blacktigra

Ні, я пропоную робити колодязі глухими, щоб уникнути накопичування грунтових вод. Кільця ставляться на бетонне дно, щілини затикаються цементно-пісчаним розчином, та вкриваються із середини гідроізоляцією типу CR65. Спробуйте зробити пробний шурф в ліску, щоб подивитися який саме ґрунт на тій висоті куди ви вийдете з урахуванням ухилів та перепадів між ділянками. Якщо потрапите в таку ж глину як у вас, то тоді доведеться примусово викачувати воду на поверхню. Хоча тут ще питання чи зможе той лісок прийняти весь об'єм стоків. Може спробувати зробити невелику дірку в себе на ділянці, щоб туди стікала вода з покрівлі, та спробувати покачати дренажним насосом

Щодо дренування в лісок, то в мене є сумніви що це буде працювати в таку погоду як зараз, та коли дерева ще не прокинулись а ґрунт вже перенасичений вологою. Дренажна труба просто буде стояти заповнена водою. Схоже про це намагався сказати @normal Ідея @Vstarз акумуляцією води має сенс. Я б колодязі між огорожею та дорогою зробив більшого об'єму, щоб накопичувати залповий скид води з покрівлі, а в лісок потихеньку викидати погружним насосом невеликої продуктивніості, щоб щось встигало всмоктуватись. Чи будете ви користуватися тією водою для власних потреб то вже друге питання.

А чи відомо як сусіди вирішують таке ж питання?

Віддам залишки від старого зварювального трансформатора. Пакетний перемикач, амперметр постійного струму, реостат, якесь реле та россипуха. Шкода викидати на смітник, може комусь для хобі знадобиться. Часто буваю на Дегтярівській в Києві.

Шановні, порадьте будь ласка безболісний спосіб перейти з ПВХ на латунь. Я бачив що існує перехід метал-ХПВХ, але в мене система зібрана на ПВХ трубах та фітінгах, діаметри різні. Чи можна якось присобачити ХПВХ фітінг до ПВХ труби? Чи може існує в природі перехід метал-ПВХ? Поки планую просто накрутити муфту з латуні на ПВХ ніппель з зовнішньою різьбою на фумку, але сикотно порвати пластик при затягуванні. Вже був такий досвід. Дякую

Для мене це помилка, бо розташування елемента невірне. І мені ж невідомо в якому ще місці схема намальована "схематично". Не ображайтесь, але педантичність при складанні схем ще ніколи ні кому не заважала. Краще годину потупити над схемою, ніж потім витратити декілька годин на те щоб перероблювати все. Я теж за варіант під'єднати другий термостат одразу після бойлера. Якщо робити там рециркуляцію, то схема, як на мене, занадто складна виходить.

Тоді або на схемі помилка, або клапан некоректно встановлений. У нього вхід холодної води по центру.

Які клапани використовуються?

Через них зливається вода з ділянки що вища за них. Але вище них має бути встановлений повітроспускник, на якому треба не забути відкрутити ковпачок.

Якщо вам подобається - ставте, а я вже з ними награвся, дякую. Це костиль, а не повноцінне рішення проблеми. Якщо зникне світло, і вода зіллється, потрібно їхати на об'єкт, гріти їх і заправляти воду знову. Тобто має бути хтось завжди поруч, хто поверне систему опалення в тонус після їх спрацювання.

Нюанси полягають в тому, що потрібно враховувати особливості використання водних розчинів спирту чи гліколю

Як на мене, вода в зовнішньому блоці це вже достатній недолік. У випадку тривалої відсутності електроенергії ніяке утеплення не врятує. Тож залишається використовувати незамерзаючі водні розчини спирту чи гліколю, із усіма нюансами.

Гідроспліт поєднує в собі недоліки фреонового спліта (необхідність у внутрішньому блоці), та моноблока (вода у зовнішньому блоці). Коли LG зможуть безкарно скопіювати конструктив фреонового спліта відносно великої потужності на R32, думаю що гідроспліт буде знятий з виробництва. Я б радив дивитися на фреоновий спліт, неважливо на якому фреоні.

Шукаю для військових генератор типу Fogo F3001iS, або аналог на 2,3-2,5 кВт по номіналу. Буду вдячний за допомогу зі знижкою.

