Dmitriy_S Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня (змінено) 9 годин тому, Бездомный сказав: виноград - якийсь хитрий ноунейм з Узбекистану . вино гарне - поки молоде - поки грає , куди тому Божолє , куди тій віагрі , куди тій Барселоні а от домашня чача з нього - нічого кращого не пив . секретний інгредієнт : обов'язково має робити Лібенфрау - власними руцями , персонально для вас , з любов'ю. Кротше - вам так не буде . Трохи про українське вино:) Прихований текст Мене один френд попросив написать, що я думаю про українське вино… Ну я про нього, в основном, нічого не думаю. Не патріот я в цьому сенсі. Соррі за снобізм… Є кілька відверто винних країн: Франція, Італія, Іспанія, США, Чілі, Аргентіна, ЮАР, Австралія, Нова Зеландія… Трохи меншою мірою – Грузія, Австрія, Греція. Останнім часом сильно продвинувся Ізраїль. Є доволі непогані вина в Турції… Є навіть непогане червоне вино в Японії. Я пробував. Якщо, конєшно, не зважати на те, що робититься воно в долині Напа в Каліфорнії. Також пробує рухаться в цьому напрямі Китай. Вони вже скупили половину шато в Бордо і взялися за Бургундію. Думаю, скоро з’явиться на ринку якесь китайське “Шато Марго” за 2 долара… Це сумно, ну неізбєжно… Є также всякі - Болгарія, Угорщина, Португалія, і напрімєр, даже Латвія… Про це пише Олександр Геніс. В Латвії знаходиться найпівнічніший виноградник у світі. Роблять кілька десятків бутилок вина. Купити його неможливо, бо все йде на протокол, МІД і тд. Яке воно на смак? - запитав Геніс у господаря виноградника. -Гадость така, шо в рот взять невозможно, - чесно зізнався той… Для мене “українське вино” – це вино, яке робив з винограду мій батько (нині вже не робить, бо не здужає бутилів тягать). Кілька 20-літрових бутелів стояли у погребі, Я туди лазив і пив нишком його прямо там в інтімі погрібной тішини і в одіночестві… Потім вилазив і йшов на діскотєку… Ще було яблучне, сильно погане й кисле. Я добавляв у нього сахару – три ложки на літр, потім розколочував і пив… Що ж стосується промислових вин України, то я їх не люблю. Не смакують вони мені. Всі ці Гулєєви, Голіцини і тп. Пив колись я і “Троянду Закарпаття”, і всякі мускати красного і бєлого камня, і чорного доктора… Як на мене – це все ж таки не зовсім правильне вино… Ще раз ночував в Одесі в якомусь притоні. Зажадав всяких “шаблі”, “сансерів” і “шардонів”… Ага! - Є тіки “Одеський степ”, сказала мені бандерша… І чомусь додала: “Девушек будєтє?” (видно шоб скрасить вкус “одеського степу”)… Нє, кажу , дєвушки не нужни, але позвіть-ка мені двуг гетер з сітарою і арфою, або хоча би гейшу з сямісеном… -Чіво? – спитала хазяйка… Та нічіво, кажу, - обліко моралє, штопор неси… Як казав в таких случаях один з героїв Подерв’янського: Та шо я, пацан? Я в армії так наїбався, що противно згадувать. Я вобщє ото їбаться не понімаю - ну шо тут такого? Я б краще вина б ото випив… “Одеського степу” я випив. Нічо так, але голова боліла вранці… А мій товарищ Джонні з Аджарії каже так: єслі галава не баліт – значіт віно хароший, а єслі галава баліт – значіт віно плахой… Хулі не ясно… В Грузії вино починають пить рано… Часов у шість утра… (Так само роблять герої Хемінгуея… В його романі “За рекой в тени деревьев” є така сцена: “Полковник Кантуэлл чистил зубы и пил вальполичелло»)… Через це про Грузію дуже мало воспомінаній… Як співав Антонов “І всьо что помніцца с трудом – то мнє дороже”… Україна ж в міжнародних винних путєводітєлях отсутствує. Згадується тільки окремою строчкою у каталозі Паркера, в розділі солодких вин, там ідеться про Крим. В общим, вино українське – так сібє, товаришчі. І в цьому нема нічого страшного… Ми ж не боїмося визнавати, що “Таврія” – це м’ягко говоря, не “Ауді”… Ну то й шо… Зато ми красіво співаємо… Виноробство – сложна штука. Теруари, традиції, грунти, покоління, якість сонця, дощі. Все це дуже важно і так просто з нуля не робиться… Останній раз я пив українське вино на інаугурації у Петра Олексійовича. Інкерман. Каберне-Совіньон. Червоне. Це було правильно і целєсообразно з політичної точки зору, щоб показать що “Крим наш”, але це ж саме чуть не спортило інаугурацію. Не Порошенкові, разумєєтца, а – мені… Я даже хотів перейти в опозицію од обіди і разочарованія… Але враховуючи те, що я на інаугурації був не самим главним дєйствующим ліцом, то я рішив змириться з капризами судьби. І випив один бокал…. Враховуючи, що я до того випив ще п’ять – не так уже й погано… Сьогодні найліпше українське вино, кажуть, робить Іван Плачков, колишній міністр енергетики. Називається марка “Колоніст”. Ціновий