Активність

знов будьоновку забув зняти. для чого ці постійні порівняння України з нацистською Німеччиною? 3й рейх косплеять не у нас, а в кацапстані.

а хтось бачив той законопроект? чи він взагалі є і хто ініціатор? Бо ооце "Про це розповідає «Стіна» з посиланням на Тікток." щось не викликає довіри щодо правдивості інформації.

То ще далі буде (може, не публічно, але точно). Можливо, що "полтавський конверт", який нещодавно розкручувати почали, якось з цим пов'язаний. Навряд трускавецькі настільки йобнуті, щоб вийняти кеш з якогось чеського або турецького банку тощо, а потім тягти ці гроші у сумках в країну 😉 Люди слабкі, і люблять помилятись - повірили, що гарячі гроші можна відпрасувати так же просто і без наслідків, як при Вікторі Хведоровичі чи Вікторі Андрійовичі. Ну і хтось на "конверті" допустив порушення інструкції "гаряче не брати", або посередник завів через ланцюжок не інформуючі ... багато варіантів. Подивимось що розкажуть для народу, ну і бабульки на лавочках теж не мовчать)

Мені теж їздити приємніше. Щодо Європи незгоден, може десь воно ще нерозвинуте, але я їхав на електричці в Хорватію і назад (2700км який не який досвід) - і можу зробити висновок що наші траси поряд не стояли з розвитком зарядок по автобанах Угорщини, Хорватії, та навіть Польщі чи Словаччини. Якось у нас на Волині заїхав на "зарядний хаб" - більше варіантів в межах 50-70км небуло, і там аж один ccs конектор і той заброньований, зато хаб ))) У нас же навпаки в основному. Маса потужних зарядок у місті (тут так, все чудово розвинуте) і відносно мало швидкісних конекторів на трасах.

та як немає значення.. 18-20 грн коштує квт на швидкій зарядці + різниця на втраті ємності. Гроші це завжди важливо, на цих машинах і таксують і заробляють і рахують амортизацію і прибутки. Особисто для мене кожен раз їхати на публічну зарядку і там стовбичити це стрес, а ще якщо це робити частіше суто по причині хімії батареї. та ні, дякую. А як ви цю просадку ємності відчули? Наприклад у вагенах на MEB платформі по OBD комп показує ємність HV Max Battery Energy Content. Отам теоретично можна бачити просадку ємності в мороз, якщо інженери це все хитро не сховали за різними буферами. А те що росте розхід і зменшується рейндж - це зрозуміло, я теж їду зараз суттєво менше ніж ще у вересні, но то не має стосунку до ємності, це лише споживачі типу обігріву.

В мене помпа системи термоменеджменту вмикається вже при +5. ВВБ на NMC. З тим що це все відбувається непомітно для користувача я погоджуюсь.

вот и у нас теперь есть свой город иваново, рай для Бездомного

Ні. Такі розразунки тільки через ОБД сканер, а я з ним ще не розібрався.) Це в жирних авто (зікери як приклад) є купа технічної інформації прямо на екрані, але з іншого боку там в крупній партії автівок якісь довбні налили в систему термоменеджменту ВВБ не той антіфріз, що призводе до корозії магістралі і веде до заміни ВВБ. В китаї це по гарантії протягом 5 років безкоштовно. В нас біля 18кує на зікер 001)

При всьому цьому на каналі перша електричка є відео з порівнянням витрат двох id4, де лишень в однієї є теплонасос. Різниця у витратах у прідсумку тестів ну дуже смішна - біля 1% на 100км, наскільки пам'ятаю. З власного досвіду - година очикування з увімкненим авто взимку в -5 обійшлася мені в 2% заряду (2кВтг), що я вважаю чудовим результатом. Температура на кліматичній установці була 20 градусів. Автівка була прогріта.

Так в даташиті наче пишуть про те скільки можна ємності витягнути на морозі? А не про те, скільки тепла іде на підігрів, щоб витягнути всі 100%? Якщо інтегрувати батарею в підігрів салону, цифри можуть гуляти від ефективності чи відсутності теплового насосу чи утеплення і тд

download.mp4

А бортовий комп'ютер нашо(?) він же розраховує якось залишок, не на око...

