-
Публікації
3 376 -
Зареєстрований
-
Відвідування
-
Днів у лідерах
7
Тип публікації
Профілі
Форум
Календар
Усі публікації користувача Александр Аврамчук
-
Зеленський визнав, що визволення окупованих територій силою більше неможливе, - The Telegraph Джерело: https://censor.net/ua/n3567625
-
детальніше можна, в чому зікр краще?
-
Xi Jinping can’t afford for Russia to make peace in Ukraine www.telegraph.co.uk/us/comment/2025/08/06/xi-jinping-cant-afford-russia-make-peace-ukraine/
-
в Україні вибрали
-
China warns EV makers to stop price-cutting to protect the economy www.theguardian.com/business/2025/aug/05/china-warns-ev-makers-stop-price-cutting-production-involution
-
У своїй новій книзі під назвою “Прокляття Голіафа” дослідник з Центру вивчення екзистенційного ризику у Кембриджі Люк Кемп стверджує, що нарцисичні політичні лідери рухають людство до самознищення. itc.ua/ua/novini/tsyvilizatsiya-pryrechena-do-samoznyshhennya-na-choli-z-nartsysychnymy-lideramy-nova-knyga-doslidnyka-z-kembrydzhu/
-
biscont.com.ua/elektricheskaja-revoljutsija-v-kitae-podrobnyj-otchet-o-rynke-elektromobilej-za-pervoe-polugodie-2025-goda/ Электрическая революция в Китае: Подробный отчет о рынке электромобилей за первое полугодие 2025 года
-
комусь перейшов дорогу. може комусь з поліціянтів не допоміг як обіцяв. а може навпаки допоміг. але знайшлися в поліції впливові люди, котрим це не сподобалося.
-
www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=59183 Виявляється, значний вплив на показники продажів автомобілів у салонах преміальних брендів здійснили дешеві електроавтомобілі з Китаю, які заполонили українські міста. В це важко повірити, але зростання частки електромобілів на українському ринку (95% яких було імпортовано з Китаю) зворотньо пропорційне частці ринку, яку займали преміальні авто. Тобто, якщо "електрички" зросли з частки 15% у січні до 25% у липні, то преміальний сегмент навпаки скорочувався з 21,2% до 15,8%. Цей тренд, який ми побачили, є дуже небезпечним для всесвітньо відомих брендів. І він свідчить про глибинні процеси, які відбуваються не тільки на українському, але й на світовому ринку.
-
найбільше підтримують мобілізацію ті хто під неї не підпадає
-
на вашу думку виходить що він робить типові вкиди і проти України .... на мою думку він зробив для України на порядки більше за вас uk.wikipedia.org/wiki/Луценко_Ігор_Вікторович
-
Привіт. Я зараз тобі надиктую одну історію, яка трапилася на моїй вогневій буквально от щойно. Прийшов до нас начальник артилерії — ну, подивитися, як у нас тут усе. А в нас - взагалі все в огнях! У нас бліндаж викопаний — в нас усе зашите, стеля перекрита. Коротше, все шикарно: капонір викопаний, затягнутий сіткою. Антидроновий купол — москітна сітка зверху, усе замасковано гілками та всім іншим. Погрібок під боєкомплект викопаний і накритий. Просто плівкою накритий, щоб не мочило. Усе, загалом, класно. І от він походив, подивився, поговорив, і каже: "Треба ще колоди зверху покласти, а то дощ піде — погрібок заллє". Ну, логічно, ясно. Кажу йому: "Та ми тільки вчора ввечері приїхали, а ви вже зранку тут". І от, після того, як він поїхав, через 15 хвилин починається цирк: "А хто старший? А хто на позиції? А чого у вас усе хріново? А чого у вас колеса від гармати не прикриті мішками з піском, щоб осколками не посікло?" А ми не знаємо, де взяти ті мішки. Тут немає магазину мішків. І пісок тут теж ніхто не продає — його треба привозити. Тобто, швидко це не виправиш. А я кажу: "Хлопці, давайте подивимося — 2 банки Екофлоу куплені за наші гроші. Шнури, вся електрика — за наші гроші. Старлінк куплений за наші гроші й оплачується з наших грошей. У нас два Старлінки: один на позиції, другий — у хаті. Генератор куплений за наші гроші. Плівка, якою все накриваємо — за наші. Скоби, бл*ть, якими ми колоди скріплюємо на бліндажі — теж за наші. Їжу ми собі самі купуємо на бойові, і ви нам навіть тієї