діапазон від 80 гривень до пошти тисячі. Вони взяли якихсь французьких спеців, технології, правильні лози і тд… Я пробував. Ну, всьо-равно – не то, при всій повазі… Наші полуолігархи, які мають гроші, але в вині не розбираються, останнім часом взялися заказувать персональні вина. Тіпа його лічна бутилка з вином, видержаним в бочці з дуба, посадженого ще, тіпа Каїном, або, на крайняк, - Пан Коцьким… Один раз до нас з кумом приїхав один такий, каже: “натє, попробуйтє, ахуєєтє”… Я ахуєл ще навіть коли не попробував, бо ізжога починається вже тоді, коли не ковтнув його даже… Шоб не обіжать уважаємого чєлавєка, ми це вино вилили в унітаз, а в його бутилку перелили брунелло. Потім пили й хвалили, а власник бутилки казав: я же гаваріл… Ще у кума, окрім основної, є діжурна машина, яка працює тільки на вихідні. Вона їздить тільки за вином. Ми її назвали бухловоз… Один раз я рішив збирать пробки з під вина. Але невдовзі стало ясно, що при таких темпах употреблєнія вина, для пробок треба отдєльну квартіру, желатєльно трьохкомнатну… То я ті пробки к ібеням викинув… Я чогось не люблю пити вино ввечері. Люблю, так сказать, в першій половині дня. Я тотал-жайворонок. Це существенно усложняє жизнь… Бо як тільки наливаєш стакан холодного білого, то, як правило, звонить якась сука і просить кудись приїхать, або шось зробить… Коли я відкриваю бутилку вина і пробка виходить з бутилки з характерним хлопком, то моя донька Дарина каже: О! Знакомий з дєцтва звук… І додає: це тобі ше повезло, що я п’ю не вино, а текілу і джин з тоніком, бо ти б нас не прокормив… Скажи, спасіба… - Та спасіба, кажу… А то якось сидів на Корсіці і вирішив одкрить бутилку білого часов у десять… Кум підійшов і сказав грусно і нєувєрєнно: до 12-ти нельзя… - Чого це, - питаю? – Печінка чиститься, каже кум, - я десь читав… - То, - кажу, в теба до 12-ти, а в мене до 10-ти, я з своєю договорився… Скажи ж, - кажу печінці… Да, каже печінка, до 10-ти точно, у нас контракт. Наливай уже, каже. Бо мені набридло перероблять ацетальдегід, етанолу хочеться, він вкусніший… І вообще, - може спляшем?... То кум тоді каже: ну: наливай і мені, я з своєю тоже договорюся! Да?- каже, печінко! Та наливайте вже, задовбали триндіть, - каже печінка… (с) Змінено 26 квітня користувачем Dmitriy_S 2 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Бездомный Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня (змінено) 1 час назад, Dmitriy_S сказал: Трохи про українське вино:) Скрыть контент Мене один френд попросив написать, що я думаю про українське вино… Ну я про нього, в основном, нічого не думаю. Не патріот я в цьому сенсі. Соррі за снобізм… Є кілька відверто винних країн: Франція, Італія, Іспанія, США, Чілі, Аргентіна, ЮАР, Австралія, Нова Зеландія… Трохи меншою мірою – Грузія, Австрія, Греція. Останнім часом сильно продвинувся Ізраїль. Є доволі непогані вина в Турції… Є навіть непогане червоне вино в Японії. Я пробував. Якщо, конєшно, не зважати на те, що робититься воно в долині Напа в Каліфорнії. Також пробує рухаться в цьому напрямі Китай. Вони вже скупили половину шато в Бордо і взялися за Бургундію. Думаю, скоро з’явиться на ринку якесь китайське “Шато Марго” за 2 долара… Це сумно, ну неізбєжно… Є также всякі - Болгарія, Угорщина, Португалія, і напрімєр, даже Латвія… Про це пише Олександр Геніс. В Латвії знаходиться найпівнічніший виноградник у світі. Роблять кілька десятків бутилок вина. Купити його неможливо, бо все йде на протокол, МІД і тд. Яке воно на смак? - запитав Геніс у господаря виноградника. -Гадость така, шо в рот взять невозможно, - чесно зізнався той… Для мене “українське вино” – це вино, яке робив з винограду мій батько (нині вже не робить, бо не здужає бутилів тягать). Кілька 20-літрових бутелів стояли у погребі, Я туди лазив і пив нишком його прямо там в інтімі погрібной тішини і в одіночестві… Потім вилазив і йшов на діскотєку… Ще було яблучне, сильно погане й кисле. Я добавляв у нього сахару – три ложки на літр, потім розколочував і пив… Що ж стосується промислових вин України, то я їх не люблю. Не смакують вони мені. Всі ці Гулєєви, Голіцини і тп. Пив колись я і “Троянду Закарпаття”, і всякі мускати красного і бєлого камня, і чорного доктора… Як на мене – це все ж таки не зовсім правильне вино… Ще раз ночував в Одесі в якомусь притоні. Зажадав всяких “шаблі”, “сансерів” і “шардонів”… Ага! - Є тіки “Одеський степ”, сказала мені бандерша… І чомусь додала: “Девушек будєтє?” (видно шоб скрасить вкус “одеського степу”)… Нє, кажу , дєвушки не нужни, але позвіть-ка мені двуг гетер з сітарою