kim chen lhoran

100% голосування фракції ЮВТ за цей горезвісний закон. Нагадування за цей вчинок мало би бути стьобом, бо він ніби нікому не впав в очі. А в реалі цей вчинок перетворився на звичайнісіньку зраду, бо євроструктури вже починають криво дивитись на нас.

Кожне питання має свою ступінь важливості для країни. Але ще є питання тактики, яка може виявитись на перший погляд незрозумілою. Наприклад вчорайша тактика ЮВТ.

Залежить для якого питання консолідовуватись. Там заздалегідь усе було вирішене, і відсоток від М. Джемільова конкретно ні нащо вже не міг вплинути Взагалі свідома людина не має дивитись на персоналії чи прізвища, а на принципіальність багато разів перевірену часом в вирішальних питаннях для долі країни

І , припустимо, через ренегата Южаніну, подальша доля України відходить на якийсь надцятий план

Тоді ситуація була трішки інакшою, зараз починає різко змінюватись. Навіть донька Кіта Келлога не вірить що в демократичній країні таке може відбуватись. Рашістських агентів можна вишукувати як і раніше, а новий закон не означає що вони самі підуть зараз здаватись пачками. Я не намагаюсь занурюватись в політичні нюанси останніх подій, але ще вчора чув, що у тому законі є розділ де є міри по забороні позасанкцийних обшуків, від яких постраждала сім'я Южаніної. Ще є питання до Вас - який політрух зможе зконсолідувати діяльність усіх проукраїнських політсил?

А як ті набушники перейдуть на сторону ворога і там їх за послуги пороблять мікрогауляйтерами?

Це ніби син відомого коміка Молочного, що навіть підігрував рашистам, стверджуючи що у Києві при владі ніби-то фашисти.

Припускаю, але взагалі-то Черчиллю приписують стільки різних цитат, за яки він ніколи й не чув.

А яку свиню він мав зарізати?

Але його вже тепер бритти визнали найвидатнішим вітчизняним лідером. До речі Пілсудський не був самим одіозним діячем, були там і інші, але зараз гидко якось у цьому усьому розбиратись.

Але населення складається не тільки з молодих і активних, а ще і з аксакалів. Взяти Афганістан - простіше було зробити перелам у суспільстві коли місцевих народів підводили до західних стандартів, ніж тепер, коли вони забарикадувались з середини наглухо.Там точок зору мабуть усього три - за теперішню владу, трішки за минулу, решта якось звалити. А у нас безліч. На фото часів короля в Афганістані - музичний поп-ансамбль, а зараз там на це табу:

Це на совку були прибрали. А ось чи прибирали логіку у Британії, коли потім там населення не обрало Черчилля, нам мабуть не відомо.

Але знову в більшости теократичних країн, це неможливо.

А для самих стійких ще винайдені системи типу "25-ого кадру" чи контекстної реклами.

Так, і навіть не на останніх:

Тобто людини стало боляче і вона вже не в стані розмірковувати, що буде далі. Чи не на такому зв'язку побудовані усі технології навіювання?

Нащо зачіпляти персону Киви глядучи на пізню ніч, а то ще цей персонаж шкоди комусь наробить.

А хиба тут на форумі є прихильники Мілошевіча? - Хоча ні, може все ж знаю одного.

Імітація реформ, але з гарантованим збереженням фігурантами особистої лояльності.

Португальська мова має ще інші мовні центри за межами Іспанії. Каталонська мова це якимось чином окрема мова, навіть там є плани по створенню автономії.

Коли з'являється мовознавство, тоді вже і утворюється уніфікована мова. Наприклад, у Норвегії досить є два варіанта норвезської мови, мабуть тому що Норвегія ще досить молода, як сучасна держава /незалежність отримала на початку 20-го сторіччя/. А до того ніхто питаннями мови там не займався.

Це особистості радше легендарні, а ось наприклад, один з перших наших найвеличніших праправителей Ярослав Мудрий, оголошував опір своєму батькові київському князю Володимиру Великому. Князь Ярослав, який тоді княжив у Новгороді, забажав взагалі відокремитись князівством, коли батько Володимир обмежив йому владу і навіть почав готувати похід на Ярослава, але невдовзі почив вічним сном. Але тоді б наша історія набрала зовсім інших звивів.

З того часу проминула епоха, яка не могла перейти безслідно, але в тім більшовики не так вже сильно познущались над українською мовою, якщо звернутись до творів Котляревського, Нечуя-Левицького і т.д.

Війни - це в першу чергу дії, зпрямовані на захоплення, або подальше зміцнення особистої влади. Навіть існує таке поширене поняття, закріплене у відповідній галузі політології - необхідність малої переможної війни. І на Грузію вже раша з цією метою нападала і ось тепер на Україну. Хоча причини намальовані пропагандистами і можуть виглядати трішки інакше, але глибинний мотив один - максимум особистої влади.

Цікава річ тепер відбувається тут на форумі - мало не абсурдна. Варто хоч тільки привідкрити очі і відразу помітно скільки епохальних подій відбувається у ці дні у цілому світі, але тут чомусь обрана така тема, що могла бути значущою ще років 30 тому, бо після початку гарячої фази війни, усі притомні люди, перейшли на українську мову свідомо і справа зараз зводиться не до питання пріоритетності української мови, а просто до її знання на достатньому рівні у письмовому викладі. А звичайні люди обдаровані у цьому дуже по різному. На західній Україні питання із знанням двох мов не було досить гострим, дехто знав і три мови. Але зі мною навчався один хлопець з приміського села, який хоч і був русаком по народженню, але по-російські взагалі не міг розмовляти. А його батько з Ульяновської обл. промовляв українські слова на великоруський лад.