сотки не платите, п*си". Розумієш? Усе зроблено за наш кошт. І замість того, щоб прийти, подивитись і похвалити, що в нас побут налагоджений, зв’язок працює, електрика є, гармата захищена і замаскована — він усе одно, с*ка, знайшов до*обку. І ще й не нам щось сказав. Пішов і давай комбата дрючити, що в нас усе погано. Та хто після цього в цій ї*аній армії буде далі служити? Я не дивуюсь, чому в нас стільки демотивованих. Бо ви, замість того щоб... Я вже мовчу про нагороди. Просто прийди і скажи: "Блін, пацани, красунчики". Потисни руку й тихо піди, щоб тебе ще не пристрелили. Ні, бл*ть. Прийшов, покивав гривою, пішов — і всіх натягнув. Розумієш, яка с*ка? І ще й нічого прямо не сказав, а пішов за спиною — комбатам виносити мозок. Хто буде в цій армії воювати? Ви ж тільки БК даєте, іноді якусь зимову форму. А побуту — взагалі ніякого. От і все. Висказався. Полегшало. Вибач, що на тобі це виговорив. Джерело: https://censor.net/ua/b3567215
-
можна конкретніше про здачу. що і як він здав. постійно фейки кидаеш на вентилятор. і що цікаво купа народу не думаючи навіть лайкають ці фейки.
-
мабуть те що і потужний
-
списки активісті через партнера Зеленського портнова
-
росіяне напали в 2022 тому що вважали що захоплення України при Зеленському буде легкою прогулянкою. чому вони так думали? агенти в керівництві України, Україна не готова до оборони незважаючи на те що росіяне місяцями накопичували війська біля кордону, призупинені програми по виробництву сучасного озброення. президент малорос котрий в кварталі над Україною. Україну врятували зсу і простий народ котрий швидко мобілізувався, незважаючи на неготоівність політичної влади до оборони. результат такої неготовності втрачені території і людські життя. хто всрався? при кому Україна втратила найбільше людей і територій.
-
з такими як ти який спротив може бути. ти ж тільки можеш на форумах . все чекаеш що хтось за тебе все зробить. в сам будеш критикувати або хвалити з виглядом розумної людини.
-
а ти зміг би ?
-
що завадило зробити за час 2019-2022?
-
вони перші будуть тікати як це було в 2022. столицю тоді захищали звичайні громадяни
-
там багато обов'язків президента закріплено...
-
Цікава стаття Як кажуть старі досвідчені воїни інформаційного простору, гучній новині треба дати час, щоб усі причетні самі вдосталь наїлись свого ж лайна. Це стосується вдалої спроби зеленої влади взяти під повний контроль САП і НАБУ. Я вважаю спробу вдалою. Тому що влада контроль встановила, а далі пішла не по шляху відміни прийнятого закону, а по шляху обіцянок подання нового закону, який урегулює ситуацію. І, як завжди, диявола заховають у деталях. І закон новий можна приймати місяцями. Тому контроль над цими імпотентними інституціями встановлений, справа зроблена. А тепер можна довго козу по Брюсселю водити. Не буду переказувати всіх подробиць, вже другий тиждень на всіх каналах цю дурню розібрали по хвилинах. Зупинюсь тільки одному: для чого все це було зроблене? Кому вигідні наслідки дій зелених? Всі оглядачі розповідають, що НАБУ щось там назаписувало та нарило на найближчих друзів-родичив Зе, і буцім-то Зе злякався, збудився, випалив всі айкоси і вирішив НАБУ в стійло поставити. Як по мені, так собі причина. НАБУ з САП ніяким чином не дошкуляло ні Зе ні його друзякам чи родичам. Весь світ і так знає, що крадуть друзяки і родичи Зе як не в себе, і вже сьомий рік. І вже сьомий рік ні НАБУ ні САП ніяк їм не заважають красти. Там і розслідувати з таємними записами нічого не треба. Достатньо взяти правильно за вим’я чи Рєзнікова, чи Умєрова, чи того ж Йермака, і вони такого натеревенять, що Янукович від заздрощів вдавиться. А от пазл відразу складається, якщо припустити, що головною ціллю Зеленського було посваритись з ЄС та США та зменшити або припинити допомогу Україні. Я стверджував і продовжую стверджувати, що головною ціллю Зе з 2019 року була і лишається здача України московії. І