і арфою, або хоча би гейшу з сямісеном… -Чіво? – спитала хазяйка… Та нічіво, кажу, - обліко моралє, штопор неси… Як казав в таких случаях один з героїв Подерв’янського: Та шо я, пацан? Я в армії так наїбався, що противно згадувать. Я вобщє ото їбаться не понімаю - ну шо тут такого? Я б краще вина б ото випив… “Одеського степу” я випив. Нічо так, але голова боліла вранці… А мій товарищ Джонні з Аджарії каже так: єслі галава не баліт – значіт віно хароший, а єслі галава баліт – значіт віно плахой… Хулі не ясно… В Грузії вино починають пить рано… Часов у шість утра… (Так само роблять герої Хемінгуея… В його романі “За рекой в тени деревьев” є така сцена: “Полковник Кантуэлл чистил зубы и пил вальполичелло»)… Через це про Грузію дуже мало воспомінаній… Як співав Антонов “І всьо что помніцца с трудом – то мнє дороже”… Україна ж в міжнародних винних путєводітєлях отсутствує. Згадується тільки окремою строчкою у каталозі Паркера, в розділі солодких вин, там ідеться про Крим. В общим, вино українське – так сібє, товаришчі. І в цьому нема нічого страшного… Ми ж не боїмося визнавати, що “Таврія” – це м’ягко говоря, не “Ауді”… Ну то й шо… Зато ми красіво співаємо… Виноробство – сложна штука. Теруари, традиції, грунти, покоління, якість сонця, дощі. Все це дуже важно і так просто з нуля не робиться… Останній раз я пив українське вино на інаугурації у Петра Олексійовича. Інкерман. Каберне-Совіньон. Червоне. Це було правильно і целєсообразно з політичної точки зору, щоб показать що “Крим наш”, але це ж саме чуть не спортило інаугурацію. Не Порошенкові, разумєєтца, а – мені… Я даже хотів перейти в опозицію од обіди і разочарованія… Але враховуючи те, що я на інаугурації був не самим главним дєйствующим ліцом, то я рішив змириться з капризами судьби. І випив один бокал…. Враховуючи, що я до того випив ще п’ять – не так уже й погано… Сьогодні найліпше українське вино, кажуть, робить Іван Плачков, колишній міністр енергетики. Називається марка “Колоніст”. Ціновий діапазон від 80 гривень до пошти тисячі. Вони взяли якихсь французьких спеців, технології, правильні лози і тд… Я пробував. Ну, всьо-равно – не то, при всій повазі… Наші полуолігархи, які мають гроші, але в вині не розбираються, останнім часом взялися заказувать персональні вина. Тіпа його лічна бутилка з вином, видержаним в бочці з дуба, посадженого ще, тіпа Каїном, або, на крайняк, - Пан Коцьким… Один раз до нас з кумом приїхав один такий, каже: “натє, попробуйтє, ахуєєтє”… Я ахуєл ще навіть коли не попробував, бо ізжога починається вже тоді, коли не ковтнув його даже… Шоб не обіжать уважаємого чєлавєка, ми це вино вилили в унітаз, а в його бутилку перелили брунелло. Потім пили й хвалили, а власник бутилки казав: я же гаваріл… Ще у кума, окрім основної, є діжурна машина, яка працює тільки на вихідні. Вона їздить тільки за вином. Ми її назвали бухловоз… Один раз я рішив збирать пробки з під вина. Але невдовзі стало ясно, що при таких темпах употреблєнія вина, для пробок треба отдєльну квартіру, желатєльно трьохкомнатну… То я ті пробки к ібеням викинув… Я чогось не люблю пити вино ввечері. Люблю, так сказать, в першій половині дня. Я тотал-жайворонок. Це существенно усложняє жизнь… Бо як тільки наливаєш стакан холодного білого, то, як правило, звонить якась сука і просить кудись приїхать, або шось зробить… Коли я відкриваю бутилку вина і пробка виходить з бутилки з характерним хлопком, то моя донька Дарина каже: О! Знакомий з дєцтва звук… І додає: це тобі ше повезло, що я п’ю не вино, а текілу і джин з тоніком, бо ти б нас не прокормив… Скажи, спасіба… - Та спасіба, кажу… А то якось сидів на Корсіці і вирішив одкрить бутилку білого часов у десять… Кум підійшов і сказав грусно і нєувєрєнно: до 12-ти нельзя… - Чого це, - питаю? – Печінка чиститься, каже кум, - я десь читав… - То, - кажу, в теба до 12-ти, а в мене до 10-ти, я з своєю договорився… Скажи ж, - кажу печінці… Да, каже печінка, до 10-ти точно, у нас контракт. Наливай уже, каже. Бо мені набридло перероблять ацетальдегід, етанолу хочеться, він вкусніший… І вообще, - може спляшем?... То кум тоді каже: ну: наливай і мені, я з своєю тоже договорюся! Да?- каже, печінко! Та наливайте вже, задовбали триндіть, - каже печінка… (с) я нічого не говорив про промислові вина 🤣 аффтар ( Мабуть Лесь ? Талановито написано ) живе - молоде вино - без сірки - яке грає , взагалі куштував ? 🤣 Це ж краще , ніж їбатися 🤣 а грає воно майже до нового року Змінено 26 квітня користувачем Бездомный 2 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