Хтось кидає дріт з вікна. Хтось облаштовує свій власний вуличний щит для зарядного пристрою на власному паркомісці, якщо звичайно керуюча компанія дозволить. Хтось заряджає по вихідних у бутьків/тещі в приватному секторі. В цілому купівля електрички в Україні без приватного будинку чи хоча б гаражу, то спірне рішення. В моїй групі є кілька таких. Рахували - по витратах на дорогу лишень трішки дешевше за однокласники ДВЗ, а дизельні навіть економічніше. Але завдяки безмитному ввозу вони за ціну своїх електричок купили б ДВЗ значно скромніші. Окрім того є ще таке ефемерне відчуття як драйверське задоволення. Особисто мені на електричці їздити значно приємніше. Плюс економія на ТО. Але в цілому електричка в наших умовах - то для домовласників. А мережа швидкісних зарядок в нас вже випереджає багато Європейських країн. Я про їх кількість. І вони необхідні, бо електричкі ж не тількі по місту їздять. Тож зарядні станції необхідні.

Отож...🤪 , ну там взагалі то більше або дорівнює. Мабуть перестраховуються. І то ж таки мабуть застарілі акумулятори.

Блин, вы гоните тут столько текста) ещё и АИ как прувы))) это как у таксиста спрашивать Химия развивается и более дешевое производство не значит дешёвый сегмент. Чем больше будут производить тем дешевле производство. У ниц была выше плотность, но они огнеопасны. Но лифер достаточно развился что в принципе догнал нмц по плотности, при этом не огнеопасный. Вот и все

Поразительно, но Гитлер предъявлял к своему народу гораздо меньше требований, чем Черчилль и Рузвельт — к своим{109}. Пропасть между тотальной мобилизацией трудовых ресурсов в демократической Англии и пренебрежительным отношением к этому вопросу в авторитарной Германии указывает на то, что нацистский режим опасался любых изменений общественного мнения. Немецкие лидеры не желали ни приносить в жертву себя и идти на лишения, ни требовать жертв от народа. Они пытались поддерживать боевой дух нации путем бесконечных уступок. Гитлер и большинство его политических последователей принадлежали к поколению солдат Первой мировой войны, ставших свидетелями ноябрьской революции 1918 года и не изживших страх перед гневом народных масс. В частных разговорах Гитлер отмечал, что, пережив ту революцию, трудно ее забыть. Ради предотвращения недовольства все больше усилий и средств — гораздо больше, чем в демократических государствах, — тратилось на производство товаров народного потребления, военные пенсии и компенсации женщинам, чьи мужья служили в армии. В то время как Черчилль обещал своему народу только кровь, пот и слезы, мы на протяжении всей войны и в самые тяжкие ее моменты слышали лозунг Гитлера: «Мы уверены в нашей окончательной победе». Это было равносильно признанию в политической слабости и свидетельствовало о страхе перед потерей популярности, что, в свою очередь, могло привести к взрывам народного недовольства. Всего за девять лет пребывания у власти нацистская верхушка стала столь безнравственной, что даже в критический период войны я не смог ограничить их запросы и вынудить отказаться от роскошного образа жизни. Будто бы для «представительских целей» они обзаводились виллами, охотничьими домиками, поместьями и дворцами, множеством слуг и огромными запасами изысканной еды и отборных вин{114}. Забота о собственных удобствах доходила до абсурда. Не успели появиться первые иностранные рабочие, как я начал получать многочисленные протесты от нашего «аппарата индустрии». Во-первых, специалисты, призванные в армию, прежде занимали ключевые посты, и вряд ли иностранные рабочие смогли бы их заменить. Во-вторых, кто теперь помешает вражеским спецслужбам внедрять своих агентов в ряды рабочих, поставляемых Заукелем? Неизбежное следствие — саботаж и диверсии на заводах. Можно только удивляться опрометчивости и легкомыслию, с которыми Гитлер назначил меня на столь важный государственный пост. Я был совершенно посторонним человеком и для армии, и для партии, и для промышленности. Ни разу за всю свою жизнь я не имел дела с оружием, поскольку не служил в армии и даже никогда не охотился с ружьем. Хотя этот шаг вполне соответствовал обычаю Гитлера выбирать в сотрудники непрофессионалов. В конце концов, он уже назначил виноторговца министром иностранных дел, партийного идеолога — министром по делам оккупированных восточных территорий, а бывшего пилота-истребителя — министром экономики. А теперь на пост министра вооружений он выбрал архитектора. Без сомнения, Гитлер предпочитал назначать на руководящие посты дилетантов. Знаменательно, что Гитлер предпочел получить информацию не от лиц, непосредственно ответственных за исследования, а от ненадежных и некомпетентных информаторов. Это еще одно доказательство его склонности к дилетантизму и непонимания значения фундаментальных научных исследований. Одной из доминирующих, характерных черт Гитлера было дилетантство. Он никогда не изучал ни одной профессии и, по сути, так и остался чужаком для любого профессионального круга. Как многие самоучки, он был не в состоянии осознать важности специализированных знаний. Не понимая, какие трудности представляет решение сложной задачи, он дерзко брал на себя все новые должностные обязанности. Не ограниченный стандартными мнениями и весьма сообразительный, он иногда прибегал к необычным мерам, кои не пришли бы в голову профессионалу. Победы первых лет войны можно без преувеличения объяснить именно его незнанием правил игры и дилетантским удовольствием от самого процесса принятия решений. Поскольку противная сторона привыкла руководствоваться правилами, которые облеченный властью самоучка Гитлер не знал и знать не хотел, ему удавалось преподносить сюрпризы. Дерзость в сочетании с военным превосходством Германии и была основой его первых успехов. Однако как только его войска начали отступать, он, как большинство непрофессионалов, потерпел неудачу. Тогда-то и выяснилось, что незнание правил игры и некомпетентность, прежде казавшиеся сильными сторонами его характера, более пользы не приносят. Чем грандиознее становились поражения на фронтах, тем очевиднее проявлялось его неизлечимое дилетантство. Склонность к опрометчивым решениям, прежде приводившая к победам, отныне лишь приближала крах. А. Шпеер Третий рейх изнутри