останні дії Зе і його зебілів точно вкладаються в цю ціль. А радісне підвивання Йулі Тимошенко з цього приводу побічно підтверджує це. Ще в грудні 2022 я написав статтю «Волонтерка. Випадкові збіги.». Цитати: «Читаю я відкриті джерела інформації та дивуюся випадковим збігам, які сталися в перший тиждень вторгнення мордора до України. Наведу приклади подій, які відбулися одночасно в різних точках України. – На кордоні з Білорусією в момент вторгнення не виявилося наших військ, лише прикордонники; – З аеродрому у Гостомелі відвели велику частину військ нацгвардії, залишивши лише 150 строковиків для несення караульно-постової служби; – Аеропорт Жуляни залишився взагалі без охорони. Ані поліції, ані нацгвардії. Генерал Кривоніс, який на той час не мав жодної посади, і добровольці заливали мастилом злітні смуги Жулян і взяли аеропорт під охорону; – За тиждень до вторгнення генерал Залужний отримує наказ передислокувати всі війська з харківського напрямку до зони ООС, і просто «не встигає» це зробити, тим самим рятуючи Харків від окупації; – Наприкінці 2021 року відбувається розмінування всіх проходів із окупованого Криму на територію України, та орки за добу опиняються аж під Миколаєвом; – Передані Великобританією та США майже всі Джавеліни, NLAW та Стінгери на момент вторгнення лежать на складах на Яворівському полігоні, і лише мізер передано до ЗСУ; – Тетяна Чорновол та Сергій Пашинський вивозять – рятують Стугни та Нептуни, не маючи на те жодних повноважень, а посадові особи, які зобов’язані це робити, зникли; – Окружний Адміністративний Суд Києва у власності судді Вовка приймає від адвокатів Януковича позов про незаконне усунення його з посади президента, незважаючи на закінчення строку давності; – Найперша колона орків складається не з ударних частин, а із СОБРу, з кийками та щитами. СОБР їде не воювати, а розганяти мітинги і був дуже здивований, коли їх почали палити. Можна довго продовжувати цей перелік. Сюди лягає і раптове зникнення лжепрезидента Йермака на тиждень, і парадна форма орків, і боєкомплект з харчами на 3 дні, і наявність у орків списків осіб, які підлягають знищенню, і багато чого іншого…» Сюди ж гарно вкладається і зупинка ракетних програм та розгін інженерів, і Вагнергейт і переслідування розвідників-профі, здача Цемаха ***лу, розформування Рєзніковим шилочного полку ППО біля Київської ГЕС та знищення «Шилок», знищення ДБР південної ППО, та безліч інших дій. Це системна робота по підриву обороноздатності України, і вона не припинялась ні на мить, вона продовжується у всіх сферах життя нашої держави. А чим можна пояснити переляк Зе і зегенератів в кінці 2022, після гучних перемог ЗСУ, і початок політичного втручання в управління і планування операцій, яке і унеможливило подальші наші перемоги? А зараз з’являється все більше інформації про наш наступ у 2023 році, і про втручання Зе і Йермака в справи ЗСУ, і про наслідки цього втручання. Чим ще можна пояснити відсторонення і відправку у відставку найкращих генералів України? Чим можна пояснити браковані міни для ЗСУ, за які ніхто не покараний? Чим можна пояснити паралізовану роботу оборонпрому? Чим можна пояснити 240 000 000 000 гривень (6 000 000 000 доларів), які міністерство мародерства заплатило за зброю і амуніцію, але не отримало нічого? І знову ніхто не покараний. Чим ще можна пояснити розвал системи мобілізації України, зрив мобілізації та фактично цькування ЗСУ через квазіземобілізацію? Зеленський б’є Україну методом тисячі порізів, чекає, коли Україна виснажиться. Зеленський робить все, щоб Захід відвернувся від України і перестав допомагати. Але робить все підло і підступно, перекладаючи провину на інших. В надії, що коли Україна впаде, він залишиться героєм на Заході. Зеленський не боїться ні народу України ні Заходу. Зе боїться тільки ***ла. А ***ло постійно нагадує, що оманські обіцянки треба виконувати. Заднє нагадування – Портнов.