ks6 Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня Капец, какими все сомелье стали. При совке наверняка Славянское или Иверия на ура заходило, а Лидия и Сурож по огромным праздникам. 2 2 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Дощ Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня Та це від неробства - сидять на папіросі, ніфіга не роблять, мило гомонять про шопопало 2 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Бездомный Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 5 минут назад, ks6 сказал: Капец, какими все сомелье стали. При совке наверняка Славянское или Иверия на ура заходило, а Лидия и Сурож по огромным праздникам. совок - лайно 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Dmitriy_S Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 6 хвилин тому, ks6 сказав: Капец, какими все сомелье стали. При совке наверняка Славянское или Иверия на ура заходило, а Лидия и Сурож по огромным праздникам. Ви так кажете, наче тоді був великий вибір:) 2 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Бездомный Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 7 минут назад, Dmitriy_S сказал: Ви так кажете, наче тоді був великий вибір:) якісні домашні вироби були й за часи совка Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
ks6 Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 4 минуты назад, Dmitriy_S сказал: Ви так кажете, наче тоді був великий вибір:) В целом хватало, три сорта сухих Ркацители, Алиготе, Совиньон, пару-тройка сортов дешевого плодовоягодного, ну и до десятка крепленных от явного шмурдяка до более-менее. Для простого народа с головой. 2 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
vadimv Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня (змінено) 3 години тому, МаТраС сказав: Жінки , часто ведуться на таких. Чому, не ясно Якщо ви не читали Докінза і Сапольского, то почитайте хоча б Талєба. Про бухгалтера і рок-зірку. Змінено 26 квітня користувачем vadimv 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
sergio Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 1 час назад, Dmitriy_S сказал: Трохи про українське вино:) Показать контент Мене один френд попросив написать, що я думаю про українське вино… Ну я про нього, в основном, нічого не думаю. Не патріот я в цьому сенсі. Соррі за снобізм… Є кілька відверто винних країн: Франція, Італія, Іспанія, США, Чілі, Аргентіна, ЮАР, Австралія, Нова Зеландія… Трохи меншою мірою – Грузія, Австрія, Греція. Останнім часом сильно продвинувся Ізраїль. Є доволі непогані вина в Турції… Є навіть непогане червоне вино в Японії. Я пробував. Якщо, конєшно, не зважати на те, що робититься воно в долині Напа в Каліфорнії. Також пробує рухаться в цьому напрямі Китай. Вони вже скупили половину шато в Бордо і взялися за Бургундію. Думаю, скоро з’явиться на ринку якесь китайське “Шато Марго” за 2 долара… Це сумно, ну неізбєжно… Є также всякі - Болгарія, Угорщина, Португалія, і напрімєр, даже Латвія… Про це пише Олександр Геніс. В Латвії знаходиться найпівнічніший виноградник у світі. Роблять кілька десятків бутилок вина. Купити його неможливо, бо все йде на протокол, МІД і тд. Яке воно на смак? - запитав Геніс у господаря виноградника. -Гадость така, шо в рот взять невозможно, - чесно зізнався той… Для мене “українське вино” – це вино, яке робив з винограду мій батько (нині вже не робить, бо не здужає бутилів тягать). Кілька 20-літрових бутелів стояли у погребі, Я туди лазив і пив нишком його прямо там в інтімі погрібной тішини і в одіночестві… Потім вилазив і йшов на діскотєку… Ще було яблучне, сильно погане й кисле. Я добавляв у нього сахару – три ложки на літр, потім розколочував і пив… Що ж стосується промислових вин України, то я їх не люблю. Не смакують вони мені. Всі ці Гулєєви, Голіцини і тп. Пив колись я і “Троянду Закарпаття”, і всякі мускати красного і бєлого камня, і чорного доктора… Як на мене – це все ж таки не зовсім правильне вино… Ще раз ночував в Одесі в якомусь притоні. Зажадав всяких “шаблі”, “сансерів” і “шардонів”… Ага! - Є тіки “Одеський степ”, сказала мені бандерша… І чомусь додала: “Девушек будєтє?” (видно шоб скрасить вкус “одеського степу”)… Нє, кажу , дєвушки не нужни, але позвіть-ка мені двуг гетер з сітарою і арфою, або хоча би гейшу з сямісеном… -Чіво? – спитала хазяйка… Та нічіво, кажу, - обліко моралє, штопор неси… Як казав в таких случаях один з героїв Подерв’янського: Та шо я, пацан? Я в армії так наїбався, що противно згадувать. Я вобщє ото їбаться не понімаю - ну шо тут такого? Я б краще вина б ото випив… “Одеського