xandr xandr

Друзья, срочно ищу Adium-150. Нужно 4-5 литров. У официалов только 20 литровая тара. Может есть у кого в остатках, которые можете продать?

Дякую! 👍

Anrey_ka, підкажіть, будьласка - ви писали що фронтон варто зв'язати з крокв'яною системою. Як саме це краще зробити?

Дякую за уточнення! Стосовно прогонів - я планував перевірити ниткою чи мають вони вигин і наскільки великий. Якщо мають - можливо посилити їх нашиванням на них ребер жорсткості з фанери 12 мм. заввишки 300-350 мм. Тобто фактично зашити прогін в П-подібний короб з фанери ... Бачив такий варіант посилення

Дякую за вашу пораду! А що б ви робили з замурованими проміжками між кроквами? Не чіпати їх і утеплити на скільки вийде після нашивання додаткових брусків 50*50? Як саме зв'язують стропила і фронтон, коли між ними є утеплювач? І ще питання - коньковий прогінне відрізняється перерізом від крокв (200*50). Знаю, що зазвичай прогін має бути більший переріз. Вас це не надихає в ньому?

Друзь, прошу ваших советов (тема обширная, но начну с основного). Дано – куплена коробка дома с мансардой. Стропильная система судя по всему безраспорная – есть коньковый прогон и 2 дополнительных боковых прогона. Мауэрлат (доска 200*50) (как говорил прошлый владелец) заанкерен шпильками в ракушняк, а стропила притянуты к стене проволокой + гвоздями прибиты к мауэрлату . Армопояса нет, но под мауэрлатом есть ряд кирпича. Коробка стоит с 2014 г. без отмостки – трещин, характерных для распирания кровлей стен – нет (слава богу вообще трещин нет в конструкциях, кроме усадочных волосяных). Очень смущают следующие узлы: - примыкание кровли к фронтону – это сплошной мост холода. - примыкание кровли к стенам в районе мауэрлата – аналогичный мост холода. - гидробарьер на кровле типа D (серая мешковина), местами протертый до дыр. Его надо заменить на супер-диффузионную мембрану, чтобы примкнуть к ней утеплителем. - стропила 200 мм желательно бы наростить, чтобы заложить утеплитель минимум 300 мм. Данные узлы сделаны мастерами «старой школы» - кладка в стене и фронтоне примыкает к гидробарьеру, что не позволят замкнуть тепловой контур стен и крыши. Т.е. стена будет через крышу промерзать и греться. Утепление дома планируется приблизить к пассивному дому, а эти узлы дадут жесткие мосты холода со всеми вытекающими последствиями. Как мне видится решение проблемы: 1. Снять металлопрофиль со стропильной системы и старый гидробарьер. 2. Спилить каменную кладку в районе мауэрлата до уровня основания самого мауэрлата, чтобы появилось место для закладки утеплителя между стропилами и над мауэрлатом. "Забить доски" между стропил для усиления конструкции и чтобы уменьшить выдувание утеплителя крыши. 3. Спилить часть фронтонов по нижнему уровню стропил, чтобы замкнуть утеплитель фронтона и кровли в единый контур. 4. Демонтировать аккуратно стропила, примыкающие вплотную к фронтонам и смонтировать их обратно с отступом 200 мм от фронтона, чтобы заложить туда утеплитель. 5. Поверх стропил набить 2 слоя брусков 50*50 для увеличения толщины утеплителя до 300 мм (200 мм стропила + 50 + 50 по брускам перекрестное утепление). Или лучше разыграть: 50 сверху (с улицы) + 50 изнутри (с комнаты) набить? 6. Смонтировать обратно профнастил. Какие есть вопросы: 1. Чем пилить фронтоны? Стена 380 мм из ракушняка от М15 (гвоздь забивается легко) до М25 (гвоздь не забивается вообще). - купить сабельную пилу и полотно по камню .. .смущает «хлипкость» сабельной пилы - взять в аренду Электрический резчик Husqvarna K 4000 Cut-n-Break, у него пропил до 400 мм в глубину. 2. Чем пилить стену в зоне мауэрлата, чтобы не покромсать сам мауэрлат? - есть УШМ 230 с диском Distar по бетону … пробовать ею извращаться, надсекать, а дальше перфоратором сбивать и раскалывать? 3. Узел кровля/фронтон мне видится как-то так ... верно ли? 4. Фронтоны и стропильную систему (крайние стропила) как-то «связывать», или сделать их по возможности независимыми (т.е. чтобы кровля опиралась только на фронтоны через прогоны и на мауэрлат стропилами, ну и плюс вынос кровли по любому прийдется крепить во фронтон как на рисунке)? Друзья, посоветуйте, как бы вы сделали?