-
Україна в особі державного Приватбанку виграла Суд у Лондоні по справі Приватибанка проти Коломйського і Боголюбова. Ціна питання – кілька мільярдів доларів. Але насправді – набагато більше. Бо це рішення про те, що неможливе можливе. Бо коли Коломойський і Ко вважали себе Богами в Україні, коли про націоналізацію Приватбанку говорили тільки пошепки, коли вони атакували і погрожували людям, які розпочали цю справу, то мало хто в Україні вірив, що справедливість можлива. Що Приватбанк може стати прибутковим державним банком. І що можна подати до суду у Лондоні і виграти його. Можна заморозити всі активи, які знайшлися, у Коломойського і Боголюбова. І це перемога як справедливості, так і конкретних людей. Тих, хто керував НБУ і заслужив ненависть суспільства, бо суспільство звісно не любить олігархів, але ще більше суспільство не любить тих людей, яких говорять не любити з олігархічних телеканалів. Так, я про Валерію Гонтарєву і Катерину Рожкову. Тих, хто очолюючи Мінфін, не побоявся подати до Суду у Лондон, хоч на це і не було політичної волі. Це взагалі мало ознаки спецоперації. Так, я про Олександра Данілюка. Тих, хто не дав цьому суду заглохнути. Тих, хто не забував говорити про 5 млрд доларів платників податків, яких довелося витратити, щоб врятувати банк після того, як роками олігархи виводили гроші вкладників. Виводили вони їх, до речі не самі. І про це також не варто забувати. І це історія і про те, що державні банки можуть в Україні працювати нормально. Ефективно. Прибутково. Що незалежні Наглядові Ради працюють. І в результаті шаловливі ручки політиків вже не можуть дотягнутись до закромів. І от ми бачимо перемогу у Лондоні. Де Приватбанк виграє суд на кілька мільярдів доларів. І от ми бачимо що інші державні банки, Ощадбанк і Укрексімбанк, забирають ТРЦ Гулівер. І змушують платити по рахункам, які були виписані ще до 2014 року. В той час, коли контролю не було. Регулятора не було. І історія ще й про те, що багато людей хочуть повернути все назад, в момент, коли не було цього жахливого "зовнішнього управління". Коли можна було просто брати гроші наче вони твої. Дуже ці люди скучають по старим часам. І дуже активно розповідають, що не можна слухати Захід. І добре, що минулого тижня вони зустріли значний опір. І наших західних друзів. І української молоді. А ще це історія про пам'ять. Що не можна швидко забувати. Не можна ігнорувати репутацію. Не можна ігнорувати зв'язки. І це історія про зміни. Які останні 10 років відбувались дуже швидко, але і непомітно однчоасно. І можна забути, якою була Україна до Революції Гідності. А це не можна забувати. Бо якщо забути, можна піддатися голосам, які будуть розповідати, як було добре до цих всіх реформ. Чи це кінець? Та можна вже витрачати ці мільярди доларів і святкувати остаточну перемогу? Нажаль ще ні. Бо олігарх в СІЗО і олігарх в багах ще точно подадуть в аппеляцію. Яку вони так само, звісно, програють. Але час тягнути продовжать. Сподіваючись, що Україна повернеться в ті самі добрі старі часи. Коли все було можна. І за це їм нічого не було…. Джерело: https://censor.net/ua/b3566055