степу” я випив. Нічо так, але голова боліла вранці… А мій товарищ Джонні з Аджарії каже так: єслі галава не баліт – значіт віно хароший, а єслі галава баліт – значіт віно плахой… Хулі не ясно… В Грузії вино починають пить рано… Часов у шість утра… (Так само роблять герої Хемінгуея… В його романі “За рекой в тени деревьев” є така сцена: “Полковник Кантуэлл чистил зубы и пил вальполичелло»)… Через це про Грузію дуже мало воспомінаній… Як співав Антонов “І всьо что помніцца с трудом – то мнє дороже”… Україна ж в міжнародних винних путєводітєлях отсутствує. Згадується тільки окремою строчкою у каталозі Паркера, в розділі солодких вин, там ідеться про Крим. В общим, вино українське – так сібє, товаришчі. І в цьому нема нічого страшного… Ми ж не боїмося визнавати, що “Таврія” – це м’ягко говоря, не “Ауді”… Ну то й шо… Зато ми красіво співаємо… Виноробство – сложна штука. Теруари, традиції, грунти, покоління, якість сонця, дощі. Все це дуже важно і так просто з нуля не робиться… Останній раз я пив українське вино на інаугурації у Петра Олексійовича. Інкерман. Каберне-Совіньон. Червоне. Це було правильно і целєсообразно з політичної точки зору, щоб показать що “Крим наш”, але це ж саме чуть не спортило інаугурацію. Не Порошенкові, разумєєтца, а – мені… Я даже хотів перейти в опозицію од обіди і разочарованія… Але враховуючи те, що я на інаугурації був не самим главним дєйствующим ліцом, то я рішив змириться з капризами судьби. І випив один бокал…. Враховуючи, що я до того випив ще п’ять – не так уже й погано… Сьогодні найліпше українське вино, кажуть, робить Іван Плачков, колишній міністр енергетики. Називається марка “Колоніст”. Ціновий діапазон від 80 гривень до пошти тисячі. Вони взяли якихсь французьких спеців, технології, правильні лози і тд… Я пробував. Ну, всьо-равно – не то, при всій повазі… Наші полуолігархи, які мають гроші, але в вині не розбираються, останнім часом взялися заказувать персональні вина. Тіпа його лічна бутилка з вином, видержаним в бочці з дуба, посадженого ще, тіпа Каїном, або, на крайняк, - Пан Коцьким… Один раз до нас з кумом приїхав один такий, каже: “натє, попробуйтє, ахуєєтє”… Я ахуєл ще навіть коли не попробував, бо ізжога починається вже тоді, коли не ковтнув його даже… Шоб не обіжать уважаємого чєлавєка, ми це вино вилили в унітаз, а в його бутилку перелили брунелло. Потім пили й хвалили, а власник бутилки казав: я же гаваріл… Ще у кума, окрім основної, є діжурна машина, яка працює тільки на вихідні. Вона їздить тільки за вином. Ми її назвали бухловоз… Один раз я рішив збирать пробки з під вина. Але невдовзі стало ясно, що при таких темпах употреблєнія вина, для пробок треба отдєльну квартіру, желатєльно трьохкомнатну… То я ті пробки к ібеням викинув… Я чогось не люблю пити вино ввечері. Люблю, так сказать, в першій половині дня. Я тотал-жайворонок. Це существенно усложняє жизнь… Бо як тільки наливаєш стакан холодного білого, то, як правило, звонить якась сука і просить кудись приїхать, або шось зробить… Коли я відкриваю бутилку вина і пробка виходить з бутилки з характерним хлопком, то моя донька Дарина каже: О! Знакомий з дєцтва звук… І додає: це тобі ше повезло, що я п’ю не вино, а текілу і джин з тоніком, бо ти б нас не прокормив… Скажи, спасіба… - Та спасіба, кажу… А то якось сидів на Корсіці і вирішив одкрить бутилку білого часов у десять… Кум підійшов і сказав грусно і нєувєрєнно: до 12-ти нельзя… - Чого це, - питаю? – Печінка чиститься, каже кум, - я десь читав… - То, - кажу, в теба до 12-ти, а в мене до 10-ти, я з своєю договорився… Скажи ж, - кажу печінці… Да, каже печінка, до 10-ти точно, у нас контракт. Наливай уже, каже. Бо мені набридло перероблять ацетальдегід, етанолу хочеться, він вкусніший… І вообще, - може спляшем?... То кум тоді каже: ну: наливай і мені, я з своєю тоже договорюся! Да?- каже, печінко! Та наливайте вже, задовбали триндіть, - каже печінка… (с) Про албанські вина не згадується. Не став далі читати. 😏 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
vadimv Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня (змінено) 2 години тому, Бездомный сказав: що не порішай - на тому не кінець . Допоможе хіба що повне знищення інфраструктури (мостів, залізних доріг, не кажучи вже про промисловість) на мордорі. А по кордону з одичалими бетонна стіна з кулеметами і ров з крокодилами... Змінено 26 квітня користувачем vadimv Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Бездомный Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня (змінено) 6 минут назад, vadimv сказал: Допоможе хіба що повне знищення інфраструктури (мостів, залізних доріг, не кажучи вже про промисловість) на мордорі. А по кордону з одичалими бетонна стіна з кулеметами і ров з крокодилами... допоможе виключно тотальне фізичне знищення на кацапії каст брахманів та кшатріїв інакше - ніяк Змінено 26 квітня користувачем Бездомный 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
