та відсутність права на автономне прослуховування." Лише за настійливим наполяганням західних партнерів, неохоче, але він теж був створений "Корупція стала одним із головних чинників Революції Гідності, визначивши однозначний пріоритет на викорінення корупційних зловживань та державний прогрес. Створення у 2014–2015 роках НАБУ, САП та НАЗК було важливим кроком. Практика розгляду антикорупційних справ у судах загальної юрисдикції демонструвала складність забезпечення оперативності процесу, що й зумовило необхідність створення спеціалізованого суду. На необхідності створення спеціалізованого антикорупційного суду наголошували ключові міжнародні партнери: - Європейський Союз (ЄС); - Міжнародний валютний фонд (МВФ); - Світовий банк (СБ); - Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); - Група держав проти корупції (GRECO); - Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ); - Міжнародна антикорупційна консультативна рада (МАКР)."

Які хитрі порохоботи!

У них і яблук і абрикос і персиків багато посажено. І таких, як вони багато. А дрібних ще більше. За виноградарів, взагалі, мовчу. Їх, як гною. Посадки фруктових робляться по прикладу Польщі. Польща завалила своїми яблуками сусідні країни. Донедавна і у кацапів польських яблук було повно, не те, що у нас. Тим не менше, яблука в магазинах і зараз є по 45 гривень і виноград 120-140 гривень, але він імпортний.

Ну, на півдні України та в Закарпатті щось там роблять більш-менш пристойне. Навіть, в Київській області є - Українська виноробня Biologist Wine Company здобула чимало престижних нагород, золотих і срібних медалей на українських та міжнародних конкурсах (зокрема Decanter World Wine Awards, Winelovers Wine Awards, Uwines Awards та Wine & Spirits Ukraine). [1, 2, 3, 4] Головні нагороди та медалі Biologist Decanter World Wine Awards: Traminer Orange — бронзова медаль одного з найвпливовіших конкурсів світу. [1, 2] Winelovers Wine Awards: Aligote 2020 — золота медаль. Chardonnay Orange 2020, Intriga 2020, Traminer Orange 2022 — срібні медалі. [1] Uwines Awards та Wine & Spirits Ukraine Awards: Виноробня регулярно виборює золоті та срібні нагороди за свої авторські та натуральні вина (зокрема сортові позиції та бленди). [1, 2, 3] Mondial des Vins Extrêmes - Cervim: BIOLOGIST Merlot 2020 — золота медаль. [1] І виноград у них посажений в Одеській і Київській області. Думаю, справа не тільки в кліматі, а й в умінні.

Та да. Це ж тільки в тебе є смак і ти зміг порівняти свій напій з магазинним. Куди вже мені. Заграніца - серйозна штука. Був в гостях у батька німця, товариша з Берліну. Він пригостив коньяком. Налив пів-бокала і сховав пляшку в сервант. Такий коньяк я пив тільки раз в житті. Запах - виноград, п'єш ковтками і смак наскільки приємний, що не хочеться нічим закусювати. А наші коньяки - одна тільки назва. Тому, я і не фанат алкоголю, хоча хороше червоне сухе п'ю залюбки. Самому зробити по тим же "інтернетним" технологіям не дуже виходить. І чим більше читаєш, заглиблюєшся в предмет - тим більше розумієш, що все там не дуже просто і вікові традиції, технології не засвоїш за рік-два та ще й в домашніх умовах. Купляв саджанці технічного винограду в Олександра Приходька з Києва (форум виноград-інфо). Так він казав, що і в нього не дуже виходять червоні вина, а він ще в 2010-му їздив у Францію на винарні за досвідом. Ну, от не все там так просто, як може показатися на перший погляд. Думаю, з віскі так само.

Є в мене сусід, який теж займається самогоноварінням. Подвійний, потрійний перегон, різні солоди, все по технологіям із інтернету. Теж каже, що його віскі, навіть, кращі за магазинні. Я б може і повірив, бо пробував недороге із "Метро", але коли син привіз 6 різних більш дорогих віскі (1500-4000 грн по зовсім старому курсу), то різниця була надто очевидною, навіть для мене, Не кажучи вже про спеціалістів, які знаються на цьому.

Що там у них за ціни? Сусід вчора викачав яму на 4 куби - 3000 гривень.