Технічно зробити це можна - на внутрішньому блоці окремі сигнали для керування ТЕНом та 3-ходовим клапаном. Але задум використання зовнішнього ТЕНу в бойлері полягає в тому, що ТН може гріти опалення в той час коли ТЕН в бойлері паралельно гріє ГВП, окремо один від одного. Саме тому вбудовані ТЕНи у внутрішньому блоці настінного типу не використовуються для приготування ГВП, бо поки не нагріється гаряча вода в бойлері контур опалення не працюватиме. Тому якщо вішати на один теплообмінник котел та ТН, доведеться зупиняти ТН поки працює котел, бо існує можливість підмішування гарячої обратки із теплообмінника в обратку до ТН із системи опалення, і навпаки, бо в залежності від поточної ситуації витрата теплоносія через тепловий насос може бути як більшою так і меншою ніж у котла. Спробуйте відобразити на вашій схемі напрямок руху теплоносія в залежності від режиму роботи. У вашому випадку може дійсно спочатку спробувати використати інвертор, а ТЕН завжди можна додати пізніше.

Так, згоден, це цікавий варіант.

Хібо що коли подобається, як виглядатиме в інтер'єрі.

ТЕН в середині бойлера не проблема, там нюанс більше в розташуванні гільз під термістори. Коли воно працює з електрокотлом проблем нема, а от в комбінації із ТН починаються дива, бо одна гільза дуже високо, інша дуже низько. Поставити ТЕН в нижній фланець не проблема, окрім вартості власне нагрівача. В паралельній роботі ТН та ЕК на спільний теплообмінник є проблема, бо ТН може матюкатися на високу температуру обратки і зупинятися по помилці. Все ж таки варіант із ТЕНом більш зрозумілий. Або рознести котлик та ТН на різні змійовики, у нижнього достатня площа поверхні.

Я б докупив ТЕН в бойлер, та не прив'язував би до нього котел. З мого досвіду так буде спокійніше всім.

Нажаль, ТЕН буде в будь якому випадку - або 6 або 9 кВт загальної потужності. Внутрішніх блоків без ТЕНів у Дайкіна зараз нема. Я б радив спочатку обрати обладнання, потім вже адаптувати гідравлічну схему та алгоритм керування, бо є нюанси у кожного виробника. Якщо ви зі Львова, то там нажаль нема знайомих, кого б міг порадити. Є з Тернопіля, вони часто працюють в сусідніх областях.

Як би банально це не звучало, суттєво впливає якість монтажа. Якщо відкинути питання доцільності гріти ГВП в сильні морози, то ступінь стиснення впливає скоріше на втрату ефективності, та продуктивності - складніше розділити порожнини всмоктування та нагнітання, вище вимоги до виготовлення деталей, щоб змешити обсяг мертвих зон. Тут важливо щоб кількість холодоагенту (ХА), яку здатен перекачати компресор, зберігалася якомога більшою, бо це впливає на охолодження обмоток та, як наслідок, температуру газу на виході із компресора, бо виникає деградація мастила, через що підвищується його кислотне число (хана ізоляції обмоток з часом). Логіка керування ЕРВ здатна компенсувати високу температуру нагнітання в певних межах, але... ... у випадку потрапляння в фреоновий контур вологи в достатній кількості існує ризик її замерзання в дюзі ЕРВ, через що блокується потік ХА. Якщо потрапляє повітря збільшується тиск конденсації, росте температура нагнітання, є ймовірність виникнення дизельного ефекту при стискненні в компресорі. Виток ХА зазвичай завжди супроводжується підвищеною температурою нагнітання. Побачив помилку по високому нагнітанню - шукай дірку. Тому я вважаю що якісний монтаж дуже важливий. Хоча не тільки він, звичайно, розповідати ще можна багато чого.

Якщо взяти бойлер із вбудованим ТЕНом, можно задати в налаштуваннях зовнішню температуру, нижче якої буде гріти тільки ТЕН.

Так, вірно. Є ще із ТЕНом на 6 кВт. Поточна серія E, D вже не виробляється.

То я мав на увазі лінійку на 11-16 кВт. Під ваші параметри можна дивитись на лінійку 6-8 кВт. Вони дешевші, компактниші, та мають ширший діапазон модуляції. Навіть четвірка підійде, але там різниця в вартості невелика. Таблиця на скріншоті від D серії, зараз трохи новіша Е серія, проте продуктивність та СОР однакові, єдине що трохи змінили конструкцію. Ця таблиця враховує втрати під час відтайки. ERGA04-08DVA_EEDEN19_Data Books_English.pdf

Я розумію що там AVR. Принцип дії такий самий як і в побутових, чи інакший?