US7IGN Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 7 хвилин тому, sergio сказав: Про албанські вина не згадується. Не став далі читати. 😏 краще албанське вино це ракія 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
US7IGN Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 8 хвилин тому, vadimv сказав: Якщо ви не читали Докінза і Сапольского, то почитайте хоча б Талєба. Про бухгалтера і рок-зірку. Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
vadimv Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня (змінено) 4 години тому, akineo сказав: а було би добре, щоб всі точки над "і" розставили зараз, щоб не було більше приводів для наступних війн. А кацапам хіба потрібні приводи для війн? Ім якщо бабла вистачає - то вони привід завжди знайдуть. 4 години тому, akineo сказав: кремлю доведеться придумувати інші причини для наступної війни. Йой, для нього ж це так складно... 4 години тому, akineo сказав: але є імовірність, що наступну війну вони почнуть про іншої країни, а до України повернуться набагто пізніше "Восімлєт бамбас" 4 години тому, akineo сказав: можливо знову будуть асимільовувати політично, а не військово. Не "можливо", а точно. А якщо не вийде політично - тоді військово. Табличку з переліком типів війн від КОБешних генералів бачили? 4 години тому, akineo сказав: АЛЕ ж! північні і південна Корея живуть під "мирний договорняком" між США і північною кореєю? то чому ми не зможемо? Ви ще Тайвань у якості приклада наведіть... Змінено 26 квітня користувачем vadimv 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
US7IGN Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 6 хвилин тому, vadimv сказав: А по кордону з одичалими бетонна стіна з кулеметами і ров з крокодилами... це як з Донецьком і Луганськом в 2014? пропонуєте так само з Дніпром і Сумами в 2025? а Крим чий? 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Бездомный Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня (змінено) 45 минут назад, US7IGN сказал: це як з Донецьком і Луганськом в 2014? пропонуєте так само з Дніпром і Сумами в 2025? а Крим чий? а хіба на кирисляндії та даунеччині вирізали касти кацапощелепних брахманів та кшатріїв з найобишами ? взагалі не чіпали - от і отримали . Змінено 26 квітня користувачем Бездомный 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Dmitriy_S Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 10 хвилин тому, vadimv сказав: Допоможе хіба що повне знищення інфраструктури (мостів, залізних доріг, не кажучи вже про промисловість) на мордорі. А по кордону з одичалими бетонна стіна з кулеметами і ров з крокодилами... Шахедам і ракетам абсолютно пофіг на бетонну стіну з кулеметами і рів з крокодилами. А знищення інфраструктури - це нереально. 1 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
hause Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 3 минуты назад, vadimv сказал: Допоможе хіба що повне знищення інфраструктури (мостів, залізних доріг, не кажучи вже про промисловість) на мордорі. А по кордону бетонна стіна з кулеметами і ров з крокодилами... Нічого не допоможе, на жаль, бо "це" йде зсередини... 25.04. біля 18-30, звичайний Київ, Дорогожичі, АТБ, ларі з морозивом: спостерігаю з 10 хвилин як "яжематі" з кіндерами вибирають морозиво, всім "яжематям" до 30-ти і кіндерам до 10-ти і ВСІ!!! розмовляють на "свинособачій", і це на 4-й рік ..., коли сотні тисяч загиблих..., гидко стало і сумно, і це не зеленський і не порох насрав у голови таким "яжематям", суспільство приречене... 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Бездомный Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня (змінено) 40 минут назад, Dmitriy_S сказал: Шахедам і ракетам абсолютно пофіг на бетонну стіну з кулеметами і рів з крокодилами. А знищення інфраструктури - це нереально. блокада нищить геть усе - зі скрепами включно просто не так швидко Змінено 26 квітня користувачем Бездомный Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
