Держзастосунок про тривоги на базі «Дії»: справжнє питання не «навіщо ще один», а «що він знатиме про нас»
Прем'єр Сергій Корецький анонсував застосунок на базі «Дії», що інформуватиме про тривоги і рух дронів та ракет, «єдине інформаційне поле... від першоджерела, від уряду».
Я за цифрову трансформацію, яка створює цінність. Достовірне попередження від держави замість сотень телеграм-каналів це цінність. Але я хочу говорити про дані.
Щоб попередити вас про дрон над вашим районом, сервіс має знати, де ви. Є два шляхи.
Користувач сам обирає громаду, телефон підписується на її сповіщення. Сервер не знає ні хто ви, ні де ви. Так працює «Повітряна тривога» (Ajax Systems/Stfalcon, створена за підтримки Мінцифри): понад 46 млн завантажень, 6,6 млн активних користувачів, жодної ідентифікації.
Застосунок визначає геолокацію і прив'язує її до профілю. У «Дію» входять через BankID або Дія.Підпис, і в неї вже понад 24 млн користувачів (Мінцифри, травень 2026). Якщо нова система успадкує цю модель, держава одним оновленням отримає в одних руках: ідентифікована особа + ідентифікатор пристрою + координати в реальному часі + історія переміщень.
У масштабі 24 мільйонів це не «сповіщення». Це карта концентрації населення країни, що воює. І якщо підтриманий Мінцифри анонімний сервіс уже існує, що додає прив'язка до «Дії», крім ідентифікації користувача?
Теза Мінцифри «Дія не накопичує дані, а лише є вікном до реєстрів» справедлива для документів. Сповіщення про загрози це потоковий сервіс, що за визначенням оперує місцем і часом. Що логується, те накопичується. Що накопичується, те можна втратити. Небезпечний навіть масив без прізвищ: агреговані геодані мільйонів пристроїв це теплова карта укриттів і черг, а «єдине поле» це єдина точка відмови і ціль для підробки сигналу відбою. Епізод із нібито «зливом 20 млн записів» у 2025 році Мінцифри спростувало, але він показав: довіра до держсервісів це ресурс, який ворог атакує цілеспрямовано.
Питання, яке має прозвучати публічно до запуску: що станеться, якщо ці дані витечуть? Чи не стане державний застосунок про тривоги інструментом наведення по місцях скупчення людей?
Правова рамка додає гостроти. Закон №2297-VI вимагає ненадмірності даних щодо мети (ст. 6), а GDPR-подібний законопроєкт №8153 з оцінкою впливу, privacy by design і незалежним наглядовим органом з 2024 року готується до другого читання. Сервіс національного масштабу стартує без сучасних інструментів контролю.
Чого я очікую:
анонімність за замовчуванням: без BankID, регіон обирає користувач;
геолокація лише на пристрої, без передачі координат на сервер;
нульове зберігання логів «хто, де, коли»;
оприлюднена оцінка впливу на захист даних (DPIA);
відкритий код і незалежний аудит.
Криза тривог справжня. Але саме в кризу ухвалюють рішення, які лишаються назавжди. Про це варто говорити чесно і відверто. Зараз.
www.linkedin.com/feed/update/urn:li:activity:7501557973631012865/