А скажіть плз - у вас тепловий насос + ТП, я вірно розумію? ... Які є складнощі в робо і теплового насосу влітку на охолодження? Мене лякають наступним - насос "заточений" на тепло, це його домінантний режим. Якщо він працює на ГВП, то влітку можливі ситуації типу : включили на холод, сходили в душ, помили посуду і закінчилась гаряча вода. Логіка насосу- припинити холод і нагріти воду. Певний час насос "думає", перемикається, починає гріти (не дуже жваво). Нагрів, знов "подумав", почав охолоджувати. В реальності - весь вечір в спеці чекаєш поки нагрів воду, заснув в спеці, а потім насос включив холод, коли ти його не відчуваєш (бо він дууже поступово охолоджує) і спиш в теплі. Дійсно так, чи це байки продаванів кондишиків?

Согласен. Плюс сушить воздух.

Скоріш за все ви праві. Сьогодні знайшов інфу, що на глибині 1 м на півдні температура грунту до +18 може підійматись у серпні, в пік спеки фактично. Добавити туди спеку з будинку перенесену і буде так як ви кажете. Підлога в мене буде: насипний грунт (високий цоколь) - чорнова плита несуча на палях - утеплювач - плита ТП ... Фактично буду відсічений від прохолоди землі. Отже доведеться, судячи з усього ставити кондішики просто ... нажаль ...

Теплообменник в колодец, к нему трубы теплого пола в дом, к ним фанкойлы, циркуляционник прокачивает теплоноситель. Но сомневаюсь, что хватит "холодопроизводительности".

практика говорит, что это очень не комфортно, увы ... обычно охлаждают стенами или потолками (трубы в стенуи на верх мотают) ... ТП будут, но сугубо для подогрева. Вопрос больше в достаточности теплообмена связки грунт-колодец-дом. Хочется понять не нагреет ли дом воду и близлижащий грунт за неделю и на этом закончится все охлаждение

Друзі, є "брєдова ідея", яка потребує вашої критики та порад. У мене на ділянці від минулого власника залишився герметичній бетонний колодязь ємністю близька 9 м.куб. (3 м глибини, 2 м. діаметр) в землі. Є дуже нагальна потреба охолодження приміщень влітку. Чим дешевше, тим краще. Ідея полягаю в тому, щоб заповнити колодязь водою, занурити туди теплообмінник і через нього охолоджувати приміщення чимось назразок повітряної гармати, або фанкойла. Розраховував тепловтрати будинку при +20 всередині та -15 ззовні, вони склали близька 6 квт/год. (це весь будинок, 200 м.кв.) Дельта 35 градусів. Літо ще не рахував детально, але якщо: всередині +20, ззовні +35 .... дельта 15 градусів. Для приблизних прорахунків візьму літні тепловтрати рівними зимовим, тобто 6 квт/год. Температура води в колодязі припустим буде 15 градусів на початку охолоджувального сезону. Максимально воду можна нагріти, припустимо, до +20 градусів, (більше буде вже не охолодження будинку, а нагрів). Що б 9 м.куб. води нагріти з 15 до 20 градусів треба витратити 52 квт/год єлектроенергії (калькулятивно). припустимо, що будинок це нагрівач 6 квт/год, який гріє воду в колодязі (похибки, тепловтрати на шляху і т.д. поки що пропускаю). Отже таким нагрівачем воду можна нагріти до +20 градусів приблизно за 9 годин. А от далі можливість охолодження басейну землею прорахувати я не знаю як (хоча б приблизно). Підозрюю, що я не в темі і припускаюсь багатьох помилок ... яле дуже хочу зрозуміти - чи можливо взагалі охолоджувати так приміщення, чи є в цьому сенс? Дуже прошу допомогти порадою, або тикнути мене носом, куди шукати. Буду радий адекватній критиці, бо вже подумую просто засипати цей колодязь