на дрова вже намагалися ...

Євреї виправлять)))

Під час масштабних відключень світла зв’язок стає критично важливим. Від нього залежать вирішення робочих питань, виклики швидкої, екстрені повідомлення, робота служб тощо. Щоб підтримати роботу мобільних мереж в умовах відключень, Мінцифри запустило проєкт “Генератор зв’язку”, який об’єднує власників генераторів і мобільних операторів. Як працює “Генератор зв’язку” Власники генераторів потужністю від 7,2 кВт можуть передати своє обладнання в “оренду” для живлення базових станцій мобільних операторів під час відключень енергопостачання. За це передбачена оплата від 110 до 140 грн за годину роботи. Для прикладу: за 12 годин безперебійного живлення однієї вишки фізична особа отримає приблизно 1320 грн, а юридична — близько 1720 грн. Тобто генератор не просто стоїть без діла, а фактично допомагає підтримувати стабільну роботу мереж мобільного зв’язку та одночасно приносить дохід власнику. Однак варто зауважити, що за умовами програми “Генератор зв’язку” саме власник обладнання заправляє та обслуговує його самостійно. Наприклад, якщо дизельний генератор потужністю 8 кВт споживає близько 2 літрів палива за годину роботи, а ціна дизеля на АЗС становить близько 60 грн за літр, то лише витрати на паливо становитимуть близько 120 грн на годину. Ще варто також враховувати вартість обслуговування та зносу (амортизації) обладнання. При оплаті від 110 до 140 грн за годину, є великий шанс спрацювати собі в мінус.

При ємності ВВБ в 70-100кВтг це взагалі не має значення. Особливо в умовах як ви пишете, тобто коротких поїздок. Ну будете ви заряджатись раз на 5 днів, а не раз на тиждень. По власних відчуттях - на морозі ємність ВВБ (NMC) помітно просідає. Чи остаточна ємність при цьому 90% чи скажемо 70% я на око ніяк не визначу.

Овва. А що це за біда з ємністю в Catl? 155/280 = 55% при -20.

Я коли бачу пруфи у вигляді відповідей якогось з ШІ, то завжди згадую подібні відповіді: