Активність

Розігріваються і промацують напередодні параду.

Тут, на форумі, хтось з канадців, огляд робив на сучасне становище чоловіків і жінок в Іспанії. Дуже живописно. Не можу знайти щось. Я так не хочу.

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт». Це можливість реалізовувати свій потенціал, бути впевненим у завтрашньому дні, ростити дітей у безпечному та розвивальному середовищі. Це — інститути, які захищають, а не грабують. Це — rule of law, верховенство права, де твоя власність і твої дані не залежать від настрою однієї людини та президента, який може ввести незаконні санкції. В Європі створена система, за якою твоя бабуся матиме адекватну пенсію і не голодуватиме. Якщо їй знадобиться — вона отримає операцію в найкращій клініці без того, щоб розорятися. У той час як в Україні бабусі виживають: не можуть дозволити собі навіть шматок м’яса, чашку кави в кав’ярні, а за операції в «безкоштовних» державних лікарнях з них вимагають величезні гроші. Тому середня тривалість життя в Україні менша на 10 років від держав ЄС. В нас є кращий сервіс, але люди живуть на 10 років менше! І тут ми приходимо до найболіснішого прикладу. Мені байдуже, наскільки зручний Монобанк. Так, додаток крутий, перекази миттєві, кешбек. Але якщо в цій «помийці» ти не можеш спокійно зберігати свої гроші — бо власник банку може просто взяти твої конфіденційні дані з верифікації, опублікувати їх, публічно тебе осоромити або закрити рахунок просто тому, що ти покритикував його «дружбанів», яким допомагають відмивати гроші, — то весь цей «зручний сервіс» перетворюється на фарс. Це не гіпотеза. Це реальність, яку ми бачили в скандалах із Monobank: фото клієнтів у соцмережах, блокування за примхою, витоки даних - без жодних штрафів банку. І це — квінтесенція проблеми. Приватний бізнес може бути зручним. Але коли він стає символом держави (а в Україні багато хто сприймає Монобанк саме так — «наш, прогресивний»), і при цьому в ньому немає захисту від свавілля — це діагноз усій системі. Держава, яка не може (або не хоче) захистити твої гроші, твою приватність і твоє право на думку, — це не держава. Це територія, де сильний завжди правий. Чому ж ми, українці, так чіпляємося за цю ілюзію «сервісної переваги»? Тому що це — менталітет виживальників. Пострадянський рефлекс: якщо я можу відкрити кав’ярню кращу, ніж у них, — значить, я молодець, а держава — теж. Ми боїмося дивитися вглиб. Боїмося визнати, що справжня сила держави — у важкій промисловості, в освіті, в медицині, у виробництві, в незалежних судах і в культурі, де критика банкіра не призводить до блокування рахунку. Ми звикли до того, що «приватне — це наше», а держава — десь там, абстрактне. Але приватне без сильної держави — це завжди вразливість. Сьогодні ти король манікюру, завтра — твій бізнес можуть віджати, а банк — заблокувати. Це не просто економіка. Це філософія буття. Як писав Гаєк, справжнє процвітання народжується зі спонтанного порядку, але тільки за умови чітких правил гри, які ніхто не може порушити зі свого бажання. У нас правил немає — є «домовленості». У нас немає довгострокового бачення — є «а давай зараз кав’ярень навідкриваємо». Я не ненавиджу Україну. Я люблю її достатньо, щоб говорити правду. Ми — народ, який вижив у пеклі. Але виживання — не те саме, що будівництво. Поки ми будемо пишатися «найкращими кав’ярнями в Європі» і ігнорувати відсутність університетів, лікарень, виробництва та реального захисту прав — ми залишатимемося країною, з якої тікають. Не тому, що «там кращі кав’ярні». А тому, що там — майбутнє. Там — держава, яка стоїть на фундаменті, а не на красивій плитці з Португалії. Пора перестати себе обманювати. Пора будувати не вітрину, а дім. Джерело - NovynyPravdy

якщо парад взагалі відбудеться кацапи пробачать пипі будь які втрати , але не пробачать приниження "вялічія"

я це з балкону бачив

Не надо было менять шило на мыло. У Вас пенсия по инвалидности или по возрасту?

