ПВУ Daikin VAM на “Холодном чердаке”

[ЯД]

1 годину тому, bulaniy.sv сказав:

немного напрягает приточный воздуховод длинной 5 метров, может есть смысл поменять местами? То есть приток сделать метра 2, а выпуск 5-6 метров (но снова вопрос актуальный по конденсату).

Я бы не менял.

Самое страшное - зима. Приточный воздух холодный и при нагреве влажность падает - внутри конденсата не будет.

А вот воздух после рекуператора на выброс на улицу - все равно будет теплее чем улица, и влажнее (100% обмена влажности и температуры нереально). Соответственно именно на выходе возможен конденсат внутри воздуховода. И чем он длиннее - тем больше вероятность, особенно если это оцинковка,  а не Атсо 

 

Почему не жжесткий? Он более теплоемкий и легко охлаждается, и на нем будет конденсат (на выбросе отработки на улицу). У тех Атсо толком нет веса и нечему охлаждаться, кроме пружины.

Если боитесь про сопротивление "гофры" - возьмите бОльшего сечения и через переходник 

Змінено 12 годин тому користувачем ЯД

[bulaniy.sv]

7 минут назад, ЯД сказал:

Я бы не менял.

Самое страшное - зима. Приточный воздух холодный и при нагреве влажность падает - внутри конденсата не будет.

А вот воздух после рекуператора на выброс на улицу - все равно будет теплее чем улица, и влажнее (100% обмена влажности и температуры нереально). Соответственно именно на выходе возможен конденсат внутри воздуховода. И чем он длиннее - тем больше вероятность, особенно если это оцинковка,  а не Атсо 

 

Почему не жжесткий? Он более теплоемкий и легко охлаждается, и на нем будет конденсат (на выбросе отработки на улицу). У тех Атсо толком нет веса и нечему охлаждаться, кроме пружины.

Если боитесь про сопротивление "гофры" - возьмите бОльшего сечения и через переходник 

То есть, приток как и есть пусть останется 5-6 метров (гибкий воздузовод АТКО утепленный), а отток оставлю 2 - 2.5 метра тем же АТКО, только сделаю минимальный уклон (3-5 см) к решетке, чтобы и если и образовался конденсат, то стекал).

Но приток в 5-6 метров тоже напрягает, в плане сопротивления, но других вариантов уже нет, переделать возможности нет (все зашито).

П.С. Нашел характеристики ПВУ с графиками. 

[ЯД]

1 година тому, bulaniy.sv сказав:

приток в 5-6 метров тоже напрягает, в плане сопротивления

Уменьшить сопротивление можно уменьшить расчетную скорость или увеличить сечение воздуховода. Думаю, если поставить большего диаметра - вы не заметите того сопротивления

[shneider_vova]

думаю, 25 мм утеплення - малувато....

 

ідея вимикати постнагрів - теж погана, бо кпд і так буде 50%, тож без постнагріва при -10 на вулиці приток буде біля 0

[TaurosRMK]

В мене також повітроводи розведені по холодному горищі, але дуже холодному, дах просто шифер і нічого більше. Також є комбінація повітроводів, де потрібно оцинкований спіровент, а довгі траси і гілки ATCO Superflex. Магістраль 150 мм, дальше 125-100 мм. Додатково це все зверху обтягнуто трьома шарами рулонної мінвати 50 мм, але то така вата, що фактично загальна товщина добрих 100-110 мм в кращому випадку. Зверху мінвата закрита фольгованим спіненим ППЕ 5 мм. Переважно всі повітроводи лежать на перекритті, в місцях біля теплообмінника висять в повітрі. ПВУ не заводська, а набірна, теплообмінник протиточний не ентальпійний. В зимовий час ПВУ ганяє десь біля 130 м3/год повітря, щоб поменше вбивати вологість.

Є достатня кількість датчиків щоб робити порівняння. Від самої дальної точки витяжки до ПВУ десь 10-11 м повітроводу, фактично йде магістраль і від неї невеликі гілки до кімнат звідки витягуєтсья повітря. Вся витяжка зосереджена в одній стороні. При 130 м3/год в морози -10°C присутні суттєві тепловтрати, якщо середня температура у витяжних кімнатах десь 22°C, то до датчика перед входом в теплообмінник може дойти вже 18-18.5°C. Приблизно при нулі на вулиці тепловтрати невеликі, деся біля 1.5°C. Дані приблизні, не слідкую за тим, але точно знаю що тепловтрати є, бо в морози спостерігав.

З притоком ситуація така сама, але там три великі гілки. Датчик в ПВУ, дальше частина магістралі де встановлено постнагрівач, і дальше все розходиться через трійники по кімнатах. В одній з кімнат в приточному анемостаті встановив датчик, якраз саме для контролю тепловтрат. Від датчика який в ПВУ і до анемостату десь 8 м. Тут втрат трохи менше ніж на витяжці, але все рівно присутні. Наприклад зараз при +2С на вулиці постнагрів не вмикається, 19°C вийшло з теплообмінника і трохи менше 19°C зайшло до анемостату. Але при -10°C також втрачається до 3°C.

Щоб зменшити тепловтрати в морози, в моєму випадку треба збільшити потік до 180-200 м3/год, тоді навіть при -10°C можна очікувати на 1-1.5°C втрат, але тим самим це дуже швидко висушує будинок, тому що в хату запускаєтсья повітря з вологістю 10%. Хоча є і зворотня ситуація, з одного боку витяжне повітря остиває, а з іншого збільшується його вологість, що краще впливає на теплообмін.

Ефективність теплообмінника дуже добре залежиться від температури, тому якщо знизиться температура витяжки, то знизиться і температура притоку. Декілька разів проводив експеримент, в морози вимикав постнагрів. Якщо не помиляюся то до анемостату доходило менше 15°C, що трохи не комфортно. Тому без постнагріву ніяк.

До речі, я не знаю яка на виході вологість з ентальпійного теплообмінника, але враховуючи той фактор що їхня ефективність нижча за не ентальпійні варіанти, і те що це все на холодному горищі, то тут постнагрів може зіграти злий жарт. Для прикладу, в морози вийде з теплообмінника 10-11°C і 45% вологість, поки повітря дійде до кімнтат воно зазнає тепловтрат, які ви будете компенсовувати постнагрівом. І чисто припущення, якщо брати мої тепловтрати, то маючи в ПВУ на виході 11°C, до кімнат може дійти лише 11-12°C, якщо не менше, цього мало, бо я очікую не нижче 17-18°C, тому прийшлося би нагрівати до 20°C, щоб поки повітря дійде до кімнат, то мало хоча б 17+ °C. А нагрівання повітря 11°C до 20°C заодно і зменшить відносну вологість десь до 28-30%. Тому в такому випадку постнагрів дещо вбиває сенс ентальпійного теплообмінника, тому що частина повернутої вологи втрачається.

Змінено 5 годин тому користувачем TaurosRMK