Огромное спасибо за детальную инфу! Скажите плз - охлаждение у вас каким образом реализовано? ... я сначала думал о фанкойлах, сейчас смотрю на связку "холодные стены" + кондишик при недостатке холода. И если можна - сфоткайте плз вашу бойлерную ... я ее планирую сделать под лестничным маршем, место ограничено, переживаю, чтобы все поместилось ...

Друзі, питання стосовно необхідності устрою підпірної п'ятки під каналізаційним стояком все ще актуальне для мене. Перехід із стояка в лежак (3 кутники по 30 градусів) поки що посадив на шпильку до фундаменту, але там є люфт. Хотілося б більшої стабільності у даному вузлі. Бачу 3 варіанти влаштування даного вузла: 1. Тупо засипати піском і молитися, що б не просіло 2. Залити даний вузол бетоном, як на малюнку. Хвилює жорстка фіксація, то не є гуд, як на мене. 3. Компроміс - під поворотом труби на рівні нижньої точки лежака залити бетонну подушку, або встановити камінь (є ракушняк) фактично вкопавши його в землю. Далі запінити сам кут переходу зі стояка в лежак, приєднавши його до бетону (каміню). Таким чином отримаю за рахунок бетону (каміню) типу якір, який не дасть просісти трубі і кутникам вийти із з'єднань, а з другої сторони забезпечу піною м'яку, але пружну фіксацію, що б не пошкодити пластик труб. Показав на малюнку схематично. Що скажете?

Розділяти необхідно тому, що біосептик має 3 камери + біореактор. Промивна вода має завищену сольову концентрацію, що негативно впливає на колонії бактерій, а отже і на ступінь очистки. Плюс до того - нафіга мені постійно розбавляти процес очистки стоків в камерах чистою водою, то дає лише зайве навантаження на систему. В дренаж іде з септику вода очищена до 98% (по суті технічна, без кольору і запаху). За кордоном її збирають, проганяють через УФ дезінфектор і поливають газони. Я таке не робив, оскільки не побачив економічного сенсу для наших цін на ресурси. Устрій каналізаційної системи в моєму випадку можете побачити на фото. З лінією для чистих стоків пішов на компроміс і дав їй ухил 2 см/м, як і для брудних стоків. Фото проміжкові, всі підпорки дерев'яни перед остаточним монтажем труб було вийнято. Засипка піском з дууже доброю проливкою водою. Вихід з будинку - в один отвір уклав - 110 труба, 50 трубу і пнд з кабелем для септика. Отвір і між трубами запінив, чисто, що б грунт зворотньої засипки не просипався в отвір. Гільзу не використовував, час покаже чи помилився, чи ні. Перед септиком зробив з відводів аналог ревізії, що б можна було прочистити одночасно і в сторону септику і в сторону будинку. Виходи цих ревізій будут нижче рівня грунту на штик лопати. Не дай боже знадобиться - копнув, кришки зняв, прочистив і забув. На всяк випадок зробив так для обох гілок. Поки що якось так.

Апну тему ... Ось за таку бетонну подушку я казав при переході з стояка в лежак. Правда даний малюнок наведено в розділі "гідравлічні випробування" у Остендорфа. Не вказано чи залишають дану підпорну подушку після випробувань, чи вона потрібна лише для фіксації під час випробувань. В той же час є чітка вказівка, що забороняється укладати труби на бетон. Народ, хто має досвід - чи заливати перехідний кут такою бетонною подушкою при монтажі?