US7IGN Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 1 хвилину тому, hause сказав: Нічого не допоможе, на жаль, бо "це" йде зсередини... 25.04. біля 18-30, звичайний Київ, Дорогожичі, АТБ, ларі з морозивом: спостерігаю з 10 хвилин як "яжематі" з кіндерами вибирають морозиво, всім "яжематям" до 30-ти і кіндерам до 10-ти і ВСІ!!! розмовляють на "свинособачій", і це на 4-й рік ..., коли сотні тисяч загиблих..., гидко стало і сумно, і це не зеленський і не порох насрав у голови таким "яжематям", суспільство приречене... викликайте месника 4 хвилини тому, Бездомный сказав: а хіба на кирислянді та даунеччині вирізали касти кацапощелепних брахманів та кшатріїв з найобишами ? взагалі не чіпали - от і отримали . він вже в Дніпрі всіх кацапощелепних вирізав і пам'ятник кату самотужки зламав 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
vadimv Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня (змінено) 1 година тому, Dmitriy_S сказав: Трохи про українське вино:) Приховати вміст Мене один френд попросив написать, що я думаю про українське вино… Ну я про нього, в основном, нічого не думаю. Не патріот я в цьому сенсі. Соррі за снобізм… Є кілька відверто винних країн: Франція, Італія, Іспанія, США, Чілі, Аргентіна, ЮАР, Австралія, Нова Зеландія… Трохи меншою мірою – Грузія, Австрія, Греція. Останнім часом сильно продвинувся Ізраїль. Є доволі непогані вина в Турції… Є навіть непогане червоне вино в Японії. Я пробував. Якщо, конєшно, не зважати на те, що робититься воно в долині Напа в Каліфорнії. Також пробує рухаться в цьому напрямі Китай. Вони вже скупили половину шато в Бордо і взялися за Бургундію. Думаю, скоро з’явиться на ринку якесь китайське “Шато Марго” за 2 долара… Це сумно, ну неізбєжно… Є также всякі - Болгарія, Угорщина, Португалія, і напрімєр, даже Латвія… Про це пише Олександр Геніс. В Латвії знаходиться найпівнічніший виноградник у світі. Роблять кілька десятків бутилок вина. Купити його неможливо, бо все йде на протокол, МІД і тд. Яке воно на смак? - запитав Геніс у господаря виноградника. -Гадость така, шо в рот взять невозможно, - чесно зізнався той… Для мене “українське вино” – це вино, яке робив з винограду мій батько (нині вже не робить, бо не здужає бутилів тягать). Кілька 20-літрових бутелів стояли у погребі, Я туди лазив і пив нишком його прямо там в інтімі погрібной тішини і в одіночестві… Потім вилазив і йшов на діскотєку… Ще було яблучне, сильно погане й кисле. Я добавляв у нього сахару – три ложки на літр, потім розколочував і пив… Що ж стосується промислових вин України, то я їх не люблю. Не смакують вони мені. Всі ці Гулєєви, Голіцини і тп. Пив колись я і “Троянду Закарпаття”, і всякі мускати красного і бєлого камня, і чорного доктора… Як на мене – це все ж таки не зовсім правильне вино… Ще раз ночував в Одесі в якомусь притоні. Зажадав всяких “шаблі”, “сансерів” і “шардонів”… Ага! - Є тіки “Одеський степ”, сказала мені бандерша… І чомусь додала: “Девушек будєтє?” (видно шоб скрасить вкус “одеського степу”)… Нє, кажу , дєвушки не нужни, але позвіть-ка мені двуг гетер з сітарою і арфою, або хоча би гейшу з сямісеном… -Чіво? – спитала хазяйка… Та нічіво, кажу, - обліко моралє, штопор неси… Як казав в таких случаях один з героїв Подерв’янського: Та шо я, пацан? Я в армії так наїбався, що противно згадувать. Я вобщє ото їбаться не понімаю - ну шо тут такого? Я б краще вина б ото випив… “Одеського степу” я випив. Нічо так, але голова боліла вранці… А мій товарищ Джонні з Аджарії каже так: єслі галава не баліт – значіт віно хароший, а єслі галава баліт – значіт віно плахой… Хулі не ясно… В Грузії вино починають пить рано… Часов у шість утра… (Так само роблять герої Хемінгуея… В його романі “За рекой в тени деревьев” є така сцена: “Полковник Кантуэлл чистил зубы и пил вальполичелло»)… Через це про Грузію дуже мало воспомінаній… Як співав Антонов “І всьо что помніцца с трудом – то мнє дороже”… Україна ж в міжнародних винних путєводітєлях отсутствує. Згадується тільки окремою строчкою у каталозі Паркера, в розділі солодких вин, там ідеться про Крим. В общим, вино українське – так сібє, товаришчі. І в цьому нема нічого страшного… Ми ж не боїмося визнавати, що “Таврія” – це м’ягко говоря, не “Ауді”… Ну то й шо… Зато ми красіво співаємо… Виноробство – сложна штука. Теруари, традиції, грунти, покоління, якість сонця, дощі. Все це дуже важно і так просто з нуля не робиться… Останній раз я пив українське вино на інаугурації у Петра Олексійовича. Інкерман. Каберне-Совіньон. Червоне. Це було правильно і целєсообразно з політичної точки зору, щоб показать що “Крим наш”, але це ж саме чуть не спортило інаугурацію. Не Порошенкові, разумєєтца, а – мені… Я даже хотів перейти в опозицію од обіди і разочарованія… Але враховуючи