они заполонили... Корпорація Oracle звільнила за один місяць до 30 тисяч фахівців — 18% персоналу, замінивши працівників нейронною мережею, яку вони самі навчали - Time. Фахівців змусили задокументувати всю свою роботу, після чого передали документацію для навчання ШІ. Заощаджені кошти компанія також планує направити на розвиток ШІ.

Як раз полетів домовлятись. https://www.facebook.com/share/p/1Cb1MxGe2i/

Коли керівництво викликає, хош не хош треба їхати.

Слово какое то матерное...

Вангую що на парадпабєди жодного українського дрона на масквабадє не буде ...

а депресія сильно псує якість життя та призводить до передчасного відходу в засвіти

А розовые очки всегда бьются стеклами внутрь... Воистину акбар... Я, деточка, до 2014 имел российскую пенсию в размере почти 2000 вечнозеленых. И проблем назначениями и перерасчетами как то не было... А вот с Украинской пенсией в размере аж 80 баксов - одна сплошная проблема... Так что от тюрьмы и от сумы - дальше Вы знаете...

Боже, помоги мне не стать на старости лет таким тупым как Кантон и Винсол. Аминь.

масквабад під атакою безпілотників ?

Не для возобновления, а для назначения по новой...со сбором и подачей всего пакета документов... Автоматом они сечйчас НИЧЕГО не делают

-9179359473400233580.mp4

Исковым заявлением и досудебными претензиями пенсионный подтирается Более того - у них сейчас одним из показателей эффективности есть отказ по любому поводу и без повода. Не дай Бог тебе что то вернут по закону - дрючить будут всех причастных. \ Та вообще интересна система - заявление принимают одни (например Харьковское отделение), в рассмотрение переходит другим (Нововодолажское), аттрибутацию делают Печенежское, верификацию Слобожанское, а окончателное решение выносит хэдофис (никто не знает, что это за офис). И еще в процессе они любяи футболить один другому на уточнение... Полгода на рассмотрение заявления - это сейчас нормальное явление. Причины отказа не сообщаются - отказано и все... А почему? А потому что идите нахyй, вот почему... Такого пздца не было в самые отстойные годы... Они сели на ВСЕ денежные потоки социальных выплат (фонд Соцзахиста уже не при делах) и нихyя не справляются с этими потоками по причине вопиющей некомпетенции

Не існує задач що неможливо виконати. Ліміти лише у бюджеті та здоровому глузді. Якщо обрізати обидві сторони то порушиться ущільнювач з боків. То ж треба вирізати сегмент з центру. В це дуууже лютий геморой. Не раджу.

Доречі, в іспанській мові el problema - чоловічого роду, а la solution - жіночого )

Бред собачий. На прохождение комиссии было выделено время. Кому до 60, срок октябрь 25, кому выше , скок апрель 26. А выплаты прекратились 08.08.2026. Хотя в постанове четко указано, что до этих сроков выплаты поодолжаются. Кому не нравится, обращайтесь в суд. Расчет на то, что большинство судится не пойдёт. Исковое заявления адвоката дороже. Мерзкие твари решили сэкономить на самых обездоленных. Хотьпаржом.

Комиссию нужно было пройти до 2 апреля, и до этого момента выплаты продолжаютсян, так написано в постанове Кабмина. . Проблема не в деньгах, а в том, что пенсионный фонд болт забил на постанову Кабмина.. Произошло разрушение структуры государственного управления. Именно то о чем мечтали придурки 73%.. Хостели поламать олигархическую структуру, а сломали структуру государственного управления, получили идиокоатию.

то понятно . я о технологиях . N-Type Back Contact ,N-Type HJT или какие ?

випадково попалось депутати і капітан 95 кварталу не хочуть собі такого життя? от як врятувати себе і те що тобі цінне - домашніх тварин? а якщо у людини господарство? і це ж ніколи не закінчиться. завдяки потужним рішенням. невідворотні процеси. війна це страшно.