В мене коробка будинку стоїть з 2014 року (будував минулий власник). Тріщин по стінам і фундаменту немає. Вважаю, що будинок всівся і напруження збалансувались. Напевно зроблю так: - в середині будинку і з вулиці, в зоні проходки зроблю "підпорки" п- подібні з планок з ухилом 2 см/м ... тимчасові, для монтажу труби, після попередньої обсипки демонтую їх, що б не продавили труби - прокладу труби кріз фундамент по цим підпоркам, піднимусь стояком до плити 1 поверху, зафіксую стояк до фундаменту на шпилькові кріплення, що б виключити його просідання - в місці переходу із стояка в лежак - копну невеличкий приямок під колінами труби, залью цементним розчином і посаджу коліна (3*30°) у розчин так, що б не було в подальшому рухливості в цьому вузлі (вверх-вниз, вліво-вправо, взад-вперед) ... фактично виконаю підпірну п'ятку і жорстку фіксацію кутників ... десь у рекомендаціях бачив, здається у остендорфа. - далі запіню отвір між трубою і отвором в фундаменті піною у 2 площинах ... на початку входу в фундамент і на виході ... кожен щар завтовшки сантиметрів 5 ... Що б вийшло щось на зразок фіксуючих кілець, які будуть тримати трубу і в той же час їх можна буде зім'яти трубою, якщо вона не дай боже буде рухатись (на випадок усадки в зоні проходу) - піну на вході і виході з фундаменту гідроізолюю віконним герметиком (стіз а), він є в наявності ще трохи - траншеї пообсипаю піском як має бути (піщана подушка, проливка, рівень 2 см/м) Гільзи ніякі ставити не буду. Таким чином вийде вузол гідроізольований, фіксований і в одночас зможе сприймати незначні можливі усадки за рахунок продавлювання пінних кілець. Питання - чи прийнятний такий варіант? І чи варто робити бетонну п'ятку навколо кутників?

Дякую, напевно так і зроблю 👍

Трамбування піском буде обов'язково. Я зупинився на стадії пробиття отвору у фундаменті, що б порадитись з форумчанами і обдумати варіанти. Ще один варіант придумався. Що б не сильно одразу прослабляти фундамент - зробити роботи в 2 заходи. 1 - "вмурувати" гільзу для 110 каналюги і залишити на 2 тижня, що б розчин набрав хоча б 60-70% міцності. 2 - пробити отвір для 50 труби там де потрібно проектно і вмурувати туди гільзу. Таким чином пробиваючи другой отвір, перший вже буде більш-менш застиглий і по металевій гільзі навантаження від будинку будуть більш гармонічно розподілятись по фундаменту ... Тобто один отвір не буде сильно ослаблювати інший.

Нижче не можливо підкопати, оскільки пластиковий біосептик є нульовою точкою і далі труба від нього до будинку іде з ухилом 2 см/м. Упирається влна в будинок на глибині 75 см, а фундамент має глибину 120 см. Ну а 2 труби тому, що для септика промивна вода з зворотнього осмосу не є гуд і її виводять одразу в дренаж.