те, що я на інаугурації був не самим главним дєйствующим ліцом, то я рішив змириться з капризами судьби. І випив один бокал…. Враховуючи, що я до того випив ще п’ять – не так уже й погано… Сьогодні найліпше українське вино, кажуть, робить Іван Плачков, колишній міністр енергетики. Називається марка “Колоніст”. Ціновий діапазон від 80 гривень до пошти тисячі. Вони взяли якихсь французьких спеців, технології, правильні лози і тд… Я пробував. Ну, всьо-равно – не то, при всій повазі… Наші полуолігархи, які мають гроші, але в вині не розбираються, останнім часом взялися заказувать персональні вина. Тіпа його лічна бутилка з вином, видержаним в бочці з дуба, посадженого ще, тіпа Каїном, або, на крайняк, - Пан Коцьким… Один раз до нас з кумом приїхав один такий, каже: “натє, попробуйтє, ахуєєтє”… Я ахуєл ще навіть коли не попробував, бо ізжога починається вже тоді, коли не ковтнув його даже… Шоб не обіжать уважаємого чєлавєка, ми це вино вилили в унітаз, а в його бутилку перелили брунелло. Потім пили й хвалили, а власник бутилки казав: я же гаваріл… Ще у кума, окрім основної, є діжурна машина, яка працює тільки на вихідні. Вона їздить тільки за вином. Ми її назвали бухловоз… Один раз я рішив збирать пробки з під вина. Але невдовзі стало ясно, що при таких темпах употреблєнія вина, для пробок треба отдєльну квартіру, желатєльно трьохкомнатну… То я ті пробки к ібеням викинув… Я чогось не люблю пити вино ввечері. Люблю, так сказать, в першій половині дня. Я тотал-жайворонок. Це существенно усложняє жизнь… Бо як тільки наливаєш стакан холодного білого, то, як правило, звонить якась сука і просить кудись приїхать, або шось зробить… Коли я відкриваю бутилку вина і пробка виходить з бутилки з характерним хлопком, то моя донька Дарина каже: О! Знакомий з дєцтва звук… І додає: це тобі ше повезло, що я п’ю не вино, а текілу і джин з тоніком, бо ти б нас не прокормив… Скажи, спасіба… - Та спасіба, кажу… А то якось сидів на Корсіці і вирішив одкрить бутилку білого часов у десять… Кум підійшов і сказав грусно і нєувєрєнно: до 12-ти нельзя… - Чого це, - питаю? – Печінка чиститься, каже кум, - я десь читав… - То, - кажу, в теба до 12-ти, а в мене до 10-ти, я з своєю договорився… Скажи ж, - кажу печінці… Да, каже печінка, до 10-ти точно, у нас контракт. Наливай уже, каже. Бо мені набридло перероблять ацетальдегід, етанолу хочеться, він вкусніший… І вообще, - може спляшем?... То кум тоді каже: ну: наливай і мені, я з своєю тоже договорюся! Да?- каже, печінко! Та наливайте вже, задовбали триндіть, - каже печінка… (с) Якось у Львові один екскурсовод розказував, що колись були часи, коли на Львівщині вирощували виноград на вино. А потім почався малий льодовиковий період і довелося перейти на пивоваріння. Бо припиняти бухати - то ж взагалі не варіант ) Цитата Да, каже печінка, до 10-ти точно, у нас контракт. Наливай уже, каже. Бо мені набридло перероблять ацетальдегід, етанолу хочеться, він вкусніший… І вообще, - може спляшем?... Та можна і підшлункову загасити, якщо постійно жерти одні тільки яблука. Фанат яблук міг би підтвердити, якби міг би. А взагалі мені подобаються оці біороботи, які як тільки не намагаються добити свій організм - навіть імунну систему і колінні суглоби навіщось методично знищують, називаючи це оздоровчим бігом... Змінено 26 квітня користувачем vadimv Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
XL.pro Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 10 годин тому, DmiVady сказав: потім стало незрозуміло, навіщо за невїебезні гроші отримувати сільський сервіс) Десь заплакав Потрошитель із реставрованим Воронцовським парком і словами: "Я можу виїхати, а ви ні")))) 4 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Бездомный Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 1 минуту назад, US7IGN сказал: він вже в Дніпрі всіх кацапощелепних вирізав і пам'ятник кату самотужки зламав в Дніпрі мер міста - недорізаний син недорізаного генерала кдб 1 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
US7IGN Опубліковано: 26 квітня Поділитись Опубліковано: 26 квітня 1 хвилину тому, Бездомный сказав: в Дніпрі мер міста - недорізаний син недорізаного генерала кдб навіщо ви його обрали? 2 Посилання на коментар Поділитися на інших сайтах More sharing options...
Рекомендовані повідомлення
Створіть акаунт або увійдіть у нього для коментування
Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар
Створити акаунт
Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!
Зареєструвати акаунтУвійти
Вже зареєстровані? Увійдіть тут.
Увійти зараз