Друзья, подскажите плз ... Ввожу канализацию в дом, пробил фундамент - обязательно ли ставить закладную (обсадную) гильзу? УГВ более 25 м, цоколь высокий, подсос влаги не пугает. Как я понимаю гильза нужна для упреждения вероятных повреждений пласт. трубы из-за осадок фундамента и др. механических воздействий в зоне фундамента. Фундамент толщиной 55 см из бута, отверстие в нем перфоратором я пробивал 4,5 часа, камень очень крепкий. Но есть ньюанс. Каналюга у меня состоит из 2 веток: 110 труба - грязные стоки, плюс 50 труба - чистые стоки (водоочистка и конденсат с кондеев). Грязные стоки в септик, чистые сразу в дреннажное поле. Проектно 50 труба выходит на 19 см выше каналюги из дома. Если объединить эти труба - отверстие получится большое как по мне. Для понимания - на фото кружок чуть выше и правее отверстия с гильзой - это и есть 50 труба. Данная отметка взята с расчетом уклона 3 см на метр. В пробитое отверстие можно впихнуть обе трубы, НО без гильзы. Уклон 50 трубы прийдется приравнять к уклону 110, т.е. 2 см на метр. Для чистой воды, думаю не критично. Но можно ли НЕ ставить обсадную гильзу и не иметь потом геморняка??? Поделитесь опытом плз. Может просто обмазать пробитое отверстие цементом (наростить оболочку, аналог трубы типа обсадной) и ввести сразу обе ветки каналюги, а пустоты запенить и с улицы замазать герметиком? Такой вариант применим?

Насыпная плотность меняется, согласен на все 100%. Истинная плотность же есть константа и зависит от хим состава вещества. Автор видео говорит, что в его алгоритме расчета используется истинная плотность. Хз в какой формуле он это использует, т.к. при забивке формул в таблицу я нигде этих данных не встретил. Однако гугл подтверждает его слова о истинной плотности цемента (3,1), скрин прилагаю.

В идеале как раз планирую взять весы для первого замеса ... Дальше - Объемный вес + метки на ведрах наше все. По химии принял, инструкцию буду читать внимательно 👍 А вот по книге ТИСЭ (Яковлев Р.Н.) - вопрос. Прочел повторно, но там рецептура бетона дана максимум М150 (скрин прилагаю). Рекомендаций по маркам бетона для свай и тем более рецептур этих марок я увы не нашел в книге. В остальных моментах - книга безусловно полезная.

Они не учтены скорее всего. Приняты такие значения (автором видео): Песок и Щебень Цемент Истинная плотность 2,6-2,7 3,1 Средняя плотность 1,4-1,45 ? Фактически - песок взят средней крупности, щебень, как я понимаю - среднестатистический, т.е. относительно кубовидный, не вытянутый. Рядовые материалы, скажем так. Во всяком случае автор видео говорит о "среднестатистических материалах". И также акцентирует внимание, что данная методика расчета является упрощенной и некоторые моменты, не особо критичные для обеспечения "бытовых задач" упускает (некоторые коэффициенты, плотности и т.д. берутся по среднему значению). Я пробовал считать по стандартным методикам - нужны паспорта качества на цемент, щебень и песок + куча остального геморняка. Желательны тесты покупных материалов, т.к. их данные могут отличаться от паспортных. Это уже уровень расчетов программных комплексов, используемых на бетонносмесительных узлах. В 99% случаев продавцы данных материалов - не обеспечивают свой товар данными сертификатами. Следовательно остается либо самостоятельно исследовать (сеять на ситах, считать и т.д.) либо усреднить ряд коэфициентов, допустив неточности в расчетах, которые не очень сильно скажутся на результате. Что в принципе и представлено в данной методике. Как мне кажется, для рядового самостройщика данный вариант оптимальный. Во всяком случае, пересмотрев десятки видео, в т.ч. и часовых с объяснениями лекторов, перечитав кучу методичек (и для студентов ВУЗов и для проектантов) - данное видео показалось мне самым рабочим вариантом для частного применения. Однако на 100% в его оптимальности я не настаиваю, естественно. По сути я просто "законспектировал" видео, перевел его в табличную форму и прописал формулы для автоматизации расчета, чтобы облегчить работу самостройщикам, коим сам являюсь.

Друзья, наконец я разобрался что к чему и сделал калькулятор! Здорово помогло видео Антона Вебера - Подбор состава бетона. Пожалуй это единственное видео, в котором представлена упрощенная, но приближенная к реальности методика расчета. Именно ее я изложил в табличной форме и "ужал" в калькулятор состава бетонной смеси. Прикрепляю его к данному посту. Надеюсь кому-то он пригодится. Калькулятор - Подбор состава бетона..xlsx